Тема: Україна на початку німецько-радянської війни. Політичне та соціально-
економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни. Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму. Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець).
Мета: проаналізувати початок та хід бойових дій 1941-1942рр на українських
землях, визначивши основні етапи та хронологічну послідовність окупації українських земель ; розкрити причини поразки радянських військ ; показати на карті території, де відбувались воєнні події Другої світової війни в червні 1941 – листопаді 1942 рр.;розвивати вміння аналізувати,порівнювати зіставляти історичний матеріал ,робити висновки та узагальнення.
Тип уроку: урок формування компетентностей
Формувати групи компетентностей:
-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;
- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості
вивчення історії своєї держави; формувати патріотизм та громадську позицію;
-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;
-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності:
- знати основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;
- розуміти природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства; природу виникнення та наслідки тактики «випаленої землі»;
- уміти встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами; висловити аргументовані судження щодо політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни; використовувати карту як джерело інформації про оборонні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту; охарактеризувати і висловити аргументовані судження щодо діяльності історичних постатей часів війни.
Основні поняття та терміни:
- бліцкриг – теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в короткі терміни, перш ніж противник розгорне свої військові сили;
- евакуація – виведення населення й ресурсів з території, яку може захопити ворог;
- мобілізація – комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан;
- тактика «випаленої землі» - знищення всього, що слугуватиме життєзабезпеченню військ противника й цивільного населення на території, яку може захопити ворог.
Основні дати та події:
- 22 червня 1941 року – напад Німеччини на СРСР;
- 23-29 червня 1941 року – танкова битва в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно;
- липень-вересень 1941 року – оборона Києва;
- липень-жовтень 1941 року – оборона Одеси;
- 30 жовтня 1941 року – 4 липня 1942 року – оборона Севастополя;
- травень-червень 1942 року – поразка радянських військ під Харковом і на Керченському півострові;
- 22 липня 1942 року – завершення окупації УРСР військами Німеччини та її союзників.
Обладнання: підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали,
роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.
Хід уроку:
І. Організація навчальної діяльності.
Прослуховування аудіоапису звернення Левітана
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Коли розпочалась Друга світова війна?
- Які українські землі першими відчули початок війни?
- Які наслідки «визвольного походу» для західноукраїнських земель?
- До складу скількох держав входили українські землі напередодні війни проти СРСР?
- Коли розпочалася так звана Велика Вітчизняна війна?
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву № 21 (план «Барбаросса») — план нападу на СРСР. «Коли ми говоримо сьогодні про придбання нових земель і нового простору в Європі, то насамперед думаємо про Росію та про підкорені нею окраїнні держави... Ця колосальна імперія на сході дозріла для її ліквідації», — зазначав Гітлер.
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІІ. Вивчення нової теми.
Напад Німеччини на СРСР. Відступ Червоної армії
Учитель. 22 червня 1941 р. після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр» і «Південь» німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ. До середини червня фронт стратегічного наступу гітлерівських військ становив 3 000 км, глибина вторгнення на головних напрямках — 400-600 км. За три тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50 % особового складу — це 3/5 військ, що перебували в західних округах.
Робота з картою
Покажіть на карті, у яких напрямках просувалися німецькі війська територією СРСР.
Робота з підручником
За підручником учні визначають причини невдач Червоної армії на початку війни: раптовість нападу; матеріальна непідготовленість до війни; незавершеність процесу переозброєння СРСР; відсутність надійних союзників; міжнародна ізоляція Радянського Союзу; розпорошення сил Червоної армії на кордонах; масові репресії армійського командного складу наприкінці 30-х років; некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва.
Учитель. Німецькі війська, маючи величезний досвід у веденні сучасної війни, були раціонально розташовані, зокрема на напрямах головних ударів вони в 6-8 разів переважали радянські війська, які їм протистояли. Німецькі танкові з’єднання просувалися зі швидкістю 50-60 км за добу за підтримки мотопіхоти, створюючи небувалі в історії воєн оточення — котли. Уже за перші два дні бойових дій на аеродромах та в повітрі Червона армія втратила понад дві тисячі літаків, залишившись без прикриття з повітря.
Запитання
Як ви вважаєте, чому втрати Південно-Західного фронту суттєво переважали втрати німецької групи військ «Південь», що наступала у напрямку Києва?
⇒⇒ Мобілізаційні заходи 1941 року та евакуація
Робота зі схемою
Учитель. Із початком вторгнення нацистських військ керівництво СРСР закликало населення до всенародного опору загарбникам. Ця війна була для більшості радянських людей Великою
Вітчизняною війною, тобто справедливою, визвольною. Відповідно до директив створеного 30 червня 1941 р. Державного комітету оборони (ДКО), який перебрав на себе всю повноту влади в Радянському Союзі, відбувалась мобілізація засобів і ресурсів в Україні. За липень 1941 — червень 1942 р. з України до армії та на флот призвали 3 млн 185 тис. осіб, у 12 областях сформували народне ополчення у складі 1,3 млн осіб, 657 винищувальних батальйонів, у яких формально налічувалося 160 тис. бійців. Водночас здійснювалася перебудова народного господарства на воєнний лад. Був збільшений робочий день, скасовувалися чергові й додаткові відпустки, запроваджувалися обов’язкові понаднормові роботи. Машинобудівні заводи України переналаштовувалися на виробництво озброєння, боєприпасів, військового обладнання.
До серпня 1941 р. спад виробництва в багатьох галузях економіки СРСР досяг небаченого рівня: прокат кольорових металів знизився в 430 разів, виробництво шарикопідшипників — у 21 раз. Понад 80 % військово-промислового комплексу, включаючи 94 % авіазаводів, опинилися у фронтовій або прифронтовій зоні. В Україні 26 червня за рішенням ЦК КП(б)У та РНК УРСР була створена спеціальна комісія на чолі із заступником голови РНК УРСР Д. Жилою. Але оскільки воєнна доктрина передбачала війну «на чужій території», то не було розроблено планів евакуації. Усе робилося якнайшвидше. У ході евакуації з України було вивезено на Схід 550 підприємств (лише з Києва — 197), понад 70 ВНЗ, 276 училищ фабрично-заводського навчання, не менше 3,5 млн осіб населення. Робітники, колгоспники, інтелігенція Радянської України були евакуйовані до 43 східних областей й автономних республік Російської Федерації, Казахстану, Узбекистану, Киргизії, Таджикистану, Туркменії. На схід перебазувалися колгоспи, радгоспи, МТС, з яких у тил відправили понад 34 тис. тракторів, а також понад 6,3 млн голів худоби. У глибокий тил також було евакуйовано більшість науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, театрів, музеїв, медичних закладів. Вивезено і збережено фонди багатьох архівів і музеїв. Але через непідготовленість і недостатню організованість багато з того, що варто було б вивезти, не було евакуйовано. Через паніку та безлад вдалося евакуювати в тил менше 60 % великої рогатої худоби, 26,7 % свиней, 14,5 % коней. До 25 вересня 1941 р. вивезли лише 4 335 тракторів з26651.Аза розпорядженням керівних органів усе цінне майно, у тому числі хліб, пальне і т. п., яке не можна вивезти, слід було знищувати, що керівники й робили.
Колосальний обсяг робіт виконали трудящі України в липні
1941 — червні 1942 p., зводячи оборонні рубежі. Було збудовано понад 4 000 км загороджувальних ліній, вручну переміщено 17 млн м3 землі, підготовлено 20 тис. військово-інженерних споруд. Проте усі зусилля виявилися марними, оскільки танкові з’єднання вермахту обійшли майже всі оборонні споруди.
Запитання
1. Про що свідчать оборонні заходи, які здійснювало радянське керівництво на початку війни?
2. Подумайте, які прорахунки були допущені радянським керівництвом під час перебудови життя держави на воєнний лад.
Військові події 1941-1942 pp. Окупація України
Робота з хронологічною таблицею
У ході роботи з таблицею заслуховуються повідомлення учнів про найбільші битви початкового періоду Великої Вітчизняної війни.
ВІЙСЬКОВІ ПОДІЇ 1941-1942 PP.
Дата
Подія
22 червня 1941р.
Бомбардування німецькою авіацією українських міст (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь та ін.), запеклі бої на кордонах
23-29 червня 1941 р.
Найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне, у якій взяли участь з обох сторін близько 2 тис. танків (на тиждень затримала просування німців)
30 червня — 11 липня 1941р.
Відступ Червоної армії на обох фронтах: на Півдні вороги захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва
11 липня — 22 вересня 1941р.
Київська оборонна операція, яка в результаті некомпетентного керівництва Й. Сталіна та його оточення закінчилася катастрофою для Південно-Західного фронту. Загинули і потрапили в полон понад 600 тис. осіб, які опинилися в оточенні, в т. ч. командуючий фронтом М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко, начальник штабу фронту В.Тупиков
19 вересня 1941р.
Гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великі підприємства Лівобережжя та Донбасу
5 серпня — 16 жовтня 1941р.
Оборона Одеси. Протягом 73 днів захисники міста утримували 300-тисячну ворожу армію, завдаючи їй великих втрат
25 жовтня 1941р.
Гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу
30 жовтня 1941р. — 4 липня 1942 р.
Героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів
16 листопада 1941 р.
Радянські війська залишили Крим (крім невеликого клаптика із Севастополем)
Кінець 1941р.
Війська Південно-Західного фронту закріпилися на лінії Вовчанськ—Балаклея-Красний Лиман, а Південного — на лінії Артемівськ-Шахтарське-Большекрєпінська
12-29 травня 1942 р.
Наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки якої були трагічними: у районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії; втрати склали близько 240 тис. осіб
22 липня 1942 р.
Повна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення міста Свердловська Ворошиловградської області (нині — Луганської). Ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» було зірвано
ОКУПАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ 1941 РОКУ
Дата
Місто
25 червня
Луцьк
28 червня
Рівне
30 червня
Львів
2 липня
Тернопіль
2 липня
Станіслав
3 липня
Дрогобич
9 липня
Житомир
10 липня
Кам’янець-Подільський
19 липня
Вінниця
14 серпня
Кіровоград
17 серпня
Миколаїв
19 серпня
Херсон
22 серпня
Черкаси
25 серпня
Дніпропетровськ
9 вересня
Чернігів
18 вересня
Полтава
19 вересня
Київ
3 жовтня
Запоріжжя
10 жовтня
Суми
17 жовтня
Одеса
21 жовтня
Сталіно
24 жовтня
Харків
Повідомлення учнів
1. Оборона Києва.
2. Оборона Одеси.
3. Оборона Севастополя та воєнні дії в Криму.
Запитання
1. Поміркуйте, чому Гітлер назвав Київську операцію «найбільшою битвою у світовій історії», а українські історики — «великою трагедією». Відповідь обґрунтуйте.
2. Як ви вважаєте, чому оборона Одеси мала велике стратегічне і політичне значення?
3. Які наслідки для України мали оборонні бої літа-осені 1941 — початку 1942 pp.? Покажіть на карті українські території, які були окуповані німцями в даний період.
Учитель. Отже, протягом літа-осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим. Розгром у грудні 1941 р. під Москвою 38 німецьких дивізій зірвав плани «бліцкригу», створивши умови для контрнаступу радянських військ. У березні наступного року Генеральний штаб запропонував план операції на весну і початок літа 1942 р. Головна ідея цього документа — активна стратегічна оборона, накопичення резервів, а потім — рішучий наступ. Сталін же наполягав на серії наступальних операцій на окремих напрямках, наголошуючи: «Не сидіти ж нам в обороні склавши руки і чекати, доки німці вдарять першими». Операції планували в Криму, під Харковом, під Ленінградом і ще на декількох напрямках. «Те, що наступальні дії мали розгорнутися на великій кількості ділянок, — писав у своїх спогадах начальник оперативного відділу Генерального штабу С.Штеменко, — загрожувало бідою: наші війська опинилися втягнутими в операції з сумнівним наслідком, подрібнювалися сили, котрих і так було обмаль».
Неприємності розпочалися з того, що після трьох невдалих спроб (у лютому-квітні 1942 р.) прорвати оборону німців Кримський фронт змушений був перейти до оборони. Битва закінчилася цілковитою катастрофою для радянських військ і втратою Керченського півострова. 4 липня 1942 р. фашисти захопили Севастополь. Катастрофічною поразкою завершився розпочатий 12 травня
1942 р. наступ на харківському напрямку. Погана організація, недостатнє матеріальне забезпечення, тактичні помилки призвели до трагедії (у полон потрапило 240 тис. червоноармійців).
Поразки радянських військ в Україні та Криму змінили ситуацію на користь німців. Оволодівши стратегічною ініціативою, вони 28 червня 1942 р. розпочали широкомасштабний наступ. 22 липня 1942 p., після захоплення гітлерівцями м. Свердловська Ворошиловградської області, вся територія УРСР була остаточно окупована.
ІV. Висновки та узагальнення.
Графічний диктант
Позначте правильні твердження знаком «+» , а неправильні — знаком «-» .
1. «План Барбаросса» був підписаний Гітлером 28 грудня 1940 р.
2. Велика Вітчизняна війна розпочалася 22 липня 1941 р.
3. «План Барбаросса» передбачав блискавичний розгром СРСР.
4. Основними напрямками наступу Німеччини на СРСР були: «Північ», «Схід», «Південь».
5. Найбільша танкова битва початкового періоду війни відбулася в районі Луцьк-Броди-Рівне.
6. Київська оборонна операція закінчилися катастрофою для Південно-Західного фронту, загинули та потрапили в полон понад 800 тис. осіб.
7. Оборона Києва тривала 90 днів.
8. Оборона Одеси розпочалася 5 серпня 1941 р. і тривала 73 дні.
9. Героїчна оборона Севастополя тривала 250 днів.
10. Радянські війська остаточно залишили Крим наприкінці 1941 р.
11. Наступальна операція радянських військ у травні 1942 р. закінчилася трагічно, втрати склали близько 100 тис. осіб.
12. Територія України була повністю окупована німцями 22 червня 1942 р.
-За яким планом відбувалась війна проти СРСР? В чому його суть?
-Які основні причини поразки Червоної армії на початковому етапі війни?
-Оборона яких українських міст тривала найдовше? Який статус отримали ці міста?
-Назвіть найбільшу танкову битву початкового етапу війни?Коли вона відбувалась?
Оберіть факти, що стосуються Михайла Петровича Кирпоноса:
1. Командувач Київським Особливим військовим округом (з 22 лютого 1941 р.)
2. Командувач Одеським Особливим військовим округом (з 22 лютого 1941 р.)
3. В якості начальника Генерального штабу здійснював загальне командування військами під час прикордонних танкових боїв.
4. Командувач Південним фронтом, бойові з’єднання якого були оточені під Уманню.
5. Командувач Південно-Західним фронтом, бойові з’єднання якого вели оборонні бої на Правобережній Україні
6. У рукопашній сутичці під Полтавою був поранений осколками міни в грудь і помер.
V. Домашнє завдання.
Вивчити параграф з підручника.