Становлення закладу

В архівних матералах є стаття М.Омельченко з "Кіровоградської правди" від 23 травня 1944р.:

"З перших днів визволення нашого міста від фашистських загарбників розпочав свою велику корисну роботу Кіровоградський Палац піонерів.

Сюди, колись такий прекрасний, обладнаний, повний творчого життя і веселих розваг Палац прийшли знову піонери і школярі. Зголоднілі по культурі, вони потяглися сюди, як квіти до сонця.

І тут залишили ганебні сліди свого перебування німецькі варвари: приміщення було значно пошкоджене, вікна побиті, стіни і двері поламані. Але це не викликало розпачу у дітей: з енергією і захопленням взялися вони за відновлення свого Палацу, почали прибирати кімнати, зносити меблі, прикладаючи всі свої зусилля, щоб обладнати приміщення.

Пройшов деякий час і вже почали працювати в Палаці піонерів драматичний, фізкультурний, балетний і інші гуртки, якими було охоплено понад 300 дітей.

Велику культурно-масову роботу провели учасники цих гуртків - більше 30 концертів дано в госпіталях, в дитячому будинку №2, в клубі Жовтня. Кожний концерт піонерів викликав у глядачів велике задоволення і щиру подяку.

Великі здібності проявили учні Михайленко В. і Громко В.- драмгуртківці, гарно виконували художнє читання учні Яковов В. і Міхеєв В.

Творча діяльність Палацу бузупинно зростає. Перспективи її надзвичайно широкі і завдання відповідальні у справі виховання молодого покоління"

Педагогічний колектив Палацу складається із багатьох творчих особистостей, які посправжньому віддано служить великій справі виховання дітей та підлітків.

Першим директором Палацу піонерів і жовтенят ім.В.І.Леніна був Немировський Яків Наумович (1907 р.н.). Ось хто очолював заклад з 1944 року:

Бордюк В.Ф. (1944), Костиря Л.І. (1944-1945), Завгородній В.С. (1945-1946), Шаров П.І. (1946-1947), Лобода Р.М. (1947-1949), Ахматова О.М. (1949-1950), Путінцев М.Ф. (1950-1951), Набока С.Є. (1951-1953), Чернишенко Л.П.(1953-1964), Резніченко З.І.(1964-1966), Тулянцева В.Г. (1966-1974), Дуля Н.П. (1974-1975), Костенко М. С. (1975-1977), Трофімов О. Н. (завуч, 1949-1974), Тітова С.Ф. (завуч, 4.ХІІ.1974 - наші дні), Листопадова Л.В. (директор, 5.ХІІ. 1977 - наші дні).

В альбомі - літописі читаємо імена педагогів того періоду: Леско Лізавета Василівна, Петрошевська Юлія Прохорівна, Битенський Лев Маркович, Кириченко Анатолій Омельянович, Мартинова Євгенія Олександрівна, Слободенюк Володимир Матвійович, Жирмунський Ісаак Соломонович, Жевченко Регіна Василівна, Верхолаз Тетяна Юріївна, Вітенко Борис Михайлович, Курзов Платон Костянтинович, Ласун Володимир Сергійович, Підшивайлов Володимир Михайлович, Швець Людмила Михайлівна, Козир Ганна Василівна, Гуров Михайло Михайлович, Стрельбіцька Людмила Абрамівна, Гуля Віктор Максимович, Паливода Лідія Іванівна, Крючков Олександр Костянтинович, Мінц Розалія Давидівна, Борса Анатолій Акимович…

1950-1960

Палац піонерів. До цього привітного будинку йдуть і йдуть хлопчики і дівчатка з червоними галстуками.

Палац сяє святковими вогнями, а в його залах кружляють фантастичні істоти. Це — розважаються учасники піонерського балу.

Але в інші дні Палац живе напруженим трудовим життям. В його численних кімнатах — своєрідних майстернях, де діти беруть активну участь у процесі пізнання, де народжують трудові навики, розвиваються ще не розкриті здібності, — є все потрібне для того, щоб захопити юного відвідувача.

Палац оздоблений красивими килимами, картинами, бронзою та оксамитом, щедро освітлений: удень — сонцем, уночі —електрикоюю

По коридорах йдуть заклопотані діти — хто з книжкою, хто з рубанком, хто з молотком,хто з нотами чи з домрою в руках.

Вони поспішають у гуртки — співочий, авіамодельний, фото і кіно, «Вмілі руки», драматичний, образотворчий, краєзнавчий, художнього вишивання. У кожної дитини свої нахили і здібності.

Найбільшу кількість учасників налічує гурток, яким керує Володимир Михайлович Подшивалов - «Вмілі ру­ки». В ньому роблять діючу модель електротрактора з сівалкою, дотепні іграшки з пап'є-маше, дитячі меблі, рамки, полички, бюсти великих людей.

Красиві й зручні дитячі меблі, 150 іг­рашок виготовили піонери для дитячих бу­динків і садків Кіровограда та області. Чо­тириста іграшок послали вони в райони освоєння цілинних земель.

— Зараз діти працюють над діючою моделлю підйомного крана, що зможе під­няти аж кілограм ваги, — посміхаючись, каже Володимип Михайлович.

— Так ось він який, "ТУ-104"! — промовив літ­ній чоловік, підійшовши до моделі літака.

- Оце ним за 10 годин можна долетіти, скажімо до Пекіна, — втрутився в розмову юнак. -- Поглянь­те, в роботі над моделлю брало участь дев'ять учнів.

— Розкажіть, будьте лас­каві, докладніше, як працю­вали над моделлю.

- А нас цікавить елек­тровоз.

Володимир Михайлович Подшивалов охоче дає по­яснення, відповідає на за­питання. Кому-кому, а йо­му, керівникові гуртка, доб­ре відомо, що криється під назвою «Вмілі руки». Скіль­ки хвилювань, так би мови­ти, творчих мук пережива­ють піонери, коли готують моделі, макети! А перед но­вим роком працювала «фаб­рика діда Мороза». Діти зробили тоді майже три ти­сячі іграшок і передали їх т,итячим садкам. Це був подарунок Палацу піонерів дошкільникам.

А втім, не лише в цьому гуртку цікаві справи за­хоплюють увагу школярів. І про це красномовно гово­рить виставка робіт гуртківців. Ось діюча модель водя­ної турбіни, дводіапазонна радіола, приймач-передазач, екскаватор... А які чудові нишивки, різьба по дереву, малюнки!..

Ми спускаємось "у довгий коридор, в він­ці якого міститься авіамодельний гурток. Над нами гойдаються майже прозорі авіа­моделі. Учень 6-го класу, тринадцятиріч­ний Микола Тулянцев з любов'ю і гордістю демонструє фюзеляж гумомоторної моделі, зробленої ним самим. Це — тонка робота, що вражає точністю розрахунку і викінче­ністю форм.

П'ять років тому вперше прийшов до Палацу Олександр Крючков. Цей невисо­кий, кремезний хлопець з відвертим погля­дом сірих очей і приємною посмішкою за-захоплено розповідає про роботу в гуртку під керівництвом інженера-конструктора Платона Костянтиновича Курзова.

— Заняття, — каже він, — дали мені спеціальність слюсаря. Зараз я можу вико­нувати найскладніші слюсарні операції. Як бачите, я давно вийшов з піонерського віку, але пристрасть до авіамоделізму за­лишилася. По закінченні десятого класу я свідомо пішов на виробництво: працюю в паровозному депо електрослюсарем.

— Та він кожну вільну хвилину бі­жить сюди, — додає Микола Тулянцев.— У нього мрія...

Олександр піднімає ясний погляд своїх очей.

— Є мрія, — погоджується він. — Хо­чу піти до авіаційного інституту. І мої товариші—студент машинобудівного тех­нікуму Віктор Ґуля, Валентин Тямошенко — мріють про це. Сконструйована ними модель гумомоторного літака премійована кубком обласного комітету ДТСААФ.

Хлопець знімав легеньку солом'яну мо­дель. Вона схожа на бабку, коли, плавно погойдуючись і виблискуючи прозорими крилами, пересікає кімнату.

— Емоліт, касторова олія й оцетон, — вказуючи на крила, повідомляє Олександр.

А Микола додає:

— В сто раз легша за цигарковий па­пір. Ця модель нашого гуртківця Віктора Гулі зайняла перше місце на обласних змаганнях у 1954 році, ї-ї кращий резуль­тат — 2 хвилини І0 секунд у повітрі!

Скільки гордості звучало в цих словах! Не була гордість ентузіастів і будівників, що в процесі самої роботи пізнали всю на­солоду творчої праці. Хай це тільки мо­дель. Та робота над цією моделлю, в яку вони вклали стільки енергії і любові, загартувала і підготувала їх до більш складних оперяцій, які весни виконувати­муть у майбутньому.

Кращі роботи учасників авіамодельного гуртка — своєрідні витвори мистецтва.

Більше вісім­надцяти років ним керує Платон Костянтинович Курзов. Під його керівництвом діти добре освоюють стотярну, слюсарну, токарну спра­ву, знайомляться з креслен­нями, вміють їх читати. Гуртківці вже п'ять років підряд перемагають в об­ласних змаганнях. Вчаться учні, виростають, ідуть в життя підготовленими. По шість —вісім років працюва­ли тут учні Ґуля, Аулін, Крючков та багато інщнх. Нині вони влилися в трудо­ве життя.

Проте саме мистецтво зустрічає нас у су­сідній кімнаті, де Юлія Прохорівна Петрашевська провадить заняття образотворчого гуртка.

— Головне у нас — це робота з натури, створення нескладних композицій на каз­кові сюжети. — пояснює Юлія Прохорівна.

На жаль, у цій кімнаті мало світла, сон­ця. Але це не заважає учневі 4-го класу Анатолію Марушевському. Трохи зашарівшись, він показує свою першу самостійну композицію за казкою «Царівна-жаба». Вабить очі чудовий натюрморт Анаточія Стрюка, поетичні акварельні малюнки московських піонерів, які надіслали свої кращі роботи в подарунок кіровоградським друзям.

Кімната, де працює фотогурток... Дівчат­ка і хлопчики частину кімнати відгороди­ли чистими занавісками, зробили тут са­моробний водопровід і з великим інтересом вивчають під керівництвом Володимира Сергійовича Ласуна основи кіно й електро­техніки.

— Учасники нашого гуртка можуть са­мостійно демонструвати кінофільми. П'я­теро з них дістали на це права, — гово­рить Володимир Сергійович. — А наш ви­хованець Микола Терещеяко сам керує гуртком у двадцять шостій школі. Ведуть гуртки в своїх школах і Борис Марков та Георгій Дяченко. Лабораторія у нас добре устаткована, є модель дгтнамомашини, ін­дукційна котушка, трансформатор, елек­тромотор, вольтметр і амперметр. Власними силами учні виготовили модель звукового апарата для демонстрування кінофільмів. Самі зробили і діючу модель вітродвигу­на.

А ось зроблені учнями декортивного гуртка своєрідні панно—збільшений значок "Юний натураліст" і "Юний турист".

Не так давно робітники заводу «Черво­на зірка» під час обідньої перерви послу­хали цікавий концерт. У ковальському це­ху виступили учасники самодіяльності Па­лацу піонерів — вокалісти, баяністи, чит­ці, танцювальна група. Концерт сподобав­ся робітникам.

Учасники драматичного гуртка (корівник Єлизавета Василівна Леско) виступають часто. Цими днями вони зустрілися із студентами педагогічного інституту. Сту­денти тепло сприйняли постановку п'єси «Милочка». Великим успіхом у глядачів, користується і вистава "Щоденник Наташі Соколової".

1980-1990

Палац піонерів і школярів - це своєрідний центр методичної, масової тагурткової роботи. Діти знайдуть тут відповідь на будь-яке запитання.

Палац творчо працює в різних напрямках виховання дітей - естетичному, технічному, фізичному, прикладному.

Палац - це центр, тому що районні, сільські, міські будинки (всього їх 34) можуть отримати тут допомогу: це обласні семінари для методистів, культорганізаторів, керівників різнопрофільних гуртків, обласні конкурси, фестивалі, зльоти, огляди, свята. Працівники Палацу узагальнюють відкриття, підбивають підсумки, нагороджують переможців.

Палац піонерів - багатопрофільна установа, має два філіали: хореографічний ансамбль "Пролісок", клуб "Юний технік". У закладі функціонують 8 клубів за інтересами: "Любителі природи","Щит и меч", "Любителі музики", "Ровесник", "Зіронька", клуб поезії "Юність", спортклуб, політклуб, інтернаціональної дружби "Факел".

Всього у Палаці працюють 178 гуртків, в яких займається біля 2500 дітей та підлітків. З ними займаються 68 педагогів, серед яких 3 заслужених працівника культури України, 16 чоловік - нагороджені медалю "Ветеран праці", 2 - відмінники освіти СРСР, 10 - відмінники народної освіти УРСР. Вони нагороджені багатьма грамотами та дипломами за значні успіхи у своїй діяльності.

З інтерв"ю директора Палацу піонерів і школярів Людмили Володимирівни Листопадової кореспонденту "Кіровоградської правди":

"- Підготовку до зимових канікул заклад розпочав заздалегідь. З чого саме?

- У першу чергу ми вирішили розв'язати питання оформлення примі­щення Палацу, адже від того, в яку атмосферу потраплять відразу діти, залежить багато: і як вони сприйматимуть за­пропоновану їм програму, і як братимуть участь в іграх, хоро­воді, танцях. А так як ми пра­цюємо щодня з різними віко­вими категоріями школярів, то, зрозуміло, й оформлення слід було зробити так, щоб воно відповідало настроєві кожного. І. здається, це нам вдалося. Ми розпочали прове-дення новорічних масових заходів ще 29 грудня. Протягом дня до нас приходить 500—700 юних кіровоградців. Отже, протягом ка­нікул у Палаці побуває 5—6 тисяч школярів.

Так як ми — методичний центр масової роботи з діть­ми, то на базі нашого Палацу проведено дводенний семінар-практикум директорів районних будинків піонерів саме з питань підготовки до Нового року, до зимових канікул.

- Масові заходи у вас - найрізноманітніші: бали і вечори старшокласників, ранки для жовтенят, піонерські бали тощо. Чиїми силами вони проводяться?

- Всі захо­ди ми забезпечуємо самі, си­лами наших гурткіиців. І кожні канікули для них цс своєрідний звіт перед одно­класниками про власні здо­бутки і знахідки. Зрозуміло, навантаження для кожного — солідне: тому і Дідів Моротів та Снігуроньок у нас кілька, тому і у всіх героїв казок теж своі дублери. Якщо в цифрах, то виходить, що в канікули працюс понад дві з половиною тисячі активістів Палацу. До керівництва гурт­ками у нас залучено 50 досвід­чених спеціалістів, серед яких — відмінники народної освіти УРСР А. Є. Коротков, М. П. Макода, С. М. Стєпанонко.

- Яка спєцифіка підготовки із проведення окремих ранків, вечорів, концертних номерів.

- Для кож­ного з них характерний творчии підхід. Скажімо, колектив лялькового театру, яким керу­ють П. С. Савчєнко та Г. О. Топников, підготував для жов­тенят виставу "Найчарівніша". Авторами її стали самі ж керівники театру. Вони відмінно знають своїх гуртківців, то­му й ролі виписані з урахуван­ням можливостей і здібностей кожного. Далі. Як правило, но­ворічні бали - жовтеняцькі, піонерські, для старшокласни­ків „ обов'язково побудовані на конкурсах. Якщо це кон­курс на кращий костюм, то до нього діти готуються задовго до канікул.

Але прийти в оригінальному костюмі — це тільки перша вимога балу: треба ще гідно відстояти його, привселюдно захистити. І тут знову ж тани перемагає твор­чість.

Чимало цікавого в роботі клубу інтернаціональної друж­би (керівник Т. П. Дємиденко).

Або візьмемо день відкриття тижня науки і техніки. Під­готували цікаву виставку своїх робіт гуртки технічного відді­лу. Творчо підійшли до поста­новки запитань вікторини з технічної творчості. І цього, виявляється, недостатньо. Ви­сувається лозунг: «Дамо ори­гінальність!". І ось вона: пра­вильність відповідей на вечорі визначатиме електрофікований робот…"

( презентація закладу підготовлена з використанням газет " Кіровоградська правда", "Молодий комунар", "Народне слово")