«Використання дидактичних ігор  в початковій школі»

ВСТУП

Гра – явище багатогранне, вона навчає, розвиває, дає можливість відпочити. У грі виявляються і розвиваються творчі здібності, уява, фантазія.

У сучасній школі велика увага приділяється ігровим формам навчання учнів початкових класів. Ігрова діяльність для дитини є загальною потребою, а для педагога – способом реалізації різноманітних завдань навчально-виховного процесу. Дидактична гра як форма навчання вміщує в собі декілька елементів, і основний – дидактичний, який визначає мету використання гри. Ігрові завдання визначають дії учнів, спрямовані на використання наявних знань або закріплення їх у процесі гри. Ігрові дії є підґрунтям здійснення гри, вони вимагають доступного і поступового пояснення, взаємозв’язку між практичними й розумовими діями учнів. 

Дидактична гра належить до активних, нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра, як метод навчання, організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

Доведено, що дидактична гра, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості, і як наслідок підвищують рівень успішності учнів.

Актуальність теми: на сьогодні багато вчителів неякісно володіє методикою використання дидактичних ігор на уроках. Причиною цього є недостатньо теоретично обґрунтовані ігрові методи і форми навчання, відсутня їх класифікація, не розроблена структура ігрового навчання, технологія застосування та оцінювання ефективності використання тих чи інших ігрових методів і форм навчання. А головне – потребує розробки технологія підготовки вчителів до використання ігрових методів і форм навчання.

Отже, об’єкт дослідження: дидактична гра як процеc формування пізнавальної активності учнів.

Предмет дослідження: особливості використання дидактичних ігор  в початковій школі.

Мета дослідження: визначити роль дидактичної гри на уроках у початковій школі, навчитися правильно проводити урок у формі гри.

Завдання дослідження:

• охарактеризувати дидактичну гру, як один із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності;

• визначити структуру дидактичної гри;                

• встановити особливості застосування дидактичних ігор на уроках в початковій школі.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1.           Дидактична гра, як один із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності

Дидактична гра – гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А. Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – радістю творчою, радістю перемоги.

В. Сухомлинський писав: “В грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості. Без гри немає і  не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні учнів усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вчитель готує дитину правильно сприймати об'єкти і явища навколишнього світу.

З одного боку, за допомогою гри формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення; виявляються творчі здібності школяра, самостійність, ініціатива. З іншого боку, гра реалізує певне дидактичне завдання: вивчення нового матеріалу, повторення й закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок, використання їх на практиці. Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус, сприяють формуванню в них понять про об’єкти природи, виховують позитивне ставлення до природи. Надзвичайно важлива роль ігор при закріпленні, систематизації та узагальненні знань.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1)власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації учнів;

2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить вчителю, який є її організатором. Під час гри-заняття учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.

Щоб активні методи навчання доповнилися ще й імітаційними іграми, потрібно створити «досьє» ігор, яке б включало необхідні дидактичні матеріали, комплекти робочих матеріалів, автоматизовані системні комплекси та сучасну оргтехніку.

У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо).

Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вчителя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає учнів до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду.

Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вчитель повинен добирати їх відповідно до програми, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вчитель ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри.

Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання.                                                                                                      Розв'язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формуванню у дітей моральних уявлень і понять (про бережне ставлення до предметів як продуктів праці дорослих, про норми поведінки, стосунки з однолітками і дорослими тощо).

Ефективним видом роботи, що сприяє мовленнєвому розвитку школярів, є ситуативні завдання. Вони стимулюють мислення і збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок – тобто пізнавальну активність.

Нові для себе предмети та явища учні можуть пізнавати по-різному: за допомогою слова, найближчих до дійсності засобів (моделей, картин, малюнків, схем), а також через оригінальне сприйняття, тобто безпосереднє ознайомлення з ними (спостерігання, перетворення предметів, читання літературних та прослуховування музичних творів).

Отже, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток учнів. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вчителя майстерного педагогічного керівництва ними.

1.2. Класифікація дидактичних ігор.

Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри та навчання багато в чому залежать від розуміння учителем функцій і класифікації педагогічних ігор.   Класифікуються  дидактичні ігри за декількома принципами:

       1. За видом діяльності:

-   фізичні (рухові),

-   інтелектуальні (розумові),

-   трудові,

-   соціальні

-   психологічні.

       2. За характером педагогічного процесу:

• Навчальні, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі;

• Пізнавальні, виховні, розвиваючі;

• Репродуктивні, продуктивні, творчі;

• Комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та інші.

 3. За характером ігрової методики:

• предметні,

• сюжетні,

• рольові,

• ділові,

• імітаційні,

• ігри-драматизації.

4. За ігровим середовищем:

• ігри з предметами і без них,

• настільні,

• кімнатні,

• вуличні,

• на місцевості,

• комп'ютерні 

• з різними засобами пересування.

У розвиваючих іграх, в цьому полягає їх головна особливість, вдалося об'єднати один з основних принципів навчання – від простого до складного, з дуже важливим принципом творчої діяльності – самостійно за здібностями, коли дитина може піднятися до вершини своїх можливостей.

1.3.  Функції гри в житті дитини

Гра - це природна для дитини і гуманна форма навчання. Навчаючи за допомогою гри, ми вчимо дітей не так, як нам, дорослим, зручно дати навчальний матеріал, а як дітям зручно і природно його взяти.

Вивчення нового матеріалу на уроках   диктує доцільність використання ігрових технологій, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів і приводять до більш осмисленого засвоєння знань. Застосування ігор  підвищує міцність і якість засвоєння знань учнів, якщо ігри відбираються і конструюються у відповідності до змісту виучуваної теми, з цілями і завданнями уроків,  використовуються в поєднанні з іншими формами, методами і прийомами, ефективними при вивченні нового матеріалу,  чітко організовуються, відповідають інтересам і пізнавальним можливостям учнів.

       В житті дитини гра виконує такі найважливіші функції:

• розважальну (основна функція гри - розважити, доставити задоволення, надихнути, розбудити інтерес);

• комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

• самореалізації в грі;

• терапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

• діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

• корекційну: внесення позитивних змін в структуру особистісних показників;

• міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціокультурних цінностей;

• соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку.

1.4.          Структура дидактичної гри

Якщо розглянути структуру дидактичної гри, можна виділити такі структурні складові:

·                    дидактичне завдання;

·                    ігрове завдання;

·                    ігрові дії;

·                    правила гри.

Дидактичне завдання визначається метою навчального та виховного впливу. Воно формується педагогом та відображає його навчальну діяльність. Дидактичне завдання гри визначають відповідно до тих вимог, що передбачено програмою, з урахуванням вікових особливостей дітей.

Дидактичне завдання реалізується протягом всієї гри через здійснення ігрового завдання, ігрових дій, а підсумок її вирішення знаходиться в фіналі. Тільки при цій умові дидактична гра може виконати функцію навчання, і разом з тим буде розвиватися як ігрова діяльність.

Наявність дидактичного завдання або декількох завдань підкреслює навчальний характер гри, направленість навчального змісту на процеси пізнавальної діяльності учнів.

Ігрове завдання відтворюється гравцями. Дидактичне завдання у дидактичній грі реалізується через ігрове завдання. Воно визначає ігрові дії. Головне те, що дидактичне завдання у грі замасковане та з’являється перед гравцями у вигляді ігрового завдання.

Ігрове завдання виконується учнями в ігровій діяльності. Цих два завдання відображають взаємозв’язок навчання та гри.

У різних іграх ігрові дії різнять напрямом та ставленням до гравців. Ігрові дії є засобом реалізації ігрового задуму, але містять і дії, які спрямовані на виконання дидактичного завдання.

Ігрові дії є основою дидактичної гри – без них неможлива сама гра. В ігрових діях проявляється мотив ігрової діяльності, активне бажання вирішити поставлене ігрове завдання. По своїй складності вони різні та обумовлені складністю пізнавального змісту та ігрового завдання.

Ігрові дії – це не завжди практичні зовнішні дії, коли треба щось ретельно роздивитись, порівняти, розібрати та ін. Це також важкі розумові дії, виражені в процесах цілеспрямованого сприйняття, спостереження, порівняння, згадування раніше засвоєного, – розумові дії, виражені в процесах мислення.   Дидактична гра – це різновид гри за правилами, які спеціально створює педагог з метою навчання та виховання дітей. Їх зміст та спрямованість обумовлені загальними задачами формування особистості і колективу, пізнавальним змістом, ігровими задачами та діями в їх розвитку та збагаченні. В дидактичній грі правила є заданими.

Учні часто порушують правила не тому, що роблять це свідомо, а тому, що не знають, як виконувати, а іноді забувають про них. Треба пояснити як виконувати правила і навіщо вони потрібні, створити таку ситуацію, щоб виконування правил стало бажанням самих дітей.

Дотримування правил в ході гри викликає необхідність прояву зусиль, оволодіння способами спілкування в грі і формуванню не тільки знань, а й різноманітних почуттів, накопичення добрих емоцій та засвоєння традицій.

Педагог повинен використовувати слова, які відображають ступені оволодіння ігровими діями та правилами: ще не дуже, майже добре, добре, дуже добре. Це сприяє розвитку самооцінки, перспективності в досягненні мети. Однак треба враховувати необхідність і осудження, якщо деякі діти використовують правила з метою отримання для себе вигоди.

Якщо розглянути структуру розгорнутої ігрової діяльності, то можна визначити такі основні компоненти:

• спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;

• орієнтувальний, що визначає вибір засобів і способів ігрової діяльності;

• виконавський – дії, операції, що дають можливість реалізувати ігрову мету;

• контрольно-оцінний – коригування і стимулювання активності ігрової діяльності.

Отже, можна зробити висновок, що правильно організована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

1.5.           Використання дидактичних ігор в початковій школі

Усім ж добре відомо, що початок навчання дитини в школі – складний і відповідальний етап у житті. Щоб дитина мала можливість ефективно та якісно засвоювати програмовий матеріал, щоб їй цікаво було працювати, слід застосовувати на уроках ігрові моменти – дидактичні ігри. У процесі гри в учнів виробляються звички зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. До активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюються доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися.

Час для гри настає, коли існує потреба створити додаткове поле навчання, додати сили учням, послідовно впливати на хід і результат їхньої діяльності.

У грі вчителеві потрібно створити спеціальну атмосферу, зацікавити дитину, націлити її на виконання певного завдання, але не нав’язливо, щоб вона сама хотіла читати, писати і неодноразово.

Доцільно дотримуватися певної послідовності при підборі ігор: іграм, що містять складні завдання, повинні передувати більш легкі. Вони підготують дітей до подолання навчальних труднощів, зумовлять успіх в іграх більшої складності. У ході гри розумова діяльність учнів стає евристичною й творчою, підвищується її мотивація. Обговорення результатів має бути доброзичливим.

Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі є метою пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.

Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю як учнів, так і вчителів, а це неможливо зробити без розвитку логічного мислення дітей.

Необхідно відзначити, що дидактичні ігри не витісняють традиційні методи навчання і не замінюють їх, а надбудовуються над ними, частково акумулюючи їхній потенціал.

Дидактична гра входить до цілісного педагогічного процесу та взаємопов’язана з іншими формами навчання та виховання.

Узагальнюючи, можна сказати що головний показник ефективного використання ігрової форми навчання – підвищення рівня знань учнів, розвиток творчої особистості, яка вміє логічно мислити.

                                                   Творчий звіт

                                                   Вихователя

                           Павловської Марини Вікторівни

       Рік народження: 1976 р.

       Освіта: вища.

1. Запорізьке педагогічне училище, 1997р.

2. Бердянський державний педагогічний університет,  2021р.

       Педагогічний стаж: 28  років

Із них в «ЗЗСШІ №7» - 3,5 роки

Маю педагогічне звання «Вихователь- методист»

   Науково-методична проблема школи і її вирішення

Сучасна соціально-економічна ситуація, що склалася в нашій країні, потребує сутнісних змін у всіх сферах суспільного життя, в тому числі й в освіті. Нагальні вимоги до сучасних освітніх установ були сформульовані в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та конкретизовані в Концепції Нової української школи, де виділено одне з головних завдань – стимулювання та розвиток інноваційних процесів, впровадження компетентнісного та діяльнісного навчання. Інновації в освіті пов’язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття. Відтак, характерною ознакою сучасної педагогіки постає інноваційність – здатність до оновлення, відкритість новому.

Розвиток системи середньої освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження сучасних технологій та нових методів навчання та виховання дітей. Науково-методична проблема закладу «Інноваційна діяльність закладу в системі формування компетентної особистості» повністю відповідає новітнім вимогам сучасності.

Запровадження компетентнісного підходу в навчанні передбачає реформування освіти за такими основними напрямами:

— уточнення мети (цілей) навчання;

— удосконалення змісту навчання;

— оновлення навчально-методичного забезпечення навчального процесу (створення нових підручників, посібників, дидактичного матеріалу, мультимедійних засобів тощо);

— добір ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності;

— підготовка педагога до реалізації компетентнісного підходу в навчанні.

Ключові компетенції формуються в процесі реалізації цілісного змісту освіти загальноосвітньої школи, а предметні —передбачені змістом конкретного предмета і набуваються впродовж конкретного року або ступеня навчання. Формування ключових компетенцій реалізується в освітніх галузях і навчальних предметах. При цьому кожний предмет забезпечує реалізацію тих складових змісту ключових компетенцій, для формування яких має необхідні умови.

Для вирішення проблеми проведено таку роботу: на підготовчому (діагностичному) етапі, який тривав протягом 2018/2019 навчального року, проведено роботу щодо вивчення власного рівня обізнаності у питаннях сучасного стану освіти, освітніх і суспільних тенденцій, рівня володіння сучасними методиками і технологіями, вивчення  рівня професійної компетентності шляхом діагностування.

  На підготовчому (теоретичному) етапі, який тривав протягом 2019/2020 навчального року, було вивчено теоретичні аспекти проблемної теми, складено перелік рекомендованої літератури, складено теоретичний розділ методичної скарбнички.

  На основному (практичному) етапі, який було розпочато у 2020/2021 навчальному році, вжито заходів для  впровадження теоретичних знань в практичну діяльність, вивчення досвіду колег,  добір і використання сучасних інструментів і практичних матеріалів.

У 2021 – 2022 – впровадження теоретичних знань в практичну діяльність.

Тема з самоосвіти: «Використання дидактичних ігор у виховному процесі як засіб розвитку компетентностей учнів»

  Дидактична гра – дієвий стимул розумового розвитку учнів, метод навчання і виховання. Вона не є діяльністю, що приносить задоволення заради задоволення, а є видом перетворюючої діяльності у тісному зв’язку з іншими видами навчально-виховної роботи.

  Дидактичні ігри спеціально створюються педагогікою у навчально-виховних цілях. Сутність дидактичних ігор полягає у вирішенні пізнавальних завдань, поставлених в цікавій формі. Саме вирішення пізнавальної задачі пов’язано з розумовою напругою, з подоланням труднощів, що привчає дитину до розумової праці. Одночасно розвивається логічне мислення дітей. Засвоюючи або уточнюючи той або інший матеріал, діти вчаться спостерігати, порівнювати, класифікувати предмети за тими або іншими ознаками; вправляти пам’ять, увагу; вчаться застосовувати чітку і точну термінологію, зв’язно розказувати; описувати предмет, називати його дії і якості; проявляють кмітливість, винахідливість.

   Дидактичні ігри добре уживаються із «серйозним» навчанням. Включення їх у заняття робить процес навчання цікавим, створює в учнів бадьорий, робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу.

  Розвиваючи творчі здібності учнів молодшого шкільного віку, потрібно дотримуватись певних принципів в організації навчання:

·        принцип зв'язку з практикою життя;

·        принцип саморозвитку;

·        принцип оптимального поєднання індивідуальної та

колективної форм навчально-творчої діяльності;

·        принцип інформативності;

·        принцип віри в сили і можливості дитини.

      Розвиваючи пізнавальну активність, потрібно ставити таку мету:

·        розвивати образне й логічне мислення, уяву;

·        формувати навички планування, аналізу, самоконтролю;

·        знайти шлях до серця кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладений у дитині природою;

·        викликати бажання самостійно займатися навчальною діяльністю;

·        виховувати наполегливість, волю, впевненість у досягненні мети;

·        розширити їхній світогляд для того, щоб вчити спостерігати, думати, аналізувати, розмірковувати;

·        підвищити рівень розвитку дітей.

   Василь Сухомлинський зазначав, що головне завдання вчителя початкових класів полягає в тому, щоб навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого вона стає невстигаючою, нездібною. Цим інструментом, на думку відомого вченого, є п'ять умінь: 

-         вміння спостерігати; 

-         вміння думати;

-          висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю;

-          читати; писати.

Ключові компетентності це:

·        здатність працювати самостійно без постійного керівництва;

·        здатність брати на себе відповідальність за власною ініціативою; 

·        здатність виявляти ініціативу, не питаючи інших, чи слід це робити;  

·        готовність помічати проблеми та шукати шляхи їх вирішення;             

 уміння аналізувати нові ситуації й застосовувати вже наявні знання для такого аналізу;   

·        здатність ладити з іншими;  

·        здатність засвоювати будь-які знання за власною ініціативою;        

·        уміння приймати рішення на основі здорових суджень.

Шляхи формування ключових компетентностей:

       *Самоосвітня компетентність (формування вмінь і навичок самостійної роботи, самостійна робота на уроках; організація самостійної роботи; робота в бібліотеці, Інтернеті; захист творчих проектів).

      *Особистісна компетентність (формування вміння рефлексії, самокритика; курс «Пізнай себе»; заняття за індивідуальним планом; участь в  олімпіадах, конкурсах, оглядах).

      *Пізнавальна компетентність (формування знань, умінь, навичок, передбачених державним стандартом; поглиблене вивчення предмета; розвиток пізнавальних психічних процесів, критичного мислення; формування вмінь розв’язувати проблемні ситуації, завдання, творчо проектувати, виконувати дослідницьку роботу; вивчення освітніх систем закордонних держав; ознайомлення із духовними цінностями українського та інших народів). 

       *Компетентісне ставлення до свого здоров’я (реалізація програми «Формування здорового способу життя»; формування навичок особистої гігієни та самообслуговування; профілактика шкідливих звичок; залучення учнів до спортивних секцій; позакласні фізкультурно-оздоровчі заходи; екскурсії на природу).

       *Соціальна компетентність (тренінгові заняття; вивчення прав та обов’язків громадян України; знання правил культури поведінки; виховання в колективі й через колектив; формування навичок етичної та правової поведінки, толерантності; зустрічі з цікавими людьми, екскурсії на виробництво).

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, до того ж, діяти успішно, їм подобається на не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв'ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати тощо. Для цього  постійно організовую у своїй роботі таку діяльність, тому  навчання дітей є успішним, а здобуті знання — якісними.

Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити в сучасному суспільстві, особистість має бути компетентною в різних сферах діяльності. Школа має допомогти учням в оволодінні технологіями життєтворчості, створити умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самореалізації, інтеграції в соціокультурний простір.

  Метою Нової української школи є максимальне розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня.

  Успішно організована навчально-ігрова діяльність забезпечить психологічне здоров’я учнів, допоможе сформувати інтерес , мотиви навчальної діяльності, відповідні знання, уміння навички та компетентності.            

Чий передовий досвід вивчаю і як запроваджую в роботі

  Павло Копосов « Нова українська школа : дидактичні особливості організації навчально-ігрової діяльності учнів 1 – 2 класів»

  Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів. Концепція Нової української школи націлює педагогів у роботі з молодшими школярами на те, щоб вони широко застосовували методи роботи, засновані на співпраці (ігри, проєкти).

  Значення ігрової діяльності в організації навчально - ігрового процесу з молодшими школярами у психології і педагогіці доведено як на теоретичному так і на практичному рівнях. Проте методика організації навчально – ігрової діяльності потребує ще більшої систематизації і висвітлення у зв’язку з тим, що цей аспект вийшов на рівень не лише особистої ініціативи педагога, а став вимогою нормативних документів щодо організації освітнього процесу в початковій школі.

Сучасна психологія визначає, що гра охоплює всі періоди життя людини. Це важлива ознака її життєдіяльності, а не вікова ознака. Із грою людина не розлучається все життя, змінюються лише мотиви, форми проведення, ступінь вияву почуттів та емоцій.

  Ігрова діяльність характеризується багатовимірністю  впливу на формування особистості – з нею пов’язується трансформація психічних процесів, удосконалення пізнавальної діяльності, розвиток соціальних якостей і форм поведінки, здатності дитини до творчості.

  Отже, ефективну методику керівництва ігровою діяльністю школярів можна побудувати на засадах забезпечення наступності між дошкільним і молодшим шкільним віковими періодами розвитку дитини.

  Як зазначає Н. Кудикіна, між грою та іншими видами діяльності, немає чіткої межі. Вона, спонтанно інтегруючись із комунікативною, інтелектуальною, творчою, трудовою, спортивною, дозвіллєвою та іншими видами діяльності, поступово змінюється, дорослішає дитина. Це зумовлює необхідність посилення уваги до трансформації гри в продуктивні види діяльності, зокрема і в навчальну.

  Тому ігрова діяльність, зазначають вчені, на сучасному етапі розвитку людського суспільства є такою діяльністю, поза якою неможливе нормальне життя дитини, становлення її як особистості.

Успіхи в роботі (результати учнів в олімпіадах, конкурсах тощо)

                                             2018 – 2019 н.р

Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок»:

Номінація Фоторепортаж «Ми діти твої, Україно»

учні 3 – Б класу  - 2 місце

                                             2019 – 2020 н.р.

 Всеосвіта

Всеукраїнський конкурс «Основи кібербезпеки» - спрямовано на систематизацію та розширення знань школярів про Інтернет та його можливості, підвищення інтересів учнів до навчання, ознайомлення з правилами користування мережею та небезпеками, які чатують у ній.

1. Гудковська Кароліна – І місце

2.Новичок Дамір – І місце

3. Войтенко Дмитро – ІІ місце

4. Моїсеєва Єлизавета – ІІ місце

5. Балабуха Аліна –І місце

6. Дмитренко Кіра – ІІ місце

Всеукраїнський фотоконкурс «Рідний край»

1. Дмитренко Кіра – ІІ місце

                                      2020 -2021 н.р.

Всеосвіта

Всеукраїнський конкурс «Українське народознавство»

З метою підвищення рівня народознавчих знань школярів, сприяння формуванню національної культури, пізнання духовних та матеріальних надбань українського народу

1. Домбровська Василина – І місце

2. Доля Маргарита – ІІ місце

3. Кашарайло Вероніка – І місце

4. Ільєнко Софія – ІІ місце

5. Герасименко Кирило – ІІ місце

Всеосвіта

Всеукраїнський конкурс «Основи кібербезпеки»

1. Доля Маргарита – ІІ місце

2. Герасименко Кирило – ІІ місце

3. Лавриненко Поліна – ІІ місце

4. Шабан Ілля – ІІІ місце

Всеосвіта

Всеукраїнський конкурс «Безпечна дорога до школи»

З метою підвищення рівня правової свідомості та відповідальності учасників дорожнього руху

1. Домбровська Василина – ІІ місце

2. Ільєнко Софія – ІІ місце

3. Кашарайло Вероніка – ІІ місце

4. Ємеліна Мілана – ІІІ місце

5. Казаренко Поліна – ІІІ місце

Обласний конкурс дитячих малюнків «Намалюй свою «МРІЮ»

1. Ємеліна Мілана – ІІ місце

                                                 2021 – 2022 н.р.

Всеосвіта

Всеукраїнський конкурс « Я – громадянин. Я маю право»

З метою підвищення рівня правових знань школярів та сприяння формуванню правової культури та правової свідомості.

1. Ємеліна Мілана – І місце

2. Ільєнко Софія – І місце

Всеосвіта

Всеукраїнський конкурс «Людина починається з добра»

З метою формування у дітей духовно-моральних цінностей; розкриття сутності ідеї добра у творчій спадщині В. Сухомлинського.

1. Домбровська Василина – І місце

2. Доля Маргарита – ІІ місце

                                         Мої досягнення

                                                   Публікації

Всеосвіта

1. Сценарій заходу «Обереги нашого дитинства»

2. Тематичний літературно-музичний вечір до дня народження Т. Г. Шевченка

   «Думи мої, думи…»

3. Цикл заходів з національно-патріотичного виховання «З У країною в серці»

4. Презентація «Формування ціннісного ставлення особистості до себе,  

    суспільства і держави»

5. Презентація «Стародавня та сучасна українська хата», «Український

     Віночок», «Обереги та державні символи України»

                        Розробила та виготовила

Дидактичний посібник «Обереги та національні символи українського народу»

До складу посібника входять дидактичні ігри :

·        «Український віночок»

 (значення та символіка квітів та стрічок)

·        «Обереги та національні символи України»

 (значення оберегів та державних символів)

·        «Сучасна та стародавня українська хата»

 (інтер’єр та предмети побуту)

  Взяла участь у написанні парціальної програми «Безпечне дитинство» для дітей старшого дошкільного віку.

  Актуалізація означеної проблеми викликана державними орієнтирами  щодо змісту дошкільної освіти, в яких підкреслюється, що фізичний розвиток дошкільників є пріоритетним напрямком , бо має першочергове значення для повноцінного розвитку та становлення особистості дитини.

  Основи безпеки життєдіяльності – наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі. Галузь знання та науково – практична діяльність спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей.

   Одним із основних завдань дошкільної освіти на сучасному етапі, як зазначено у «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні», є забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку дошкільника, формування в нього ціннісного ставлення до Природи, Культури, Людей і Самого Себе. Проблема збереження здоров’я дітей завжди актуальна.

   Парціальну програму рецензовано та рекомендовано для використання в дошкільних навчальних закладах освіти.

   Ми запропонували дієву систему роботи з метою збереження , зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей.

   Практична значущість програми полягає в створенні системи роботи з дітьми дошкільного віку, яка передбачає: формування стійкого інтересу дітей до правил безпечної поведінки, формування основ особистої безпеки, уміння запобігати небезпечні ситуації.

                                      Самоосвіта

                                                    Вебінари

                                                  «Всеосвіта»

«Розвиток соціальних навичок у дітей: ігри та вправи»

«Онлайн-інструменти для створеннянавчальних відео та скринкастів»

«Модель учнівуського самоврядування для дітей молодшого шкільного віку»

«Форми та методи подання матеріалу в умовах дистанційного навчання»

«Інтерактивний урок: ресурси для створення дидактичних онлайн-ігор та роздаткового матеріалу»

«Розвиток соціальних навичок у дітей»

«Урізноманітнюємо освітній процес за допомогою розробок. Відповідально використовуємо методичні розробки у освітньому процесі»

«Майстер-клас зі створення дидактичних ігор у PowerPoint»

«Пізнавальна мотивація:метафора в педагогічній діяльності»

«Власний канал на Youtube. З чого почати та як вести»

«Різноманітні методичні матеріали для всебічного розвитку дитини. Готуємось до нового навчального року із «Всеосвітою»»

«Як підготуватися до моніторингу організації дистанційного навчання у ЗЗСО»

«Вебквест в освітньому процесі: створення та застосування»

                                 Цифрове видавництво MCFR

«Підвищення кваліфікації: як планувати та визнавати результати»

«Нове в законодавстві про загальну середню освіту»

«Внутрішня система забезпечення якості освіти: методична складова»

«Як розробити систему забезпечення якості освіти у школі»

«Медіація: розвиваємо навички розв’язання конфліктів у шкільному колективі»

«Як підготувати дитину до шкільного життя»

«Психологічний антикоронавірус: як налаштуватися на дистанційну роботу, споживати інформацію та опиратися паніці»

«Організація роботи школи в умовах карантину:нормативні орієнтири»

«Дистанційне навчання: психологічні та методичні аспекти»

«ZOOM у дистанційному освітньому процесі: алгоритм роботи»

«Підвищуємо кваліфікацію онлайн»

«Вчимося на засадах компетентнісного підходу»

«Навчаємо дітей розповідати: нові підходи»

«Як ефективно планувати та організовувати освітній процес: лайфхаки методичного конструктора»

«Освітнє середовище Нової української школи»

«Математика для дітей в інтегрованих дидактичних модулях»

«Інтелектуальна карта:використання в освітній діяльності»

«Створення КОМАНДИ  психолого- педагогічного супроводу в школі»

                                                   Курси

                                        КЗ «ЗОІППО» ЗОР

«Основи ІКТ»  - 50 годин

                                         EdEra

«Онлайн-курс для вчителів початкової школи» - 60 годин

«Про дистанційний та змішаний формати навчання» - 50 годин

«Академічна доброчесність» - 4 години

                                         PROMETHEUS

«Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в

закладах освіти» - 80 годин

«Критичне мислення для освітян» - 30 годин

 sites.google.com/view/mpavloskaya

                                        Виховна робота вихователя

   «Дитячі роки – той вік, який ми вважаємо віком безтурботної радості, гри, казки – це джерело життєвого ідеалу від того, що відкрилося дитині в навколишньому світі в роки дитинства, що викликало її подив, і захоплення, що обурило і примусило плакати не від особистої образи, а від переживання за долі інших людей – від цього залежить, яким громадянином буде наш вихованець»

                                                                                        В.О.Сухомлинський

     Від вихователя залежить, яким стане серце дитини – ніжною квіткою, чи

засохлою пустелею. Тому і всю свою роботу націлюю на те, щоб серце дитини

було чутливим, щоб відгукувалось на кожне слово. Складна і благородна роль

покладається на вихователя, яка вимагає постійної творчості, невпинної роботи

думки, величезної щедрості, любові до дітей, безмежної відданості справі.

  В своїй роботі я спираюсь на систему способів оптимізації основних компонентів педагогічного процесу в практичній діяльності, яка полягає в наступному:

Вибираю найбільш раціональний для даного виховного заходу

комплекс завдань освіти, виховання і розвитку школярів.

Потім конкретизую завдання з урахуванням особливостей

класу (на чому зробити акцент, які сторони вихованості підтягти і ін.).

Підбираю необхідний зміст для успішного вирішення

поставлених завдань, виділяю в змісті головне, істотне.

Вибираю з ряду можливих варіантів відповідні методи, форми

і засоби навчання і виховання.

Оперативно корегую процес, коли по ходу його виявляються

ускладнення в рішенні тих або інших завдань. Вношу зміни до методів,

форм і засобів навчання і виховання. Адже навіть добре обґрунтований ,на

самому початку планування роботи, варіант може прийти в суперечність із

змінними умовами, і тоді він вже не буде оптимальним. Це одна з

важливих ознак методичної майстерності.

Завершальним способом оптимізації педагогічного процесу є

аналіз його результатів.

  Під час організації виховної роботи намагаюсь забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, здійснювати розумове (світоглядне), моральне (зокрема такі його аспекти, як етичне, гуманістичне, патріотичне, громадянське, екологічне), естетичне (формування естетичної культури), трудове (розвиток активності) та фізичне (особливо санітарно-гігієнічне) виховання, добираю завдання таким чином, щоб прищеплювати свідоме ставлення до праці, розвивати необхідні практичні вміння та навички, прагнення до самостійного оволодіння знаннями, інтерес до дослідницької діяльності тощо. Керуюся принципами зв’язку з життям, єдності свідомості та поведінки, виховання свідомості у колективі, співпраці та взаєморозуміння. Систематично проводжу виховні години, години читання, години спілкування, години інформації. До впровадження карантинних обмежень проводила виховні години для учнів початкової школи. Для учнів четвертих класів було організовано декілька екскурсій.

   За період роботи у закладі було проведено ряд відкритих виховних заходів:

1.     З метою ознайомлення учнів з трагічним минулим нашого народу До Дня вшанування пам'яті жертв голодомору

«Жнива скорботи» - для учнів 3-4, 5-6 класів (актова зала)

2.     Виховна година До Дня захистника «Сила в єдності» - для учнів початкової школи (актова зала)

3.     Міні-вистава до Дня Святого Миколая «По країні з краю в край ходить Миколай» - для учнів початкової школи ( актова зала).

Також з цією виставою ми відвідали Дитячий будинок для хлопчиків та подарували подарунки.

4.     Виховна година до річниці героїв Небесної сотні «Молитва лине в небеса...» - для учнів 3-4, 5-6 класів (актова зала).

5.     Тематичний літературно-музичний вечір за участі вихованців музичної школи та Вікторії Артюшенко до дня народження Т. Г. Шевченка «Думи мої, думи...» - для учнів початкової школи ( актова зала).

6.     Виховний захід «Обереги нашого дитинства» - для учнів початкової школи (актова зала).

7.     Виховний захід «Права і обов'язки»

  Багато проводиться заходів для зміцнення здоров`я дитини. Це і години

здоров`я, рухливі ігри, дихальна, зорова гімнастика, ігри - вправи на розвиток дрібної моторики пальців, пальчикова гімнастика. Багато уваги приділяється розвитку творчих здібностей дитини. Це і вправи на розвиток уваги, уяви, пам`яті, мислення, розвиваються навички декламування віршів, виконанняпісень та танцювальних етюдів.

  Як вихователь, співпрацюю з батьками, психологом, соціальним

педагогом, медичними працівниками. Намагаюсь створити довірливі стосунки не лише з дітьми, а і з їх батьками.

Протягом навчального року велася робота по створенню атмосфери співпраці і підтримки вихованців. Для цього проводилися різні заходи, бесіди.

Я прагнула допомогти дітям відчути колектив як ціле, навчити дорожити його інтересами. У свою чергу, я домагалася, щоб колектив дбав про кожного свого товариша, виявляв повагу один до одного, діти були чемними. А також приділялася увага стосункам між хлопчиками і дівчатками. Намагалася створити між ними доброзичливі стосунки і турботу. Діти відчували себе захищеними від несправедливості і образ, бачили, що вони небайдужі колективу.

    Робота з батьками проводилась з метою: 

формувати активну педагогічну позицію батьків, озброїти їх педагогічними знаннями і навичками.

Постійно ведеться робота по зміцненню зв'язку з батьками вихованців на основі диференційованого підходу до сім'ї.

В основу роботи були покладені принципи:

·        співпраця батьків і вихователя; 

·        відповідальність батьків і вихователя за результати виховання дітей; 

·        взаємної довіри.

        Проблеми в роботі і мої плани їх вирішення

   Серед проблем у моїй роботі вважаю за потрібне виділити неповне опанування сучасними освітніми технологіями, такими як метод проєктів, висловлення у форматі ТЕD, метод «Кубування», метод «Кейс-метод» - це засіб активного проблемно-ситуаційного аналізу, «Гейміфікація або ігрофікація» – це використання окремих елементів ігор у неігрових практиках, «Веб квести» - це пошук, павутина, мережа, Інтернет, «Storytelling» - це ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій, «Кроссенс» - це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу та Ігрові технології – це унікальна форма навчання, яка дозволяє зробити цікавим і захоплюючимвивчення предметів, активізує увагу, підвищує інтерес до навчання. Для вирішення цієї проблеми планую продовжити роботу з вивчення теоретичних і практичних аспектів, впроваджувати їх у виховну роботу протягом наступних років. Також вважаю за порібне підвищити рівень участі моїх учнів у позашкільних конкурсах та олімпіадах.

                                       Список літератури

                            з питань науково-методичної теми

«Використання дидактичних ігор у виховному процесі як засіб розвитку  

                                компетентностей учнів»

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011/

2. Бойко А.Е.Модернізація навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах у контексті реалізації компетентісного підходу / А.Е. Бойко // Педагогічні науки: теорія, історія,інноваційні технології, - 2010. - №5(7)

3. Борзенкова Т. Навчаючи інших, навчаюся сам / Т. Борзенкова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. - № 3. – С. 80 – 84.

4. Енциклопедія освіти / Акад. пед.. наук. України ; гол.ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

5. Заболоцька О.С. Компетентнісний підхід як освітня інновація; порівняльний аналіз / О.С. Заболоцькак // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 40. – Серія: Педагогічні науки. – 2008. – С. 63-68.

6.Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И.А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. - № 5 . – С. 34-42.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / ( під. заг. ред.. О.В. Овчарук) – К: «К.І.С.», 2004, - 112 с.

8. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук. – метод. посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко: за ред. О.І.Пометун. – К: Вид-во А.С.К. 2004- 432 К: К.І.С., 2004 – 112 с.

9. Рудь М. Компетентнісний підхід в освіті / М. Рудь // Вісник Львів. ун-ту Серія: Педагогіка – 2006. – Вип. 21.ч.1 / С. 73 – 82.

                                                                                           Виступ на педагогічній раді

Слайд 1

В той час, коли людство крокує вперед у технічному розвитку, усе

більше зростає розрив між життям та морально-духовним

розвитком людини. Стає очевидним, що відсутність культури

поведінки, її моральних норм, негативно відбиваються на

моральному та емоційному стані суспільства. В реальному житті

нашої нації наступив той період, коли потрібно усвідомити, якщо

не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної

особистості, то ні про які перетворення у нашому житті не може

бути і мови.

 Слайд 2

В.О.Сухомлинський писав:

«Дитячі роки – той вік, який ми вважаємо віком безтурботної

радості, гри, казки – це джерело життєвого ідеалу від того, що

відкрилося дитині в навколишньому світі, в роки дитинства, що

викликало її подив, захоплення, що обурило і примусило плакати

не від особистої образи, а від переживання за долі  інших людей

– від цього залежить, яким буде громадянином наш вихованець.»

Тому саме від родини, від педагога залежить, яким стане серце

дитини – ніжною квіткою, чи засохлою пустелею. Взаємоповага і

згода, доброзичливість і любов – ось неповний перелік тих

моральних багатств, яким треба навчити дитину цінувати у житті.

Слайд 3

Головне завдання морально-етичного виховання полягає у створенні такої системи, яка б сприяла підтримці та поглибленню духовних, моральних цінностей, переконань, норм поведінки, допомоги у саморозвитку та самореалізації особистості учня, розвитку його творчих здібностей.

Слайд 4

 Формування морально-етичного виховання складається з 3

ступенів:

I. Засвоєння початкових правил поведінки, розвиток моральних

переконань.

II. Формування етичних понять та виховання моральних

почуттів.

III. Застосування морально-етичних норм у житті.

Досягнення третього ступеня морального виховання – це

активний і довготривалий процес, який закладається ще в

дошкільному віці і триває протягом життя.

 Слайд 5

Формування морального досвіду у початкових класах буде ефективним за таких умов:

-         Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів;

-         Культура поведінки педагогів;

-         Співпраці з сім’єю;

-         Опори на життєвий досвід учнів;

-         Знайомство з творами художньої літератури, які збагачують внутрішній світ особистості, формують її моральні якості й почуття.

Саме тут буде доречною збірка оповідань В. О. Сухомлинського «Важко бути людиною»  Усі оповідання  збірки пронизані виховною метою, вчать аналізувати вчинки героїв, визначати позитивні й негативні наслідки їх поведінки. Формують моральні якості дитини.

-         Та систематичність виховної роботи;

Слайд 6

Зміст морально-етичного виховання в школі зумовлений потребами

і вимогами суспільства, тому провідне завдання морального виховання в школі – це формування ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави. Саме в початкових класах закладається фундамент національних цінностей. Національні цінності формують у дітей почуття любові до рідної Батьківщини, її національних символів, виховують патріотичну гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови.  Щоб виховати справжніх патріотів, сформувати свідомих українців, вже з перших днів  навчання дітям прищеплюється любов до рідної держави, її державних і народних символів, оберегів та національних традицій українського народу.

Виховні години:

слайд 7

«Державні символи України»

слайд 8

«День народження українського прапора»

слайд 9

«Тарас Шевченко –України син»

слайд 10-11

«Молитва лине в небеса…» до дня героїв Небесної сотні

слайд 12

«Жнива скорботи» до дня вшанування пам’яті жертв голодомору

слайд 13

«Сила в єдності» до дня захисника

слайд 14 - 16

«Свято Святого Миколая»

слайд 17 - 18

«Обереги нашого дитинства»

слайд 19 - 20

 «Свято Стрітення»

Слайд  21

Найвища вершина моральної піраміди – формування ціннісного ставлення до себе. Вона має значення для самої дитини, визначає риси її

характеру, поведінку, ставлення до людей, навколишнього

середовища. Фундаментом особистісних цінностей є

здатність співпереживати,

потреба захистити слабкого,

допомогти відстаючому,

дбайливо ставитися до природи,

поважати працю інших людей,

радіти особистим успіхам.

Слайд 22

Абсолютно вічні цінності – це загальнолюдські цінності, що мають

універсальне значення та необмежену сферу застосування. Це

правда, любов, доброта, чесність, краса, мудрість тощо.

        Сухомлинський називав виховання таких цінностей «Школою

сердечності». Дитина не повинна виростати байдужою, вона

повинна зростати у постійному піклуванні про навколишній світ

рослин, тварин, людей, доглядати й допомагати їм. Кожного дня

виникають виховні ситуації, коли ми вчимо дітей допомагати,

співчувати, прощати один одному.

Слайд 23

Золоті правила педагога :

·        Учень – особистість і ставитися до неї треба з повагою.

·        Будь завжди в доброму настрої, володій почуттям гумору.

·        Будь терплячим, вимогливим, врівноваженим, добрим і ввічливим.

·        Постійно підвищуй самооцінку учнів.

·        Домагайся довіри учнів.

·        Навчання і виховання – доброзичлива, творча взаємодія педагога й учня.

                    Справжній вчитель не той, хто вчить, а той , у кого навчаються

Слайд 24

Основні завдання формування особистості

Формування та згуртування дитячого колективу через:

- усвідомлення поняття «Я — Ми»;

- створення в ньому комфортного середовища для розвитку особистості;

- активну діяльність класного колективу: участь у класних і загальношкільних заходах;

- розвиток особистості дитини в школі і поза нею.

Слайд 25

 усвідомлення поняття Я - МИ

панно «Дружня родина 1 – б»

Слайд 25

«Ти живеш серед людей,

не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання

позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між

тим, що тобі хочеться, і тим, що тобі можна. Перевіряй свої вчинки,

запитуй себе: чи не робиш ти людям зла? Роби все так, щоб людям,

які тебе оточують, було добре!» -

 говорив В.С .Сухомлинський

Слайд 26

Становлення дитячої особистості

* коли дитину оточує критика, вона звикає засуджувати;

* коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати;

*  коли дитину оточують насмішки, вона стає сором’язливою;

*  коли дитина живе з почуттям сорому, вона набуває комплексу провини;

* коли дитина живе в атмосфері толерантності, вона вчиться бути терпимою;

* коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчиться бути впевненою в собі;

*  коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших;

*  коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчиться бути справедливою;

* коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона вчиться довіряти іншим;

* коли дитина живе в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе;

* коли дитина живе в атмосфері відкритості, довіри, прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов в усьому світі

  Дитяче серце надто чутливе до прищеплювання цих думок, дитяча

душа глибоко переживає радість здійснення добра для людей. Якщо

таке моральне навчання підкріплювати добрими настановами,

спонуканнями до добрих справ для людей, то у серці дитини

утверджуються духовні сили.

Слайд 28

 Виховна година  «Доброта очима дітей»

Слайд 29

Виховна година «Чесність та порядність»

Слайд 30

Виховна година «Дружба – найцінніший скарб»

Слайд 31

Отже, формування морально-етичних цінностей у молодших

школярів – це шлях до щасливого життя майбутнього покоління.

Слайд 32

Тому ми маємо бути

-         сучасними;

- творчими;

- практичними;

- креативними;

- незалежними від суджень;

- чутливими до проблем;

- прагнути до розвитку

слайд 33

рецепт вчительського щастя 

                              Виховний захід

                    «Права і обов `язки дітей»

Підготувала: Павловська М. В.

Тема:  Права і обов’язки дітей.

Мета: формувати розуміння цінності людського життя, дати поняття «права і обов’язки», ознайомити з документами, у яких вміщено права і обов’язки людей, вчити розрізняти права і обов’язки, формувати первинне розуміння правової сторони життя; розвивати мислення, усне мовлення дітей, збагачувати активний словник; виховувати повагу до прав і свобод інших людей, толерантність, вміння працювати в команді.

Обладнання: презентація, скринька з дзеркалом, картки для роботи в групі, капелюх з іменами дітей, картки для роботи в парі, мікрофон.

1. Організація класу

Діти заходять до класу, сідають на килимок у коло.

Вітаються разом:

Від серця до серця лунають вітання:

– Прийміть найщиріші мої побажання!

Щоб були щасливі, щоб були веселі,

Щоб сміхом наповнилась наша оселя.

2. Мотивація діяльності. Гра «Відгадай предмет».

-         Вітаю вас, діти, на виховному занятті. Перш ніж ми почнемо, хочу пограти з вами у гру, яка допоможе визначити найголовнішу цінність у світі. У мене у скриньці знаходиться предмет, який покаже цю цінність. Ставте мені питання по черзі, щоб відгадати цей предмет. Наприклад, він великий чи маленький? Або він з паперу чи зі скла? Тощо.

(Діти ставлять питання, з’ясовують, що це дзеркало).

-         Передавайте дзеркало один одному і загляньте у нього.

-         Яку найголовнішу цінність ви в ньому побачили? (Себе)

-         А хто ми? (Ми - люди). Отже – найголовніша цінність на світі – це ЛЮДИНА. Ви відкрили перше ключове слово нашого заняття.

-         Протягніть праву руку вперед (вихователь слідкує за правильністю виконання інструкцій, розвиток просторових уявлень).

-         Загніть мізинчик, якщо зранку ви самі заправили ліжко.

-         Загніть безіменний пальчик, якщо ви самі одяглися до школи.

-         Загніть середній пальчик, якщо ви з’їли сніданок, не вередували і не сперечалися з батьками.

-         Загніть вказівний пальчик, якщо ви прийшли до школи за новими знаннями і враженнями.

-         Покажіть «КЛАС», тому що ви без нарікань виконали свої … (діти мають доповнити «ОБОВ’ЯЗКИ»).

-         Молодці, ви відкрили друге ключове слово нашого заняття  «ОБОВ’ЯЗКИ».

-         Щоб відкрити останнє ключове слово, попрацюємо в групах.

(Діти переходять за парти. Пропоную одразу посадити їх групами).

Завдання для групи 1.

Відгадати ребус

Право

Завдання для групи 2.

Прочитати акровірш, назвати складене слово:

Права треба знати,

Разом вивчати,

А хто права знає -

В державі мирній проживає.

Обов’язково знай свої права!

Запиши слово з перших букв.

Завдання для групи 3.

Завдання для групи 4. (робота з інтерактивною дошкою).

https://learningapps.org/display?v=pk5cf96sn21

З кожної групи до дошки виходить по одному учню і звітують про виконану роботу.

-         Правильно, діти, ви відкрили третє ключове слово – це «ПРАВО».

3. Формулювання теми заняття

-         Допоможіть мені сформулювати тему «ЛЮДИНА», «ОБОВ’ЯЗКИ», «ПРАВО».

(тему формулюють діти)

-         Правильно! Сьогодні на занятті ми дізнаємось, що таке права і обов’язки людини, які права мають діти, дізнаємось, у яких документах зафіксовано наші права та обов’язки.

4. Фізкультхвилинка

- Підведіться, будь ласка. Зараз трохи відпочинемо і пограємо в гру, яка покаже, чи знаєте ви свої права. Я читатиму твердження, якщо воно істинне, плесніть у долоні, якщо хибне – тупочіть ногами.

Діти мають право на життя.

Діти мають право ображати однокласників.

Діти мають право на навчання.

Діти не мають права на відпочинок.

Діти мають право відпочинок.

-         Молодці! Сідайте. А чому ви тупотіли, коли почули про образи?

-         Правильно, це – порушення прав інших людей, цього робити не можна.

5. Робота з медіапродуктами.

Наші права записані у головному Законі України – Конституції. А ще права дітей записані у Конвенції ООН.  Що ж таке права? Перегляньте мультфільм уважно, щоб потім дати відповіді на мої запитання.

Для чого потрібні права?

Які права ви запам’ятали?

У якому документі записані права дитини?

https://www.youtube.com/watch?v=BWUxZk-hqq0

6. Гра «Капелюх».

У моєму капелюсі ваші імена. Я витягаю картку з іменем, і учень, чиє ім’я я називаю – відповідає.

Для чого потрібні права?

Які права ви запам’ятали? (витягти декілька імен).

У якому документі записані права дитини?

7. Робота в парах

- Але у вас, діти, є не тільки права, а й обов’язки.

- Попрацюємо в парах. Прочитайте твердження, визначте, це право чи обов’язок.

Я маю право…

-         Право на життя.

-         Поважати близьких та друзів.

-         Право на відпочинок.

-         Сумлінно навчатись, активно працювати на уроках.

-         Право на відсутність дискримінації.

-         Не ображати та не принижувати оточуючих.

-         Право на захист життя та здоров'я.

-         Допомагати дорослим у домашніх обов’язках.

Я зобов’язаний  

Картка для Домбровської

Я маю право…

-         Право на життя.

-         Поважати і любити своє оточення.

-         Право на ім'я.

-         Поважати близьких та друзів.

-         Право на громадянство.

-         Сумлінно навчатись, активно працювати на уроках.

-         Право на відсутність дискримінації.

-         Не ображати та не принижувати оточуючих.

-         Право на працю.

-         Дотримуватись режиму харчування.

-         Право на відпочинок.

-         Виконувати правила поведінки.

-         Право на захист життя та здоров'я.

-         Допомагати дорослим у домашніх обов’язках.

Я зобов’язаний  

8. Вправа «Мікрофон»

- Розкажіть, які у вас є обов’язки, які доручення ви виконуєте в школі, вдома. (Діти передають мікрофон, говорять).

9. Рефлексія. Підсумки заняття (фронтально).

- Розкажіть, які права ви маєте.

- Розкажіть про свої обов’язки.

- Підніміть руку, для кого інформація на занятті була новою.

- Підніміть руку діти, яким вже було дещо відомо з цієї теми.

- Підніміть руку, в кого лишились питання з цієї теми.

- Запам’ятайте ці питання, ми спробуємо знайти на них відповіді на наступних заняттях.

- Я дякую вам за плідну роботу! Заняття закінчено