Січень 1918 року видався холодним. До Києва наближаються більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Олекса та Андрій до нестями закохані в інститутку Софію, але обидва мусять стати на захист молодої держави та рідного міста. Несподівано спалахує повстання на заводі «Арсенал», і на боротьбу із заколотниками відправляють усе боєздатне військо. Супроти численної армії Муравйова на станції Крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери, серед яких і Андрій. Сто років тому, як і сьогодні, без страху й сумнівів вони приймуть бій за найдорожче…

В. Янів був ректором УВУ в Мюнхені від 1968 до 1986 року. Його заслуги перед народом і Україною, крім праці на УВУ, включають дуже відому літературну (поезії), громадську, релігійну, наукову та педагогічну спадщину. 

Псевдонім «Семен Збаразький» належить вихованцю Станиславівського (нині - Івано-Франківського) Пласту Данилу Чайковському. Вступивши до українського націоналістичного підпілля спеціалізувався на редакторській діяльності. Зокрема, разом із ще одним пластуном Степаном Бандерою, редагував гумористичне видання СУНМ (Союзу Української Націоналістичної Молоді) «Гордість Нації». Учасник Центральної похідної групи ОУН (1941), вязень німецького концтабору.

Редактор офіціозу ОУН «Шлях Перемоги», а також видання СУМ «Крилаті», книги «Московські вбивці Степана Бандери».

29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км­ від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій м­іж чотиритисячним­ військом більшовиків та трьом­астам­и українським­и юнкерам­и, студентам­и і гім­назистам­и, що обороняли підступи доКиєва. Більшість юнаків не м­али ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на см­ерть, захищаючи свободу м­олодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не м­ав, та у свідом­ості багатьох особливого значення набув завдяки героїзм­у української
м­олоді. 

"Чим вищий п'єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз'яснююче світло від цього символу", – ці слова Олени Теліги можуть бути засадничими, коли йдеться про вшанування героїв Крутянського чину.

Пропонований збірник, перший в Україні після сімдесятилітнього ідеологічного табу бодай на позитивну згадку про подвиг одержимих, саме й покликаний стати тим п'єдесталом, з якого має розпросторюватися світло правди і чесного поцінування тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім'я самостійної України. Схиляючись у жалобі перед їхньою пам'яттю, ніколи не забуваймо, що це був щедрий й ніжний, з багатообіцяючою зав'яззю цвіт молодої Української держави.

У збірнику подано спогади учасників бою під Кругами, статі і виступи з осмисленням цього подвигу, зокрема, М. Грушевськога, Д. Дорошенка, С. Єфремова, Є. Маланюка, Л. Старицької-Чєрняхівської, а також художні твори, присвячені юним лицарям України.

Ільєнко І. (упорядкування, підготовка тексту, вступна стаття і примітки)