Введення терміну "Інтернет речей" (Internet of Things, IoT) означає новий етап розвитку всесвітньої мережі, яка значно розширює можливості збору, аналізу і розподілу даних. Стрімке поширення смартфонів і планшетних комп'ютерів призвело до того, що у 2010-му році вперше в історії на кожного жителя нашої планети стало припадати більше одного пристрою підключеного до Інтернету (кількість таких гаджетів минулого року виросла до 12,5 млрд., тоді як населення Землі склало 6,8 млрд. чоловік).
IBSG прогнозує, що до 2020-го року кількість інтернет-пристроїв досягне 50 млрд., тобто по шість на кожного жителя планети. Завдяки здатності "Інтернету речей" миттєво збирати, передавати, аналізувати і розподіляти дані в глобальному масштабі, людство зможе отримувати інформацію, що дозволяє не лише виживати, але й процвітати у світі, який швидко змінюється. Наприклад, молода голландська компанія Sparked імплантує сенсори у вуха корів, що дозволяє фермерам стежити за станом їх здоров'я і пересуванням.
У 2008-му році було створено близько 5 екзабайт унікальної інформації. Щоб розмістити такий об'єм даних, потрібно 1 млрд. DVD-дисків. Всього три роки потому розмір унікальної інформації виріс до 1,2 зеттабайта. Щоб створити аналогічну кількість даних у Твіттері, кожному жителеві Землі довелося б розміщувати твіти протягом 100 років. Якщо ж перерахувати цей об'єм на розмір файлу однієї години телешоу, то такого відеозапису вистачило б на безперервне відтворення протягом 125 років. Більшою мірою вся ця лавина інформації — плід невгомонної тяги людей до мультимедіа, особливо до відео.
До 2015-го року понад 90% даних у всесвітній павутині припадатимуть на відеоконтент. Це створить величезне навантаження на мережі і вимагатиме оптимізації архітектури безпеки, а також підвищення якості послуг передачі даних.
До 2020-го року третина усіх даних зберігатиметься в хмарних обчислювальних середовищах або передаватиметься через них. Середньорічне зростання загальносвітового доходу від хмарних сервісів складе 20%, а витрати на інновації і хмарні обчислення до можуть досягти $1 трлн. Хмарні сервіси вже здатні робити переклад з однієї мови на іншу в реальному часі, забезпечувати доступ до потужних суперкомп'ютерів на зразок Wolfram Alpha і стежити за станом нашого здоров'я за допомогою таких обчислювальних платформ, як IBM Watson.
У майбутньому мережі стануть на кілька порядків швидше сьогоднішніх, і вони повинні будуть добре масштабуватися, щоб задовольняти постійно зростаючий попит користувачів.
Швидкість і рівень проникнення комунікацій (особливо, в Інтернеті) росте, тому люди можуть повніше користуватися плодами технічного прогресу. Наприклад, у Твіттері повідомлення про землетрус від жителів Японії з'явилися до того, як сейсмічна служба США попередила про можливе цунамі жителів штатів Аляска, Вашингтон, Орегон і Каліфорнія. По суті, кожен власник смартфону незабаром зможе знімати події в реальному часі і транслювати їх усім, хто захоче це дивитися.
Одна лише сонячна енергія в змозі задовольнити сьогоднішній попит на енергію у світі — достатньо побудувати 25 сонячних суперелектростанцій площею близько 100 км2 кожна. Порівняєте це з 170 тис. км2 лісів, які знищуються щорічно. Якби ми тими ж темпами споруджували сонячні електростанції, то змогли б побудувати необхідні потужності лише за три роки. Новітні технології "друку" сонячних елементів значно здешевили їх виробництво, яке зробило сонячну енергію ще доступнішою для споживачів.
До цього часу ми завжди пристосовувалися до технологій. У майбутньому ж, навпаки, технології стануть пристосовуватися до нас. Вже сьогодні машинний зір дає можливість зняти камерою смартфону головоломку судоку і вирішити її практично миттєво. Доповнена реальність і управління комп'ютерами за допомогою жестів допоможе перетворити сфери освіти, охорони здоров'я і комунікацій та об'єднати віртуальний і реальний світи. Врешті-решт, можливо, буде створений інтерфейс "людський мозок-машина", який дозволить людям з травмами хребта жити повноцінним життям.
Триває поступовий перехід від фізичної реальності до віртуальної. Сьогодні за допомогою 3-D друку вже "друкують" різні предмети — від іграшок до машин і живих структур. У не такому вже віддаленому майбутньому ми зможемо друкувати і людські органи. У березні 2011-го року під час однієї з конференцій доктор Ентоні Атала з Інституту регенеративної медицини Вейк-Фореста (США) прямо на сцені надрукував модель людської нирки. Поки що це лише "доказ принципової можливості", але багато хто впевнені, що друк живих тканин — лише питання часу.
Завдяки розвитку технологій ми зможемо створювати штучні істоти. Вже зараз анімовані персонажі можуть перетворювати текст на мову, розпізнавати її, а також засвоювати знання, отримані в ході попереднього спілкування. Робототехніка теж розвивається високими темпами. До 2020-го року роботи стануть досконалішими за людей по фізичним можливостям. До 2025-го року популяція роботів перевищить за чисельністю населення розвинених країн, до 2032-го інтелектуальні можливості роботів виявляться вище, ніж у людини, а до 2035-го вони повністю замінять людей як робочу силу.
За словами одного з найвпливовіших і відоміших фізиків-теоретиків нашого часу Стівена Хокінга, людство вступає в еру самовизначення власної еволюції. Якщо ви вважаєте, що це твердження з розряду наукової фантастики, згадаєте недавні відкриття: у липні 2009-го року іспанські дослідники відкрили речовину для відтворення фотографічної пам'яті; у жовтні того ж року італійські і шведські учені розробили першу штучну руку з передачею тактильних відчуттів; у березні 2010-го року імплантанти сітківки ока дозволили відновити зір незрячим пацієнтам; місяцем пізніше вчені Медичного центру університету Чикаго знайшли ліки, які, можливо, виліковують від раку шкіри; у червні 2012 року Інститут серця в Техасі розробив "обертове серце" (spinning heart) без пульсу, тромбів і поломок.
Покоління У/Next або Міленіуми - схожі на GI (народжені в 1983-2000/2003 рр.).
Цінності: наївність, комунікативність, обізнаність в комп'ютерних мережах, громадянський обов'язок та мораль, відповідальність, впевненість в собі, вміння підпорядковуватись, командний дух ( в тому числі колективізм віртуальний, у соцмережах), різноманітність та час (важливо негайно отримати винагороду за виконану працю та й обирають роботу - тільки цікаву, бо життя швидкоплинне).
Їх формувала: глобалізація та розвиток ІТ-технологій, Інтернету та мобільного зв'язку. На Ігреків із пострадянських територій вплинув також розпад СРСР, ринкові та політичні реформи.
Що є важливим та цінним для них:
Після Теми 2, в таблиці Результати, виставити відмітку про виконання завдання.