СРСР

Тема: Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення

СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

Мета: сформувати в учнів уявлення про революційні події в Росії, про нову

економічну політику в радянській Росії та про комуністичний режим; проаналізувати добу «воєнного комунізму» в радянській Росії, характеризувати політику непу та Комінтерну, нацизм та комунізм; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; формувати інтерес до вивчення теми.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• оперувати хронологічним та понятійним матеріалом;

• показувати на карті кордони СРСР;

• аналізувати добу «воєнного комунізму» в радянській Росії;

• характеризувати політику непу та діяльність Комінтерну;

• характеризувати нацизм та комунізм;

• висловлювати власну думку щодо теми уроку.

Тип уроку: урок формування компетентностей

Формувати групи компетентностей:

- Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення світової історії; толерантного ставлення до інших народів; виховувати

патріотизм на прикладах історичних осіб;

- Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

критичного аналізу різних джерел.

Обладнання: підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали,

роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Розташуйте події у хронологічній послідовності.

2 А. «Пивний путч» (8 листопада 1923 р.)

1 Б. Виникнення НСДАП (1919 р.)

4 В. «Кришталева ніч» (з 9 на 10 листопада 1938 р.)

3 Г. «Ніч довгих ножів» (30 червня 1934 р.)

Тестування у форматі «Так – ні».

1. У Першій світовій війні Німеччина втратила 4 млн осіб загиблими та 2 млн пораненими. –

2. Під час Першої світової війни Німеччина не зазнала руйнувань від бойових дій. +

3. Революція 1918 – 1919 рр. у Німеччині отримала назву Вереснева. –

4. Ліворадикальні сили активно виступали за політику Установчих зборів. –

5. НСДАП з 1919 року очолив Адольф Гітлер. –

6. Спроба А. Гітлера захопити владу в Баварії отримала назву «Пивний путч». +

7. Вважається, що історію німецького нацизму започаткувала «ніч довгих ножів». –

8. Адольф Гітлер очолив уряд, убивши свого попередника. –

9. Держава Адольфа Гітлера отримала назву Третій рейх. +

10. Спеціальна частина міста, яку виділяли для примусового поселення певної групи населення за расовими, релігійними або національними ознаками – це гетто. +

11. Офіційною політикою Третього рейху на 1933 р. був антисемітизм. +

12. Головним завданням у зовнішній політиці А. Гітлер вважав підтримку та посилення впливу на міжнародному ринку. –

Взаємоперевірка.

Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Аналіз літературного джерела.

• Прочитайте вірш.

• Яким подіям він присвячений?

• Яке відношення, на вашу думку, мають ці події до теми нашого уроку?

• Пригадайте, що саме призвело до Голодомору 1932 – 1933 рр.?

• Сьогодні ми пригадаємо події, що стали причиною Голодомору 1932 – 1933 рр. та познайомимося з іншими подіями в Радянському Союзі, що йому передували. Також проаналізуємо капіталізм, лібералізм, консерватизм, націоналізм та тоталітаризм.

ІІІ. Вивчення нової теми.

1. Вплив Першої світової війни на становище в Росії. Після Жовтневого перевороту й захоплення влади більшовиками участь Росії в Першій світовій війні припинилася. Росія не входила до першої десятки найбільш постраждалих у війні країн, незважаючи на величезну кількість (друге місце після Німеччини) людських жертв. Країна втратила близько 1,8 млн осіб загиблими й 5 млн пораненими та полоненими. За непрямими підрахунками, серед загиблих у складі російської армії було близько 400 тис. осіб, мобілізованих на українських землях. У селах залишилося до 40% працездатних чоловіків. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні через війну викликало величезне невдоволення населення.

На початку 1917 р. криза охопила всі сфери життя російського суспільства й сприяла активізації суспільних процесів. Це призвело до краху імперії та встановлення нового режиму в результаті Російської революції 1917 р. Фактичним продовженням процесу зміни влади в країні стала громадянська війна 1917—1922 рр. між більшовиками («червоними») та їхніми противниками («білими»).

Протистояння в роки війни ускладнювалося боротьбою бездержавних народів, які намагалися сформувати на руїнах імперії свої національні держави. Відображенням цього процесу стала поява Білоруської Народної Республіки, Молдавської Народної Республіки, Української Народної Республіки, Бухарського й Хівінського ханств та інших утворень. Одночасно в цей період формувалася радянська економічна й державна модель.

Робота в парах.

• Опрацюйте текст підручника.

• Сформулюйте висновки про наслідки Першої світової війни для радянської Росії.

• Порівняйте людські втрати Росії та Німеччини. (Німеччина: 2 млн вбитими, 4 млн пораненими. Росія – 1,8 млн та 5 млн)

• Що завадило Росії продовжити участь у Першій світовій війні? (Жовтневий переворот)

Кероване читання

• Під час вивчення історії України ви вже зустрічалися з поняттям «воєнний комунізм».

• Пригадайте, які серед запропонованих положень розкривають основні заходи політики «воєнного комунізму».

1. Мілітаризація праці +

2. приватизація промисловості

3. продовольча розкладка +

4. випуск конвертованого червонця

5. дозвіл вільної торгівлі

• Визначте причини провалу політики більшовиків 1918 – 1921 рр.

• Охарактеризуйте заходи, що передбачала політика непу.

• Що передбачала «договірна федерація»?

• Коли до влади прийшов Йосип Сталін? (1929 р.)

• Підберіть кілька слів-іменників, якими можна охарактеризувати політику Йосипа Сталіна.

2. Неп. Проголошення СРСР. У 1918—1921 рр. більшовики здійснювали економічну політику, що отримала назву політики «воєнного комунізму». Вона стала спробою негайно розгорнути будівництво комунізму насильницькими методами.

«Воєнний комунізм» — внутрішня політика радянської влади, запроваджена в роки громадянської війни з метою зосередження всіх трудових і матеріальних ресурсів у руках держави й будівництва комунізму.

У період здійснення політики «воєнного комунізму» відбувалися:

• націоналізація великої, середньої та дрібної промисловості;

• заборона приватної торгівлі;

• ліквідація грошей і розподіл товарів за картками й талонами;

• запровадження трудової повинності для всіх громадян і створення трудових армій, до яких мобілізували всіх громадян для праці на підприємствах;

• здійснення продовольчої розкладки в сільському господарстві, за якою в селянства безоплатно вилучали все зерно, залишаючи лише для посіву й особистого споживання.

Реалізація цієї політики спричинила голод, господарську розруху й поставила під сумнів можливість більшовиків надалі утримувати владу. Голод 1921—1923 рр. охопив великі райони Південної України, Поволжя та Північного Кавказу. Лише в Україні від голоду померло, за різними оцінками, від 235 до 500 тис. осіб.

У 1921 р. більшовицьке керівництво переглянуло свій курс й оголосило про запровадження непу — нової економічної політики.

На підставі аналізу наведених на с. 61, 63, 64 ілюстрацій, визначте особливості радянської пропаганди.

Основними перетвореннями доби непу стали:

• відмова від націоналізації дрібної та середньої промисловості, дозвіл оренди й залучення іноземного капіталу через створення концесій та спільних підприємств;

• децентралізація управління, об'єднання підприємств у трести й переведення на господарський розрахунок;

• відновлення торгівлі та грошового обігу;

• заміна продрозкладки продподатком із правом вільно розпоряджатися своїм урожаєм після здачі продподатку;

• надання дозволу селянству торгувати на ринку, організовувати кооперативи, орендувати землю й використовувати найману працю.

Ці заходи сприяли відродженню ринкових відносин, відновленню нормального функціонування економіки й послабленню соціальної напруженості.

Одночасно з виробленням економічного курсу відбувався пошук нової державної моделі для радянських республік, що утворилися на більшій частині колишньої Російської імперії. У 1919—1920 рр. сформувалася так звана «договірна федерація». Радянська Росія укладала угоди про військовий і господарський союз з іншими республіками, які розподіляли повноваження між ними й центром.

На початку 1920-х рр. виникла потреба в новій формі об’єднання радянських республік. 30 грудня 1922 р. на І з’їзді рад СРСР було проголошено нове державне об’єднання Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Імпортозамінна індустріалізація — створення промислової бази для забезпечення заміни імпортної промислової продукції на продукцію власного виробництва. У СРСР наприкінці 1920-х — у 1930-х рр. здійснення цієї політики відбувалося форсовано та тоталітарними методами.

Колективізація сільського господарства — об'єднання індивідуальних селянських господарств у спілки, засновані на колективній власності на засоби виробництва. У СРСР запровадження цієї політики мало характер репресивного курсу, який здійснювався насильницьким шляхом.

У 1929 р. тривала боротьба в керівництві більшовицькою партією, що завершилася перемогою Йосипа Сталіна та його прибічників. Цей рік став початком утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР.

Основним методом установлення цього режиму й підтримки його існування були тотальний контроль над суспільством і придушення репресіями будь-якої опозиції. Керівною силою радянської тоталітарної моделі була більшовицька партія, ідеологією якої став марксизм-ленінізм.

3. СРСР у передвоєнне десятиліття. У 1925—1926 рр. було загалом завершено відбудову народного господарства. Для подальшого розвитку країни необхідно було докорінне оновлення. Деякі дослідники називають події, що відбулися після цього, найбільшим у тогочасній історії людства прикладом здійснення спланованої модернізації. Вона розпочалася в 1929 р., але курс на її початок прийняли раніше. У 1925 р. на XIV з’їзді Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (ВКП(б)) було схвалено стратегію здійснення імпортозамінної індустріалізації. Для реалізації цієї політики пізніше було схвалено перший п'ятирічний план розвитку народного господарства на 1928/29—1932/33 рр. Проте згодом, за наполяганням Й. Сталіна, розпочалося прискорення темпів індустріалізації, і показники розвитку важкої промисловості збільшили до 37 % щорічно.

Основними джерелами для здійснення індустріалізації стали доходи державного сектору економіки, збільшення прямих і непрямих податків, безоплатна праця в’язнів і продаж за кордон зерна, вилученого в колективізованого селянства.

Завищені показники першої п'ятирічки призвели до численних диспропорцій у розвитку економіки та зриву виконання завдань. Офіційна радянська пропаганда оголосила про дострокове виконання завдань першої п'ятирічки за чотири роки і три місяці. Реальні темпи зростання становили 16%, що також було рекордом для країни.

У другій п'ятирічці (1933—1937 рр.) радянське керівництво ухвалило більш збалансовані темпи розвитку господарства країни. Її результатом стало виконання планових завдань за десятьма показниками, а загалом, незважаючи на офіційні заяви, вона виконана не була.

За підсумками індустріалізації СРСР перетворився з аграрно-індустріальної на індустріально-аграрну країну. Він посів перше місце в Європі й друге у світі за обсягами виробництва. З’явилися нові галузі господарства — літакобудування, автомобілебудування, хімічна промисловість, сільськогосподарське машинобудування тощо. Однак індустріалізація мала й негативні наслідки: підірване сільське господарство, скорочення виробництва в легкій та переробній галузях промисловості, утвердження командно-адміністративних методів управління, ігнорування інтересів і потреб народу й зниження його життєвого рівня.

Одним із джерел отримання коштів для здійснення індустріалізації стала розпочата за рішеннями XV з’їзду ВКП(б) у 1927 р. колективізація сільського господарства.

Із 1929 р., який Й. Сталін оголосив «роком великого перелому», у СРСР почали здійснювати суцільну колективізацію. Керівники районів та областей змагалися, хто першим прозвітує про її завершення. У відповідь на це розпочалися селянські протести, підпали й забій худоби. Вище керівництво в особі Й. Сталіна, намагаючись зняти із себе відповідальність, звинуватило місцеве партійне керівництво в порушенні принципу добровільності вступу селян до колгоспів (колективних господарств). Після цього темпи колективізації знизилися, проте через деякий час влада знову повернулася до фактичного терору проти селянства, примушуючи його вступати до колгоспів.

До 1940 р. у колгоспи було об’єднано 97% індивідуальних селянських господарств. Колективізація призвела до повної дезорганізації сільськогосподарського виробництва. Збір зернових упав до рівня 1921 р., поголів’я великої рогатої худоби скоротилося вдвічі. У результаті голоду, що в 1932—1933 рр. охопив Казахстан, Поволжя, Україну та інші регіони, померли мільйони селян. В Україні цей голод називають Голодомором. Однак більшовики вважали здійснення колективізації великою перемогою в будівництві комунізму.

Голодомор в Україні — масова загибель людей від голоду на території УСРР, спричинена діями влади і спрямована на знищення місцевого населення.

• Невід’ємною складовою суспільно-політичного життя СРСР у цей період були масові репресії проти «класових ворогів» та осіб, звинувачених в антирадянській діяльності. Із 1930 р. розширювалася мережа виправно-трудових таборів, об’єднаних у систему ГУЛАГу (рос. Главное управление лагерей). Кількість ув’язнених у таборах за десять наступних років досягла 4 млн осіб.

• Період 1937—1938 рр. увійшов в історію як доба «великого терору». Репресій зазнали громадські діячі, вчені, військові тощо. Справи за звинуваченнями розглядали позасудові органи — «трійки» — суто формально, майже без виправдовувальних рішень. Лише за ці роки було репресовано 10 млн осіб, із яких 2—3 млн фізично знищили. Масові репресії стали відображенням сутності тоталітарного режиму, що склався в цей період у СРСР.

• Ідеологічна обробка молоді в дусі відданості режиму й ненависті до «ворогів народу» здійснювалася через всесоюзні піонерську та комсомольську організації. Під впливом пропаганди більшість народу була переконана, що, долаючи повсякденні труднощі, будує «світле майбутнє». Людям було невідомо про жахливі злочини режиму. Вони вірили, що, як запевняв Й. Сталін, «жити стало краще, жити стало веселіше».

Робота в малих групах.

• Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.

1-ша група – скласти план до тексту.

2-га група – скласти хронологію подій.

3-тя група – скласти словничок нових понять та термінів.

4-та група – скласти 6 – 7 запитань до тексту.

• Дайте відповіді на запитання:

• Як ви розумієте словосполучення «імпортозамінна індустріалізація»?

• Що передбачав перший п’ятирічний план?

• Чим відрізнялася друга п’ятирічка від першої?

• Охарактеризуйте результати другої п’ятирічки.

• З якою метою було запроваджено колективізацію? До чого вона призвела?

• Чим відзначалися 1937 – 1938 рр.?

• 4. Зовнішня політика СРСР. Загалом зовнішня політика СРСР у цей період визначалася не реальними інтересами держави й суспільства або економічними інтересами країни, а ідеологічним уявленням більшовицького керівництва. У перші роки свого існування СРСР домагався визнання провідними державами світу. Провідні країни світу також були зацікавлені у співпраці із СРСР, який розглядали як величезний ринок збуту своїх товарів.

• Після встановлення в Німеччині нацистської влади СРСР сформував нову зовнішньополітичну доктрину. У її основі були дотримання нейтралітету в будь-якому конфлікті й участь у створенні системи колективної безпеки. 23 серпня 1939 р. СРСР підписав із Німеччиною пакт про ненапад і таємний протокол до нього, яким було визначено зони впливу обох держав у Східній Європі.

Робота в парах.

• Користуючись текстом підручника, визначте головний напрямок зовнішньої політики Радянського Союзу.

Аналіз ілюстрації

ІV. Висновки та узагальнення.

Виправте помилки.

• «Воєнний комунізм» - це зовнішня політика радянської влади, запроваджена в роки першої світової війни.

• Протягом 1918 – 1921 рр. в Росії відбувалася громадянська війна між «червоними» та «чорними».

• Союз Радянських Соціалістичних Республік було проголошено у 1921 р.

• Прийшовши до влади у 1925 р., Йосип Сталін оголосив про початок непу.

• Основним результатом другої п’ятирічки був Голодомор.

• 1929 – 1933 рр. увійшли в історію Радянського Союзу як роки «великого терору».

Робота в парах.

• Складіть таблицю «Лібералізм та консерватизм у ХІХ та першій половині ХХ ст.: основні програмові засади».

Прийом «Три М».

Учням пропонується назвати три моменти, які у них вийшли добре в процесі уроку, і запропонувати одну дію, яке поліпшить їх роботу на наступному уроці.

Запитання і завдання

1. Назвіть сторони протистояння у громадянській війні 1917—1922 рр. у Росії.

2. Дайте визначення поняття «воєнний комунізм».

3. Коли сформувалася так звана «договірна федерація»?

4. Що таке імпортозамінна індустріалізація?

5. Скільки осіб було репресовано в СРСР у 1937—1938 рр.?

6. Порівняйте вплив Першої світової війни на становище в Росії та інших країнах Антанти. Чому саме тут спалахнула революція?

7. Охарактеризуйте розвиток радянської держави в 1918—1928 рр.

8. Проаналізуйте особливості розвитку СРСР у передвоєнне десятиліття. 9. Які риси були притаманні зовнішньополітичному курсу радянської держави в міжвоєнний період?

10. Покажіть на карті атласу територію СРСР станом на початок 1939 р. і назвіть радянські республіки, які входили до нього.

11. Об'єднайтеся в групи та обговоріть питання «Чому країни західної демократії не хотіли спільно діяти із СРСР напередодні війни?».

12. Складіть таблицю «Зміни в економічному та суспільно-політичному житті Італії, Німеччини та СРСР у період становлення тоталітарних режимів».

13. Складіть історичний портрет «Й. Сталін — вождь тоталітарного режиму в СРСР».

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 13, 14 підручника.