Воєнні дії з червня 1941 до кінця 1942 рр.

Тема. Воєнні дії  з червня 1941- до кінця 1942 рр.

Мета для учня:

Знаннєвий компонент:

– зміст понять:антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”

-        дати ключових битв військових операцій Другої світової війни,

Діяльнісний компонент:

–синхронізувати події німецько-радянського, тихоокеанського та африканського  театрів військових дій;

– використовувати карту як джерело інформації для визначення основних театрів військових дій, місця основних битв.

Оцінно-ціннісний компонент:

– аргументувати особисті судження щодо історичного значення створення Антигітлерівської коаліції, підписання  Декларації  Об’єднаних  націй;

– складати характеристики історичних діячів Б.Монтгомері, Е.Роммеля.

І. Актуалізація опорних знань

З запропонованого переліку держав, занесіть в потрібну колонку, на червень 1941 року: США, Італія, Франція, Угорщина, Данія, Греція, Японія, Іспанія, Португалія, Словаччина, Норвегія, Швеція, Великобританія, Швейцарія, Бельгія.

Союзники Німеччини

Окуповані Німеччиною

Нейтральні країни

Знаходилися у військовому активному протистоянні з Німеччиною

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу».

(Григо́рій Осипович Кони́ський (1717-1795) — український філософ, письменник, церковний і культурний діяч)

Як, Ви вважаєте, чому даний вислів є лейбмотивом уроку? Відповідь аргументуйте.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     План «Барбаросса»

Переглянути відеоролик за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=vAQl0sGsurU_

Операція «Барбаросса» — стратегічна наступальна операція збройних сил Німеччини та її союзників проти СРСР. План операції передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної армії та захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ.

Цілі за планом

Група армій «Північ» - Ленінград та подальший вихід на Архангельск;

Група армій «Центр» - Мінськ, Смоленськ, Москва;

Група армій «Південь»- Київ, Кавказ та подальший вихід на Астрахань.

2.     Напад Німеччини на СРСР. Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.-влітку 1942 р.

Історична карта https://geomap.com.ua/uk-wh11/1291.html#&gid=maps&pid=2

22 червня 1941 року напад Німеччини на СРСР,  РСЧА

РСЧА влітку- восени 1941 році потерпіла поразку через:

-        фактор раптовості;

-        помилковоювиявиласьвійськова доктрина про "війну малою кров'ю на території ворога" - готувалися до наступальноївійни, а не до обороннихдій;

-         репресії 1937-1938 рр. знищили кращі офіцерські і командні кадри РСЧА;

-        страх, відсутністьініціативи умолодщого та середньогоскладу командирів РСЧА;

-        німцівідразузахопилипанування у повітрі, що дало змогунаноситипотужніудари по радянськихвійськах, якілишепідходили до фронту;

-        обороні споруди на «ЛініїСталіна» (старий кордон) булипотужнимилише на папері, а "Лінія Молотова" так і не булапобудована;

-        небажаннярадянськихбійців та командирівбитися за комуністичний режим.

Основнібитви на радянсько-німецькомуфронті в 1941 р.

Дата

Район битви

Наслідки

22-23 червня

1941р.

Прикордонні бої

Прорив німецьких армій та іх союзників на оперативний простір, втрата РСЧА значної кількості бойових частин, військової техніки та озброєння та боєприпасів

23-29 червня 1941 р.

Танкова битва в районіРівне-Дубно-Луцьк-Броди

Удар механізованих корпусів зірвав спробу ворога з ходу оволодіти Києвом і дав можливість підготувати оборонні рубежі на підступах до міста, примусив ворога передчасно ввести у бій резерви

7 липня - 26 вересня 1941 р

Оборона Києва

Обороннаопераціязірвалапланинімецькогокомандуванняшвидкооволодітимістом. Примусилайогозмінитинапрям головного удару, щозрештоюпризвело до провалу плану «Барбаросса»

10 липня - 10 вересня 1941 р

Смоленськ

Запекла оборона радянськихвійськ на московськомунапрямі

 5 серпня - 16 жовтня 1941 р.

Оборона Одеси

Оборона міста давала можливістьЧорноморському флоту впродовждругоїполовини 1941 р. контролювати всю акваторіюЧорного моря, загрожуючиузбережжюРумунії та їїнафтовимродовищам

10 липня 1941 р. - 27 січня 1944 р

Облога Ленінграда

Групаармії «Північ» не виконаласвогостратегічногозавдання по захопленнюміста. Оборона містаприкувала до себе значнісилинімецькихвійськ. Вдалось врятувативід остаточного знищенняБалтійський флот СРСР

30 жовтня 1941 р. – 4 липня1942  р.

Оборона Севастополя

На тривалий час оборона Севастополя прикувалазначнісилинімецькихвійськ, завдавшиїмсуттєвихвтрат. Булозірваноплани по знищеннюЧорноморського флоту СРСР

30 вересня1941  р. - 7 січня 1942  р.

Битва за Москву

НімецьківійськабуливідкинутівідМоскви,.Стратегія «бліцкригу» потерпілаповнупоразку. Перемога підМосквоюзміцнилаАнтигітлерівськукоаліцію, додала віринаселенню СРСР у майбутню перемогу

У червні 1942 р. Розпочався генеральний наступ вермахту у напрямі Волги та Північного Кавказу. У середині липня 1942 р. Німецькі війська вийшли до берегів Дону і розпочали наступ на Сталінград. Розгорнулась Сталінградська битва. 23 серпня 6-та армія Ф. фон Паулюса вийшла до річки Волги і розпочала штурм міста.

Щоб припинити відступ радянських військ, 28 липня 1942 р. Й. Сталін підписав наказ № 227, відомий під назвою «Ні кроку назад». Сутність його полягала в тім, що відступаючі бійці й командири розглядалися як боягузи і дезертири й підлягали покаранню відповідно до умов військового часу. Відповідальність за власні прорахунки і помилки Й. Сталін переклав на армію.

3.     Формування Антигітлеровської коаліції.

З перших годин нападу фашистської Німеччини на СРСР стало зрозумілим, що розрахунки А. Гітлера на міжнародну ізоляцію СРСР зазнали краху. У день початку агресії В. Черчілль заявив: «Кожний, хто воюєпроти А. Гітлера,- друг Англії, кожен, хто воює на його боці, - ворог Англії». 22 червня 1941 р. у зверненні до нації англійський прем'єр заявив, що Велика Британія надасть «Росії і російському народові всю допомогу, яку тільки зможе». Про свою підтримку СРСР заявив і президент США Ф. Рузвельт. Таким чином, з початком радянсько-німецької війни почала формуватися антигітлерівська коаліція.

Антигітлерівська коаліція— воєнно-політичне об'єднання держав, які під час Другої світової війни воювали проти нацистської Німеччини, Італії, Японії та їхніх сателітів.

14 серпні 1941 р., після зустрічі Ф. Рузвельта та В. Черчілля, з’явився документ під назвою Атлантична хартія, який підвів під майбутню коаліцію ідеологічне підґрунтя. До цієї Хартії у грудні 1941р. приєднався і Радянський Союз. Це був перший документ, у якому були сформульовані цілі США і Великої Британії у війні й загальні положення післявоєнного устрою світу. За умовами документа США і Англія зобов'язувалися не прагнути територіальних або інших придбань, поважати право всіх народів на самостійний вибір форми правління, а також відновлення суверенних прав тих народів, які були позбавлені їх насильницьким шляхом.

Атлантична хартія висунула такі завдання: знищення нацистської тиранії, роззброєння агресора, загальне роззброєння світу.

1 жовтня 1941 р. у Москві між СРСР, США та Великою Британією було підписано трьохсторонню угоду про допомогу Радянському Союзу зброєю і продовольством. У грудні 1941 р. на СРСР було поширено дію законодавства про ленд-ліз. Допомога союзників здійснювалася переважно північними морськими конвоями (до Мурманська та Архангельська) під охороною британських військово-морських сил, а також через Іран і Далекий Схід. Крім США воєнну продукцію до СРСР направляла Велика Британія, Канада.

Ленд-ліз — (від англ. lend — «позичати» і lease — «здавати в оренду, внайми») була системою, за якоюСполученіШтати Америки, частково на безоплатній основі, передавали своїм союзникам у Другій світовій війні боєприпаси, техніку, продовольство і стратегічну сировину, включаючи нафтопродукти. Закон про ленд-ліз був прийнятий Конгресом США 11 березня 1941 року.

1 січня 1942 р. у Вашингтоні 20 держав, у тому числі СРСР, США і Велика Британія, підписали Декларацію Об'єднаних Націй, яка укладалася на принципах і завданнях Атлантичної хартії. Вони зобов'язалися використовувати свої ресурси для боротьби протии агресорів, співробітничати у війні та не укладати сепаратного миру.

У Декларації зазначалося, що повна перемога над нацизмом є запорукою захисту життя, свободи і незалежності всіх народів.

В умовах створення Антигітлерівської коаліції радянське керівництво визнало емігрантські уряди Польщі, Чехословаччини, Франції.

4. Напад Японії на Перл-Харбор і початок війни в тихоокеанському регіоні.

Історична карта https://geomap.com.ua/uk-wh11/1291.html#&gid=maps&pid=4

Після підписання Троїстого пакту (1940 р.) Японія проводила активну загарбницьку політику в Азії. Проникнення японців до Індокитаю спонукало США до заморожування японських капіталів в американських банках і до ембарго на постачання до Японії нафти. Рішення США підтримали Велика Британія та Голландія. Японія вирішила вступити у боротьбузі США за панування на Тихому океані.

Ще в серпні 1940 р. Головнокомандуючий японським флотом адмірал І. Ямамото в розмові з прем'єр-міністром принцем Каное зауважив: «У перші шість місяців війни проти США і Англії я буду діяти стрімко і продемонструю послідовність перемог. Але я повинен попередити: якщо війна продовжиться два або три роки, у мене немає ніякої впевненості у кінцевій перемозі».

Японський флот непоміченим підійшов до Гавайських островів і 7 грудня 1941 р. атакував з авіаносців американську військово-морську базу Перл-Харбор, таким чином,  Японія  одним  раптовим ударом  на певний  час  здобула перевагу   на  морі  й  захопила  стратегічну  ініціативу.   8  грудня США і Велика Британія оголосили війну Японії. Німеччина та Італія заявили про свій намір воювати зі Сполученими Штатами. Отже, наприкінці 1941 р. Всі великі держави були втягнуті в Другу світову війну.

У лютому 1942 р. Капітулювала важлива англійська воєнно-морська база фортеця Сінґапур. Цього ж місяця відбулась морська битва в Яванському морі, де японці знищили з'єднану англо-американо-голландську ескадру. Після цього японські війська швидко окупували всі острови Індонезії, навесні 1942 р. висадилися у Новій Гвінеї і підійшли до берегів Австралії.

5. Війна в Африці

Історична карта https://geomap.com.ua/uk-wh11/1291.html#&gid=maps&pid=2

На початку 1941 р. до Північної Африки на допомогу італійським військам прибув німецький Африканський корпус на чолі з генералом Е. Роммелем. Його прибуття дало змогу не тільки зупинити наступ англійців у Лівії, а й відкинути їх до Єгипту. За успішні дії  Е. Роммель отримав прізвисько «Лис пустелі». Воєнною ініціативою у Північній Африці заволоділи держави фашистського блоку.

У березні італо-німецькі війська почали наступ в Єгипті й з великими труднощами були зупинені на відстані 100 км від Александрії. У червні 1941 р. війська Е. Роммеля захопили Тобрук — ключовий пункт британської оборони.

Улітку 1942р. італо-німецькі війська знаходились біля Ель-Аламейну, але подальше їх просування було зупинено британськими військами.

13 серпня 1942 року Бернард Монтгомері був призначений командувачем британськими військами в Африці. Очоливши 8-му армію, Б.Монтгомері, не гаючи часу, розгорнув велику активність, яка  з часом дала результати -12 листопада британська армія відбила у німців Тобрук.  Протистояння в Африці наростало.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Заповніть стрічку часу

7 липня - 26 вересня 1941 р

10 липня 1941 р. - 27 січня 1944 р

30 вересня 1941  р. - 7 січня 1942  р.

1 січня 1942 року

Оборона Одеси

Оборона Севастополя

Яка битва на німецько-радянському фронті в 1942-1943 рр.,  на вашу думку, засвідчувала про неминучу   поразку Німеччини  та ії союзників в майбутньому?

Яке значення для мирного населення мала Атлантична Хартія? Відповідь аргументуйте

Вкажіть особливість військових дій в Тихоокеанському регіоні в 1941 -1942рр.