Embedded Files
Психолого-педагогічна допомога — система психологічних та педагогічних послуг, що надаються дитині з особливими освітніми потребами фахівцями центру, педагогічними працівниками навчальних закладів, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, громадських об’єднань тощо.
Психолого-педагогічна допомога — система психологічних та педагогічних послуг, що надаються дитині з особливими освітніми потребами фахівцями центру, педагогічними працівниками навчальних закладів, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, громадських об’єднань тощо.
20 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ЕМОЦІЇ ЛЮДИНИ
- 1 -
Емоції працюють непомітно для нас: вони запускають когнітивні процеси (розпізнавання і аргументацію), фізичні відчуття, впливають на поведінку.
- 2 -
Емоції - найсильніший мотиватор. Саме вони керують нашим бажанням вижити, розмножуватися, спілкуватися і поводити себе відповідно до моральних засад.
- 3 -
Чоловіки відчувають ті ж самі емоції, що й жінки. Просто нас вчать висловлювати почуття по-різному.
- 4 -
Існує більше сотні емоцій. І це тільки ті, про які ми точно знаємо.
- 5 -
Сім базових емоцій - це злість, смуток, страх, здивування, відраза, сором і щастя.
- 6 -
Щастя - сама суперечлива емоція. Чому? Тому що вона може означати багато: радість, розчулення, ейфорію ...
- 7 -
Для того щоб висловити повний спектр емоцій, природа нагородила нас 43 м'язами, що відповідають за міміку.
- 8 -
Емоції можуть тривати від долі секунди до декількох хвилин. Негативні емоції ми відчуваємо довше, ніж позитивні.
- 9 -
Настрій - щось більш тривале, ніж емоція. Ми можемо перебувати в ньому від декількох хвилин до декількох днів. Крім того, він впливає на те, як саме ви відчуваєте емоції. Наприклад, якщо ви не в дусі, гнів змусить вашу кров кипіти набагато сильніше, ніж зазвичай.
- 10 -
В українській мові є вираз «серцем відчуваю». Неспроста. Емоції впливають на вегетативну нервову систему, яка контролює базові функції тіла, наприклад травлення, кровообіг, дихання і сексуальне бажання.
- 11 -
Емоції універсальні. Вирази облич жителів різних країн не відрізняються за умови, що люди почувають однакові емоції. А ось тригери почуттів, звичайно, різні.
- 12 -
Любов - це не емоція. Це стан, протягом якого ви можете відчувати безліч почуттів: радість, смуток, тугу, злість ...
- 13 -
Ви можете культивувати і міняти власні емоції. За це потрібно сказати спасибі префронтальної корі головного мозку. Ви можете забути про емоцію, інтерпретувати її по-своєму або навіть змінити її значення для себе, а значить - і реакцію на почуття.
- 14 -
Самосвідомість - це ключ до всього. Чим раніше ви впізнали емоцію, тим більше способів розібратися з нею у вас буде. Щоб зрозуміти, як працює ваша свідомість, спробуйте практику Mindfulness.
- 15 -
Якщо довго імітувати ту чи іншу емоцію, наприклад огиду або злість, вас охоплять ці почуття по-справжньому.
- 16 -
Емоційний інтелект важливіше розуму. За статистикою, ваше фінансове благополуччя на 80% залежить від ваших лідерських якостей, здатності спілкуватися і вести переговори. І тільки на 20% - від ерудиції.
- 17 -
Ваші роздуми щодо справедливості, зобов'язань, сили, доброти і взаємодопомоги виражаються в таких емоціях, як співчуття, вдячність, збентеження і розчулення. Ці почуття розвивалися в людині протягом тисяч років. Так що мораль буквально втілюється в нас самих.
- 18 -
Тільки 1% людей здатні повністю приховувати емоції від інших.
- 19 -
10% людей не знають, як саме вони себе почувають. Це називається алекситимією. Через таку дисфункцію людина не здатна описати свої емоції словами, відрізнити одне почуття від іншого і зрозуміти настрій оточуючих.
- 20 -
Люди, які захоплюються ін'єкціями ботокса, все одно можуть відчувати емоції. Цей вбивця зморшок паралізує деякі м'язи обличчя, а тому іноді здається, що людина перед тобою не відчуває взагалі нічого. Але це не правда. А ось алекситимія у людини з ботоксом - це катастрофа.
Розвиваємо емоційний інтелект. Вчимо діток розпізнавати та програвати емоції)
Цікаві вправи для емоційної сфери
Цікаві вправи для емоційної сфери
Пропонуємо Вам ігри та вправи для розвитку емоційної сфери!
Гра «Чарівний мішечок»
Перед грою потрібно обговорити з дитиною який у неї настрій, що вона відчуває, може ображена на когось. Далі дитині пропонують скласти у чарівний мішечок всі негативні емоції: злість, образу, сум. Цей мішечок з усім поганим, що в ньому є, викидається. Можна запропонувати дитині самій викинути мішечок. Добре, якщо дорослий теж покладе в цей мішечок свої негативні емоції.
Можна використати ще один «чарівний» мішечок, з якого дитина дістане ті позитивні емоції, які вона хоче.
Гра «Малюємо емоції пальцями»
Дитині пропонується намалювати свої емоції пальцями. Для цього потрібно використовувати баночки з гуашевою фарбою. Можна намалювати свій настрій за допомогою пальців.
Вправа «Зображення емоції»
Дорослий показує дітям картинки із зображенням емоцій: радість, сум, подив, злість,страх, сором, цікавість.
Завдання дітей – визначити, яке почуття виражає картинка. Потім дорослий пропонує зобразити дітям кожну з емоцій.
Цікаві вправи для розвитку пам'яті, мислення та уваги для дітей
Цікаві вправи для розвитку пам'яті, мислення та уваги для дітей
Психолого-педагогічна допомога спрямована на:
соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та відповідних компетенцій;
формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах;
розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності, становлення особистості.
8 вправ для розвитку міжпівкульної взаємодії
8 вправ для розвитку міжпівкульної взаємодії
Ці вправи розвивають міжпівкульні зв’язки, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті та уваги, полегшують процес читання і письма.
Вправи необхідно виконувати щодня, виділивши 20-25 хвилин на день для них. Вони стануть в пригоді для маленьких перерв в ході заняття, або для налаштування на роботу перед заняттям, або просто як гра у вільну хвилинку.
Вправи рекомендують поступово ускладнювати:
· прискорювати темп
· виконувати з легко прикушеним язиком і заплющеними очима (вимкнення мовного і зорового контролю)
· підключати рухи очей і язика до рухів рук
· підключати дихальні вправи і метод візуалізації.
“Вушка”
Ціль: Енергетизація мозку.
Розправляти і розтягувати зовнішній край кожного вуха однойменною рукою в напрямку вгору-назовні від верхньої частини до мочки вуха (п’ять разів). Помасажувати вушну раковину.
“Ліхтарики”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії (мозолистого тіла), довільності і самоконтролю.
Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаці, а ліва – долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі)
“Дзеркальне малювання”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю. На аркуші чистого паперу, взявши в обидві руки олівці або фломастери, пропонуємо дитині малювати одночасно обома руками дзеркально симетричні малюнки, літери, цифри. Рекомендується при виконанні цього завдання використовувати музику.
«Кільце”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній, безіменний та ін. Виконується спочатку правою рукою, потім лівою, потім обома. Ведучий змінює темп виконання, то прискорюючи, то сповільнюючи його.
“Кулак – ребро – долоня”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Ведучий показує дитині три положення долоні на столі, які послідовно змінюють один одного: розкрита долоня на столі, долоня, стиснута в кулак, долоня ребром на столі. Спочатку вправа виконується разом з ведучим:
а) долонею правої руки;
б) долонею лівої руки;
в) обома долонями одночасно.
При цьому міняємо темп виконання, то, прискорюючи, то, сповільнюючи його. Потім дитина виконує вправу самостійно.
“Вухо – ніс”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою – за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, хлопніть в долоні, змініть положення рук «з точністю до навпаки».
“Перехресні рухи”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Виконуйте перехресні координовані рухи одночасно правою рукою і лівою ногою (вперед, в сторони, назад). Потім зробіть те ж лівою рукою і правою ногою.
“Горизонтальна вісімка”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Намалюйте в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази спочатку однією рукою, потім іншою, потім обома руками одночасно.
Розвивальні ігри та вправи для дітей з затримкою психічного розвитку.
Розвивальні ігри та вправи для дітей з затримкою психічного розвитку.
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини. Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.
Гра «Закрий!»
Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою.
Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки).
Хід: Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.
Гра «Де звучить?»
Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі.
Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.
Хід: Показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, а потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.
Гра «Хто як говорить?»
Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова.
Матеріал: іграшки добре відомих дитині тварин або їх зображення.
Хід: Показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собака? (гав-гав) тощо.
Гра «Прищепки»
Мета: корекція дрібної моторики пальців.
Матеріал: прищепки, аркуш картону/лінійка/мотузка, силуети одягу.
Хід: Прищепки в грі використовуються як тренажер для пальчиків.
Вирізати з паперу декілька силуетів різного одягу (кофтинка, спідниця, шкарпетки, сорочка та ін.). Попросити дитину допомогти Вам розвісити білизну на мотузку за допомогою прищіпок.
Якщо у Вас немає часу виготовити силуети – можна прищіпки чіпляти на міцний аркуш паперу чи широку лінійку.
Гра «Оплески»
Мета: розвиток фонематичного сприйняття.
Хід: Дитина має плеснути в долоні стільки разів, скільки предметів знаходиться на столі;
Дорослий повільно ритмічно плескає в долоні – дитина повинна відтворити кількість оплесків.
Примітка: спочатку кількість предметів та оплесків має не перевищувати 3. З часом кількість і темп оплесків збільшується.
Гра «Збери фігуру»
Мета: Удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший).
Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.
Хід: Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.
Гра «Подарунок ляльці»
Мета: закріпити поняття про колір.
Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).
Хід:
а) Спочатку запропонує назвати, якого кольору кружок Ви даєте дає ляльці.
б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок.
в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».
Гра «Весела пташка»
Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.
Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець).
Хід: а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами.
б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію.
в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла».
г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, стілець, під стілець і т. д.
Виконання простих побутових інструкцій
Мета: формувати здатність дитини розуміти часто використовувані в побуті слова, виконувати прості словесні інструкції.
Хід:Розуміння дитиною цілісних словосполучень, які вона могла багато раз чути. Запропонувати їй виконати відповідні дії, наприклад:
- поцілувати маму;
- обійняти тата;
- пограти в ладоньки;
- закрити очі;
- помахати ручкою;
- узяти маму за руку і йти до столу і т. д.
2) Закріпити назви знайомих іграшок. З'ясувати, чи може дитина показати частини свого тіла і частини тіла ляльки або іграшкової тварини:
- Покажи зайчика, собачку, машину, ляльку.
- Візьми ляльку.
- Дай мені ляльку.
- Покажи, де у ляльки голова. А де в тебе голівка?
Гра «Де дзвенить дзвіночок?»
Мета: орієнтування в просторі відносно себе.
Матеріал: дзвіночок.
Хід: Попросити дитину закрити очі та відгадати, де дзвенить дзвіночок, називаючи напрям відносно себе (вгорі, внизу, попереду, позаду).
Прості способи розповісти дитині про емоції
Як стверджують учені, у мові ескімосів та інших північних народів є як мінімум 50 слів на позначення різних відтінків снігу. Діти-ескімоси чують ці слова в мові дорослих і поступово починають бачити зв'язок між словами та явищами навколишнього світу. Подібним чином, коли батьки говорять про емоції, діти вчаться розпізнавати їх у собі та в інших людях. Розуміння та прийняття своїх емоцій - перший крок до того, щоб навчитися управляти ними.
Людина може відчувати велику кількість емоцій. Психологи зображають усю їх різноманітність у вигляді так званого «колеса емоцій». Відповідно до цієї схеми, усі почуття людини зводяться до чотирьох основних:
Щастя, з яким пов'язані любов, радість, умиротворення. Це наш природний стан, коли ми займаємося чимось.
Страх - наша реакція на різні загрози. З ним пов'язані почуття жаху й занепокоєння (страх перед примарною загрозою), безсилля й безпорадності. У тварин почуття страху може переходити в злість - це свого роду захисна реакція.
Смуток є реакцією на втрату й розчарування. З ним пов'язані почуття горя, пригніченості й самотності. Багато людей захищаються від почуття смутку, висловлюючи при цьому злість.
Злість - реакція на зовнішню або внутрішню загрозу. З нею пов'язані роздратування, фрустрація й лють. Коли людина не помічає почуття злості, вона може спрямовуватися всередину, переходячи в депресію або нечутливість.
Як навчити дитину розуміти свої емоції? Просто спостерігайте за її почуттями й почуттями інших людей, пояснюйте їх дитині без осуду. Так дитина навчиться розпізнавати свої емоції та емоції тих, хто її оточує.
Протягом дня шукайте можливості розмови з дитиною про емоції, визнайте її почуття:
«Ти виглядаєш засмученою»;
«Ти не можеш усидіти на місці! Напевно, ти схвильована!»;
«Я розумію: ти почуваєшся безпечніше, коли знаєш, що буде відбуватися. Я теж»;
«Я чую тебе! Тобі не подобається шпинат, і ти не хочеш його їсти».
Коли ви говорите з дитиною про емоції, постарайтеся утриматися від зауважень. Замість цього ставте запитання, щоб шляхом роздумів навчити її розуміти свої емоції. Наприклад, ви можете ставити такі запитання:
«Якщо ти розлютився на свого друга, що ти можеш зробити?»
«Якщо ти гніваєшся на мене, що ти можеш зробити?»
«Якщо ти розлютився через те, що твоя іграшка зламалася, що ти можеш зробити?»
«Коли ти приймаєш більш правильні рішення: коли гніваєшся чи коли спокійний?»
«Що допомагає тобі заспокоїтися, коли ти розгніваний?»
Коли ви з дитиною бачите, як плаче інша дитина, поставте їй запитання:
«Цей хлопчик виглядає нещасним. Як ти думаєш, чому він засмучений?»
«Як ти думаєш, що він хоче?»
«Як ти думаєш, ми можемо йому чимось допомогти?»
Такі питання вчать дитину співчуття. Наприклад, коли батьки вголос при дитині розмірковують про те, що відчуває чи що хоче її молодший брат, дитина розвиває співчуття до брата, і взаємини між ними стають ближчими. Коли батьки читають маленькій дитині книги й розмовляють з нею про те, що відчувають інші діти, вона стає більш дружелюбною й менш агресивною у ставленні до своїх однолітків.
Коли батьки визнають, що емоції - це важлива частина повноцінного життя, і позитивно говорять про емоції, діти вчаться розпізнавати й висловлювати їх. Це стає першим кроком на шляху до того, щоб навчитися керувати своїми почуттями.
Google Sites
Report abuse