Шановні учні! Вітаю вас на нашому черговому уроці, дякую за сумлінне виконання домашнього завдання!Бажаю успіхів та натхнення у подальшій роботі!

Сьогодні на уроці ми познайомимося з твором Жана Батиста Мольєра "Міщанин-шляхтич"

Мета нашого уроку: розкрити загальнолюдське значення комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра, дослідивши тематику й проблематику п’‎єси; звернути увагу на особливості жанру й композиції твору, показати традиції й новаторство Мольєра в жанрі класицистичної комедії на прикладі «Міщанина-шляхтича».

Головною метою створення комедії було гармонійне поєднання художніх якостей комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця - вказувати суспільству на моральні негаразди, які потребують виправлення. Незважаючи на те, що п’‎єса була замовлена самим королем, щоб висміяти турецьких послів, Мольєр надав їй глибокого і серйозного змісту, зробивши головною проблемою твору відображення суперечностей у стосунках дворян та міщан, тобто буржуа.

Тема п’‎єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних колізій між Люсільта Клеонтом, Нікольта Ков’‎єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця.

Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі

Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись отримати від нього велику винагороду.

Дія друга - зав’‎язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостиГоловною метою створення комедії було гармонійне поєднання художніх якостей комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця - вказувати суспільству на моральні негаразди, які потребують виправлення. Незважаючи на те, що п’‎єса була замовлена самим королем, щоб висміяти турецьких послів, Мольєр надав їй глибокого і серйозного змісту, зробивши головною проблемою твору відображення суперечностей у стосунках дворян та міщан, тобто буржуа. Міщанство (буржуазія) вже із XVII століття ни маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує.

Дія третя - розвиток дії.Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’‎єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.

Дія четверта - кульмінація.Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’‎язності та виганяє гостей. З’‎являється переодягнений Ков’‎єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.

Дія п’‎ята - розв’‎язка.На сцені один за одним з’‎являються усі головні персонажі п’‎єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов’‎язує своє життя з Ков’‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п’‎єси характеризує Журдена Ков’‎єль. Комедія закінчується яскравим балетом.

За правилами класицизму комедія має п’‎ять дій. Композиція п’‎єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.

Зараз ознайомтесь із змістом комедії (прослухайте аудиокнигу або прочитайте текст 1 та 2 дію)

Якщо ви уважно ознайомилися з текстом твору та матеріалом до уроку, викладеним вище, то вам буде легко дати відповіді на такі питання:

1. Жанр твору «Міщанин-шляхтич»

2. Збіднілий дворянин, що позичає гроші в головного героя твору.

3. Ім'я дочки головного героя.

4. Ім'я служниці.

5. Ім'я слуги.

6. Ім'я маркізи, до якої залицялись два герої твору.

«Міщанин-шляхтич» Мольєра відповідає всім правилам класичної комедії:

1. Щодо поділу на дії______________­______________­______

2. Єдність місця______________­______________­__________

3. Єдність часу______________­______________­__________

4. Єдність дії_______________________________________

Відповіді запишіть у зошит, сфотографуйте та надішліть мені.