Дещо про каву...

Чашка кави це обов’язковий ранковий ритуал для багатьох. Іноді можна забути розчесатись, але вийти з дому без цього чорного напою не можливо. Хтось п’є еспрессо, комусь до вподоби “американо”, а хтось шаленіє від кави з молоком та цукром. У цьому ми всі різні, але схожість наша полягає в безкінечному коханні до кави. ЇЇ історія нараховує більш ніж вісім століть

Першовідкривачем, на диво, стали кози, які після вживання червоних ягід становились вкрай активними і енергійними. Це досі лишається головною причиною, чому ми вживаємо її щоранку. Цим фантастичним напоєм лікували мігрень у Європі. Здатність кавових зерен робити нас бадьорими та налаштовувати на робочий лад цінується багатьма. Лідером по вживанню кави залишається Фінляндія, це зрозуміло, бо погода там так і тягне у ліжко. Кава спонукає до розумової діяльності, додає концентрації уваги.

Відомі художники, письменники, поети і музиканти в своїх творах віддали данину поваги каві. Їй присвячені пісні і поеми, драми і комедії. З цією темою пов’язані картини французького художника XVIII в. Ван Лоо. В 1703 р. в Парижі було видано зібрання кантат, що прославляють каву. У 1716 р. поет Готфрід Краузе написав текст до першої німецької кантаті про каву. У 1727 р. поет Пикандр, лібретист В. С. Баха, пише жартівливу новелу. У ній йдеться про те, що внаслідок заборони вживати каву починаються мор і смута, але вони відразу ж припиняються, як тільки заборона знята. У 1732 р. В. С. Бах, який любив веселий жарт, створює кантату №211. Однак це не кантата в звичайному сенсі слова, а швидше за все, одноактна оперета. Сюжет її простий. Суворий батько намагається відучити свою дочку від кави. Ні погрози, ні обіцянки успіху не мають, і тільки обіцянку видати дочку заміж ніби діє на упрямицу. Але варто тільки батькові піти на пошуки нареченого, як дочка тут же урочисто проголошує: «Жоден жених не увійде в цей дім, поки не дасть слова і не запише в шлюбному контракті, що дозволить мені варити каву, коли я захочу!».

Якщо вам хочеться поповнити свої знання про каву, зверніться до відомій п’єсі Едуарда де Філіппе «Ох, вже ці привиди», де головний герой докладно викладає глядачеві всі тонкощі приготування кавового напою.

Бальзак

Оноре де Бальзак обожнював каву і не лінувався обійти весь Париж в пошуках найбільш ароматного і смачного сорту. Великий романіст так сказав про дію чарівного напою - після чашечки кави «все спалахує, думки тісняться, як батальйони великої армії на полі бою». .

На превеликий жаль, письменник занадто зловживав кавою і під кінець свого життя помітно розстроїв своє здоров'я. «Після того, як я повернувся до чорної кави, відновилось смикання очей - Знову ні строчки! Навіть потоки кави не в змозі розбудити мій мозок...»

Письменник вживав міцну чорну каву у величезній кількості і в будь-який час доби. Говорили, що він випивав у день більше 20 чашок кави. Підрахували, що при написанні своєї «Людської комедії» він випив не менше 15000 чашок міцної кави.

Бах

На захист кави Іоган-Себастьян Бах написав «Кавову кантату» під номером 211. Вона прославляє каву на вірші німецького поета Пікандера. Це навіть не кантата - це весела оперета в один акт.

Бетховен

Людвіг ван Бетховен варив каву завжди тільки з певної кількості кавових зерен - з 64.

Вольтер

Вольтерові приписують слова про те, що якщо кава - отрута, т виключно повільно діюча, оскільки сам він помирає від неї більше півстоліття. Говорять, що сам Вольтер - видатний французький мислитель - випивав до 50 кухлів кави за день.

Катерина II

Російська імператриця Катерина II була великою шанувальницею кави. Каву для неї готували дуже міцну - на 5 чашок ішло не менше фунта кави (близько 400 грам). До кави Катерині II подавали солодощі - густі свіжі вершки, бісквіти, сухарі, цукор.

Відомий ще один яскравий випадок в історії правління імператриці Катерини II. Якось узимку один з наближених до двору секретар Козьмін з'явився на доповідь із морозу страшно змерзлим. Співчутлива государиня розпорядилася спочатку подати йому теплий одяг , а потім налити йому чашечку гарячої кави зі свого столу для зігрівання.

Козьмін не був готовий до такої міцної кави, яку звикла пити імператриця. Тому, відпивши великий ковток, його ледве не схопив кондратій. У нього почалося сильне серцебиття, в очах стемніло - він з трудом утримався, щоб не знепритомніти і не впасти.

Ще одним цікавим фактом, пов'язаним з ім'ям великої Імператриці була ціна кави на території Російської Імперії. При Катерині Великій найбільш дешевим товаром було сіно, а найдорожчим - кава.

Купрін

А. І. Купрін - аматор «коричневого» золота - в одному зі своїх творів описує кав'ярню - «...Юра Паротино заходить у кав'ярню, в якій скупчилися в тютюновому димі й рибному чаду всі балаклавські рибалки і, перекриваючи загальний гамір, кричить владно:

- Усім по чашці кави!

Момент загального мовчання, здивування і захвату.

- Із цукром чи без цукру? - запитує шанобливо хазяїн кав'ярні...»

Людовік XV

Король Франції Людовік XV сам варив собі каву - він нікому не довіряв процес приготування ароматного напою. Придворні ніяк не могли взяти до тями, чому так відбувається. Основний здогад - король боявся бути отруєним.

Петро III

Петро III - чоловік Катерини Великої - у якого щодня було жорстке похмілля, відпоювався ранками міцною кавою. Тільки так йому вдавалося прийти до тями.