Профорієнтація учнів

Підготовку фахівців у галузі міжнародних відносин у Львівській політехніці було започатковано в 2003 році на основі секції «Міжнародна інформація» при кафедрі прикладної математики ІМФН.

Наймолодшим структурним підрозділом ІМФН, що динамічно розвивається є кафедра міжнародної інформації, яка була створена в 2006 р. як випускова за напрямом «Міжнародні відносини» та спеціальністю «Міжнародна інформація».

3 2016 року кафедра МІ здійснює на підготовку здобувачів вищої освіти у межах спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» за трьома програмами:

·Освітньо-професійна програма «Міжнародна інформація» першого (бакалаврського) рівня;

·Освітньо-професійна програма «Міжнародна інформація» другого (магістерського) рівня;

·Освітньо-наукова програма «Міжнародна інформація» другого (магістерського) рівня.

1 липня 2023 року Національне агенство із забезпечення якості вищої освіти надало освітньо-професійній програмі “Міжнародна інформація” спеціальності 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії” першого (бакалаврського) рівня вищої освіти сертифікат про акредитацію на наступні 5 років.

Запрошуємо учнів 11 класу Вашого освітнього закладу  на навчання за Бакалаврською освітньою програмою (спеціалізацією) “Міжнародна інформація” спеціальності 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії” Національного університету “Львівська політехніка”.

Більше про нас за посиланнями:

https://lpnu.ua/mi

https://www.facebook.com/kafedrami.lpnu

https://t.me/+BY8jhb6sVW45MmZi

https://www.instagram.com/kafedrami_lpnu/

https://www.tiktok.com/@kafedrami

Проведення профорієнтаційної роботи із дев’ятикласниками ліцею

 16 лютого 2024 р. у Малинівському ліцеї було проведено профорієнтаційній захід для здобувачів освіти 9 класу. На зустріч із малинівськими ліцеїстами завітали представники ДНЗ Малинський професійний ліцей - Алла Синьожук, практичний психолог і викладач біології та Ольга Петренко, інженер-електронник.

Гості ознайомили ліцеїстів із переліком робітничих професій, фахівців з яких готують в професійному ліцеї та перспективами подальшого працевлаштування випускників цього навчального закладу. Довели до відома дев’ятикласників перелік документів, які необхідні для вступу на навчання до ДНЗ Малинський професійний ліцей. Наголосили ліцеїстам про особливості організації освітнього процесу, зокрема під час повітряної тривоги. На завершення ознайомили з умовами проживання студентів в гуртожитку та організацією для бажаючих гарячого харчування в їдальні закладу освіти.  

Сподіваємось і надалі плідно співпрацювати з ДНЗ Малинський професійний ліцей.

Профорієнтаційний тренінг:« Правильний вибір професії- успішне майбутнє»

Дев’ятикласники ознайомились  з важливістю вибору професії в житті людини та основними видами професій, класифікацією професій за Є. Клімовим. Отримали необхідний обсяг профорієнтаційних знань та навичок. Розвинули уміння розуміти самого себе, свої потреби та нахили. Усвідомили  важливість та позитивні сторони «улюбленої роботи».

Ситуації життєвого вибору дуже різноманітні і, дуже часто, непрості. Тому для кожної людини важливо вміти правильно розставляти пріоритети, правильно робити свій вибір і бути відповідальним за нього. Успіх у житті часто залежить від правильності рішення в тій чи іншій ситуації. Приймаючи їх, тобто здійснюючи вибір у будь-якій проблемній ситуації, слід пам’ятати: життя постійно змінюється, дає нові можливості, і майбутнє готує кожному з нас багато сюрпризів, приємних та не дуже. Не бійтесь вибирати!

Основні правила вибору професії

1. Дізнайся як можна більше про різні професії (інформація від вчителів, психолога, батьків, знайомих з літератури, Інтернету і т.п.), щоб було із чого вибирати.

2.  Склади для себе оглядову схему для орієнтації у світі професій. Не забудь включити в неї інформацію про основні вимоги, які ставить професія до особистих якостей людей.

3. Збери інформацію про те, які професії мають попит сьогодні на ринку праці, і які будуть потрібні через 3-5 років.

4.   Розглянь можливості та обмеження, які обумовлені особливостями твоєї сім’ї, а також можливості та обмеження, обумовлені твоїми особистими якостями.

5. Визнач для себе головні цілі: ким хочеш стати, яку роботу хочеш виконувати, чого досягти в житті?

6. Оціни свої ресурси: здібності, нахили, здоров’я особливості характеру і темпераменту.

7. Співстав свої ресурси та вимоги, які пред’являє обрана тобою професія до людини; в ідеалі вони повинні співпадати.

8. Не забудь проконсультуватись з лікарем, щоб не вибрати професію, яка тобі протипоказана за станом здоров’я.

9.  Вибери навчальний заклад (професійне училище, ліцей, коледж, технікум, ВНЗ, курси й т.п.), де б ти зміг отримати обрану професію

10.Підбери запасні варіанти цілей і шляхів їх досягнення на випадок виникнення нездоланних перешкод.

11.Обдумай свій вибір ще раз, оціни кожний свій крок.

12.Звернись за консультацією до спеціаліста-профконсультанта, якщо на якомусь етапі вибору професії у тебе виникли труднощі.

Початкова логіка при виборі професії

I. ”Хочу” – намагання особистості, тобто твої інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри. Це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом, і в результаті, більше зароблятимеш.

II. ”Можу” – можливості особистості, тобто твій стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння. навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.

III. “Треба” – потреби суспільства, тобто твої уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які мають попит на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому вибираючи професію потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці. 

Поради абітурієнтам

1. Краще визначитися з вибором професії заздалегідь, а не перед дверима приймальної комісії. Тим більше варто дізнатися якомога більше про майбутню спеціальність. Адже нерідко абітурієнти, які хочуть стати журналістами, основною причиною свого вибору називають бажання: "щоб по телевізору показували", і зовсім не знають, що робота журналіста складна, емоційно важка, а іноді навіть небезпечна для здоров'я і життя. Абітурієнти, які подають документи на економічні факультети, зазвичай уявляють собі статус і гроші, а не тяжку роботу з цифрами, паперами, звітами. Не полінуйтеся, попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей у вузах.

2. При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри, економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи.

3. Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по-іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими та на ринку праці виживе лише той, хто, крім звичайного вузівського диплому, має ще безліч умінь і знань.

4. Не відвертайтеся від "непрестижних" професій, дотримуючись стереотипу про них, як про "чорну" і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота. Відповідно й зарплатня у гарних фахівців у цій сфері іноді навіть вища, ніж у деяких "престижних" спеціалістів.

5. Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до центрів зайнятості (до речі, в них щороку проводяться "Дні кар'єри", на яких можна дізнатися все необхідне про вузи, актуальні на ринку праці професії, вимоги роботодавців тощо). Вони допоможуть вам зрозуміти, чи потрібна на ринку праці спеціальність, на вивчення якої ви хочете потратити 5 років. Якщо ви взагалі не уявляєте, яку спеціальність обрати, краще зверніться до фахівців місцевого центру зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором майбутньої спеціальності, враховуючи ваші потреби й здібності.

Поради батькам

1. Не намагайтеся нав'язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що ваша дитина повинна втілити в життя вашу мрію. Пам'ятайте, що у неї є свої власні плани та мрії, з якими потрібно і варто рахуватися. Не варто також змушувати нащадків йти вашими слідами, навіть якщо у вашій родині усі до сьомого коліна були вчителями чи лікарями.

2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте її вибір майбутньої професії невдалим. Краще допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.

3. Якщо ваша дитина і досі чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй виявити те, до чого у неї найбільше лежить душа, "гуманітарій" вона чи "технар", творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки - скористайтеся послугами психолога або профорієнтатора при центрах зайнятості.

4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини припаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком ймовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону, і буде неймовірно вам вдячний за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байдужим до своєї роботи.

5. Пам'ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у вузи, і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще з 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.

8 основних помилок при виборі професії
 Чого робити не варто...

1. Обирати професію, не маючи про неї достовірної інформації.
Більшість молодих людей, які розмірковують про подальші освітні плани або про працевлаштування, взагалі дуже мало поінформовані про те, які бувають професії, й чим займаються їхні представники. У результаті молоді люди опиняються в ситуації вибору кота в мішку.
Аналізуючи, чи підходить тобі та або інша професія потрібно, в першу чергу, знайти інформацію про те, як, власне, складається типовий робочий день її представників, скільки часу та на яку конкретно діяльність вони витрачають. Сутність не в назві професії, а в тому, що саме й у яких умовах потрібно буде робити.
Важливо замислитися й над такими питаннями. Які вимоги професія пред'являє до здібностей людини й які протипоказання має, який рівень підготовки необхідний для оволодіння нею, де її можна здобути, чи дає вона перспективи кар'єрного росту та з чим саме вони пов'язані, чи затребувана професія на ринку праці.
2. Орієнтуватися тільки на такі ознаки, як престижність і/або прибутковість.
Розповсюджена омана полягає в тому, щоб розглядати престижну професію саму по собі в якості джерела доходу -  ніби гроші дістаються просто за те, що людина нею володіє. Тут потрібно розуміти наступне.
По-перше, оплачується не професія, а посада, тобто виконання конкретних функцій у тій або іншій організації. Звичайно, потенційний рівень прибутковості в різних сферах діяльності різниться, але справа тут, насамперед, не в професії як такій, а в місці роботи людини, її статусі, рівні майстерності, балансі попиту та пропозиції на ринку праці.
По-друге, ті професії, що сприймаються як престижні, насправді далеко не обов'язково найприбутковіші. Адже бажаючих займатися ними звичайно виявляється набагато більше, ніж реально потрібно. Так, наприклад, середній рівень доходів кваліфікованих робітників в останні роки є вищим, ніж у економістів або юристів, однак порівняйте конкурси на навчання  за цими спеціальностями...
Крім того, саме поняття «престижність» досить відносне: воно залежить від кола спілкування (в очах різних людей престижними виглядають зовсім різні види праці) і досить швидко змінюється.
3. Ставити знак рівності між професією та навчальним предметом.
Розповсюджена омана школярів, а часом і студентів, полягає в тому, щоб фактично поставити знак рівності між навчальним предметом і якоюсь сферою професійної діяльності, міркуючи за принципом: «подобається література, то буду літератором». Але що це за професія така, дозвольте запитати? Автор художньої літератури, чи що? Звичайно, в цілому можливий і такий варіант, але куди частіше мова йде про безліч інших видів професійної діяльності. Можна бути редактором, коректором, викладачем мови та літератури, перекладачем, науковим співробітником в галузі філології й т. д. Все це різні професії, і діяльність їхніх представників не дуже схожа на ту, яку виконують школярі на уроках літератури.
Це міркування стосується й інших навчальних предметів. Вони є не професіями, а певними сферами знань, основи яких потрібно опанувати, у тому числі й для професійного становлення.
4. Переносити ставлення до людини, представника певної професії, на професію як таку.
Якщо нам подобається або не подобається конкретна людина, це ні в якій мірі не є характеристикою її спеціальності й не свідчить про те, що й нам варто нею займатися. «Гарна людина» - це не професія. Звичайно, на неї хочеться бути схожим, але стосується це особистісних якостей і загального ставлення до праці, а не підмінює здатності до конкретного виду діяльності.
А якщо, навпаки, нам зустрівся хтось неприємний, відразливий? Часом це може відвернути й від його професії: «Не хочу бути на нього схожим». Але, погодьтеся, за тих самих обставин можливий і протилежний висновок: «Стану гарним представником цієї професії, а не таким, як він»!
Тож  висновок про те, як на кого реагувати, а також відповідальність за професійний вибір однаково залишаються за вами.
5. Вибирати професію «за компанію».
По суті, за цією позицією стоїть відхід від особистої відповідальності за ухвалення рішення. Але іноді, до речі, такий вибір може виявитися успішним - адже в компанії найчастіше збираються люди, здатності й інтереси яких у значній мірі збігаються. Однак це саме елемент везіння-невдачі, а не наслідок усвідомленого й осмисленого рішення.
6. Підмінювати вибір професії вибором рівня освіти або місця її здобуття.
Більш виправданою є позиція, коли людина спочатку вирішує, чим би вона хотіла займатися, а потім розглядає можливі варіанти одержання конкретної професії, а не виходить з бажання вчитися в певному місці або просто одержати вищу освіту як таку, не важливо за якою спеціальністю.
Якщо абітурієнт, бажаючи опанувати певною професією, не зміг вступити на навчання саме туди, куди хотів споконвічно, логічніше зберегти вірність професії та пошукати інші варіанти її отримання. Наприклад, піти отримувати не вищу, а середню фахову освіту, маючи на увазі, що в перспективі буде можливість продовжити навчання й у виші. Це краще, ніж вступати на свідомо нецікаву для себе спеціальність, нехай навіть і в престижному університеті.
7. Ігнорувати власні здатності й інтереси.
Робити своєю професією доцільно те, що подобається й що добре виходить. Звичайно, це звучить банально, однак дуже часто на це не звертають уваги.
Іноді люди вважають це взагалі неважливим (буду робити що завгодно, аби тільки добре платили). Але людина не зможе досягти високих результатів у тій роботі, яка не відповідає її індивідуальним особливостям або просто неприємна. Крім того, навряд чи така людина буде відчувати себе щасливою, розуміючи, що вона «викидає з життя» величезну кількість часу й сил в обмін на гроші.
Ще одна причина такої помилки - незнання власних здібностей та інтересів. Неможливо сказати, чи сподобається робота та чи буде вона добре виходити, не спробувавши себе в чомусь подібному. Звичайно, далеко не всі роботи вдасться спробувати на особистому досвіді, попередньо не одержавши відповідну освіту. Але в таких випадках можна судити про схильність до них за непрямими ознаками: інтерес до конкретної сфери, бажання активно одержувати інформацію про діяльність таких фахівців, легкість осмислювання та запам'ятовування цих відомостей.
8. Прислухатися до думки людей, не компетентних у питаннях вибору професії.
Так вже сталося, що давати поради, у тому числі й щодо питання «ким бути», дуже люблять багато наших співвітчизників. Проте обґрунтовано порекомендувати щось у такій серйозній сфері, як професійне самовизначення, можна тільки за умови збігу декількох моментів.
А саме: знання специфіки тих професій, про які йде мова, а також ситуації на ринку праці; знання індивідуально-психологічних особливостей того, хто робить вибір; розуміння суті психологічних проблем, які виникають на різних етапах професійного самовизначення.
Зрозуміло, що обґрунтовано міркувати про це може або спеціально підготовлений професіонал (психолог, працівник служби зайнятості), або той, хто дуже добре знає вас і знає з власного досвіду про певну групу професій.

Типи професій за предметом праці

На основі відмінностей у предметах праці всі професії поділено на п’ять типів: “людина – природа”, “людина – техніка”, “людина – людина”, “людина – знакова система”, “людина – художній образ”.

Приклади професій:

• Людина – природа (П) - предметом праці є живі організми, рослинний і тваринний світ, біологічні процеси, земля, вода: біолог, ветеринар, зоотехнік, тваринник, агроном, овочівник, садівник, лісник, геолог, океанолог тощо. 

• Людина – знакова система (З) – предметом праці є схеми, цифри, умовні знаки, формули, слова, шифри, коди, таблиці: програміст, статист, економіст, коректор, друкарка, комірник, обліковець, кресляр, топограф.

• Людина – художній образ (Х) – предметом праці є художні образи, їх роль, елементи та особливості, засоби їх побудови: ювелір, фотограф, актор, письменник, музикант, художник.

• Людина – техніка (Т) – предметом праці є машини, апарати й установки, технічні системи, матеріали й енергія: інженер, машиніст, шофер, кранівник, слюсар, радіомеханік, токар, сталевар тощо.

• Людина – людина (Л) – предметом праці є самі люди, групи людей чи колективи: офіціант, продавець, лікар, вчитель, вихователь, юрист, екскурсовод тощо.