Історичні умови, філософське та історичне підгрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму.

Доба бароко, з якою ми ознайомилися на попередньому уроці, була добою великих містиків та філософів-ідеалістів. Та не всі мислителі та митці кінця XVI — початку XVII ст. тяжіли до бароко, тобто зосереджували свою увагу на складності, парадоксальності, непевності буття. Паралельно з ірраціональною бароковою свідомістю формується принципово нова — раціональна, яка виробила інший підхід до людини. Сьогодні уроку ми ознайомимося ще з однією історико-літературною епохою, яка називається класицизмом.

Словникова робота (запишіть у зошит тільки визначення)

Класицизм (від лат. classicus — зразковий) — художній напрям (течія) у мистецтві та літературі XVII - початку XX ст., для якого характерні висока громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил.аціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, утвердження переваги розуму над почуттями, ідеї про те, що прекрасним може бути тільки розумне);

Риси класицизму:

1. раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, утвердження переваги розуму над почуттями, ідеї про те, що прекрасним може бути тільки розумне);

2. наслідування зразків античного мистецтва;

3. 3.нормативність, установлення вічних та непорушних правил і законів (для драматургії це закон «трьох єдностей» (дії, часу й місця), в усіх творах узагалі — чіткий розподіл дійових осіб на позитивних і негативних, зображення героя тільки при виконанні державного обов’язку, суворе дотримання пропорційності всіх частин твору, стрункість композиції тощо);

4.вимога ясності та чистоти мови;

Класицисти утверджували вічність ідеалу прекрасного, що спонукало їх наслідувати традиції античних майстрів. Вони вважали: в одні часи створюються зразки прекрасного, то в інші часи завдання митців полягає в тому, щоб наблизитися до них. Як наслідок цього - встановлення загальних правил, необхідних для художньої творчості.

ПРЕДСТАВНИКИ

Практиками класицизму були насамперед французькі письменники: поет Франсуа де Малерб, драматурги П’єр Корнель, Жан Расін, Жан-Батист Мольєр, романістка М. де Лафайєт, письменники-афористи Франсуа де Ларошфуко, Ж. де Лабрюйєр, байкар Жан Лафонтен, пізніше — просвітителі Вольтер, Жан-Жак Руссо та інші. Поняття класицизму в музиці стійко асоціюється з творчістю Гайдна, Моцарта і Бетховена, що визначили напрямок подальшого розвитку музичної композиції.

Предстаники класицизму в українській літературі

Шедевром українського класицизму стає героїко-комічна поема Івана Котляревського «Енеїда» — твір бурлескний і травестійний. Поширюється також травестійна ода (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський) і байка (П. Білецький-Носенко, П. Писаревський, С. Рудиковський). «Низькі» класицистичні жанри превалюють і в драматургії («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), а в доробку Г. Квітки-Основ’яненка розвивається нетипова для літератури класицизму проза. З «високих» жанрів на зламі XVIII–XIX століть була поширена ода (І. Фальковський, І. Максимович, І. Шатович), яка створювалася з приводу урочистих дат або візитів світських і церковних можновладців.

Для перевірки знань пойдіть тест з теми "Барокко. Класицизм"