Спосіб візуалізованого подання навчального матеріалу із логічними зв'язками, а також розвитку творчості, критичного та системного мислення здобувачів освіти. Ментальні карти є хорошим аналогом для конспектів, полегшують сприйняття інформації та допомагають зрозуміти навчальний матеріал.

Використання певного типу завдання відповідно до етапу уроку: ситуація-вправа, ситуація-оцінка та ситуація-проблема. Учні моделюють різні мисленнєві процеси та розвивають необхідні для представника інформаційного суспільства компетентності.

Використовуйте схеми, на яких країни будуть зашифровані у вигляді геометричних фігур, а стрілками позначені основні бойові дії. Сформуйте перелік питань, на які даватиме відповідь кожна група 

Важливо сформувати у учнів навички об’єктивного самооцінювання. Для цього варто використовувати спеціальні картки з шістьма твердженнями. Якщо учень вважає, що твердження справедливе щодо його роботи на уроці, ставить два бали, якщо ні – нуль. Згодом бали додаються, і дитина отримує оцінку за роботу в класі – від 1 до 12. 

Метод «перевернутого уроку» полягає у тому, що учні самостійно опрацьовують матеріал, аналізують, роблять висновки, і презентують результати роботи на наступному уроці – пояснюють матеріал однокласникам. Вчитель стає порадником, направляє роздуми учнів у правильне русло. Урок перетворюється на дискусію-обговорення. 

Сторітеллінг допоможе урізноманітнити уроки історії. Метод полягає у тому, аби ділитися історіями, які активують асоціативне мислення. Проводьте уроки, на яких обмінюватиметеся відомими вам історіями людей, що жили у певний період історії. Запропонуйте щось розказати і учням. 

Диференціація процесів роботи на уроці за допомогою 6 типів питань: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка. Відповіді на питання кожного типу записуються на пелюстці ромашки.

Проведення опитувань і аналіз результатів для доповнення досліджень на уроках галузі громадянської та історичної освіти.

Метод 6 капелюхів полягає у тому, щоб аналізувати історичні дані, явища, періоди та процеси з шести різних точок зору: сухі факти, позитивні моменти, конструктивна критика, емоційне забарвлення, творчий погляд та узагальнення. Такий підхід сприяє формуванню в учнів критичного мислення.

Використовуйте військову гру для вивчення воєнних періодів в історії. Вона допоможе розвинути стратегічне мислення та зрозуміти зв’язок між битвами, скласти загальну картину війни та поєднати воєнні події між собою. Суть методу полягає у використанні схем з геометричними фігурами для відображення періодів війни та встановлення зв'язків між елементами схеми.

Метод передбачає пізнавальну діяльність учнів через низку ігор, які формують нестандартний підхід до вирішення життєвих ситуацій. Ігри в умовах цього методу класифікуються на типи, кожен з яких орієнтується на певний тип діяльності й мислення.

Фішбоун, або метод риб’ячої кістки, застосовується для того, щоб встановити причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтувати вибір, вирішити проблему. Метод полягає у створенні схеми, що нагадує риб’ячий скелет – звідси його назва. У «голові» риби розміщується проблема, яку потрібно розв’язати, або питання, відповідь на яке потрібно знайти. Тоді будується скелет - зверху причини, а знизу - достовірні факти. У хвості риби розміщується висновок.