Тема: Проголошення автономії України. Відносини Центральної Ради з 

Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

Мета: визначити, як і за яких обставин була проголошена автономія України, а 

також розкрити зміст І та ІІ Універсалів та їх історичне значення; розвивати в учнів уміння працювати з текстовими джерелами інформації, порівнювати їх зміст, вміння аналізувати та систематизувати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки; виховувати в учнів патріотичні почуття.

Тип  уроку: урок  формування компетентностей

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості 

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації.

Основні поняття: «революція», «універсал», «автономія», «республіка», 

«федеративна республіка», «унітарна республіка», «Генеральний секретаріат».

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій Української революції;

• характеризувати взаємовідносини ЦР та ТУ;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) порівнювати різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні–листопаді 1917р. та висловлювати власну позицію з цього питання;

б) складати характеристики та політичні портрети видатних діячів української революції;

в) аналізувати зміст І і ІІ універсалів ЦР, визначати та порівнювати їх головні ідеї.

Обладнання:  підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали, 

роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Давайте пригадаємо події березня 1917 року в Україні? Чи можна стверджувати, що вони мали характер національно-демократичної революції?

2. За яких обставин була утворена Українська Центральна Рада? Якою була мета її діяльності?

3. Назвіть склад ЦР та її видатних діячів.

4. Який статус мала ЦР? (Спочатку була осередком національно-демократичної революції, після Всеукраїнського національного конгресу (6–8 квітня) — представницьким органом влади українського народу.)

5. Чим можна пояснити, що в роки Української революції в Україні переважали автономістські, а не самостійницькі настрої в національному русі?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Після утворення ЦР боротьба за автономію України стає дедалі запеклішою. Ця мета прозвучала у рішеннях Всеукраїнського національного конгресу та Українського військового з’їзду.

Робота з таблицею

Діяльність Українського національного конгресу

Дата

6–8 (19–21) квітня 1917 р.

Місце

м. Київ

Основні питання

Курс на національно-територіальну автономію у складі Росії у формі федеративної демократичної республіки. Визнання УЦР представницьким законодавчим органом України, розширення її складу
Обрання комітету з 20 осіб для ведення справ між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада

Значення

Діяльність Конгресу продемонструвала переважання у суспільстві ідеї автономії України у складі Росії

Завдання

Яке значення мала діяльність Українського національного конгресу?

Висловлюючи інтереси та революційні настрої українського народу, ЦР активніше починає вимагати від Тимчасового уряду автономії України.

Робота зі схемою

Як розгорталися події далі і чи було якось вирішене це протистояння? На ці запитання ми спробуємо дати відповідь на сьогоднішньому уроці.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

І Універсал Центральної Ради

Боротьба за реалізацію автономістських планів розгорталася стримано. Спираючись на рішення Українського військового з’їзду, Всеукраїнського національного конгрессу та ін., виражаючи революційні настрої та інтереси українського народу, Центральна Рада, як було вже зазначено, дедалі активніше вимагає визнання і схвалення Тимчасовим урядом автономії України.
З цією метою в травні 1917 р. до Петрограда виїхала представницька делегація, очолювана лідерами найвпливовіших українських партій — В. Винниченком, М. Ковалевським та С. Єфремовим. На цьому етапі основні вимоги Центральної Ради формулювалися у традиційній для українців формі прохань.
В. Винниченко зазначав: «Тільки десь там собі хоч згадайте, що ви іменно до автономії України ставитесь «прихильно». Не заводьте її зараз, ми готові скільки там треба ждати здійснення цього постуляту…»
Традиційний крок викликав традиційну реакцію відмову. Таке рішення Тимчасового уряду надзвичайно загострило українсько- російські відносини. Виступаючи на селянському з’їзді, М. Грушевський багатозначно заявив: «Свято революції скінчилося. Настає грізний час!» Центральна Рада на той час мала лише моральний вплив та підтримку неорганізованих народних мас.
Поклавши в основу своєї тактичної лінії принцип «Ні бунту, ні покірності», Центральна Рада знайшла таке рішення: 10 червня 1917 року вона приймає І Універсал, у якому проголосила автономію України і підкреслила, що «однині самі будемо творити наше життя».

Робота з документом

З Першого універсалу Української Центральної Ради «До українського народу на Україні й поза Україною сущого»

«Народе Український!

Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української землі. …Хай Україна буде вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючись з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдським, рівним, прямим і тайним голосуванням ВСЕН АРОДНІ УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ. Ті ж закони, що мають лад давати на всій Російській державі, повинні видаватися Всеросійськім Парламенті. …Ми гадали, що Центральне Російське Правительство протягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі. Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання, одіпхнуло простягнену руку українського народу…
І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.
Ухвалено: Київ, року 1917, місяця червня (іюня) числа 10»

Заповнення таблиці

І Універсал (10 червня 1917 р.)

Причини проголошення

Відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії. Ініціювання II Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду

Основні положення

• Проголошення автономії України.
• УЦР — вищий державний орган влади в Україні до скликання Всенародних Українських зборів.
• Заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях.
• Створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку з населення.
• Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в Україні.
• Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б виключно народові України

Результати та наслідки

Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган. Створення першого українського уряду — Генерального Секретаріату, який складався з восьми секретарств (внутрішніх, продовольчих, військових, земельних, судових, міжнаціональних справ, фінансів, освіти). Голова — В. Винниченко

Завдання
1. Які положення І Універсалу свідчать про автономний статус України?
2. У чому полягало історичне значення І Універсалу?

Одним з перших кроків після проголошення Універсалу стало створення Тимчасового революційного уряду — Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком.

ІІ Універсал Центральної Ради

Така активна державотворча діяльність викликала занепокоєння у Петрограді. Червневі масові демонстрації у столиці Росії, поразка на Південно-Західному фронті зумовили гостру політичну кризу, втрату авторитету та суттєве послаблення офіційної влади. За цих умов Тимчасовий уряд уже не міг діяти тільки силовими методами, оскільки на захист Центральної Ради могли стати фронтові українські частини та більшість населення України. До того ж збройний конфлікт з Центральною Радою міг спричинити розкол у таборі російської демократії.
Саме тому 28 червня 1917 р. для переговорів до Києва прибуває делегація в складі О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі Знайдений компроміс між УЦР та членами делегації став причиною урядової кризи в Росії. На знак протесту проти найменших поступок українцям у питанні автономного устрою троє міністрів-кадетів вийшли з Тимчасового уряду, але угода все ж більшістю голосів була підтримана. Надалі її зміст став основою II Універсалу Центральної Ради, проголошеного 3 липня 1917 р. У цьому документі зазначалося, що поповнена представниками національних меншин, які проживають в українських землях, Центральна Рада перетвориться на єдиний найвищий орган революційної демократії України. Центральна Рада виділить зі свого складу відповідальний перед нею орган — Генеральний Секретаріат, який після затвердження Тимчасовим урядом стане носієм найвищої крайової влади цього уряду в Україні. Центральна Рада брала зобов’язання зміцнювати новий лад і офіційно виступала «проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання».

Робота з документом

З Другого універсалу Української Центральної Ради

«Громадяни землі Української!

…Временне правительство, стоючи на стороні завойованої народом волі, визнаючи за кожним народом право на самовизначення і відносячи остаточне встановлення форми його до Учредительного Зібрання, простягає руку представникам Української демократії — Центральній Раді — і закликає в згоді з ним творити новее життя України на добро всій революційній Росії. …Генеральний Секретаріат… буде представлений на затвердження Временного Правительства на Україні.

Вважаючи, що утворення краєвого органу Временного Правительства на Україні забезпечує бажане наближення управління краєм до потреби місцевої людності в можливих до Учредительного Зібрання межах, і визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимося проти замірів самовільного здійснення автономії до Всеросійського Учредительного Собранія.

Що стосується комплектування військових частин, то для цього Центральна Рада матиме своїх представників при кабінеті Військового Міністра, при Генеральнім штабі і Верховному Головнокомандуючому, які будуть брати участь в справах комплектування окремих частей виключно українцями, поскільки таке комплектування, по опреділенню Військового Міністра, буде являтися з технічного боку можливим без порушення боєздатності армії.

У Києві, 1917 р. липня 3-го дня»

Заповнення таблиці

ІІ Універсал 3 липня 1917 р.

Причини проголошення

Прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі з метою взяти під власний контроль процеси, що відбувалися в Україні

Основні положення

• Визнання УЦР вищим органом влади в Україні.
• Затвердження Тимчасовим урядом складу Генерального Секретаріату.
• Поповнення УЦР представниками національних меншин.
• Відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів.
• Формування українських військових частин під контролем російського командування

Результати та наслідки

Досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом.
Вихід зі складу Тимчасового уряду кадетів на знак протесту проти визнання УЦР.
Виступ самостійників, невдоволених відмовою від автономії, на чолі з М. Міхновським 4–9 (17–22) липня 1917 р. (був придушений військами УЦР)

Завдання

1. Порівняйте положення І та ІІ Універсалів ЦР.

2. У чому полягав відступ ЦР від умов І Універсалу? Назвіть ці положення.

3. Чи можна назвати ІІ Універсал компромісом між ЦР і ТУ? Чому?

Збройний виступ самостійників

Започаткована II Універсалом криза Тимчасового уряду стала прологом загальної політичної кризи в Росії. За цих обставин спроба більшовиків 3–5 липня розпочати збройне повстання в Петрограді проти Тимчасового уряду ще більше загострила й ускладнила ситуацію.

Наростаюча криза та політична невизначеність ситуації підштовхнули до активних дій самостійників.

4–6 липня у Києві відбувся збройний виступ полку ім. П. Полуботка, який мав на меті встановити цілковитий контроль над Києвом і примусити Центральну Раду проголосити самостійність України. Полуботківців готові були підтримати українізовані військові частини в Одесі, Кременчуці, Чернігові та інших містах.

Проте спільними діями збройних формувань Центральної Ради і Тимчасового уряду цей виступ було придушено.

Завдання

1. Чи мало повстання шанси на успіх?

2. Визначте причини поразки самостійників.

«Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату»

Дотримуючись узятих на себе зобов’язань та домовленостей з представниками Тимчасового уряду, Центральна Рада приймає до складу Ради і Генерального Секретаріату 30 % представників національних меншин, а 16 липня 1917 року приймає «Статут вищого управління України», в якому визначає обов’язки, права та межі компетенції Генерального Секретаріату. Фактично це була основа конституції, що базувалася на принципах автономного устрою. Проте Тимчасовий уряд не затвердив цього документа, а сам 4 серпня 1917 року видав «Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату», яка суттєво обмежувала права України:

— Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду;

— Центральна Рада позбавлялася законодавчих прав; 

— до складу Генерального Секретаріату входили не 14, а лише 7 секретарів, до того ж 4 з них мали бути представниками меншин;

— українська територія звужувалась до 5 губерній (Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Чернігівської).

В. Винниченко назвав «Інструкцію» «миршавим клаптиком паперу», а більшість Центральної Ради зустріла її з обуренням.

Склалася дивна ситуація: Центральна Рада не мала реальної сили, щоб відкрито виступити проти «Інструкції», а Тимчасовий уряд був неспроможний реалізувати її положення на практиці.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з термінами

Поясніть значення термінів: «революція», «І Універсал», «ІІ Універсал», «автономія», «республіка», «федеративна республіка», «унітарна республіка», «Генеральний Секретаріат», «Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату».

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.