Школа "Бути батьками"

До уваги батьків дітей з особливими освітніми потребами! У 2018 році форум для навчання EdEra запустив онлайн-курс «Участь батьків у організації інклюзивного навчання», усі питання актуальні і сьогодні. У ньому лекторки розповідають про те, як і коли батькам потрібно звертатись по допомогу до спеціалістів, як відбуватиметься інклюзивне навчання їхньої дитини, як оцінюватимуть її особливі освітні потреби, а також як спілкуватися зі шкільною адміністрацією і вчителями та емоційно не вигорати. https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EdEra-SmartOsvita+Par+1/about?fbclid=IwAR0MUA2R1hVagSchItSGYfExM12jPKpUPhHZj9pO8Kb2xCZe_sr5UZA4LxQ

БАТЬКИ – ГОЛОВНІ ПАРТНЕРИ У РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ

Якісна освіта та соціалізація дитини з особливими освітніми потребами, в першу чергу залежить від готовності її батьків (чи законних представників)

включити дитину в освітній процес, бути поруч у важливі та важкі моменти,

направляти дитину у вірне русло, заохочувати її до навчання і здобуття найважливіших соціальних навичок.

Процес адаптації дитини з особливими потребами в освітньому просторі дуже важкий і довгий. Результативність і якість цього процесу залежить не тільки від держави та вчителів, але й від готовності батьків, родичів, друзів та оточення дитини стати повноцінними партнерами у тандемі дитина - освітній заклад- сім’я.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні набуває актуальності новий підхід як до спеціальної так і загальної освіти, обумовлений зміною у ставленні до дітей з особливими освітніми потребами. З метою реалізації прав дитини на гідне виховання та навчання, незалежно від її психофізіологічних особливостей, в нашій державі розпочато реорганізацію всієї системи освіти в інклюзивну, тобто доступну для всіх дітей. Одним з найважливіших сучасних завдань педагогів, які працюють в інклюзивно-ресурсних центрах, є організація взаємодії з батьками дітей, продуктивної співпраці, взаємної підтримки і розподіл відповідальності в процесі отримання їхніми дітьми психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг в інклюзивно-ресурсному центрі. Продуктивна взаємодія з батьками можлива за умови, що вони добре обізнані з метою та основними завданнями діяльності інклюзивно-ресурсного центру, алгоритмом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, умовами надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг їхнім дітям безпосередньо в інклюзивно-ресурсному центрі.

Ми, працівники інклюзивно-ресурсного центру, усвідомлюємо, що батьки – це наші головні партнери в процесі реалізації психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, а зрештою – соціалізації дитини, вони мають повне право бути включеними в процес ухвалення важливих рішень стосовно розвитку та адаптації їх дитини. Батьки є першими та основними вихователями дітей. При відсутності співпраці з ними процес включення дитини в життя громади, шкільну спільноту та навчання стає неможливим. Успіх адаптації дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивне освітнє середовище залежить також від готовності батьків до співпраці з педагогами та реального сприйняття можливостей і потреб своєї дитини.

Саме тому просвітницька та інформаційна робота з батьками у інклюзивно-ресурсному центрі Чернігівської селищної ради є пріоритетною.


Співпраця фахівців та батьків дитини з ООП: основні засади ефективної роботи

Яка роль батьків у складі команди психолого-педагогічного супроводу.

Ефективність роботи команди психолого-педагогічного супроводу та успішність розвитку дитини із особливими освітніми потребами безпосередньо залежить від порозуміння між членами команди та зосередження на загальній меті. Батьки дитини з особливими освітніми потребами є постійними учасниками команди супроводу та мають право обирати форму навчання й заклад освіти для своєї дитини, виражати свою думку щодо подальшого розвитку та напрямів корекційно-розвивальної роботи.

Права батьків здобувачів освіти:

  1. Захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти

  2. Звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти

  3. Обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти

  4. Брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладів освіти

  5. Завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини

  6. Брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану

  7. Отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності

Важливість присутності батьків у команді супроводу:

  1. Батьки знають дитину від народження

  2. Батьки обізнані у поетапності розвитку власної дитини

  3. Батьки мають унікальний емоційний контакт із власною дитиною

  4. Батьки відповідальні за майбутнє дитини

  5. Батьки супроводжують дитину впродовж усього життя.

Батьки відмовляються підписувати ІПР (індивідуальну програму розвитку):

Ймовірні причини:

  • Немає згоди із визначеними загальними лініями розвитку дитини;

  • Немає розуміння визначеного плану подальших подій та розвитку дитини;

  • Немає розуміння поетапності розвитку психіки дитини з ООП;

  • Неприйняття «діагнозу», який встановлено дитині;

  • Неможливість виконання окремих визначених функцій та обов’язків за різних причин;

  • Знижений емоційний фон самих батьків та неможливість, внаслідок цього, ефективно приймати участь в складанні ІПР.

Основні засади співпраці фахівців та батьків:

  • Спільна справа

  • Довіра

  • Повага та рівні права

  • Чіткий розподіл обов’язків

  • Чіткий розподіл відповідальності

Робота з батьками:

  1. Прийняття батьками та родиною діагнозу дитини

  2. Прийняття батьками та родиною дитини

  3. Робота із переживаннями батьків (гіпер-позитивними/негативними)

  4. Побудова цілей та плану дій на найближчий та довгостроковий термін

  5. Робота над реалізацією плану

  6. Збереження власної психіки батьків




Поради батькам дітей з особливими потребами

1.Ніколи не жалійте дитину через те,що вона не така, як усі.

2.Даруйте дитині свою любов та увагу,однак не забувайте про інших членів родини,котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

4. Організуйте свій побут так,щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою»,відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.

7. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11. Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно.

Готуйте її до самостійного життя.

Говоріть з нею про майбутнє.