"Хобіт"

про книгу

Казка починається з опису житла та побуту добропорядного Більбо Торбина — одного з народу коротунів, званих гобітами. Одного разу чарівник Ґандальф приходить до Більбо, пропонуючи покинути затишну домівку заради пригод і великої винагороди. Однак, Більбо не бажає куди-небудь вирушати. Ґандальф позначає його помешкання символом, який означає, що тут мешкає досвідчений викрадач, який шукає роботу. Через цей знак до гобіта згодом один за одним прибувають гноми: Торін Дубощит, Балін, Двалін, Філі, Кілі, Біфур, Бофур, Бомбур, Дорі, Норі, Орі, Оїн і Глоїн. Вони розповідають, що вирушають за скарбом діда й батька Торіна — Трора і Траїна, захованим у горі Еребор під охороною дракона Смоґа. Ґандальф володіє картою шляху до гори, але скарб не повернути без вправного злодія. Гномам і чарівникові все ж вдається вмовити Більбо піти з ними, хоч він не бажає того і переконує, що нічого не вміє.

Уп'ятнадцятьох вони вирушають у довгу подорож. Дорогою їм зустрічаються ельфи Елронда, і їхній правитель підказує мандрівникам шлях. Але попереду на них чекає багато небезпек. Спершу вони потрапляють у полон до трьох тролів: Берта, Тома і Вілла. Тролі збираються з'їсти мандрівників, але Ґандальф завдяки своїй кмітливості рятує їх. Втікаючи згодом від розлючених грозою велетнів, мандрівники ховаються в печері. Там їх захоплюють у полон ґобліни, але гноми вбивають ватажка своїх ворогів, Великого Ґобліна. У печерах Більбо відстає від компанії і знаходить Перстень із чудовою властивістю: надівши його, можна ставати невидимим. В темряві печери він зустрічає дивну істоту — Ґолума, яка хоче його зжерти. Готуючись до нападу, Ґолум розпочинає гру в загадки з Більбо, але Більбо виграє, вдавшись до хитрощів і ставши невидимим. Ґолум, — а це саме він загубив Перстень, здогадується, що той у Більбо, і починає гонитву за гобітом. Більбо щастить утекти, як від Ґолума, так і від ґоблінів, і врешті відшукати гномів. Це підносить його в очах супутників, які раніше йому не вельми довіряли. Однак гонитва за мандрівниками продовжується — до ґоблінів приєднуються злі вовки варги. Врятуватися вдається тільки з допомогою велетенських орлів, котрі переносять мандрівників на безпечну відстань. Ґандальф приводить шукачів до перевертня-ведмедя Беорна, у якого вони дістають коней, щоб доїхати до Морок-лісу. Тут Ґандальф їх полишає та їде у своїх справах, на поєдинок з іншим чаклуном, злим Некромантом.

У повному небезпек Морок-лісі водяться величезні павуки і гобіту доводиться рятувати гномів від них. Бомбур падає в Чорну річку і засинає, а Більбо втрачає друзів з виду. Подорожуючи, він натрапляє на табір лісових ельфів короля Трандуїла, які захопили гномів. Користуючись Перснем, Більбо проникає в покої ельфів, визволяє гномів і влаштовує втечу.

Всі разом нарешті дістаються до Озерного міста поблизу Еребору, де їх спершу приймають як героїв. Знайшовши вхід до печери під горою, гноми спершу посилають Більбо всередину як найбільш непомітного. Там Більбо пробирається до скарбниці й заводить розмову з драконом. Смоґ, підозрюючи, що його багатства хочуть відібрати, вилітає з гори, щоб знищити Озерне місто. Його вбиває лучник Бард, а гноми потрапляють у скарбницю. Більбо отримує свою частку: кольчугу з мітрилу та золото. Також він знаходить великий коштовний камінь Аркенстон (англ. Arkenstone), який являє собою огранений сяйливий діамант. Торін саме шукає діамант, не бажаючи нікому віддавати його, гобіт вирішує лишити цей камінь собі.

Дізнавшись, що дракона подолано, гору беруть в облогу люди Озерного міста і лісові ельфи, які теж прагнуть частини скарбів. Гноми з гобітом барикадуються в Ереборі. Торін викликає на допомогу свого родича Даїна. Щоб запобігти війні, Більбо потай віддає Аркенстон людям і зустрічає Ґандальфа. Той прибув, щоб попередити всіх про навалу ґоблінів та варгів. Торін, дізнавшись про вчинок Більбо, дуже сердиться на гобіта. Розпочинається фінальний бій. На допомогу гномам прибувають гноми Даїна, Беорн та орли. Більбо пропускає битву, бо йому в голову поцілює камінь. У бою гинуть Торін, Філі та Кілі, але ґоблінів та їхніх спільників вдається перемогти.

Скарб ділять чесно, Більбо відмовляється від великої частини мотивуючи це тим, що він не зможе його довезти до дому. Йому видають дві скрині (одна з золотом інша зі сріблом), і всі повертаються додому. Тут на гобіта чекає несподіванка — скориставшись зникненням Більбо, його родичі Лякошель-Беґінзи відкрили аукціон з продажу його майна. Після повернення гобіта додому його вважають дивакуватим, але Більбо лишається при багатстві й досвіді. Одними з небагатьох хто лишається близьким до Більбо виявляються його племінники. Книга закінчується візитом до оселі Більбо Ґандальфа та Баліна. Повечерявши, вони закурюють люльки, і Більбо вимовляє: «Ось і добре».

Читати далі uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82,_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%A2%D1%83%D0%B4%D0%B8_%D1%96_%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B8