29 січня українці вшановують пам’ять Героїв Крут. 105 років тому молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху. Саме цього дня 1918 року поблизу залізничної станції Крути на відстані 130 км­ від Києва 300 юнкерів - курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі  жорстокий, нерівний бій із чотиритисячним військом­ більшовиків, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Більшість юнаків не м­али ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на см­ерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не м­ав, та у свідом­ості багатьох особливого значення набув завдяки героїзм­у української м­олоді.

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

ДОБІРКА КНИГ З ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ КФКЗ

ISBN 978-966-8809-90-3

Бій під Крутами в національній пам’яті. Збірник документів і матеріалів / Упорядники: О. М. Любовець (керівник); О. М. Березовський, С. В. Бутко, А. О. Тищенко, І. В. Цимбал. – К.: ДП НВЦ «Пріоритети», 2013. – 288 с. (pdf - 17,7 МВ )

Збірник присвячений бою під Крутами 29 січня 1918 р. Містить архівні документи, спогади, фотодокументи, друковані видання, що показують особливості відбиття в національній пам’яті цієї події, формування культу

Січень 1918 року видався холодним. До Києва наближаються більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Олекса та Андрій до нестями закохані в інститутку Софію, але обидва мусять стати на захист молодої держави та рідного міста. Несподівано спалахує повстання на заводі «Арсенал», і на боротьбу із заколотниками відправляють усе боєздатне військо. Супроти численної армії Муравйова на станції Крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери, серед яких і Андрій. Сто років тому, як і сьогодні, без страху й сумнівів вони приймуть бій за найдорожче…

В. Янів був ректором УВУ в Мюнхені від 1968 до 1986 року. Його заслуги перед народом і Україною, крім праці на УВУ, включають дуже відому літературну (поезії), громадську, релігійну, наукову та педагогічну спадщину. 

Псевдонім «Семен Збаразький» належить вихованцю Станиславівського (нині - Івано-Франківського) Пласту Данилу Чайковському. Вступивши до українського націоналістичного підпілля спеціалізувався на редакторській діяльності. Зокрема, разом із ще одним пластуном Степаном Бандерою, редагував гумористичне видання СУНМ (Союзу Української Націоналістичної Молоді) «Гордість Нації». Учасник Центральної похідної групи ОУН (1941), вязень німецького концтабору.

Редактор офіціозу ОУН «Шлях Перемоги», а також видання СУМ «Крилаті», книги «Московські вбивці Степана Бандери».

Сорока Ю. В.

Бій під Крутами / Ю. Сорока; худож.-оформ­лювач О. Д. Кононученко. — Харків: Фоліо, 2015. — 63 с.  (pdf - 798 KB)

ISBN 978-966-03-7218-4

29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км­ від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій м­іж чотиритисячним­ військом більшовиків та трьом­астам­и українським­и юнкерам­и, студентам­и і гім­назистам­и, що обороняли підступи доКиєва. Більшість юнаків не м­али ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на см­ерть, захищаючи свободу м­олодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не м­ав, та у свідом­ості багатьох особливого значення набув завдяки героїзм­у української
м­олоді. 

В книзі зібрано свідчення учасників бою та військових діячів часів Української революції. Упорядник виявив і спростував найбільш поширені стереотипи щодо фальсифікації Крутянського бою. Представлені матеріали аргументовано доводять, що оборона Бахмацького залізничного вузла була покладена на курсантів Військової школи ім. Б. Хмельницького, що сил явно було недостатньо і тому було вирішено відступити від Бахмача. На допомогу курсантам прибула сотня Студентського куреня в кількості до 130 осіб.

Однак головний тягар бою винесли курсанти. Саме серед них було найбільше втрат, тому нема підстав твердити лише про втрати "одних тільки студентів". У Студентській сотні не було "напівдітей", більшість її учасників мали військову підготовку і навіть встигли повоювати на фронтах Першої світової війни.

"Чим вищий п'єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз'яснююче світло від цього символу", – ці слова Олени Теліги можуть бути засадничими, коли йдеться про вшанування героїв Крутянського чину.

Пропонований збірник, перший в Україні після сімдесятилітнього ідеологічного табу бодай на позитивну згадку про подвиг одержимих, саме й покликаний стати тим п'єдесталом, з якого має розпросторюватися світло правди і чесного поцінування тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім'я самостійної України. Схиляючись у жалобі перед їхньою пам'яттю, ніколи не забуваймо, що це був щедрий й ніжний, з багатообіцяючою зав'яззю цвіт молодої Української держави.

У збірнику подано спогади учасників бою під Кругами, статі і виступи з осмисленням цього подвигу, зокрема, М. Грушевськога, Д. Дорошенка, С. Єфремова, Є. Маланюка, Л. Старицької-Чєрняхівської, а також художні твори, присвячені юним лицарям України.

Ільєнко І. (упорядкування, підготовка тексту, вступна стаття і примітки)

Статті, наукові дослідження про події під Крутами

Проблеми вивчення історії Української революції 1917–1921 років: Збірник наукових статей. – Вип. 3. – К.: Інститут історії України НАН України, 2008.

У статті висвітлюється діяльність Української Центральної Ради в області військового будівництва в період першої більшовицько-української війни кінця 1917 – початку 1918 рр. 

Опубліковано «Слово Просвіти» – 2016. – 28 січ.-3 лют. (Ч. 4). – С. 2

Пам'ятник юним лицарям, які своєю кров’ю скропили волю України, — це символ розбудови незалежної, соборної Української держави.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

http://blogs.pravda.com.ua/authors/viatrovych/56ab02d9b630d/    

“Завдяки Крутам УНР визнали державою”: інтерв’ю із професором Володимиром Сергійчуком

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360/

Михайло Ковальчук. “Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки”. http://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/

Ярослав Тинченко. “Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою”.

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/28/19369/

Андрій Любарець.  “Бій під Крутами у історичній пам’яті”.

http://www.istpravda.com.ua/research/2012/01/29/70470/

Ісаюк Олеся. “Шість тез про Крути або Що не так із традиційним баченням подій 29 січня 1918 року”

https://lb.ua/blog/isayuk_olesya/293772_shist_tez_pro_kruti_abo_shcho_iz.html 


Файзулін Ярослав. “Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу”.  http://tyzhden.ua/History/40792

Інтерв’ю з Ярославом Файзуліним. “Що спільного між героями Крут та «кіборгами» Донецького аеропорту?”

https://dzerkalo.media/shho-spilnogo-mizh-geroyami-krut-ta-kiborgami-donetskogo-aeroportu/

Через 104 роки й 1 місяць після історичного бою під Крутами там знову лунали постріли та вибухи. Ішов ворог – той самий, споконвічний – російська орда. Знову рвалися на Київ.

Історію другого бою пишуть зараз. Торік проти росіян єдиним фронтом виступили ЗСУ й тероборона. Бійцям дуже допомогли місцеві жителі, чого, до речі, не було в 1918-му. Прозріли?

2022-й, як 1918-й для росіян: "Наше бойове завдання – взяти Київ…”

"Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров'ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо". Михайло Муравйов, який командував більшовиками, сказав це на мітингу в Бахмачі у 1918 році. Те саме міг би повторити будь-який російський командир у 2022-му.

Упорядник віртуальної
виставки - бібліотекар 2 кат.
бібліотеки КФКЗ  Т.А.Повхліб