У червні 1999 року представники 29 європейських країн підписали Болонську декларацію, в якій зафіксували основні принципи процесу реформування Європейського простору вищої освіти (ЄПВО):
- Прийняти систему легко зрозумілих і порівнюваних ступенів.
- Запровадити систему вищої освіти, яка ґрунтується на двох основних циклах (бакалавр, магістр).
- Запровадити систему кредитного трансферу, подібну до ЄКТС.
- Сприяти мобільності студентів, викладачів і науковців.
- Сприяти європейській співпраці із забезпечення якості.
- Сприяти Європейському виміру у вищій освіті (в контексті розроблення навчальних планів і міжінституційної співпраці).
Цілі:
- Запровадження системи легко зрозумілих та порівнюваних освітянських ступенів (із використанням Додатка до диплому) для підвищення конкурентоздатності та шансів на працевлаштування для європейських громадян.
- Європейська кооперація щодо забезпечення якості вищої освіти.
- Навчання впродовж життя.
Інструменти:
- Запровадження трициклової системи вищої освіти.
- Використання ЄКТС як системи накопичення та трансферу кредитів.
- Сприяння мобільності студентів, викладачів та науковців.
- Міжнародна співпраця в створенні навчальних програм, реалізації схем мобільності, створення інтегрованих навчальних програм – Європейський вимір.
- Рамка кваліфікацій ЄПВО, національні рамки кваліфікацій.
- Додаток до диплома європейського зразка.
- Визнання попереднього (неформального) навчання.
- Докторські студії, взаємозв’язок (синергія) Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору.
- Використання Лісабонської конвенції як основного інструменту визнання кваліфікацій.
- Збільшення автономії університетів, зростання ролі студентства та інших стейкголдерів.
Наведені інструменти (список яких можна продовжити) переважно стосуються першої цілі Болонського процесу – забезпечення зрозумілості та прозорості кваліфікацій вищої освіти.
Їх можна доповнити потужними інструментами забезпечення якості освіти: Європейські стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти, Європейська мережа забезпечення якості вищої освіти (ENQA), Європейська мережа національних інформаційних центрів з академічного визнання та мобільності (ENIC), Мережа національних інформаційних центрів академічного визнання (NARIC), Європейський реєстр забезпечення якості (EQAR) тощо, а також інструментами забезпечення навчання впродовж життя.