Тема: Україна на початку Другої світової війни 1939-1941 рр. Українське 

питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера. Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

Мета: навчальна: дати поняття студентам про основні події початкового етапу 

війни та наступального періоду. Ознайомити з умовами окупаційного режиму України,  рухами опору, які виникають та визволення України від фашистських загарбників. 

розвиваюча: розвивати навики критичного мислення, пам’ять, увагу, логічне мислення.

виховна: виховувати інтерес до знань про історію свого народу, громадську відповідальність, почуття патріотизму, людяність.

Тип  уроку: урок  формування компетентностей

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості 

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації.

Обладнання:  підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали, 

роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Мотивація навчальної діяльності

- пояснення значення матеріалу

 Актуальність даної теми набуває сьогодні особливої ваги, що пояснюється процесом відродження нації, який переживає наше суспільство. Дана тема курсу історії дає молодому поколінню знання минулого нашої Батьківщини, знайомить з діячами, що були зразками відданості своєму народові, а також дає йому розуміння приналежності до великого народу. 

- зв'язок теорії з практикою

Повідомлення теми та постановка завдання.

(Метод припущення на основі запропонованих слів)

- Геноцид

- Голокост

- Колабораціонізм

- Концтабір

- Окупація

- Терор

Як  ви думаєте, якою буде тема нашого сьогоднішнього заняття?

Тема уроку: Україна в роки Другої Світової війни  (1939 – 1945 роки)

- Що ви очікуєте  від нашого заняття ( Метод « Мікрофон»)

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

Учитель. Українські землі станом на 1939 р. були у складі чотирьох держав: Польщі, Румунії, Чехословаччини (після розчленування — Угорщини), СРСР. Кожна з цих країн проводила самостійну політику щодо українських земель. Кожна з цих країн мала самостійний соціально-економічний розвиток.

Вправа «Мозковий штурм»

• Як ви розумієте термін «українське питання» та що ви вкладаєте в його зміст?

Учитель. Напередодні Другої світової війни роз’єднаність українських земель, їх перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізаційним чинником політичного життя Європи. Це робило «українське питання» клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» — козирем у великій дипломатичній грі. Напередодні Другої світової війни чітко визначилося три групи країн, зацікавлених у вирішенні «українського питання»:

Перша група — СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, у складі яких були українські землі. їхня основна мета — утримати підвладні землі й приєднати нові.

Друга група — Англія, Франція і частково США (тобто країни — творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у розв’язання українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси.

Третя група — Німеччина, яка виборювала для себе «життєвий простір», претендуючи, серед іншого, на українські землі, і Угорщина, яка прагнула скасувати умови Тріанонського мирного договору 1920 р. і знову підпорядкувати собі Закарпатську Україну.

Робота з історичними джерелами

1. Опрацювати текст радянсько-німецького договору про ненапад від 23 серпня 1939 року і передати 2-3-ма реченнями його суть.

Із радянсько-німецького договору про ненапад від 23 серпня 1939 року Стаття І. Обидві Договірні Сторони зобов’язуються утримуватися від будь-якого насильства, від будь-якої агресивної дії і будь-якого нападу один щодо одного як окремо, так і разом з іншими державами.

Стаття II. У випадку, якщо одна з Договірних Сторін виявиться об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде підтримувати в жодній формі цю державу.

Стаття III. Уряди обох Договірних Сторін залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, що стосуються їхніх спільних інтересів.

Стаття IV. Жодна з Договірних Сторін не братиме участь у будь-якому угрупованні держав, що прямо чи побічно спрямоване проти іншої сторони.

Стаття V. У випадку виникнення спорів чи конфліктів між Договірними Сторонами з питань того чи іншого роду обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки чи конфлікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну чи думками в потрібних випадках шляхом створення комісій із врегулювання конфлікту.

Стаття VI. Цей договір укладено терміном на десять років. Якщо одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п’ять років.

106666960. Опрацювати текст таємного протоколу і відповісти на запитання.

Таємний додатковий протокол до договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

У разі територіально-політичної перебудови областей, що перебувають у складі Польської Держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде проходити по лінії річок Нарев, Вісла і Сян.

Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської Держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясоване лише протягом подальшого політичного розвитку.

У будь-якому разі обидва Уряди вирішуватимуть це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

Щодо Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслено інтерес СРСР до Бессарабії. Із німецької сторони заявлено про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

Запитання

1. Про які домовленості між СРСР і Німеччиною йдеться в цьому протоколі?

2. Знайдіть на карті райони, про які йдеться.

3. Як ви вважаєте, чому цей документ зберігався в «суворій таємниці»?

Вправа «Дерево рішень»

• За результатами роботи з джерелами інформації скласти узагальнювальну таблицю «Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 р.».

Зміст договору

Зміст таємного протоколу

Значення

Орієнтовний вигляд таблиці

ЗМІСТ ДОГОВОРУ

ЗМІСТ ТАЄМНОГО ПРОТОКОЛУ

ЗНАЧЕННЯ

Утримання від агресивних дій щодо один одного.

У разі нападу третьої держави на СРСР або Німеччину не підтримувати агресора ні в якій формі.

Строк дії угоди — 10 років

Розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. Радянська сторона наголошує на своїй зацікавленості у Бесарабії, щодо якої Німеччина не мала претензій

Переважна частина західноукраїнських земель потрапляють у сферу впливу СРСР.

1 вересня 1939 р. після нападу Німеччини на Польщу розпочинається Друга світова війна.

17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула кордон Польщі і зайняла територію Західної України

Учитель. 1 вересня 1939 р. Німеччина нападає на Польщу. Англія і Франція оголошують війну Німеччині. Починається Друга світова війна.

17 вересня 1939 р. — радянські війська перейшли радянсько-польський кордон згідно таємного протоколу. Український фронт очолив С. Тимошенко. 22 вересня радянські війська увійшли до Львова під гаслом «Допоможемо братньому українському народові захиститися від фашизму!».

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте текст ноти документа і скажіть, чим мотивувало радянське керівництво введення своїх військ на територію Польщі. Чи так це було насправді?

Із ноти уряду СРСР, врученої польському послу в Москві 17 вересня 1939 р.

Польсько-німецька війна виявила внутрішню неспроможність Польської Держави. Протягом десяти днів воєнних операцій Польща втратила всі свої промислові райони і культурні центри. Варшава як столиця Польщі не існує більше. Польський уряд розпався і не подає ознак життя. Це значить, що Польська Держава та її уряд фактично припинили існування. Тим самим втратили свою чинність договори, укладені між СРСР та Польщею. Кинута напризволяще, залишившись без керівництва, Польща перетворилася в зручне поле для будь-яких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, Радянський уряд не може більше нейтрально ставитись до цих фактів.

Радянський уряд не може також байдуже ставитись до того, щоб єдинокровні українці й білоруси, які проживають на території Польщі, були кинуті напризволяще й залишились беззахисними.

Зважаючи на таку обстановку, Радянський уряд дав таке розпорядження Головному командуванню Червоної армії: дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії.

Водночас радянський уряд має намір ужити усіх заходів щодо того, щоб позбавити польський народ зловісної війни, до якої його було утягнуто його нерозумними керівниками, і дати йому можливість зажити мирним життям.

Робота з візуальними джерелами

1. Розгляньте візуальне джерело.

2. Визначте основну ідею плакату.

3. Опишіть одяг селян.

4. Хто стоїть за червоноармійцем?

5. Що це символізує?

Учитель. 18 вересня 1939 р. польський уряд виїхав до Румунії, наказавши фронтовому командуванню не вступати у військові сутички з Червоною армією. 22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Польські полонені були відправлені до спеціальних таборів, де протягом квітня-травня 1940 р. лише поблизу Катині було страчено 3 897 польських офіцерів.

Оскільки 17 вересня радянські війська вступили на територію Західної України, частково реалізувавши статті таємного додаткового протоколу, відбулися деякі зміни в розподілі інтересів, які 28 вересня 1939 р. були зафіксовані в «Договорі про дружбу і державний кордон» між Німеччиною і СРСР. Таким чином, під контролем СРСР залишалися польська частина Західної України, Західної Білорусі, а також передбачалося загарбання Бессарабії, Литви, Латвії, Естонії. Внаслідок поділу Польщі до СРСР одійшло 51,4 % її території та 37,1 % населення (12 млн осіб).

Бесіда

1. Чому СРСР вступив на територію Західну Україну лише 17 вересня, адже війна розпочалася 1 вересня 1939 р.?

2. Назвіть події, що сталися 1 вересня 1939 р., 17 вересня 1939 р., 28 вересня 1939 р.

Робота з картою

1. Порівняйте договір від 28 вересня та таємний протокол 23 серпня 1939 р.

Знайдіть зміни, що сталися, позначте їх на карті.

71910144. Покажіть на карті українські землі, що увели до складу СРСР 1939 року.

Причини війни

1. Нерівномірність економічного й політичного розвитку країн, що призвело до різкого загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок світової економічної кризи 1929-1933 pp.

2. Загострення суперечностей між державами, що стали на шлях проведення економічних реформ при збереженні демократичних принципів і громадянського суспільства, з одного боку, і тими державами, де були встановлені тоталітарні режими, що проповідували расизм, мілітаризм, націоналізм, з другого боку.

3. Незадоволення Німеччини, Італії, Японії Версальською системою договорів, прихід у цих країнах до влади сил, які прагнули до нового переділу світу.

4. Політика фашистських держав на загарбання ринків збуту та джерел сировини, розширення сфер впливу, захоплення колоній, їх боротьба за черговий переділ світу.

5. Недалекоглядна політика “потурання” та поступок агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція.

6. Політика нейтралітету та невтручання у справи європейських країн, яку проводили США.

7. Безпосередня підтримка агресорів з боку СРСР, що підписав із Німеччиною пакт про ненапад та таємний протокол до нього, які відкрили шлях Німеччині для нападу на Польщу.

Характер війни

Характер війни змінювався в її перебігу.

На першому етапі (1939-1941 pp.) — загарбницький, несправедливий з боку Німеччини, Італії, Японії та їхніх союзників, а також з боку СРСР. Справедливий, національно-визвольний з боку жертв агресії та їхніх союзників.

Жертви агресії-Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Данія, Норвегія, Голландія, Бельгія, Люксембург, Франція, Югославія, Греція, частково Румунія.

На другому етапі з нападом Німеччини на СРСР (22 червня 1941 р.) характер війни змінюється. Вона стала національно-визвольною, справедливою з боку СРСР, з боку антигітлерівської коаліції та тих країн, що вели боротьбу дроти фашизму, і залишалася загарбницькою, несправедливою з боку Німеччини, Італії, Японії та їхніх союзників.

Привід до війни. Напад німців, переодягнених у польську форму, на німецьку радіостанцію Глейвіц. Це була провокація і привід до нападу на Польщу.

Періодизація Другої світової війни

Історики сучасності дають різну періодизацію Другої світової війни. Один із варіантів такий:

Перший період — 1 вересня 1939 р.-22 червня 1941 р. (від нападу гітлерівської Німеччини на Польщу і до початку агресії проти СРСР). Він характеризується наростанням агресії фашистських держав, їхніми військовими успіхами. Гітлерівці окупували всю Західну Європу до Ла-Маншу й увесь Балканський півострів.

Другий період — 22 червня 1941 р.-19 листопада 1942 р. (від нападу гітлерівської Німеччини та її союзників на СРСР і до контрнаступу радянських військ під Сталінградом). Він характеризується поширенням фашистської агресії, крахом плану Німеччини “блискавичної війни”, розширенням театру воєнних дій у Тихому океані, Африці.

Третій період — 19 листопада 1942 р.-6 червня 1944 р. (від контрнаступу радянських військ під Сталінградом до наступу на центральній ділянці фронту та відкриття другого фронту в Європі).

Це корінний перелом у перебігу Другої світової війни, перехід стратегічної ініціативи до країн антигітлерівської коаліції, суттєві перемоги цієї коаліції (під Сталінградом, Курськом, звільнення України і вихід на державний кордон СРСР, успішні операції англо-американських військ у Північній Африці, захоплення союзниками значної частини Італії).

Четвертий період — 6 червня 1944 р.-8 травня 1945 р. (від наступу на центральній ділянці фронту й відкриття Другого фронту у Франції до капітуляції Німеччини). Характеризується вступом Радянської Армії у Західну Європу та її визвольними операціями, успішними операціями англо-американських військ та остаточним розгромом фашизму в Європі.

П’ятий період — 8 травня-2 вересня 1945 р. (від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії). Це було завершення Другої світової війни.

Фронти Другої світової війни: Західний, Східний, Балканський, Північноафриканський, Італійський, Тихоокеанський, Далекосхідний.

Союзники Німеччини в Європі: Італія, Угорщина, Болгарія, Румунія, Словаччина, Фінляндія, Хорватія.

Напад Німеччини на Польщу

11 квітня 1939 р. Було затверджено план “Вайс” загарбання Німеччиною Польщі.

31 серпня 1939 р. Гітлерівці вчинили провокацію своїм нападом на німецьку радіостанцію у прикордонному містечку Глейвіц (німці були переодягнені у польську форму). Подібні провокації було здійснено, й на інших ділянках польсько-німецького кордону.

Незабаром усі радіостанції Німеччини передали в ефір екстренне повідомлення, що Польща ніби-то не поважає німецьких кордонів, порушує їх, а тому проти неї потрібно застосувати силу.

1 вересня 1939 р. Німеччина без оголошення війни напала на Польщу. Німецька армія чисельністю близько 1,5 млн осіб вторглася в Польщу (62 дивізії, серед них 7 танкових, 200 літаків). Польська армія налічувала 1 млн 750 тис. осіб, але була погано озброєна, не мала достатньої кількості танків, літаків, гармат. На її озброєнні була техніка застарілих конструкцій. Німецькі війська, маючи значну перевагу в найновішій техніці, прорвали польську оборону і стрімко просувалися вглиб Польщі.

З вересня 1939 р. Велика Британія й Франція, як союзники Польщі, були змушені оголосити війну Німеччині, але активних воєнних дій не вели.

3 вересня 1939 р.-10 травня 1940 р. — “Дивна війна” на Заході, бо там панувала тиша, ніяких воєнних дій не велося. Перший англійський солдат загинув.

9 грудня 1939 p., тобто більш як через три місяці після початку війни. Начальник Німецького штабу оперативного керівництва генерал Йодель на Нюрнберзькому процесі заявив: “Під час польської кампанії близько 110 англо-французьких дивізій на Заході не почали жодних дій проти 23 німецьких дивізій”.

6 вересня 1939 р. Уряд Польщі залишив столицю.

18 вересня 1939 р. Уряд Польщі та головне командування армій переїхали до Румунії, віддавши накази відступати в бік румунського кордону й не вступати в бій з більшовиками.

До 28 вересня 1939 р. тривала героїчна оборона Варшави. Польські війська героїчно оборонялися, але сили були нерівними. Польську армію було розгромлено за три з лишнім тижні. Німці втратили 10 тис. убитими.

12 жовтня 1939 р. Декрет А. Гітлера про розподіл польських земель:

• частину польської території — Велика Польща, Сілезія — було приєднано до Німеччини;

• решта території перетворено в генерал-губернаторство, яке безпосередньо підпорядковувалося фюреру.

Висновки

1. Війна проти Польщі тривала всього 36 днів.

2. Польщу було поділено між двома тоталітарними режимами — націонал-соціалістичним (Німеччина) і комуністичним (СРСР).

3. Внаслідок поділу Польщі до СРСР відійшло 51, 4% її території з 37,1% населення (12 млн душ).

4. Німеччина дістала повну свободу дій у Європі.

Вступ Червоної Армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР

17 вересня 1939 р. За умовами таємного протоколу Молотова — Ріббентропа на територію Польщі (Західна Україна і Західна Білорусь) вступила Червона Армія. СРСР офіційно виправдовував свою агресію необхідністю “надати допомогу українцям та білорусам перед навислою загрозою”.

22 вересня 1939 р. Червона Армія ввійшла до Львова.

28 вересня 1939 р. Між Німеччиною та СРСР було підписано договір “Про дружбу і кордони”. До договору додано карту та два додаткових секретних протоколів. Було остаточно визначено кордони між Німеччиною і СРСР. Польщу поділено між двома тоталітарними режимами. СРСР отримав 200 тис. кв. км території західноукраїнських і західнобілоруських земель з 12-мільйонним населенням. Німеччина приєднала польські північні й північно-західні райони загальною площею 90 тис. кв. км з населенням 10 млн чоловік (з них лише 2% становили німці). Коментуючи договір, нарком закордонних справ СРСР В. Молотов наголошував на необхідності примирення з ідеологією фашизму. Згодом В. Молотов і міністр закордонних справ Німеччини Й. Ріббентроп підписали спільну заяву, в якій відповідальність за початок Другої світової війни поклали на Велику Британію і Францію.

До рук радянських властей потрапило багато полонених польських військовослужбовців, яких було відправлено в табори в Путивлі, Козельці та Старобільську на Україні, а також на територію Російської Федерації.

У квітні — травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше в Старобільську під Харковом та в інших місцях було розстріляно 21 857 вояків. Тепер установлено, що 3897 офіцерів було вбито в Катинському лісі під Смоленськом, 6295 — в Калінінській (Тверській) області, 4403 — у Старобільську під Харковом.

Місце поховання ще 7262 розстріляних польських офіцерів не відомо.

Населення Західної України і Західної Білорусі з надією зустрічало Червону Армію, сподіваючись на захист від окупації фашистської Німеччини й здійснення споконвічних прагнень про возз’єднання зі Східною Україною.

Наприкінці вересня 1939 р. у Бресті, Львові, Гродно, Ковелі і Пінську відбулися паради військ переможців — вермахту й Червоної Армії, що в світі було розцінено як посилення загрози миру в Європі з боку тоталітарних режимів.

22 жовтня 1939 р. проведено вибори до Народних зборів під ретельним контролем нових властей за безальтернативним списком кандидатів для узаконення радянського режиму в Західній Україні.

Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про возз’єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР.

У листопаді 1939 р. відбулися сесії Верховної ради СРСР та Української РСР, які ухвалили закони про долучення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Українською РСР. На території Західної України було створено шість областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.

Висновок

Об’єднання всіх українських та білоруських земель у складі УРСР і БРСР мало велике позитивне значення. Вперше за кілька століть своєї історії українці та білоруси опинилися в межах однієї держави, хоча це було здійснено в умовах протистояння двох систем (гітлерівської та сталінської) і насильницькими методами зі зневажанням національної гідності, застосуванням масових репресій.

Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії

Червень 1940 р. Уряд СРСР зажадав від Румунії виведення її військ із Бессарабії, а також із тієї частини Північної Буковини, де проживало українське населення.

Не маючи підтримки з боку Німеччини, уряд Румунії віддав наказ своїм військам залишити зазначені в ультиматумі території. Законодавчо закріплення нових території у складі СРСР відбулося через створення нової союзної республіки-Молдавської РСР — та розподілу території Бессарабії між Молдавською та Українською РСР.

До складу Молдавської РСР увійшла також частина українських історичних земель Придністров’я, де ще 1924 р. у складі УРСР було створено Молдавську автономну радянську, республіку. У складі УРСР було створено дві нові області — Чернівецьку та Ізмаїльську.

1939 р. СРСР нав’язав урядам Естонії, Литви та Латвії пакти про взаємодопомогу, які були підписані: з Естонією — 28 вересня 1939 p., Латвією — 5 жовтня 1939 p., Литвою — 10 жовтня 1939 р.

За цими договорами на території прибалтійських держав передбачалося розміщення радянських збройних сил та створення військово-морських баз.

Через деякий час уряди прибалтійських держав були звинувачені в порушенні підписаних ними угод і на їхню територію було введено додаткові радянські війська. Радянське керівництво сприяло створенню в Прибалтиці маріонеткових народних фронтів і формуванню так званих “народно-демократичних урядів”, які проголосили радянську владу в цих країнах.

Серпень 1940 р. Сьома сесія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову про входження Литви, Латвії та Естонії до складу СРСР.

Висновок

Приєднання Бессарабії, Північної Буковини, Литви, Латвії та Естонії до СРСР було здійснено примусовими засобами.

Радянсько-фінська війна (30 листопада 1939 р.-12 березня 1940 р.)

Війна СРСР з Фінляндією була безпосереднім наслідком пакту Молотова — Ріббентропа та умов секретного протоколу, за якими Фінляндія потрапила до сфери впливу СРСР.

Жовтень 1939 р. СРСР запропонував Фінляндії:

• здати йому в оренду порт Ханко терміном на 30 років;

• віддати півострів Рибачий, що контролює підходи до Мурманська;

• відсунути радянсько-фінський кордон від Ленінграда на кілька десятків кілометрів на обмін території в Карели. Фінляндія відкинула ці пропозиції.

30 листопада 1939 р. У відповідь СРСР починає військові дії проти Фінляндії (так звана “зимова війна”). У бойових діях з боку СРСР взяло участь 960 тис. бійців, з боку Фінляндії — 400 тис.

14 грудня І939 р. СРСР як країну-агресора було виключено з Ліги Націй.

Листопад 1939 р. — лютий 1940 р. Стратегічна ініціатива належала Фінляндії. Радянські війська зазнали поразки. Лютий 1940 р. Червона Армія ціною великих втрат, взявши штурмом “лінію Маннергейма”, примусила Фінляндію піти на підписання договору про мир.

12 березня1940р. Було підписано радянсько-фінську мирну угоду.

Умови мирної угоди

1. СРСР отримав півострів Ханко в оренду для створення військово-морської бази.

2. Встановлювалася нова лінія радянсько-фінського кордону: його було відсунуто на 150 км від Ленінграда.

3. До складу СРСР увійшли:

• Карельський перешийок з містом Виборгом, Виборзькою затокою й островами північніше і південніше Ладозького озера;

• частина Рибачого і Середнього півостровів на узбережжі Балтійського моря.

4. Сторони зобов’язувалися:

• утримуватися від нападу одна на одну;

• не укладати союзів;

• не вступати в коаліції проти однієї зі сторін.

Наслідки війни

1. Війна тривала 105 днів.

2. СРСР зазнав великих втрат: 70 тис. осіб загинуло, 17 тис. осіб пропало безвісти, 176 тис. поранених і обморожених.

3. Втрати були значно більшими від фінської сторони (Фінляндія втратила 23 тис. солдатів убитими і 44 тис. пораненими).

4. Війна підірвала міжнародний авторитет СРСР:

• СРСР було виключено з Ліги Націй як країну-агресора (грудень 1939 р.);

• СРСР продемонстрував слабкість своїх військових сил, незадовільну їх технічну оснащеність (у військах використовувалися фуфайки зразка Першої світової війни, гвинтівки — кінця XIX ст., ложки, казанки — часів Кримської війни). У Незадовільному стані були танки, літаки, артилерія тощо.

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Онлайн-тестування

https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tag-pochatok_drughoyi_svitovoyi_vijny_1939_1941/

Метод «Мікрофон»

• Радянсько-німецьке співробітництво Гітлер дуже влучно назвав «шлюбом за розрахунком». Чи погоджуєтеся ви з цим висловлюванням? Чому?

V. Домашнє  завдання.

Вивчити  параграф  з  підручника.