Незважаючи на те, що на серпень припадають останні дні шкільних канікул, учителі та учні Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко долучилися до відзначення 29 серпня. День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України» починаючи з 2019 року щорічно відзначається в Україні саме 29 серпня. Його основна мета – впровадження нових традицій по вшануванню пам’яті загиблих воїнів - захисників України.

Таке завдання вже кілька років ставлять перед собою й члени пошукового загону військово-історичного музею Карлівської гімназії. Саме він є центром національно-патріотичного виховання у нашому навчальному закладі. Серед інших заходів проводиться і пошукова робота по збору інформації про життєвий шлях Героїв України – військовослужбовців, які захищали і продовжують захищати суверенітет та територіальну цілісність України. Так, зібрали матеріали про наших земляків: Барвіна Дмитра Володимировича, Демиденка Миколу Юрійовича, Коновода Юрія Миколайовича, Конопльова Андрія Анатолійовича. Ці імена вже увійшли у новітню історію України та у історію нашого музею.

Щоб зберегти імена загиблих у російсько-українській війні за підтримки Національного військово-історичного музею України було створено Книгу пам’яті полеглих за Україну. В ній враховані всі бойові та більшість не бойових втрат, яких зазнала Україна в зоні проведення АТО та ООС. Станом на 3 березня 2020 р. в книгу внесено 4285 загиблих. Серед них і наші земляки. Несправедливо, боляче, коли гинуть кращі з кращих! Шана й світла пам’ять Героям!

Ще одним способом віковічнити пам’ять про загиблих є традиція називати їх іменами вулиці, навчальні заклади, знакові місця тощо. Ми теж вирішили долучитися до цієї традиції. Так, загін «Джура» Карлівської гімназії носить ім’я Дмитра Коряка. Це наш земляк, громадський та військовий діяч, вояк полку «Азов», який загинув від осколкових поранень отриманих 11 лютого 2015 року під час штурму ворожого блокпосту поблизу села Саханка Новоазовського району Донецької області. Загибель бійців – це велика кривава рана, яка залишиться назавжди у нашій пам’яті. Ми молимось за те, щоб війна закінчилася перемогою українського народу, а усі воїни повернулися до рідних домівок живими!

Історія створення військово-історичного музею.

Військово-історичний музей у Карлівській гімназії імені Ніни Герасименко діє від часу відкриття навчального закладу. Над створенням експозиції музею працювало не одне покоління вчителів та учнів. Він розташований за адресою: вул. Гімназична, 2 (тел. 2-38-63), на першому поверсі в кімнаті площею 16 м². Ще в 1985 році йому було присвоєно статус шкільного, перереєстрацію було пройдено в 2004 році, а у 2015 музей Бойової Слави було перейменовано на військово-історичний. Незмінним керівником музею більше 20 років залишається вчитель історії Безсмертна Валентина Іванівна.

Матеріали, зібрані під час пошукової роботи стають важливим джерелом нових знань з історії рідного краю, ефективним засобом виховання підростаючого покоління. Із метою популяризації цієї справи й залучення більшого кола активістів музейної справи ми співпрацюємо із Карлівським краєзнавчим музеєм, Варварівським народним музеєм, Карлівською районною організацією ветеранів та інвалідів війни, воїнів-афганців, Карлівським БДЮТ. До поповнення музею експонатами також долучаються учні гімназії, батьки та зацікавлені мешканці міста.

Експозиції музею.

Наші експозиції є живою згадкою про героїчне минуле народу, історію краю. Вони розповідають про одну з найтрагічніших сторінок в історії нашого народу – Другу світову війну, яка розпочалася 1 вересня 1939 року і завершилася 2 вересня 1945 року. Предметом вивчення та збору матеріалів для шкільного музею є важкі, драматичні і водночас мало досліджені сторінки нашої історії про окупацію нашого рідного міста Карлівки. Матеріали експозицій включають розповіді очевидців, безпосередніх учасників тих подій, газетні матеріали, документи, речі, листи та інше У музеї розроблено наступні експозиції:

- «Доля жінки на шляхах війни»;

- «Вчителі-учасники війни»;

- «Випускники школи 1941 року»;

- «Схема бойового шляху 14-го Красноградського механізованого

корпусу в роки війни 1942-1945 років»;

- «Вони визволяли Карлівщину»;

- «Герої Карлівщини»;

- «Карлівчани - учасники боїв за визволення Батьківщини»;

- «Бої за визволення України»;

- «Вони воювали в Афганістані»;

- «Карлівчани - в'язні концтаборів»;

Серед оновлених експозицій стенди про новітню історію України загалом, та Карлівщину зокрема:

- «Приклад мужності та героїзму» – про участь випускників гімназії у подіях новітньої історії України на Сході та в Криму;

- «Їх імена – то чисті душі, що злетіли в небо…» - про Революцію гідності та «Небесну сотню».

За цими експозиціями проводяться тематичні екскурсії. Час екскурсії залежить від вікової категорії відвідувачів та займає 20-25 хвилин. Після цього відбувається живе спілкування з екскурсоводом та відповіді на питання. Для активізації зацікавленості учнів у ході розповіді екскурсовод може задавати тематичні запитання. Наприклад: чи зустріли ви знайомі прізвища? Які речі із експонатів вам відомі? Як ви думаєте, що таке «трикутник» (про фронтові листи)? Що із розповіді вас найбільше зацікавило? Досить часто відвідувачі музею знаходять на фото експозиції своїх рідних чи знайомих, що у подальшому стає підґрунтям для подальших досліджень та поповнення музею новими експонатами та спогадами.

Експонати музею

У музеї зберігаються документи, листи, щоденники, предмети побуту. Справжніми раритетами вже стали речі часів радянсько-німецької війни,що були передані в наш музей солдатами, які повернулися живими. Це планшети – солдатський та офіцерський, санітарна сумка, солдатська ложка, пояс та атлас автомобільних доріг СРСР 1939 року. Серед оригінальних військових знахідок також протитанкова рушниця та гільза авіабомби, оригінал військового листа-трикутника, каски німецького та радянського солдатів. Відвідувачі передали до музею багато гільз різного розміру, які насправді не мають прямого відношення до військових дій Другої світової. Досить часто школярам здається, що вони знайшли справжню цінність, тому приносять багато речей до музею. Нажаль, ми не завжди можемо встановити реальну історію тієї чи іншої речі, але всі їх зберігаємо. Та найбільшою цінністю вважаємо записані спогади про карлівчан, які були очевидцями, а часто і прямими учасниками, буремних історичних подій. Зі стендів,, розміщених у музеї, учні дізнаються про своїх родичів: дідусів, прабабусь та прадідусів. Ці матерали школярі використовують для написання науково-дослідницьких робіт.

І жах, і кров, і смерть, і відчай,

І клекіт хижої орди,

Маленький сірий чоловічок

Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,

Лох-Несс холодної Неви.

Куди ж ви дивитесь, народи?!

Сьогодні ми, а завтра - ви.

Ліна Костенко