Тема: Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука.

Мета: визначити особливості розвитку української культури у 1914–1921 рр., 

виявити специфіку розвитку мистецтва, освіти і науки за часів за часів УНР, Української Держави та ЗУНР,  схарактеризувати творчі здобутки українських митців; розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику діячам культури; сприяти патріотичному вихованню учнів, а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання.

Тип  уроку: урок  формування компетентностей

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості 

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації.

Обладнання:  підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали, 

роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

Епіграф уроку:

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

                         О. Олесь

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда

1. Дайте визначення поняттю «культура».

 (Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, що об'єднує науку, освіту, літературу, мистецтво, мораль, уклад життя тощо). 

2. Яким був стан освіти в Україні на початку ХХ ст.?

(Лише 19,8 % українців були письменними за Всеросійським переписом 1897 р. Початкова освіта знаходилася у занедбаному стані. Через матеріальні труднощі більшість дітей робітників і селян вибувала з початкових шкіл).

3. Пригадайте, які державні утворення існували на території України з початку Української революції?

(Центральна Рада, Українська держава, Директорія, УРСР).

4. Які процеси відбувалися в Україні в 1917–1921 рр.? 

(Революції, повалення російського самодержавства, відродження української державності, війна більшовиків проти УНР, громадянська війна, встановлення радянської влади, перехід західноукраїнських земель до Польщі).

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Революції, національно-визвольні змагання, громадянська війна, збройне втручання військ інших держав – усе це вкрай несприятливо позначилося на усіх матеріальних виявах тогочасного життя. Проте культурний процес  у ті трагічні роки не уповільнився, а прискорився. Революція знищила самодержавний лад – основне гальмо на шляху розвитку національної культури. 

      В чому ж проявилося культурне піднесення суспільства? Що позитивного і негативного було в розвитку культури українського народу?

      Пропоную з’ясувати  сьогодні ці питання, щоб відштовхуючись від досягнень та проблем у розвитку культури нашого народу,  ми  могли справді  працювати на благо України у наш час!

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. 

    Завдання учням

• За розповіддю вчителя з використанням додаткових матеріалів (слайди 4, 5 презентації) складіть таблицю «Стан української культури у 1914–1921 рр.».

Нові тенденції розвитку культури

Причини цих тенденцій

• 
  з падінням царського режиму припинилося переслідування українських митців, української мови та культури;

• Уперше за майже півтори сотні років виникли умови для розвитку української культури на державному рівні. 

(До складу національного органу влади — Центральної Ради — увійшли відомі діячі української культури: письменник і драматург В. Винниченко, поети — М. Сріблянський (Шаповал), М. Вороний; літературознавці — С. Єфремов, П. Зайцев; мистецтвознавці — Д. Антонович і М. Біляшівський; письменники — В. Леонтович, О. Лотоцький, Г. Михайличенко,  А. Заливчий,  Л. Старицька-Черняхівська та ін. Вони прагнули зробити все, щоб українська нація якнайшвидше утвердила себе політично й культурно).

Запитання учням

• Як, на ваш розсуд, склад Центральної Ради впливав на її політику на справу розвитку української культури?

• українські держави у міру можливого фінансово і матеріально підтримували розвиток української культури (прикладом може бути діяльність гетьмана Павла Скоропадського, який не шкодував коштів на розвиток культури, за його часів зарплата академіка прирівнювалась до зарплати заступника міністра);

• будь-які значні революційні зміни давали можливість розкрити талант творчої молоді;

• не існувало обмежень в реалізації митцями своїх творчих виявів. Розмаїття стилів і жанрів;

• розкол суспільства на різні політичні табори. Висока політизація культури 

(особливо яскраво ми це бачимо на прикладі більшовиків, які, щоб зміцнити свою диктатуру, взяли курс на ідеологізацію культури. Мережа культурно-освітніх закладів, що швидко розбудовувалась, використовувалась для комуністичного виховання мас. Велику увагу більшовики приділяли усній агітації і пропаганді, яку здійснювали під час мітингів, конференцій, лекцій тощо; монументальній пропаганді. Радянська влада закрила всі буржуазні газети).

• постійна зміна політичних режимів, які проводили власну політику у всіх сферах суспільного життя і, відповідно, в культурі. Деякі з режимів здійснювали репресії проти діячів культури;

• в умовах громадянської війни у суспільстві панували нетерпимість, жорстокість, людське життя знецінилося;

• економічна розруха, невлаштованість життя не сприяли розвитку культури;

• еміграція провідних діячів культури за кордон.

Презентація роботи учнів з таблицею (1–3 учні зачитують результат заповнення, доповнення вчителя при потребі).

Робота з історичними джерелами (див. завдання ІІІ «Карти учня») 

Завдання учням

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповідь на запитання:

    Які завдання в галузі розвитку культури визначали як першочергові в діяльності української влади представники української науки і культури?

2. Розвиток освіти і науки

Робота з таблицею «Заходи в галузі освіти і науки» (див. роздатковий матеріал), що супроводжується поясненнями вчителя до даної таблиці.

Запитання учням

У чому спільне та відмінне в політиці різних урядів в галузі освіти і науки?

Робота з історичною інформацією (див. завдання ІV «Карти учня», супроводжується показом слайдів 6 – 7 презентації)

Завдання учням

• Опрацюйте наведену інформацію і скажіть, у чому полягало значення створення Української Академії наук.

Бесіда після виконання завдання.

Повідомлення учня (учениці) про першого президента АН України                  В. Вернадського (див. Додаток А – зразок). Учні записують в зошити 1-м реченням про те, ким був В. Вернадський.

Коротка розповідь вчителя про відомих українських вчених (супроводжується показом слайду №8 презентації).

Завдання учням

За яких урядів відбувалися наведені події, явища, процеси?

• Створення Української академії наук;

• боротьба з неписьменністю дорослих;

• відкриття державних українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському;

• відкриття робітфаків;

• план монументальної пропаганди;

• відкриття 150 українських гімназій;

• діяльність агітпоїздів, агітмайданчиків, агітпароплавів тощо;

• створення Української академії мистецтв. 

     Учитель озвучує тезу, а той з учнів, який першим підняв руку, має визначити за якого уряду (ЦР, Української Держави чи УСРР) відбувалась наведена подія, явище чи процес. 

3. Творчі здобутки українських митців.

Робота з підручником. Супроводжується показом відповідних слайдів презентації (слайди 9–11).

 Завдання учням

1. З’ясуйте творчі здобутки українських митців за алгоритмом: «хто? → у якій сфері? → який внесок?».

2. Розкажіть про внесок Г. Нарбута в історію української незалежності, спираючись на репродукції, вміщені на с. 125 підручника. 

Заслуховування відповідей 2-х учнів із кожного з даних питань.

Повідомлення учня (учениці) про М. Бойчука (див. Додаток Б – зразок).

Завдання учням

     Ознайомтесь із репродукцією картини М. Бойчука «Урожай» і дайте відповідь на запитання: 

1. Що зображено на картині?

2. Які художні засоби і кольори використано художником?

3. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати автор?

4. Які ваші враження від картини?

Бесіда за запитаннями до картини.

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Тестування з теми (див. завдання ІХ «Карти учня»

Запитання учням (бесіда)

Що було: А)  позитивного в розвитку української культури 1914–1921 рр.; Б) негативного?

Підсумок учителя. Охопивши порівняно невеликий часовий проміжок, культурні процеси 1914–1921 рр. посіли в історії українського народу помітне місце. Вони відбувалися на зламі історичних епох, втілюючи в собі яскраві, неповторні ознаки того часу і багато в чому суттєво сприяли подальшому розвитку української культури. Ми зв’ясували, що розвиток української культури переживав піднесення. 

Державна підтримка культури зумовила її бурхливий розвиток навіть в несприятливих умовах воєнного часу. Разом з тим, це був час насаджування в українській культурі більшовиками своїх ціннностей і переслідування незгодних діячів культури. Бажаю, щоб у вашому житті проявлялась любов до кращих здобутків української культури даного періоду і втілювались слова О.Олеся, які ви бачите на дошці як епіграф до нашого уроку.

 (показ слайдів 12–13 презентації).

V. Домашнє  завдання.

Вивчити  параграф  з  підручника.

Нові тенденції та чинники розвитку культури 1917-1921 рр.

1. Кампанія “ліквідації неписемності” (лікнеп) розгорнулася:

А)  1918 р.     Б)   1919 р.         В)  1920 р.  Г)  1921 р.

2. Який документ було затверджено в липні 1919 р. українським Раднарком УСРР:

А) ”Про вступ до вищої школи”

Б) ”Положення про єдину трудову школу”

В) ”Про проведення в життя єдиної трудової школи”

Г) ”Постанова про мобілізацію професорського викладацького складу”

3. Першим президентом УАН в 1918 р. став:

А) Д.Багалій     Б) С.Єфремов    В) А.Кримський Г) В.Вернадський

4. Скільки років навчались в єдиній трудовій школі?

А) 10          Б) 8             В) 9             Г) 7

5. Де готували учнів до навчання  у вузах?

А) робітфаки             Б) лікнепи                    В) гуртки   Г) хати-читальні

6. Встановіть хронологічну послідовність:

А) Відкриття Академії наук

Б) Заснування робітничих факультетів (робітфаків)

В) Прийняття “Положення про єдину трудову школу”

Г) Розгорнулася кампанія по ліквідації неписьменності

7. Про кого йде мова:

“Видатний український і російський природознавець, мінералог, кристалог, основоположник геохімії, біохімії, гідрохімії, автор вчень про неосферу, біосферу.

В червні 1918 року на пропозицію міністра освіти  М.Василенка очолив комісію по виробленню законопроекту про заснування Української Академії наук, який 14 листопада 1918 р. затвердив гетьман П.Скоропадський.

В 1918-1919 рр. став першим президентом УАН. Автор близько 700 наукових праць, серед яких “Очерки геохімії” (1924, 1927), “Биохимические очерки” (1922-1932, 1940).

_____________________________________________________________

8. Встановіть відповідність імен видатних українських вчених з галуззю науки, в якій вони працювали:

А) М.Кащенко                                                   1. історик

Б) Д.Багалій                                                       2. природознавець

В) В.Вернадський                                         3. біолог

Г) А.Кримський                                                4. філолог-сходознавець

9. Хто з державних діячів найбільшу роль відводив національно-культурній політиці в Україні?

А) С.Петлюра                               В) В.Винниченко

Б) М.Грушевський           Г) П.Скоропадський

10.  Якого відділу Українська академія наук не мала в листопаді 1918 р.?

А) Філософський             В) Соціально-економічний

Б) Фізико-математичний Г) Історико-філологічний