За 85 років позашкілля Кіровоградщини пережило чимало оновлень та перебудов, але незмінним залишається творчий пошук педагогів, які відкривають у дітях великі таланти.
Хочеться згадати всіх працівників позашкільних закладів, які віддавали душу і серце своїм вихованцям десятиліттями, які й сьогодні вносять свій величезний вклад в розбудову цієї ланки освіти України.
Певно, неможливо передати історію в документально - публіцистичному стилі, адже за кожним рядком постають людські долі.
Але так хочеться побажати всім їм добра, щастя, здоров’я, а головне, щоб ці люди не були забуті!
КОРОТКА АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
Широкодоступна мережа позашкільних навчальних закладів дозволяє розвивати творчі і фізичні здібності дітей шкільного віку за усіма напрямками позашкільної освіти. У галузі освіти функціонують 44 окремих позашкільних навчальних заклади та 26 — у складі навчально-виховних комплексів. Для розвитку фізичних здібностей, вдосконалення фізичної майстерності в області працюють 40 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в яких навчаються 14260 дітей, що становить 16 % дітей шкільного віку, у галузі культури працюють 46 початкових мистецьких навчальних закладів, в яких мають змогу розвивати свої здібності 7360 дітей (8,2%). Загалом усіма формами позашкільної освіти в області охоплено 84,8 % від загальної кількості дітей шкільного віку (інф. 2016 року).
Об’єктивний аналіз узагальнених матеріалів щодо шляхів розвитку позашкільних закладів дають підстави до висновків:
1. На теренах Кіровоградщини з середини 30-х років, як і по всій країні, розпочалося масове відкриття позашкільних закладів різних типів, насамперед Палаців та Будинків піонерів і жовтенят – перших комплексних позашкільних закладів, що дозволило охопити позашкільною виховною роботою велику кількість учнів.
2. До Другої світової війни в області була створена й функціонувала мережа позашкільних закладів, у цей період було розроблено основні напрями роботи позашкільних закладів: виховний, організаційно-дозвіллєвий, фізкультурно-спортивний, військово-патріотичний, екскурсійно-туристський, технічно-виробничий, науково-дослідницький, художньо-естетичний. Мета, завдання, принципи позашкільної виховної роботи спрямовувалися на виховання всебічно гармонійно розвиненої особистості, мали ідеологічну зорієнтованість, що зумовлювалося державною політикою України.
Після війни відбулося остаточне становлення і юридичне оформлення, визначення профілів діяльності позашкільних закладів різних типів. З 50-х років спостерігається зростання мережі позашкільних закладів і переорієнтація їх змісту діяльності на інструктивно-методичну роботу. З метою впорядкування їх роботи приймається єдина номенклатура позашкільних закладів. Започатковується статистична звітність, яка передбачає обов’язковий облік кількості гуртків та дітей в них, складу педагогічних кадрів, відомості про деякі аспекти матеріального забезпечення.
З 70-х років під тиском партійних органів рекомендувалось всю позакласну і позашкільну роботу з дітьми здійснювати в рамках піонерських та комсомольських організацій. З цією метою оголошено ряд місцевих та всеукраїнських акцій, які у кінцевому підсумку призвели до того, що в освітньо-виховному процесі позашкільних закладів задоволення потреби дитини в особистій творчій діяльності абсолютно ігнорувалося та підмінялося масовою роботою ідейного спрямування.
З 90-х років становлення та розвиток позашкільної освіти і виховання Кіровоградщини характеризується оновленням і перебудовою діяльності позашкільних закладів України в умовах здобуття нею незалежності.
Особливості розвитку позашкільних закладів визначались, з одного боку, отриманою спадщиною, коли в системі позашкільної освіти домінувала ідейно-політична спрямованість, жорстка регламентація діяльності позашкільних закладів партійно-урядовими органами, з іншого – потребами в нових підходах до змісту форм та методів роботи позашкільних закладів, пошуком нових педагогічних технологій їх реалізації.
Державними органами, науковими установами, органами освіти, керівниками позашкільних закладів, методистами була проведена значна за своїми масштабами і обсягом робота, яка спрямовувалася на розвиток здібностей, талантів та обдаровань підростаючого покоління.
Позитивною тенденцією цього періоду є створення нових типів позашкільних закладів, активна участь у позашкільній роботі широкої громадськості. Особливого значення надавалося розвитку ініціативи, самостійності дітей, залученню їх до активної участі в громадському житті, широкій пропаганді і реалізації передових педагогічних технологій освіти.
3. Навчально-виховний процес у ПНЗ області передбачає широку варіативність вибору змісту, форм, засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні запитів особистості, й пізнавальних та інтелектуальних можливостей.
4. На основі науково-теоретичного і порівняльного аналізу матеріалів встановлено, що в позашкільних закладах використовувалися різноманітні методи роботи: метод інформування, формування пізнання особистості (лекції, бесіди, диспути, розповіді, пошук); метод наочних ілюстрацій та демонстрацій (демонстрування кінофільмів, картин, схем); методи організації практичної діяльності та формування досвіду поведінки (виховання на позитивному прикладі, громадські доручення, вправи, виконання трудових завдань); методи стимулювання творчої діяльності (заохочування, покарання, змагання, створення ситуації успіху); а також форми організації та проведення виховної роботи: масові (культурно-масові, суспільно-політичні, фізкультурно-оздоровчі), групові (тренування, диспути, бесіди) та індивідуальні (підготовка виступів, повідомлень, заняття з різних видів діяльності). Найпоширенішими з них були різнопланові свята, вечори, карнавали, фестивалі, огляди художньої самодіяльності, зустрічі, виставки, змагання, екскурсії, олімпіади, спартакіади, спортивно-масові ігри, походи, зльоти, вогнища. Розроблені педагогами та вченими провідні принципи та вироблені форми організації виховної роботи є актуальними для сучасних позашкільних закладів і можуть широко використовуватися в наш час.
5. Педагогічні колективи ПНЗ Кіровоградщини прагнуть до оновлення змісту роботи, введення сучасних форм інформаційного забезпечення структурних підрозділів та районних позашкільних закладів, нових партнерських зв ‘язків, розширенню спектру освітянських послуг відповідаючим потребам сучасності ,щоб на новому якісному рівні виконувати свою місію –допомагати маленьким талантам досягати своїх власних зірок.
6. Нинішній практичний і теоретичний стан проблеми розвитку позашкільних закладів свідчить про недостатню її розробленість і потребу у використанні цінної спадщини попередніх років. Проведена робота не претендує на вичерпне вирішення проблеми і вимагає глибшого і детальнішого вивчення. Актуальним вбачається дослідження історії теорії та практики позашкільного виховання Кіровоградщини як цілісної системи.
7. Фактичний матеріал і теоретичні узагальнення можуть бути використані науковцями й педагогами у подальшій науковій розробці питань діяльності позашкільних закладів, проблем позашкільної освіти з метою вдосконалення сучасної теорії та практики позашкільної роботи з дітьми.
Інформація про кількість дітей, гуртків, груп, інших творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів Кіровоградської області (по районам)
2014-2015
http://kizimenko.ucoz.ua/OCDUT/kilkist_gurtkiv_rajon.docx
http://kizimenko.ucoz.ua/OCDUT/stat_po_rajonam.docx
2015-2016
http://kizimenko.ucoz.ua/pozashkilly/merezha.docx
http://kizimenko.ucoz.ua/pozashkilly/2017/okhoplennja_po_obl.docx
2016-2017
http://kizimenko.ucoz.ua/pozashkilly/2017/merezha_01-01-2017.docx
2017
http://kizimenko.ucoz.ua/pozashkilly/2018/merezha_pnz_kirovogradshhini_2018.docx
2018
http://kizimenko.ucoz.ua/pozashkilly/2019/merezha_dovidnik_pedpracivniki_zpo_kirovogradshhin.docx
http://kizimenko.ucoz.ua/pozashkilly/2019/po_kirovogradshhini.docx
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЙТИНГОВ СИСТЕМУ
РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УЧАСТІ В РЕГІОНАЛЬНИХ, ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ТА МІЖНАРОДНИХ МАСОВИХ ЗАХОДАХ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Представлене Положення визначає єдині для всіх колективів ЗПО підходи до використання рейтингової системи.
1.2. Головне функціональне призначення рейтингової системи полягає в тому, що вона дозволяє ранжирувати колективи по успішності участі в РВМ заходах. Рейтинг являє собою список колективів ЗПО Кіровоградщини, класифікованих протягом одного календарного року залежно від місць, зайнятих ними в РВМ..
1.3. Введення рейтингової системи переслідує наступні цілі:
- забезпечення систематичного зворотнього зв'язку;
- введення елемента змагання ранжируванням;
- мотивація систематичної роботи та посилення зацікавленості колективів в участі в РВМ;
- одержання диференційованої й різнобічної інформації про якість і результативність навчально-виховної роботи; забезпечення більшої об'єктивності оцінок діяльності колективів;
- контроль якості підготовки учасників обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів;
- підвищення якості педагогічного проектування й здійснення навчально-виховного процесу.
1.4. Положення про рейтингову систему результативності участі в РВМ затверджується департаментом освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації.
2. НАУКОВІСТЬ МЕТОДИКИ
2.1. Запропонована система заснована на сучасних наукових підходах й є аналітичним рейтингом рангового типу. Методологія проведення дослідження передбачає використання найбільш ефективних методів сучасної прикладної соціології й математичної статистики, які забезпечують максимальну статистичну репрезентативність кінцевого результату.
2.2. Рейтинг (від англ - ratіng) - це індивідуальний числовий показник оцінки досягнень деякого суб'єкта в класифікаційному списку, що щорічно складається експертами відповідних галузей. Фактично "рейтинг" - це система впорядкування у вигляді списку якості будь-яких об'єктів на основі кількісних показників, або рейтингових оцінок. Використовується кількісна шкала.
2.3. Під терміном рейтинг тут розуміється впорядкований список певних об'єктів, побудований за зменьшенням деякої "якості" цих об'єктів. Рейтинг називається експертним, якщо впорядкування визначається експертом (комісією експертів). Аналітичним називається рейтинг, у якому впорядкування об'єктів визначається математичною моделлю.
2.4. Експертний рейтинг може опиратися на одну або кілька математичних моделей, але принципово важливо, що остаточний висновок про місце об'єкта в рейтингу приймає саме експерт на підставі свого досвіду й знань. В аналітичному рейтингу місце об'єкта в упорядкуванні визначається на основі математичної моделі. Однак, у рамках моделі можуть тим чи іншим способом використовуватися судження експертів. Наприклад, набір критеріїв оцінки об'єктів може визначатися на основі колективної думки експертів (що найчастіше й відбувається на практиці).
2.5. Ранжирування, рэнкинг, ранги (rankіng) - впорядкування сукупності об'єктів, при якому кожний з них має свій порядковий номер. Місця, зайняті об'єктами, називаються "рангами". Ранг 1 надається найкращому об'єкту. Чим більше номер рангу, тим гірше деяка "якість" об'єкта.
2.6. Дотримані вимоги до системи рейтингу:
- формалізація методики, що дозволяє створювати комп'ютерну базу даних;
- кінцева кількість показників, що характеризують діяльність кожного учасника рейтингу;
- стимулювання учасників рейтингу в досягненні більше високих показників;
- призначення відповідальних осіб у підрозділах для забезпечення актуалізації результатів при підрахунку рейтингу й контролю відомостей.
3. ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ РЕЙТИНГУ
3.1. Даними для розрахунку є місця, які займають колективи в РВМ заходах.
3.2. Основним й єдиним критерієм Рейтингу є бали, одержані учасниками відповідно до зайнятих місць.
4. МЕТОДИКА ПІДРАХУНКУ АБСОЛЮТНОГО РЕЙТИНГУ
4.1. Рейтинг доцільно підраховувати за календарний рік (або за навчальний рік).
4.2. Рейтинг розділяється на профільний і абсолютний (як сума профільних).
4.3. Виділення значущих показників рейтингу досить суб'єктивна дія, яка залежить від кваліфікації й посадового положення осіб, що беруть участь в експертній оцінці вагомості показників, тому ПРОПОНУЄТЬСЯ бальна система.
4.4. На підставі рейтингових балів, отриманих ЗПО за підсумками участі в РВМ конкурсах, чемпіонатах, форумах, сесіях, тренінгах, фестивалях, виставках тощо, складаються таблиці ранжирування кожного колективу (рейтингові протоколи).
5. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕЙТИНГУ
5.1. Для розрахунку рейтингу участі в РВМ керівники творчих об*єднань надають копії дипломів, грамот та подяк (електронні) або їх реквізити (нагорода, назва заходу, його статус, назва колективу, дані керівника, номер, дата, установа, що видала тощо).
5.2. Керівники ЗПО здають звіти протягом 15 днів нового календарного року.
6. ТЕХНОЛОГІЯ ПОБУДОВИ РЕЙТИНГУ
6.1. Бали нараховуються по порівняльній таблиці. При цьому пропуски номерів рангів неприпустимі. Кількість рангів обмежується представленою таблицею.
Регіональні
участь – 1 бал
3 місце - 2 бал
2 місце - 3 бали
1 місце - 4 бали
Всеукраїнські
участь - 5 балів
3 місце - 6 балів
2 місце - 7 балів
1 місце - 8 балів
Гран Прі – 9 балів
Міжнародні
участь - 10 балів
3 місце - 11 балів
2 місце - 12 балів
1 місце - 13 балів
Гран Прі – 15 балів
7. ОСОБЛИВОСТІ РЕЙТИНГУ
7.1. Рейтинги й ранги можуть надавати порівняльну інформацію й поглиблювати розуміння про освіту, але вони не повинні бути головним інструментом в оцінці того, що являє собою освіта й чим вона займається.
Усі музейні матеріали про позашкілля Кіровоградщини за посиланням https://goo.su/a5NK