Повість Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи» - твір про нашу сучасність, про ті, на перший погляд, неважливі маленькі проблеми, які стають велетенськими хмарами, що затіняють сонце, приносять в наше життя печалі, розчарування і мають неабиякий вплив на людину та й на суспільство взагалі. Автор твору говорить про моральні проблеми і дітей, і дорослих. Які вони? Можливо, деякі з них турбують і вас? Чи можна їх оминути? Якщо так, то як саме? У цій масі запитань ми і спробуємо з вами розібратись.

Проблематика повісті:

У своєму творі авторка торкається безлічі проблем, серед яких найосновніші:

-проблема неповних сімей

-проблема батьків та дітей

-проблема зіткнення молодших школярів із дорослим життям

-проблема виховання духовності, моральності у підростаючого покоління

Перше речення повісті свідчить про те, що домінуючою буде проблема сімейна: «Усе могло б скластися інакше, якби в мене був тато». Саме так Алінка розпочинає свою розповідь. Дитина вважає, що їй багатьох проблем вдалося б уникнути, якби у неї був батько. «Звісно, я знала: так не буває, щоб тата не було взагалі. Де-небудь – у часі чи в просторі – він неодмінно є». Зі слів дівчинки взнаємо, що її тато мешкав у Франції, але вона жодного разу його не бачила.Він математик і у далекій Франції розв’язує задачі. Мама маленької героїні теж розв’язувала задачі, але ті, що ставило перед нею життя. Очевидно, інколи вони для жінки були надто складними, бо вона часто плакала. Вітчимом Алінки ледь не став В.Г., але мама в останній момент передумала.

Марина Аромштам говорить у своєму творі й про сімейну драму найкращої подруги Алінки – Наталочки. Її батьки якраз розлучалися. «Через розлучення Наталочки мама була «вся на нервах», і їжа вдома стала готуватися з перебоями». Дівчинка, більше полишена на саму себе, вивчає дитячу енциклопедію «Звідки з’явився я?» та «Сексологію для малят». Під впливом прочитаного і пережитого морально травмована дитина розвиває теорію про те, що тати – рудименти й атавізми, як органи, що в ході еволюції зникали, а деякі чомусь залишилися, як от апендикс чи гланди. Внаслідок цього Наталочка вважає, що дитина – це не плід кохання, а результат злиття сперматозоїда з яйцеклітиною. «І не потрібно жодних татів. Жодних дурних весіль, які пожирають величезні гроші… А що таке розлучення для дитини? Це як рана. Ніби тобі зненацька щось відрізали».

З непідробним співчуттям авторка повісті говорить про Олексія Кравчика. Його матері було лише 17 років, коли вона його народила. Від неї відмовились рідні, і та з немовлям поселилася у тому селі, де жили Кравчики. Молода матір не раз залишала крихітку вдома без нагляду і розважалась на дискотеках. Коли дитина була доведена до стану клінічної смерті, матір позбавили батьківських прав. Отоді його всиновили Кравчики. «Ото вони подумали: «Чому б не всиновити це нещасне дитинча? А може, людиною стане». Але до справжньої ласки хлопчик таки не звивик.

Серед проблем, які піднімає у повісті Марина Аромштам, є конфлікт батьків і дітей. -Про такий конфлікт ми взнаємо із щоденникових записів Марсем. Інколи її батько принижував наступним запитанням: «Дурепо, скільки сторінок «Малятка» ти сьогодні прочитала? Жодної? Чого ж ти хочеш від життя?» І дівчинка бралась за читання, бо хотіла чогось від життя, щоправда, ще толком не знала, чого саме. З часом стосунки з батьком припинились на довгих десять років. Не слід лічити чужі гроші», - так відповіла вона на запитання батька, чому їй мама не купить нові черевики. «Мені й на гадку тоді не спало, що батько платив матері аліменти і вважав, що має право бачити на мені нові черевики. Але йому не спало на гадку це пояснити. Він просто схопив мене за комір і виштовхнув мене за двері».

Непорозуміння виникають між Алінкою та її мамою, хоча вони дуже люблять одна одну. Мама помічала, що дівчинку обтяжують симпатії Петрика, тому й часто повторювала: «Аліночко! Треба бути великодушною!» Це Алінку дуже злило і одного разу вона відповіла їй грубістю. Після того мама довго мила на кухні посуд…

Скрите протистояння відбувається між Матвієм та його найближчими людьми – мамою та вітчимом. Потай від них він розшукує свого справжнього батька (В.Г.), зустрічається і спілкується з ним.

Сенс назви повісті “Коли відпочивають янголи”

У кожної людини є ангел, який відповідає за її вчинки. Якщо людина щось робить правильно, вони відлітають з інших важливих справах. І тоді однією бідою в світі стає менше. Якщо ж людина паскудить, ангели повинні залишатися поруч – виправляти її капості. Не можна плутати крила ангелів поганими вчинками. Виховання свого внутрішнього стержня, вічних моральних моральних цінностей: розуміння, віри, терпіння, доброти, співпереживання, любові, допомоги близькому.

На попередньому уроці ми з вами почали читали твір з 1 по 3 сторінку, зараз дочитайте його, будь ласка, до кінця!