Embedded Files
Перші спогади про наш заклад відносяться до 1935 року. Спочатку це був Будинок Спартака, пізніше у 1935 - центральний піонерський клуб ім. Вегера, репресованого як "ворога народу". В архівних документах є річний звіт закладу станом на 1 січня 1936 року.
Хто керував клубом не відомо, але першим директором Палацу піонерів з 1.10.1936 року був т.Росіков, профуповноваженим - т. Чумаков.
«…ДЮЦ веде відлік своїм рокам з 1935 р., тоді це був міський Палац піонерів та жовтень (ДПО) ім. Спартака. У ті роки за моделлю харківського Палацу піонерів з легкої руки Надії Крупської по всій країні формується мережа закладів позакласної роботи зі школярами. Про те, що кіровоградська позашкільна організація мала ім'я легендарного гладіатора, краєзнавці дізналися від відомого в нашому місті хореографа Блюменталь Стрельбицької. Блюменталь Абрамівна у ті роки була піонеркою та відвідувала хореографічний та театральний колективи ДПО ім. Спартака. Вцілів лише один документ, який викладає рішення міської Кіровської ради про присвоєння у 1936 році Палацу імені комуніста Вегера. Після того, як у 1937 році Вегер був репресований, його «…заплямлене ганьбою ім'я» зняли з вивіски ДПО і надали дитячій установі повністю надійне – Леніна...»
(стаття Олени Савранової «Будинок захопленої юності», газета «Україна-центр», 26 жовтня 2001 р., архівний альбом ДЮЦа 1992-2000)
Біографія вулиці почала писатися на початку ХІХ століття, коли в цьому районі стали селитися торгівці, домовласники. У середені 40-х років Єлісаветград почав упорядковуватися - були сплановані квартали, з'являлися тротуари. Відтоді вулиця стала називатися Двірцевою, на ній почали будувати магазини, театри, ресторани. Селилася на вулиці в основному знать.
Нова історія вулиці почалася після Жовтневої реолюції. 25 березня 1919 року рішенням виконкому Ради депутатів їй було присвоєно ім'я Леніна.
Колишня Двірцева закінчувалася на перетині її з вулицею В. Перспективною (ім. К.Маркса). А далі вона називалася Верхнєдонською.
На вулиці є немало пам'яток історії і культури: колишній Палац для прийому царської челяді - Єлісаветградський Смольний, обласний музично-драматичний театр ім.М.Л.Кропивницького, сквер імені В.Воровського і пам'ятник - обеліск воїнам, що загинули в боях за визволення Кіровограда взимку 1944 року, обласний краєзнавчий музей, музичний факультет педагогічного університету та інші.
Палац піонерів і школярів був організований в старовинному приміщенні колишнього театру "Ілюзія" та розташований на одній з найкрасивіших та найстаріших вулиць міста. Вона носила ім'я - Дворцова (у радянські часи - Леніна).
Із спогадів керівника хореографічного відділу Палацу піонерів М.К. Анкудінова :
"…Десь приблизно у лютому-березні 1935 року в місті був відкритий Будинок піонерів. Його директором наскільки мені пам"ятається був призначений т. Росенков. Особисто я у цей час працював у клубі ім.Жовтня заводу " Червона Зірка" і у квітні був запрошений на роботу у Клуб піонерів за сумісництвом…»
(архів ОЦДЮТ, інв.№ 163051)
Відповідь Державного архіву Кіровоградської області № 52 від 30 березня 1987 року на У № 26 від 25 березня 1987 року:
«…Точна дата організації Палацу піонерів та жовтенят не встановлена, однак у документах Кіровської (нині Кіровоградської) міської Ради є відомості про те, що у вересні 1936 року в м. Кірові по вулиці Леніна, знаходився клуб піонерів ім. Вегера".
Підстава: ф. № Р-242, оп 1, ед.хр.1624, л 271
ф. № Р-242, оп 1, ед. хр. 1525, лл 246-253»
Річний звіт закладу станом на 1 січня 1936 року
(у Центральному Держархіві Кіровоградської області: р1749, архів 218, опис 1, аркуш 4, "Річні звіти установ клубного типу", 1934-36 р):
- юридична адреса: УРСР, Одеська область, Кіровський район, місто Кірово, вулиця Леніна, будинок № 6;
- установа знаходиться у розпорядженні відділу народної освіти та міського комітету ЛКСМ;
- на балансі міського бюджету (за 1935 рік на усі статті витрачено 40 700 крб., з них на зарплату - 19 400 крб.);
- у закладі є зала для глядачів на 250 місць, дійова радіоустановка, куток оборонної роботи;
- кількість проведених вистав і концертів - 24;
- гуртків на 1.01.36: фізкультурних (в них членів) - 40, драматичних - 23, хорових - 70, образотворчих - 19, літературних - 24, авіамодельних - 40, інших - 45.
- персонал на 1.01.36: 12 осіб, з них культробітників, керівників гуртків - 7, обслуговуючого персоналу - 5;
Державний архів Кіоовоградської області повідомляє, що в протоколах засідань Кіровської (нині Кіровоградської) міської Ради є постанова засідання Президії міськради від 3 листопада 1937 року про присвоєння Палацу піонерів та жовтенят міста імені Володимира Ілліча Леніна.
Точна дата організації Палацу піонерів та жовтень не встановлена, однак у документах вищевказаної міськради є відомості про те, що у вересні 1936 року в м. Кірові на вулиці Леніна, знаходився клуб піонерів ім. Вегера.
Підстава:
ф. № Р-242, оп 1, од.хр.1624, л 271
ф. № Р-242, оп 1, од. хр. 1525, л 246-253
Page updated
Google Sites
Report abuse