Українська Держава. 

Тема: Українська Держава. Павло Скоропадський. Внутрішня та зовнішня 

політика. Зародження повстанського руху. Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.  

Мета: розкрити обставини приходу до влади П. Скоропадського та              

охарактеризувати основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату розвивати навички роботи з джерелами історичної інформації, вміння користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо  для самостійного пошуку інформації, самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел,  виявляти різні точки зору, систематизовувати й узагальнювати історичну інформацію,  працюючи в групах; виховувати патріотичні почуття та повагу до традицій боротьби народу за свою державність.

Тип  уроку: урок  формування компетентностей

Форма уроку : урок-практикум

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості 

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації.

Обладнання:  підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали, 

роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

Психологічна рефлексія.

Учитель. Сьогоднішній урок мені хочеться розпочати  зі слів українського письменника  Віктора Баранова

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, 

Коли ми, українці, забули, що ми українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас думка, яка ще від Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні – таки український народ,

А не просто юрба, що  у звітах населенням зветься.

Учитель.   Цілепокладання

Вивчаючи тему «Українська революція. Україна в період визвольних змагань», ми перегортаємо чимало цікавих історичних сторінок, які відкривають нам світ подвигів і патріотизму нашого народу, подумки подорожуємо стежками минулої слави, насолоджуючись неповторним українським прагненням до свободи. 

І сьогодні ми продовжуємо  звертатися до історичної спадщини.   Можливо комусь з вас  досвід та ідеї  відомих історичних діячів допоможуть  життєствердитись, знайти своє місце на землі, усвідомити власне «Я». 

2.Мотивація навчальної діяльності учнів

Відеоролик про П.Скоропадського

( http://video.i.ua/user/2346764/59121/393310/ )

Учитель.  Про цю історичну постать, його роль  в історії Українського державотворення ми будемо говорити сьогодні на уроці.

II.Основна частина.

Вивчення нового матеріалу.

 Оголошення завдань до уроку

Тема уроку. 

• Отже, тема сьогоднішнього уроку «Українська держава Павла Скоропадського» 

Мета уроку. 

• На  сьогоднішньому  уроці ми зможемо:

 -розкрити обставини приходу до влади П. Скоропадського та  охарактеризувати основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату;

 -оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події.

 Епіграф до уроку. 

 Проблемне питання уроку.   

• В чому суперечливість і неоднозначність гетьманства П.Скоропадського?

• Чому П.Скоропадському не вдалося повністю реалізувати державотворчі плани?

План уроку. 

1.Падіння радянської влади в Україні.

2. Повернення Центральної Ради в Київ.

3. Гетьманський переворот П.Скоропадського.

4. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави. 

Словник термінів: гетьманський переворот, Українська Держава

Основні дати: 29 квітня 1918р., 14 листопада 1918р.

Персоналії: П.Скоропадський

Реалізація поставлених завдань

Робота в групах.

Модуль №1

Пригадайте вивчений матеріал з теми «Українська революція.Україна в період визвольних змагань». Дайте відповіді на запитання.

1.Які найголовніші загальнонаціональні завдання стояли перед українським народом на початку ХХ ст.?

 (створення єдиної, незалежної, соборної України )

2.Яка подія відбулася 8 березня 1917 року в Росії та як вона вплинула на розвиток подій в Україні? 

(8 березня 1917 року в Петрограді відбувається Лютнева революція, яка відкрила нову сторінку в історії України. Український народ вітав революцію й вимагав ліквідації в Україні старої адміністрації, результатом стає  українська революція, створення Української Центральної Ради – головної державотворчої організації українства. Розгорнулась діяльність українських національних партій.)

3.В чому причини падіння  Центральної ради? Чому більшовикам вдалося захопити Київ і прийти до влади?

 (Неясність закону Центральної Ради про соціалізацію землі, а також посилена робота більшовицьких агітаторів привела до того, що все більше людей стали вірити гаслам про братерство, волю, землю і, як наслідок цього, українське село залишилося нейтральним і стало вичікувати хто переможе. Таку самопозицію зайняло 300 тисячне військо українізованих загонів, що влітку присягнули Центральній Раді.

Іншою перевагою більшовиків на Україні були організовані їхніми прихильниками майже в кожному великому місті повстання проти Центральної Ради. І серед українських політичних партій поглиблювався розкол.)

Учитель .Отже, у Києві було проголошено “Українську Робітничо-селянську Республіку” з Народним Секретаріатом на чолі. До Києва із Харкова переїхали всі Секретаріати. Членів Центральної Ради було оголошено карними злочинцями, а майно їхнє зреквізовано.

За цих обставин Центральна Рада вважала, що єдиним порятунком державності був мир із Центральними державами і їх допомога у війні проти радянських військ. Вона направила свою делегацію на мирні переговори з Центральними Державами у Брест, де 9 лютого 1918 року був підписаний мир між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією.  Після підписання Брестського договору уряд Центральної Ради звернувся до німецького уряду з проханням про військову допомогу і 19 лютого 1918 року німецько-австрійські війська почали звільняти окуповані більшовиками землі. Проголошення Брестського договору застало український Уряд на Волині, яку в той час українські війська очищали від більшовицьких військ. Боротьбу з більшовиками фактично проводили українські війська, слідом за якими йшли німецькі. 2 березня 1918 р. Український уряд повернувся до Києва, а 3 березня вступили до нього перші ешелони німців.

Модуль №2

Опрацювання  1-го та 2-го питань уроку.

Робота в групах з підручником ( §19)

Завдання 1-ій групі:

• Назвіть  обставини падіння радянської влади в Україні на початку    1918 р.?

Завдання 2-ій групі:

• Як  Центральна Рада  намагалася зберегти державність?

Завдання 3-ій групі:

• Що стало причиною конфлікту між німецько-австрійською адміністрацією, консервативними колами України, з одного боку, і Центральною Радою - з іншого?

Та навіть в таких умовах  Центральна Рада в останні місяці свого існування провела ряд заходів.

Слайд 6. (заходи Ц.Р. в січні-квітні 1918 року)

Технологія ,,Мереживо думок”. Використовуючи набуті знання, назвіть причини поразки Центральної Ради.

Модуль № 3

Опрацювання 3-го питання уроку.

Слайд 7. Гетьманський переворот П.Скоропадського

Учитель: Гетьмана  Павла Скоропадського по-різному оцінювали, характеризували в різні часи.

Перед вами різні оцінки гетьмана (з сучасного історичного словника, радянської енциклопедії України 1972 року видання, уривок з праці  В.Винниченка «Відродження нації»)

Сучасний історичний словник.

Скоропадський Павло Петрович. Генерал-лейтенант. Гетьман України (29.04—14.12.1918); потомок гетьмана I.I.Скоропадського. Учасник російсько-японської війни 1904—1905 рр., Першої світової війни. Командир Першої Гвардійської кавалерійської дивізії, 34 армійського корпусу в 1916—1917 рр.

Командир 1-го Українського корпусу Центральної Ради. 29.04.1918 року на з'їзді хліборобів обраний гетьманом України, здійснив переворот, ліквідував УНР. Після закінчення світової війни і залишення німцями України 14.12.1918 зрікся посади гетьмана України. Емігрував в Німеччину, в 1941—1945 роках співробітничав з німецькою владою. Загинув в Берліні під час бомбардирування міста авіацією союзників.

«Радянська енциклопедія історії України». 1972 р.

  «Скоропадський Павло Петрович. Генерал царської армії. Великий український поміщик. 29.04.1918 року на інсценізованому австро-німецькими окупантами, так званому, «з'їзді хліборобів» у Києві був проголошений гетьманом України. 14.12.1918 року, внаслідок революційної боротьби трудящих, «український уряд» Скоропадського було повалено, Скоропадський втік до Німеччини, де продовжив антирадянську діяльність».

В. Винниченко. «Відродження нації».

  «Російський генерал малоросійського походження, фігура синтементального дегенерата, безвольного, але з романтичними мріями і величезними володіннями по всій Україні.» 

Бесіда за запитаннями.Чим пояснюється різний підхід до оцінки однієї і тієї ж особистості?Яка оцінка діяльності гетьмана П.Скоропадського вам найбільше подобається?

Презентація  учня   « Павло Скоропадський.Життєвий шлях» 

Учитель.Після здобуття Україною незалежності і державного суверенітету ми нарешті маємо змогу по-новому подивитись на постать Павла Петровича Скоропадського – останнього українського гетьмана. Він належить до тих дійових осіб історії , навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії , створювалися міфи , легенди.

 За свої майже 72 роки життя Скоропадський  гетьманував лише 7 з половиною місяців. І якщо 45 років вважати передмовою до гетьманства , то останні 27 років були тяжкою розплатою за ту недовгу мить влади над вируючою в пошуках виходу з соціальних експериментів над Україною. А плата була занадто високою – смерть маленького сина ще за часів гетьманування , поневіряння та смерть на чужині.

Хто ж він такий Павло Скоропадський?

Учитель:

Застосувавши метод інтерактивного навчання «Коло ідей», опрацювавши текст підручника (19) назвати факти , що вплинули на прихід до влади гетьмана Скоропадського:

• помилки попереднього уряду;

• підтримка окупаційних військ;

• підтримка Української демократично хліборобської партії та союзу землевласників.

Опрацювання 4-го питання. 

Робота в парах (випереджаючі завдання). Презентація питання.

1 пара

Дослідити, які заходи були здійснені в промисловості та сільському господарстві? 

2 пара

Дослідити досягнення та прорахунки в сфері культури?

3 пара 

Дослідити зовнішню політику гетьманату?

4 пара

Дослідити, якою була політика по розбудові Збройних сил України?

(виступ груп до 3 хв.)

Учні працюють над заповненням опорної схеми 

        Заходи гетьмана щодо зміцнення української державності

Промисловість  с/господарство культура    зовнішня політика      розбудова ЗСУ

Модуль № 4

Рольова гра (робота з документами в групах)

( Завдання:поставити запитання і дати на нього відповідь)

Учень від імені Павла Скоропадського відповідає на питання сучасників.

• Орієнтовані питання і відповіді

1. питання

Чому ви вирішили взяти владу в свої руки?

 (книга П . Скоропадського «Спогади» с.111-112

 Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ці, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди — безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька тижнів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не мало б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалась би й досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 року державність українська стала фактом, з яким світ вже рахувався і буде рахуватись. Тепер тільки від нас самих, українців, залежать докази, що факт цей здатний до життя.

2. питання 

Чому ви встановили диктатуру в країні, адже це був досить не популярний крок з вашої сторони?

(«Визначні особистості України» ст. 87). Навколо мене , як до відставного отамана ,а в відставку мене змусили подати в грудні 1917р.) почали гуртуватись державницькі елементи українського руху, російські та польські кола ,які розраховували на підтримку та поміркованість у національному питанні , прихильно до мене ставилась і німецька адміністрація , яка на той час виявилася найвпливовішим чинником української політики.

Я відчував відповідальність за долю батьківщини , тому я взяв владу до своїх рук, яку «випустили»есерівські керівники Центральної Ради в тому числі і Грушевський.

На таємній нараді у казармі Січових стрільців, де зібралися М.Грушевський, А. Степаненко, Є. Коновалець, С.Петлюра, обговорювались два варіанти подальших дій .

Пропонувалась військова акція(викрадення майбутнього гетьмана) або перехід без супротиву на нелегальне становище. Як бачимо, обидва заходи – суто терористичні,  не державницькі .Провідники есерів та Січових стрільців, не впевнені у власних силах, погодились на останній варіант.

 За таких обставин я вирішив взяти на себе відповідальність за долю держави.  Я не диктатор, але таким чином, я прагнув оволодіти ситуацією, зберегти незалежну Україну в найскладніших умовах. Як відставний генерал, я був упевнений, що ліберальний демократизм, відродження приватної власності, аграрна реформа врятують молоду державу, поставлену на межу катастрофи невдалими соціальними експериментами Центральної Ради.

3. питання 

 Як ви оцінюєте своє зречення від влади?

 «Я , Гетьман усієї України ,на протязі семи з половиною місяців усі свої сили витрачав, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил справитися з цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добробутом України.

Висновки до  уроку (учні самостійно формулюють висновки)

• Падіння радянської влади в Україні відбулося після наступу австро-німецьких військ. 

• У січні-квітні 1918 р. Центральна Рада продовжувала політику намічену ІІІ та ІV Універсалами.

• На Всеукраїнському з’їзді військових 29. 04. 1918 р. П. Скоропадського проголошено гетьманом. 

• Офіційна назва України в період гетьманату – Українська Держава. 

• Уряд П. Скоропадського отримав назву Народний Секретаріат. 

• В уряді переважали представники соціалістичних партій. 

• П. Скоропадський прагнув стабілізувати становище в країні і досягнути незалежності. 

• Аграрною політикою П. Скоропадського були задоволені як великі землевласники, так і усі селяни. 

• Націоналізовані Української Центральною Радою підприємства повертались колишнім власникам. 

• У листопаді 1918 р. було відкрито Національну Академію наук, яку очолив В. Вернадський. 

• У своїй діяльності П. Скоропадський спирався на підтримку німецьких окупаційних військ.

Підсумкове завдання : на основі знайомства з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформулюйте власну думку про те, якої характеристики заслуговує цей історичний діяч.

III.Заключна частина .

 1.Закріплення вивченого матеріалу

• Графічний диктант.

1. Падіння радянської влади в Україні відбулося після наступу австро-німецьких військ. 

2. У січні-квітні 1918 р. Центральна Рада продовжувала політику намічену ІІІ та ІV Універсалами. 

3. На Всеукраїнському з’їзді військових 29. 04. 1918 р. П.Скоропадського проголошено гетьманом. 

4. Офіційна назва України в період гетьманату – Українська Держава. 

5. Уряд П. Скоропадського отримав назву Народний Секретаріат. 

6. В уряді переважали представники соціалістичних партій. 

7. П. Скоропадський прагнув стабілізувати становище в країні і досягнути незалежності. 

8. Аграрною політикою П. Скоропадського були задоволені як великі землевласники, так і усі селяни. 

9. Націоналізовані Українською Центральною Радою підприємства повертались колишнім власникам. 

10. У листопаді 1918 р. було відкрито Національну Академію наук, яку очолив В. Вернадський. 

11. У своїй діяльності П. Скоропадський спирався на підтримку німецьких окупаційних військ. 

• Відповіді на проблемні питання уроку.

• В чому суперечливість і неоднозначність гетьманства П.Скоропадського?

• Чому П.Скоропадському не вдалося повністю реалізувати державотворчі плани?

2. Виставлення оцінок.

3. Домашнє завдання: параграф 19; таблиця

«Порівняльна характеристика внутрішньої і зовнішньої політики УЦР, РНК, Української Держави»

Напрями діяльності 

УЦР 

РНК 

(більшовики) 

Українська Держава 

Внутрішня політика 

Зовнішня політика 

Презентація додаткової літератури, інтернет-ресурсів до теми

4.Завершення перегляду  відеоролика до теми ,, Гетьман П.Скоропадський”.

( http://video.i.ua/user/2346764/59121/393310/ )

Роздатковий матеріал до теми ,,Українська держава П.Скоропадського”

Модуль №1 

Пригадайте вивчений матеріал із змістового модуля «Українська революція.Україна в період визвольних змагань». Дайте відповіді на запитання.

1.Які найголовніші загальнонаціональні завдання стояли перед українським народом на початку ХХ ст.?

2.Яка подія відбулася 8 березня 1917 року в Росії та як вона вплинула на розвиток подій в Україні? 

3.В чому причини падіння  Центральної ради? Чому більшовикам вдалося захопити Київ і прийти до влади?

Модуль №2

Робота з підручником (в групах)

Завдання 1-ій групі:

• Назвіть  обставини падіння радянської влади в Україні на початку    1918 р.?

Завдання 2-ій групі:

• Як  Центральна Рада  намагалася зберегти державність?

Завдання 3-ій групі:

• Що стало причиною конфлікту між німецько-австрійською адміністрацією, консервативними колами України, з одного боку, і Центральною Радою - з іншого?

Модуль №3

Аналіз оцінки гетьмана за поданими історичними джерелами. 

Чим пояснюється різний підхід до оцінки однієї і тієї ж особистості?Яка оцінка діяльності гетьмана П.Скоропадського вам найбільше подобається?

Сучасний історичний словник.

Скоропадський Павло Петрович. Генерал-лейтенант. Гетьман України (29.04—14.12.1918); потомок гетьмана I.I.Скоропадського. Учасник російсько-японської війни 1904—1905 рр., Першої світової війни. Командир Першої Гвардійської кавалерійської дивізії, 34 армійського корпусу в 1916—1917 рр.

Командир 1-го Українського корпусу Центральної Ради. 29.04.1918 року на з'їзді хліборобів обраний гетьманом України, здійснив переворот, ліквідував УНР. Після закінчення світової війни і залишення німцями України 14.12.1918 зрікся посади гетьмана України. Емігрував в Німеччину, в 1941—1945 роках співробітничав з німецькою владою. Загинув в Берліні під час бомбардирування міста авіацією союзників.

 «Радянська енциклопедія історії України». 1972 р.

  «Скоропадський Павло Петрович. Генерал царської армії. Великий український поміщик. 29.04.1918 року на інсценізованому австро-німецькими окупантами, так званому, «з'їзді хліборобів» у Києві був проголошений гетьманом України. 14.12.1918 року, внаслідок революційної боротьби трудящих, «український уряд» Скоропадського було повалено, Скоропадський втік до Німеччини, де продовжив антирадянську діяльність».

В. Винниченко. «Відродження нації».

  «Російський генерал малоросійського походження, фігура синтементального дегенерата, безвольного, але з романтичними мріями і величезними володіннями по всій Україні.» 

Модуль №4

Рольова гра (робота з документами)

Завдання:поставити запитання до документу і дати на нього відповідь)

Учень від імені Павла Скоропадського відповідає на питання сучасників.

Орієнтовані питання і відповіді

• Питання (1-ша група)

Чому ви вирішили взяти владу в свої руки?(орієнтоване питання)

 (книга П . Скоропадського «Спогади» с.111-112

 Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ці, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди — безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька тижнів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не мало б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалась би й досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 року державність українська стала фактом, з яким світ вже рахувався і буде рахуватись. Тепер тільки від нас самих, українців, залежать докази, що факт цей здатний до життя.

• питання (2-га група)

Чому ви встановили диктатуру в країні, адже це був досить не популярний крок з вашої сторони? (орієнтоване питання)

(«Визначні особистості України» ст. 87). Навколо мене , як до відставного отамана ,а в відставку мене змусили подати в грудні 1917р.) почали гуртуватись державницькі елементи українського руху, російські та польські кола ,які розраховували на підтримку та поміркованість у національному питанні , прихильно до мене ставилась і німецька адміністрація , яка на той час виявилася найвпливовішим чинником української політики.

Я відчував відповідальність за долю батьківщини , тому я взяв владу до своїх рук, яку «випустили»есерівські керівники Центральної Ради в тому числі і Грушевський.

На таємній нараді у казармі Січових стрільців, де зібралися М.Грушевський, А. Степаненко, Є. Коновалець, С.Петлюра, обговорювались два варіанти подальших дій .

Пропонувалась військова акція(викрадення майбутнього гетьмана) або перехід без супротиву на нелегальне становище. Як бачимо, обидва заходи – суто терористичні,  не державницькі .Провідники есерів та Січових стрільців, не впевнені у власних силах, погодились на останній варіант.

 За таких обставин я вирішив взяти на себе відповідальність за долю держави.  Я не диктатор, але таким чином, я прагнув оволодіти ситуацією, зберегти незалежну Україну в найскладніших умовах. Як відставний генерал, я був упевнений, що ліберальний демократизм, відродження приватної власності, аграрна реформа врятують молоду державу, поставлену на межу катастрофи невдалими соціальними експериментами Центральної Ради.

• Питання (3-тя група)

  Як ви оцінюєте своє зречення від влади? (орієнтоване питання)

 «Я , Гетьман усієї України ,на протязі семи з половиною місяців усі свої сили витрачав, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил справитися з цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добробутом України,