Європейський день боротьби з торгівлею людьми.
Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Це день, який нагадує всім нам, що сучасне рабство існує і тисячі людей щороку стають його жертвами. Торгівля людьми — це тяжкий злочин проти свободи, гідності та життя людини.
Наш обов’язок — бути уважними, знати свої права й уміти захистити себе. Пам’ятайте: безпечна поведінка, обережність у спілкуванні з незнайомцями, перевірка будь-яких «вигідних» пропозицій роботи чи навчання за кордоном — це ваша особиста безпека.
Ми маємо сказати рішуче «Ні!» будь-яким проявам експлуатації й завжди пам’ятати: свобода людини — найвища цінність.
Всесвітній день ментального здоров’я
10 жовтня ми відзначаємо Всесвітній день ментального здоров’я, який цього року пройде під девізом: “Психічне здоров’я доступне всім”.
Цей день покликаний привернути увагу кожної людини на важливість ментального здоров’я, та на проблеми, пов’язані з психічним станом людини. Важливо підтримати тих людей, які переживають скрутні часи та потребують сили волі й характеру, які б допомогли їм впоратися з будь-якими життєвими труднощами.
Війна внесла свої корективи для мільйонів українців, розділила життя на “до” та “після”, перекроїла долі та багатьом поставила крапку в їхніх історіях.
Кожен з нас, хто вмикає телевізор зранку, щоб послухати новини, чи переглядає стрічку у соцмережах, зіштовхується із насильством і стражданнями війни, які стають непосильною ношою.
Світлини війни залишають свій глибокий слід в серці кожного українця, який не так легко зцілити. Ці випробування когось загартовують, інших виснажують, а решту - навпаки ламають.
Для нас, так і для всього світу, ментальне здоров’я сьогодні стало викликом. Адже це вимагає неабиякої сили - знаходити це крихке відчуття щастя та добробуту посеред сирен, вибухів та постійних смертей. Війна перевернула з ніг на голову життєві цінності українців. Те, що було надважливо ще вчора, сьогодні відійшло на другий план. Життя, свобода, безпека, мирне небо над головою – це все, що потрібно кожному українцеві.
Саме зараз, як ніколи важливо подбати про свою супер силу – нашу стійкість, яку ми плекаємо у випробуваннях. Ментальне здоров’я полягає не лише у відсутності розладів, а й в наявності ресурсу для того, щоб жити життя.
#сім'я#разомзнайдорожчими #найкращийдень #щастя#життяпрекрасне#життя #тато_і_мама#радість #мійсиночок_і_донечка#щасливідні #роки #любов #діти #натхнення #позетив #моєвсе #мійсвіт #моєжиття#сімейнефото #family #familyday #wedding #weddingday #niceday #nicemood #loveintheair #❤️
Мінна безпека. Що потрібно знати та виконувати.
Оминайте снаряди, які не розірвались. Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу. Але вони готові вибухнути будь-якої миті. Не можна підбирати такі «трофеї».
Не беріть в руки знайдені предмети. Зокрема, дитячі іграшки та гаджети, які розкидані на землі - це можуть бути замасковані вибухові пристрої. Поясніть це дитині.
Заборонено:
наближатися до вибухонебезпечного предмета;
пересувати його або брати до рук;
розбирати, кидати, бити по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
приносити вибухонебезпечний предмет додому.
Про усі подібні знахідки повідомляйте рятувальників (тел. 101) або національну поліцію (тел. 102)
НАГАДУЄМО!
ЩО ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ, ВИ НЕСЕТЕ ПОВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ВАШИХ ДІТЕЙ!
ЦЕ ВАЖЛИВО ↓
З 30.03.2022 РОКУ
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
(продовжено у зв'язку з військовим станом)
Ми звертаємо увагу на те, що карантин - це не канікули і виконання програм відбувається шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання.
Шановні батьки перевіряйте, щоб ваші діти вчасно виконували домашнє завдання! мають виконувати певні завдання після перегляду відеоуроків, навчальних матеріалів на відповідних сайтах, блогах, платформах (посилання згідно розкладу та класу розміщені на сайті школи та робочих групах Viber).
Шановні батьки! Допоможіть дітям відповідально віднестися до опанування знань. Контролюйте режим дня Ваших дітей, режим роботи, режим харчування, дотримання заходів профілактики. Будьте здорові!
Ознайомтесь з інформацією для осіб, що постраждали від сексуального насильства внаслідок війни: що робити, як і куди звернутися по допомогу.
“Людям, котрі пережили сексуальне насильство, безперечно важко про це говорити. Та ще важче – залишатись з такими спогадами сам на сам. Одна з цілей проєкту полягає у тому, щоб показати постраждалим, що вони не самі – поруч дуже багато тих, хто готовий простягнути руку допомоги і разом пройти шлях зцілення”.
Батьки відповідальні за безпеку дитини в інтернеті. Навчатися самостійно розмовляти з дітьми на цю тему — ваше завдання.
→ Цей гайд допоможе батькам відповісти на важливі запитання: З якими проблемами стикаються діти в інтернеті? Що таке батьківській контроль? Які загрози становлять кібербулери, грумери та шахраї? Які базові правила допоможуть дитині почуватися безпечно в інтернеті? Який пароль потрібно створити, щоб подбати про захист своїх облікових записів?
Водохреща 19 січня
Техніка безпеки під час свята Водохреща!
Звернення до громадян напередодні свята Водохреща
Напередодні свята Водохреща рятувальники ДСНС звертають увагу громадян на можливі небажані наслідки для здоров’я та закликають утриматися від купання на несанкціонованих пляжах, особливо там де не перевірене дно. Рекомендуємо проводити ритуал Водохреща під пильним наглядом медичних працівників! Ні в якому разі не купайтеся в стані алкогольного сп'яніння!
Намагайтесь уникнути переохолодження! Бережіть своє здоров’я та життя!
Проявляйте особливу пильність та обережність при використанні свічок - тримаючи свічку в руках, слідкуйте за тим, щоб вогонь не потрапив на власні або чужі речі, які можуть миттєво спалахнути. Не залишати без нагляду церковні атрибути (лампадки та запалені свічки) після служби, які забираються додому.
Пам’ятайте, не припустимим є купання в необладнаних для цього місцях та з неперевіреним дном. Не можна розпочинати Хрещенські забави без представників служб порятунку і медичних працівників та купання дітей без нагляду батьків чи дорослих. Не можна пірнати у воду безпосередньо з льоду. При груповому купанні, кількість людей, що знаходиться у воді, не повинна перевищувати трьох осіб.
У жодному разі не пірнайте у воду – заходьте в ополонку повільно й обережно. Уникайте великого скупчення людей біля купелі. Пам’ятайте, що глядачі не повинні виходити на кригу, а бажаючим зануритися слід по черзі обережно підходити до ополонки.
У свята багато хто має звичку вживати алкогольні напої, тим більше, серед необізнаних громадян побутує думка, що алкоголь має властивість зігрівати не тільки душу, а й тіло. Та саме у стані алкогольного сп’яніння збільшується вірогідність стати жертвою власної необачності. А для того, щоб не спровокувати проломлення льоду, не можна під'їжджати до купелі на автотранспорті.
Перед тим, як прийняти рішення зануритися в крижану воду, обов’язково треба проконсультуватися з лікарем щодо стану власного здоров’я. І якщо він виявить протипоказання, то краще утриматися від традиційних купань.
Також необхідно, щоб біля місця, де буде проводитися обряд, знаходився намет для обігріву та переодягання громадян, що вийшли з води, а також можна організувати роздачу гарячих напоїв.
Також усім відвідувачам хрещенській купелі необхідно знати: в ополонці необхідно бути всього кілька секунд – зазвичай не більше трьох, – потім потрібно перевдягнутися у теплий одяг і піти в тепле приміщення або автомобіль, де відразу випити гарячого чаю з медом.
Якщо ви виявили у себе наступні ознаки:
озноб;
тремтіння;
блідість;
а згодом і посиніння шкіри, губ;
біль у пальцях рук та ніг, можете сміливо констатувати: переохолодження!
При легкому переохолодженні достатньо тепло вдягнутися, випити гарячий солодкий чай або каву, щоб зігрітися.
Але, якщо переохолодження тривало досить довго, воно може розвитися в обмороження, тобто пошкодження тканин у результаті дії низьких температур.
Обмороження може виникнути не тільки при сильному морозі, а й при достатньо теплій зимовій погоді. Його розвитку сприяє вологе повітря та вітер. Причиною обмороження можуть стати мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу; хвороби, алкогольне отруєння. Також обмороження може виникнути, якщо на морозі торкатися до металу голими руками.
До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха та ніс. При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк.
При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з’являються пухирі з прозорою рідиною. При цьому людину знобить, підвищується температура тіла. Третя й четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени.
Якщо побіліли щоки, ніс, вуха, достатньо розтерти їх чистою рукою до почервоніння і появи поколювання. Не можна розтирати обморожене місце снігом, тому що сніг не зігріває, а ще більше прохолоджує та ушкоджує шкіру. Ні в якому разі не можна поливати обморожені ділянки гарячою водою! Якщо з’явилося напухання відмороженого місця або пухирі, то не можна робити розтирання. Потрібно покласти на відморожене місце пов’язку з товстим прошарком вати та доставити постраждалого до лікарні. Людину з будь-яким видом відмороження необхідно помістити в тепле приміщення і дати йому гарячий чай або каву.
Нехай зимові свята залишать по собі лише світлі та теплі спогади! Рятувальники бажають веселої та безпечної зимової забави!
Якщо ви провалилися на льоду річки або озера
Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою.
Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.
Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.
Утримуйте у належному протипожежному стані приміщення та будівлі, забезпечуйте виконання елементарних заходів попередження виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій під час проведення служб у свята. Звертаємо Вашу увагу на забезпеченість первинними засобами пожежогасіння у місцях проведення масових заходів (вогнегасниками, відрами з водою та піском), проведення додаткових інструктажів з питань пожежної безпеки з відповідальними працівниками. Особливу увагу слід приділити стану електрогосподарства, системам опалення, а також місцям встановлення свічок.
Звертаємо Вашу увагу на стан шляхів евакуації та евакуаційних виходів з приміщень та будівель: під час проведення заходів у приміщеннях не допускати їх захаращення та утримувати вільними і відчиненими. Не залишайте без нагляду у приміщеннях запалені свічки, не намагайтесь уникати перевантаження електричних мереж, не застосовуйте тимчасові дільниці електромережі, не прокладайте електромережі поверхнею горючих основ. Будьте обережними з відкритим вогнем. Розташуйте свічки подалі від занавісок, гардин та інших горючих предметів. Під час церковних служб та проповідей у період святкування Великодня звертайте увагу населення на дотримання правил безпеки життєдіяльності.
Проєкт про комплексну послугу є-Малятко з серією інформаційних матеріалів, що підкаже батькам як покроково отримати послугу і які документи з собою мати.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 691 “Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини”, рік тому було запущено єМалятко — першу комплексну послугу за життєвою подією.
Завдяки їй батьки новонароджених дітей за однією заявою можуть отримати одночасно до 9 державних послуг від різних органів влади.
Щорічно в Україні народжується близько 400 тисяч немовлят. Раніше, щоб отримати необхідні послуги, батькам доводилося до 11 разів відвідувати установи, надавати близько 37 документів та витрачати на це все понад 10 годин.
є-Малятко надає можливість отримати бажані послуги за 20 хвилин за однією заявою в пологовому будинку, відділах ДРАЦС, ЦНАП або на Порталі Дія. Міністерство прагне, щоб якомога більша кількість українських батьків дізналася про єМалятко та скористалася послугою.
Навіть, якщо ваша дитина добре спілкується з однолітками у садочку — це зовсім не означає, що вона не стане жертвою булінгу в школі. За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.
Віддаючи дитину до школи, з’ясуйте, на скільки вона толерантна до дітей, які не спілкуються з іншими. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець». Завдання школи і батьків — сформувати толерантне ставлення до дітей-«вигнанців».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути нетолерантними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
→ Відмова іти до школи з різних причин — «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»
→ Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
→ Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
→ Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
→ Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Як правило, це ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА. Навіть якщо дитина виявляє це через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
АТМОСФЕРА ВДОМА. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, з якими вдома поводяться як з жертвою. Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла маніпулювати своїм становищем жертви, щоб отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, якщо звикла, що до неї краще ставлятсья, коли вона бідна й нещасна, то вона відтворюватиме навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
Часто такими дітей роблять бабусі, підживлюючи ідею безпорадності дитини. Як результат — дитина не може себе відстояти за наявності сильного лідера.
ЗАРЯДЖЕНА ЧАСТИНА В КЛАСІ. Це дитина агресор, якій чхати на почуття інших, яка шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
Відрізнити таку дитину-жертву агресора від «вигнанця» можна за однією ознакою. «Вигнанець» буде таким у всіх колективах. А от дитина-жерва агресора може бути в інших колективах навіть лідером (де його психологічна структура вважатиметься сильною).
ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг. За досліжденнями UNICEF в Україні 80% дітей рано чи пізно стають жертвами шкільного цькування. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.
Це починається з дитячого садка, коли, наприклад, на скаргу про примушування їсти батьки відповідають: ну, ти ж нічого їси, а цілий день у садку. Таким чином даючи іншій людині право на фізичне насилля над своєю дитиною. І коли уже в школі інші діти крадуть її зошити, змушують носити свій портфель, зганяють з місця — їй це видається невинними жартами, про які вона не розповідає.
СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до школи. Спершу дізнатися, у дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.
Або ж, коли застосовується фізична сила — в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до школи.
Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.
НЕ ВКЛАДАТИ СВОЇ ІДЕЇ В ГОЛОВУ ДИТИНИ. Коли щось радите — запитуйте, чи зможе дитина так учинити. Якщо відповідь буде — мені незручно, соромно, я так не зможу — шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати — «чому ти не можеш дати відпір?!!»
Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою, завдання батьків — допомогти.
З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.
ПІДТРИМУВАТИ ДИВАКУВАТУ РИСУ в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміхаються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особливості зовнішності — зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість — знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими.
Якщо булінг триває кілька місяців, — БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ.
Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх — це підліткові суїцидальні думки.
Перш за все, батьки мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, розсмокчеться, але це не так. НЕ МОЖНА РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО ЦЬОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.
Я не рекомендую пряму розмову батьків з батьками, адже це може погіршити ситуацію, якщо рівень їхньої психологічної грамотності звичайний або середній.
Розкажіть про це учителю, адже з досвіду — якщо вчитель має довіру з боку учнів, то він може дуже допомогти і навіть вирішити проблему. Якщо ж ні — ситуацію має вирішити психолог — шкільні психологи мають професійну освіту і досвід вирішення таких питань. Не думайте, що ваші діти та проблеми унікальні, шкільні психологи мають значний досвід роботи з дітьми, і знають, як зарадити в тій чи інший ситуації
Кожна ситуація індивідуальна. Десь допоможе профілактична бесіда психолога, десь — розмова з директором.
Якщо вчитель і психолог не справляються, то треба звертатися до директора. А ЯКЩО ЙДЕТЬСЯ ПРО ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО, ТО ДИРЕКТОР МАЄ ОБОВ’ЯЗКОВО ЗАЛУЧАТИ СОЦІАЛЬНІ СЛУЖБИ ТА ПОЛІЦІЮ. У таких випадках адміністрація школи повинна не перейматися іміджем школи, а дбати про інтереси дитини, здоров’я якої має бути першочерговими у пріоритеті школи.
Часто, коли наводяться приклади булінгу, до уваги беруться найжорстокіші його прояви – побої.
І у багатьох складається враження, що виявити жертву досить просто – достатньо помітити синяк у дитини.
Але. Фізичне насилля – це лише один із проявів булінгу. Слово б’є не менше за кулак. Тим більше у підлітковому віці. І навіть те, що дитина одного разу прийшла додому із синцем, ще не говорить, що вона – жертва цькування у школі.
Саме тому кожен з батьків має розуміти, як знущання проявляються на поведінці дитини.
У дитини немає друзів. Ніхто не приходить у гості до вашого сина чи доньки, ніхто не кличе його на святкування днів народження. І на власні дні народження дитина запрошує лише родичів. Є ще одна особливість – у дитини можуть бути друзі, але не з її класу. Це також має насторожувати, оскільки клас – це одна із частин її соціального життя. Це свідчить про те, що дитина опинилась в ізоляції. Або повній (коли взагалі немає друзів) або – частковій, тобто свого шкільного колективу (коли немає друзів з класу).
Дитина боїться йти до школи. Деякі психологи наполягають, що цей пункт має звучати як «не хоче йти до школи». Але, чесно кажучи, важко зустріти дитину, яка б горіла йти в школу. Тому саме боїться, наполегливо шукає причини туди не йти – придумує хвороби, без причин прогулює уроки, постійно запізнюється на заняття, ходить до школи «манівцями» - тобто не обирає прямий найзручніший шлях. Дитина боїться позашкільного життя, бо на шляху до (зі) школи її переслідують булери.
Постійно приходить зі школи сумна. Те ж саме і щодо спілкування по телефону чи в соцмережах. Власне, в цьому як і в інших пунктах йдеться про системність. Зрозуміло, що батькам завжди треба дізнатись причину, за якою у дитини відсутній настрій. Тим більше, коли настрою немає постійно. Це може викликано й іншими причинами – наприклад, нещасним коханням, але може – і цькуванням з боку однолітків чи кібербулінгом.
Просить додаткові гроші. Якщо ви переконані, що даєте дитині достатньо коштів (враховуючи всілякі дрібнички), то постійна вимога збільшити «кишенькові» повинна вас насторожити. Не виключено, що у неї відбирають кошти схильні до кримінальних злочинів однолітки.
Має низьку самооцінку, стає тривожною. Коли дитина невпевнена у тому, що вона може виконати елементарні завдання, коли вона погано спить – це все може говорити про те, що на дитину тисне зовнішнє оточення. Можливо – йдеться про шкільні знущання. А можливо – проблеми у самій сім’ї, і саме це дошкуляє дитині. Тому і самим батькам треба переглянути своє ставлення і у подружжі, і до своїх нащадків.
У дитини з’являються зіпсовані речі. Не виключено, що на дитину тиснули не лише психологічно, але й через відірвані лямки рюкзака, зламану ручку чи навіть розбите скло телефону.
Нанесення самоушкоджень дитиною. Розпочинаючи від погризених нігтів, порізів на руках та, як крайність, спроба самогубства. Підлітки самоушкодженнями намагаються зняти стрес, хоча насправді – це спроба через фізичний біль позбутися наслідків психологічного тиску від оточення. Можливо, причина в ізоляції дитини в класі та постійним знущанням у школі. А можливо, у тому, що батьки не показують дитині, що вони її люблять.
Батьки свого часу були жертвою шкільного цькування. Недоліки виховання, які роблять з дитини жертву, можуть передаватись із покоління у покоління. Діти часто наслідують поведінку батьків. На жаль, це стосується і поведінки типової жертви.
Звичайно, крім індивідуального моніторингу за дитиною варто моніторити і шкільну активність – і через спілкування з іншими батьками однокласників, і через пошуковики та шкільні форуми постійно відслідковувати ситуацію у навчальному закладі та класі дитини.
Організатор: Всеукраїнська благодійна організація «Український фонд «Благополуччя дітей» .
Тематика матеріалу: аналіз проблеми сексуального насильства щодо дітей, застосування сучасних інтерактивних методів та підходів як складової частини загального виховного процесу. Розраховано для вихователів, вчителів початкових класів, психологів, батьків
«Будуємо майбутнє разом»: програма профілактики конфліктів та правопорушень серед учнівської молоді . Програма спрямована на формування належного рівня усвідомленості підлітками, молодими людьми власної ціннісної сфери, розуміння та прийняття цінностей іншої людини, почуття відповідальності за власне життя.
UNICEF, Всеукраїнський громадський центр «Волонтер»