Робота з батьками
Робота з батьками
Як дихати: вдих, рахуючи до чотирьох, і видих, рахуючи до чотирьох (через ніс). Якщо у вас виходить, можна збільшувати час дихання, і рахувати до 6 або 8. Ця практика допоможе заспокоїти нервову систему, знизити стрес та відновити ресурси.
Подібні вправи допомагають краще справлятися з тривогою чи стресовими ситуаціями. Наприклад, коли ми дуже збуджені чи боїмося, коли відчуваємо стрес, наше дихання прискорюється, стає коротким, утрудненим і поверхневим, збивається зі звичайного ритму, і навпаки, коли ми спокійні, наш вдих глибший, а видих спокійний та повільний. Тому, якщо, з одного боку, тривога чи стрес збивають наше дихання, то, за допомогою дихання ми можемо змінити емоцію та повернутися зі стресу у стан спокою та умиротворення.
Ви можете практикувати цю дихальну техніку сидячи, лежачи або стоячи, якщо не можете лягти чи сісти.
Заплющте очі і зосередьтеся на своєму подиху. Впустіть повітря через ніс і повільно випустіть його з рота, повторіть кілька разів. При вдиху можна звернути увагу на те, що повітря прохолодне, а коли випускаєш з рота, воно тепле.
Продовжуйте робити ще кілька повільних і глибоких вдихів, на вдиху намагайтеся, щоб повітря опустилося всередину живота, який надувається, як повітряна кулька (можна попросити дитину покласти руку на живіт і поспостерігати за тим, що відбувається), а коли повітря виходить, живіт здувається. Повторіть так кілька разів. Можна покласти на живіт паперовий кораблик і запропонувати дитині спостерігати, як він "пливе" разом із животом.
Сама Врітті - це дихальна вправа, призначена для заспокоєння. Прості вправи, засновані на принципі «рівного дихання»: тобто тривалість вдиху дорівнює тривалості видиху.
Як дихати: вдих, рахуючи до чотирьох, і видих, рахуючи до чотирьох (через ніс). Якщо у вас виходить, можна збільшувати час дихання, і рахувати до 6 або 8. Ця практика допоможе заспокоїти нервову систему, знизити стрес та відновити ресурси.
Вправи Сама Врітті можна виконувати в будь-який час і в будь-якому місці. Вважається, що ці дихальні вправи особливо ефективні перед вечірнім сном – якщо у вас існують проблеми, цей тип дихання допоможе відволіктися від усього, що заважає заснути.
Морська мушля
Посадіть дітей у зручному положенні на підлогу/ліжко, попросіть схрестити ноги та заплющити очі. Потім слід закрити вуха руками і глибоко вдихнути. Повинно з'явитися відчуття, що ви слухаєте шум моря всередині мушлі. Це дуже корисна вправа для відновлення від стресу та набуття спокою.
Гра "Повітряна куля"
Чудова і дуже проста гра, щоб допомогти дітям упоратися зі стресом у будь-якому місці. Запропонуйте дитині "надутися", ніби вона повітряна куля: робимо глибокий вдих, поступово надувається живіт, розкривається грудна клітка, наприкінці надуваємо щоки, руки умовно теж округляємо, затримуємо дихання. Потім починаємо "здуватися", як звичайна кулька: спускаємо повітря і "літаємо" по кімнаті, злегка вдаряючись то об стіну, то об шафу, відчуваючи свої межі та межі приміщення.
Мочалка
Діти сидять зі схрещеними ногами та заплющеними очима і уявляють, що їхні груди та живіт – це мочалка. Коли вони роблять вдих, груди та живіт набухають так само, як мочалка, коли вона наповнюється водою. Коли вони видихають, потрібно уявити, як "стискають" груди та живіт, щоб випустити повітря з легенів, як з мочалки віджимаємо воду.
Якщо у вас вдома є повітряні кульки, існує чудова вправа, що допоможе дітям зрозуміти, що таке повітря і як воно працює в нашому організмі. Запропонуйте їм надути повітряну кульку, а потім дати їй повільно здутися. Таким чином вони побачать, як легені набухають при вдиху і як вони випускають повітря при видиху.
Якщо це безпечно, ви можете займатися дихальною гімнастикою у вигляді гри на природі, і взагалі намагайтеся якомога більше часу проводити з дітьми на свіжому повітрі.
Оскільки дихальна гімнастика допомагає дітям позбутися стресу, розслабитися, набути глибокого спокою, зняти напругу, страхи, занепокоєння, робити її можна в будь-який час дня, особливо коли ви бачите, що дитині потрібно допомогти заспокоїтися або врівноважити її емоційний стан.
https://mamovediya.com.ua/yak-spravytys-zi-stresom-dyhal-na-gimnastyka-dlya-ditej
Світлана Ройз
UNICEF
10 березня 2023 https://www.unicef.org/ukraine/stories/dreams-in-war-time-svitlana-royz
Мрії – це «паливо» для нашого життя. Вони переносять нас із теперішнього в майбутнє та дають надію. Надія та мрії – один із ресурсів нашого воєнного часу, і важливо дозволити собі ним користуватись.
Стрес та травматизація звужують наше відчуття реальності. Чим більший рівень стресу та травматизації – тим більше ми сфокусовані на минулих переживаннях, які постійно відображаються у нашому теперішньому. А мрії – про майбутнє – це перенесення фокуса. Дозвіл собі радості. Це створення простору відновлення. Тому мрії та творчість – саме зараз – це «терапевтичний інструмент», вони розширюють наш внутрішній простір. Мрії наближують майбутнє, особливо, якщо ми ще й додаємо до них план дій. Саме зараз нам важливо відновлювати зв'язок - минуле (мої здобутки, мої напрацювання, мої якості) - теперішнє (те, що я вмію, прагну, знаю про себе та світ саме зараз) - майбутнє (світ та я - яким я хочу бути).
Тому що є розчарування, що минулі мрії не здійснились.
Що робити: дітям важливо відчути наше співчуття: “Так, шкода, що саме ця мрія не здійснилася. Ти так цього хотів. Мені самій так важко примиритися з тим, що не здійснилося. Але.... Можливо вона зміниться і стане новою мрією. Давай з тобою помріємо про...." Багато дітей та дорослих розчаровані та болісно переживають втрату "мрій". Мрія може не здійснитись саме так, як ми хотіли, але нам важливо зберегти надію.
Тому що є почуття провини. Мрії, радість під час війни можуть підсилювати відчуття провини того, що ми вижили.
Що робити: важливо розповідати дорослим та дітям про те, що радість – це енергія. Радість пов’язана з роботою нейрогормонів, що додають нам відчуття безпеки, спокою, розслаблення. Ця енергія нам дуже потрібна для відновлення. І це наші ліки. Мрії пов'язані з позитивними емоціями і нам потрібно приймати «вітаміни мрій та радості».
Тому що бажати тільки для себе – це може вважатись за егоїзм.
Що робити: розповідати про те, що тільки коли ми піклуємося про себе, ми можемо відчути потреби та піклуватись про інших. Дозволити собі мріяти – це теж піклування, бо це повернення собі цілісності. У нашому житті є важливі сфери, а в кожній сфері є свої потреби: Тілесність (їжа, спорт, сон, вода, вітаміни, кисень); Реалізація (розвиток, для дитини – навчання); Контакти (близькість); Уява (сфера творчості, мрій, цінностей).
Тому що коли ми переживаємо травматичний досвід, у нас страждає сфера уяви.
Що робити: Дитина повернеться до творчих дій та знов почне мріяти, коли відновиться відчуття безпеки. А безпека для неї – це і наша присутність та надійність, і рутини в нашому житті, і можливість хоч щось проконтролювати, і наскільки можливо – передбачуваність. Ми можемо їй це дати.
Тому що може здаватись, що мрії взагалі зараз недоречні, а мрія може бути тільки про Перемогу.
Що робити: казати про те, що велика Перемога складається з великої кількості наших особистих перемог.
Тому що може здаватись, що мрії - позбавляють нас відчуття контролю та відводять від реальності.
Що робити: важливо питати себе та дітей - що ми можемо робити для наближення мрії? Розповідати дитині, що мрія - це наче енергія, яку ми втілюємо в реальність своїми діями. Що ми можемо зробити першим кроком? Це може бути і малюнок мрії, і створення плану, і крок до вивчення нового.
Ми можемо запропонувати дитині пройтись «сходинками мрій» та помріяти не тільки для себе, але й для інших:
Мрія для себе
Мрія для найближчих
Мрія для родини
Мрія друзів – однокласників – сусідів – громади
Мрія для міста
Мрія для країни
Мрія для світу
Ми, дорослі, створюємо простір і даємо дозвіл на будь-які прояви дитини. Розмову про мрії можна почати зі слів:
“А знаєш, про що я мрію саме зараз?”
“А що ти зробиш першим, коли почуєш слово «Перемога!»?”
“А якби у тебе була чарівна паличка, щоб ти начарував/ла?”
Важливо пам’ятати, що мрії сучасних дітей можуть бути більш матеріальними. А ще саме зараз, щоб відчути більше опори, заземлення, діти та дорослі можуть мріяти та казати про матеріальні, реальні речі. Це додає вкорінення в реальності.
Також нам важливо сформувати зв’язок: мрія – дія. Саме дія – можливість на щось впливати – додає нам сили контролю. Між тим, що залишиться мрією, а що стане реалізованим – є наші дії.
Рух до мрії може також стати «продуктивною рутиною»: у вивченні кожного дня нового слова в іноземній мові, в малюванні кожного дня новим стилем, в тому, що ми кожного дня фіксуємо щось на фото, танцюємо чи робимо маленьку зарядку, робимо те, що раніше не наважувались і те, що наблизить нас до здійснення мрії…
І ми можемо запитати дитину:“А що ти сьогодні зробив/ла, щоб наблизити мрію?”
У мене є красива практика: стати в повний зріст, уявити, що стоїш під зоряним небом. Уявити, що кожна зірка – це наша мрія. Кожна з них – саме для нас, може бути «нашою». Протягнути руку вгору і зняти зірку – ту, яка саме зараз нам здається «нашою». Покласти зірку на грудну клітку чи в кишеню, зі словами “це може бути моїм, це моє”. І пам’ятати, що для нас є багато зірок, мрій та бажань.