Фанфік (від англ.fan ‒ шанувальник і fiction ‒ художня література), — текст, у якому використано ідеї, сюжет або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).
Літературні фанфіки представлені у вигляді оповідань, повістей, романів, віршів, п’єс. Питання, чи можна вважати фанфік жанром художньої літератури, досі перебуває у стані обговорення, зате жанром масової літератури його визнають одностайно. Серед сучасних фанфіків багато літературних творів (продовження повісті Льюїса Керолла «Аліса в країні чудес» — «Автоматична Аліса» Джеффа Нуна, героїня якого потрапляє в майбутнє; казкова повість Олександра Волкова «Чарівник смарагдового міста», яка є переспівом казки Френка Баумана «Чарівник із країни Оз»; придумані членами «Літературного товариства Шерлока Холмса» оповідання про детектива; створені професійними письменниками за згодою авторів книжки «Світи братів Стругацьких»; неофіційні продовження «Гаррі Поттера» («Таня Гроттер» Дмитра Ємеця, «Порри Гаттер» Андрія Жвалевського та Ігоря Митька).
Фанфіки створюються фанатами певного твору чи його автора для того, щоб їх прочитали інші фанати. Щоб гідно оцінити якість розміщеного в Інтернеті фанфіка, необхідно добре знати канон — художній твір, який дав поштовх його створенню. На веб-сайтах фанатів Гаррі Поттера, серіалів «Секретні матеріали», «Баффі — винищувачка вампірів», «Зоряні війни», фільмів «Матриця» та «Аватар» щодня з’являється по кілька сотень текстів. Існує чимала кількість інтернет-ресурсів, на яких детально пояснено, як скласти фанфік, яким чином розмістити його в мережі. Оголошуються конкурси фанфіків. Годі говорити, що гідних уваги й поваги творів серед такого огрому фанфіків не так і багато. Проте така творчість має виразний позитив: для багатьох — це спроба пера, вияв індивідуальності, натхненна й наполеглива праця над словом.
Втім, слід пам’ятати, що між фанфіком, розміщеним у мережі, та фанфіком — творчою роботою з літератури існує суттєва різниця. Ви маєте виявити не лише знання, а й розуміння та особистісне сприйняття програмового твору, бути фанатом якого зовсім не обов’язково. Позитив такої роботи — надання вам можливості виявити фантазію, дати простір уяві, висловити не лише думки та оцінки, а й спричинені художнім твором емоції та переживання.
Оформлення фанфіка
Анкета (обов'язкова оформлення для фанфіка)
Назва
Автор, чи альфа (аlpha) – ім`я чи нік автора фіка.
Бета, бета-рідер (beta, beta-reader) – імена чи ніки людей, що редагували чи допомагали редагувати авторський текст.
Бета редагує орфографію, пунктуацію та стилістику. Іноді застосовується термін Коректор – виправляє здебільшого пунктуацію.
Рейтинг (англ. rating) – ми працюємо у рейтингу G (General – основний, загальний) – фанфіки, що на їхню аудиторію не накладається жодних обмежень.
Персонажі (Involving) – список усіх персонажів, задіяних у тексті.
Жанр – вказаний у завданні.
Розмір – об`єм фанфіка. Вказується за допомогою умовних позначень чи як кількість слів/знаків у тексті.
Таймінг, чи таймлайн (англ. timing, timeline) – вказівка на стосунки часу дії фанфіка з часом дії канону.
Опис (англ. summary) – анотація, короткий опис фанфіка. Інколи позначається як Teaser.
Коментарі – примітки, присвяти, дяки та інші відмітки автора.
Статус, чи стан – інформація щодо стадії написання фанфіку (завершений/незавершений).
Розміри та часові рамки фанфіків
Макси (max) – великий фанфік, об`ємом приблизно від 70 друкованих сторінок (200 тис. символів).
Міді (midi) – середній фанфік, об`єм від 20 до 70 сторінок (40-200 тис. символів).
Міні (min) – маленький фанфік. Об`єм до 20 сторінок (до 40 тис. символів).
Драбл (drabble) – уривок. Зазвичай – окрема сцена, замальовка, опис персонажа. Зрідка під драблом розуміють коротку (на сто
слів) історію, що має подвійний підтекст та/або несподівану розв`язку.
Віньєтка (vignette) – дуже коротка історія, що містить одну певну думку (опис почуттів, внутрішній монолог, невеличку подію).
Фіклет (ficlet) – короткий фанфік, що складається з однієї частини.
Дилогія (ambilogy) – серія з двох, зазвичай макси, фанфіків.
Трилогія (trilogy of novels) – серія з трьох фанфіків.
Сиквел (sequel) – продовження фанфіка.
Приквел (prequel) – опис подій, що трапились з героями до того, як розпочались події, описані в іншому творі.
Вбіквел (рос. наслід.) – відгалуження сюжету іншого фанфіка.
Преканон (pre-canon чи pre-series) – події фанфіка відбуваються до подій канона.
Постканон (post-canon чи post-series) – події фанфіка відбуваються після подій канона.
WIP (Work in progress – робота триває) – частина фанфіка вже опублікована, продовження очікується. Те ж саме, що й TBC
(To Be Continued – далі буде).
Серіал (serial) – цикл фанфіків.
Інструкція до написання фанфіків
Вирішіть, з якого твору ви хочете створити фанфік, виберіть головних персонажів, уявіть загальний сюжет і настрій фанфік. Чи хочете ви написати гумористичний розповідь або ваш твір буде оповідати про трагічну смерть героя? Вам краще визначитися з цим заздалегідь і неухильно слідувати обраному настрою. Якщо вам захочеться придумати комічний щасливий кінець після романтичного Фіка, в якому головний персонаж трагічно помер в бою, можливо, ви і відновите свою душевну рівновагу, але читачеві такий хід здасться недоречним.
Розпишіть сюжет по пунктам. А потім розпишіть по підпунктами кожен пункт. Важливо, щоб ви чітко уявляли, куди і в який час відправиться ваш герой, в кого закохається, з ким стане ворогами, який артефакт знайде і де втратить свій мобільний телефон. Інакше вам не уникнути неузгодженостей і втрачених дрібниць.
Позначте для себе головні риси характеру узятих вами персонажів. Часом на догоду сюжету автори міняють їх до невпізнання, і з під їхнього пера виходять тонко відчуває Спок і Волдеморт, плете вінок з кульбаб. Якщо характер персонажа ніяк не вкладається в сюжетну лінію, міняйте сюжет, а не героя.
Є два способи створення фанфік. Одні автори пишуть, дочекавшись натхнення, придумуючи голови в довільному порядку, потім вичитуючи, переставляючи місцями і створюючи цілісний твір. Інші пишуть «конспект» Фіка, поступово наповнюючи його деталями. Виберіть спосіб, який вам ближче.
Після того як ви закінчили свій твір, дайте фанфік відлежатися. Перечитайте його через кілька днів - так ви будете краще бачити всі помилки і невдалі ходи. Чудово, якщо у вас є «бета» - людина, яка прочитає ваш фанфік, вкаже на недоліки і виправить помилки.
Викладаючи фанфік в мережу, придумайте йому назву, напишіть «шапку», в якій вкажіть жанр, діючих персонажів, рейтинг, короткий опис. Напишіть, кому належать оригінальні персонажі. Якщо це необхідно, зробіть попередження, в якому напишіть деталі сюжету, які можуть збентежити потенційного читача.
Презентація "Едгар По"
Автор – Едгар Аллан По
Рік написання – 1843
Жанр – новела
Тема: розгадування таємниці захованого скарбу Леграном.
Ідея: утвердження не сили золота, а сили людської думки, багатства уяви та розуму особистості, завдяки яким Легран і знайшов скарби.
Дія відбувається в Південній Кароліні на острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя
Головні герої “Золотий жук”:
Вільям Легран,
Юпітер- вірний слуга головного героя,
оповідач
Сюжет “Золотий жук”
Нащадок старовинного аристократичного роду Вільям Легран, переслідуваний невдачами і банкрутством, біжить з Нового Орлеана і оселяється на пустельному острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя зі своєю собакою — ньюфаундлендом і старим слугою Джупітером. Одного разу під час прогулянки було знайдено «золотого» жука, якого вони загорнули у шматок знайденого поблизу пергаменту. Прийшовши додому, Легран зовсім випадково виявляє на пергаменті зображення черепа, намальоване прихованими чорнилом, які проявилися від дії тепла — каміна в будинку Леграна. Розпитуючи про подробиці, Оповідач зауважує, що Легран сприймає цю знахідку як щасливе знамення. Слуга Джупітер був дуже схвильований поведінкою «масса Вілла», вважаючи, що золотий жук вкусив його в голову й хазяїн збожеволів. Та й дійсно, Легран поводився більше, ніж дивно: він бігав удень і вночі, шепочучи якісь слова, малюючи дивні знаки, лазив у гори. Через якийсь час Оповідач отримує від Леграна записку з проханням відвідати його з якоїсь важливої справи. Інтонація листа змушує Оповідача поквапитися, і він того ж дня опиняться у друга. Легран очікує його з нетерпінням і пропонує всім відразу відправитися в дорогу — на материк, у гори — в кінці експедиції вони зрозуміють, що він має на увазі. Мандрівники довго йшли, знайшли тюльпанове дерево. Джупітер заліз на нього, прибитий до суку череп і отримує вказівку пропустити золотого жука на шнурі крізь ліву очну ямку. Забивши кілочок туди, де опустився жук, Легран, скосивши траву, наказав копати під деревом. Через деякий час виявляється, що негр переплутав очниці і їхні зусилля виявилися марними. Легран переміряє все заново і вони відновлюють розкопки. Їх працю перериває відчайдушний гавкіт ньюфаундленда. Собака рветься в яму і знаходить два скелети. Через кілька секунд компаньйони виявляють скриню, в якій знаходиться справжній скарб — купи золота і дорогоцінного каміння. Подолавши насилу зворотний шлях, бачачи, що друг згорає від цікавості, Легран розповідає, що привело його до знахідки і розгадки шифру, який дозволив знайти скарби.
Ланцюжок міркувань Леграна: Знахідка на узбережжі → Малюнок → Дослідження пергаменту (вогонь — череп — кіт — тепла вода — сковорідка — криптограма) → Розшифрування криптограми → Легенда про Кідда → Нічна подорож → Піратський скарб.
Отже, Легран знайшов жука – Джупітер загорнув його в пергамент – оповідач і Легран піднесли пергамент до вогню – на пергаменті з’явилося спочатку зображення черепа – потім – кота – Легран промив пергамент теплою водою- поклав його на сковорідку – з’явилася криптограма.
Композиція “Золотий жук”
1. Легран на острові Салівен (експозиція).
2. Розповідь про жука (зав’язка).
3. «Хвороба» Леграна (розвиток дії).
4. Експедиція в гори (кульмінація).
5. Хід думок Леграна (розв’язка).
Композиційний принцип – «розповідь в розповіді». Такий спосіб побудови твору дозволяє представити різні точки зору на одну подію, створити емоційне напруження, таємничу атмосферу.
“Золотий жук” ознаки детективу
наявність таємниці, пов’язаної із злочином (чи справді є якісь скарби сховані піратом, таємничі обставини за яких пірат Кідд вбив своїх спільників)
головний герой – детектив-непрофесіонал Легран (відлюдник-натураліст),
наявність друга і помічника сищика; (поруч з Ленграном є друг-оповідач);
детально описано думки головного героя;
серію доказів читач отримує одночасно із головним героєм;
передбачуваність фіналу. В кінці Легран детально пояснює як він розшифрував криптограму та знайшов місце скарбу.
Перегляд відео "Артур Конан Дойл"