Освіта і наука в 1920-1930-х рр.

Тема: Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. 

Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.

Мета: проаналізувати політику більшовиків у галузі культури, що була офіційно 

названа культурною революцією, розкрити її значення для зміцнення новоутвореної державної структури - Радянського Союзу, тим самим хоч на певний період компенсувати втрату політичного суверенітету України; показати, що політика українізації сприяла піднесенню національної культури, оновленню української інтелігенції, висвітити яскраві постаті українського національного відродження, зазначивши при цьому, що культура й духовне життя народу були підпорядковані ідеологічним настановам партії більшовиків, пояснити зміст основних термінів і понять; формувати в учнів логічне та історичне мислення, переконливо висловлювати власні судження, робити самостійні висновки навички роботи  з комп’ютером та пошуковими системами; виховувати їх на кращих зразках національної культури, прищеплювати учням почуття національної гідності, самодостатності, виховувати почуття любові до рідної землі, поваги до видатних осіб історичного минулого нашої держави.

Тип  уроку: урок  формування компетентностей

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості 

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації.

Обладнання:  підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали, 

роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• висловлювати та аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

• визначати причини та наслідки ідеологізаціі національно-культурного життя в УРСР;

• формулювати власні судження про причини посилення русифікації, зміни в масовій психології та свідомості населення, антицерковну політику радянської влади та їхні наслідки;

• називати та застосовувати поняття й терміни: «розстріляне відродження», ідеологізація культурного життя;

• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Олександр Довженко, Лесь Курбас, Микола Хвильовий.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда

1. Охарактеризувати норми Конституції 1937 р., зробити висновки про її позитивні й негативні ознаки.

2. «репресії в галузі соціалістичного будівництва є необхідним елементом наступу», — говорив Йосип Сталін. Дайте оцінку цьому висловлюванню Сталіна.

3. Яких верств населення торкнулися репресії в першу чергу?

Епіграф до уроку

Одчиняйте двері - Наречена йде!

Одчиняйте двері - Голуба блакить!

Очі, серце і хорали Стали,

Ждуть...

Одчинились двері –

Горобина ніч!

Одчинились двері –

Всі шляхи в крові!..     П.Тичина

Мотивація уроку

Дорогі десятикласники, ми з вами продовжуємо вивчення історії України у XX ст., а саме періоду Нової економічної політики.

Культурний розвиток України у 20-ті роки - один з феноменів української історії. Адже країна пережила найважчу війну, втратила багатьох видатних вчених, письменників в наслідок їх загибелі чи еміграції, мала відновлювати абсолютно зруйновану економіку. Після завершення громадянської війни і приходу до влади комуністичної партії, зі створенням Радянського Союзу змінилися умови розвитку культури загалом в СРСР, а також в Україні. Революція привела в рух різні соціальні сили, дала відчуття свободи, створення нового, незвіданого. Майстрами української культури були і гарячі прихильники нової влади, і аполітичні люди, і противники більшовизму, які, розвиваючи національну культуру, вбачали певну альтернативу незалежності, яку не вдалося досягти. умовах НЕПу та внутрішньопартійної боротьби допускалися елементи демократії. Уперше за довгі роки українська культура отримала державну підтримку.

Звичайно ж політизація культурного процесу не приховувалася: партія вимагала, щоб культура була національною за змістом, але не суперечила комуністичній теорії.

Метою культурної революції було формування у свідомості мас певних стереотипів, які б зробили поведінку широких верств населення прогнозованою та контрольованою з боку органів радянської влади.

В останні роки непу утверджувалися погляди на культуру як на один із напрямків соціалістичного будівництва — поряд з індустріалізацією й колективізацією сільського господарства.

Попри все, 20-ті рр. були періодом відродження культури. Однак головним поштовхом до відродження була революція, яка сповнила культурну діяльність відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень. Розвиток культури в період НЕПу часто називають «золотим часом української культури».

Ключове питання уроку: Чи можемо ми рубіж 20-х років у розвитку української культури, яка розвивалася в контексті європейського та світового культурного процесу вважати періодом «Українського культурного Ренесансу»

Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

Метод «Мозковий штурм»

-    Визначте умови, за яких розвивалася українська культура в період непу.

Згрупуйте їх за позитивними і негативними чинниками, що спостерігалися в ній у цей час (робота в парах)

Робота в Інтернеті в пошуковику по визначенню термінів: українізація, культурна революція, лікнеп.

За результатами відповідей учнів складається таблиця.

Умови розвитку української культури

 Позитивні чинники

Негативні чинники

 активізація суспільно-політичних процесів

• багатогранний спалах творчої енергії, поява великої плеяди нових талантів,які були аполітичними й вірили в ідею «мистецтва задля мистецтва».

• кампанія партії спрямована на розширення підтримки з боку неросійських народів

• зростання загальних настроїв національного оптимізму

•  підтримка з боку держави

• 
  зневажливе ставлення до радянської влади

• значна еміграцію діячів літератури і мистецтва

•  культура ставала частиною політики правлячої партії

• боротьба «старої» інтелігенції та «нової» - пролетарії

• наростання уніфікації, централізації, тотальної ідеологізації, загальне зниження рівня культури

• занепад самодержавства

Відеоряд подій української революції у сфері культури.

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та скажіть, чому «культурна революція» стала основним завданням в роки «Великого перелому».

Тоталітарна влада в СРСР будувалася на суцільній уніфікації соціуму, монополізмі в політичній, ідеологічній, культурній сферах. Схема боротьби добра зі злом була доведена до абсурду — все «не наше» оголошувалося ворожим (проф. Л. Нагорна).

Вправа «Асоціації»

• Назвіть асоціації, що виникають, коли чуєте поняття «культурна революція».

Робота з порівняльною таблицею

• Опрацюйте відповідний матеріал підручника та додаткові джерела інформації і складіть порівняльну таблицю «Освіта в Україні у 20-ті і 30-ті рр. ХХ ст.». Орієнтовний вигляд таблиці

Розвиток освіти у 20-ті рр.

Розвиток освіти у 30-ті рр.

• Боротьба з неписьменністю:

• Травень 1920 р. — Постанова «Про боротьбу з неписьменністю»: все неписьменне населення від 8 до

50 років повинно було навчитися грамоти

• Остаточно подолано неписьменність (1939 р. лише 1,5 % дорослого населення лишилося неписьменними).

• 1930 р. — Постанова «Про загальне обов’язкове навчання» (до 1932 р. перейти до обов’язкового початкового, а в містах до загального семирічного навчання)

Розвиток освіти у 20-ті рр.

Розвиток освіти у 30-ті рр.

• 1921 р. — Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з неписьменністю.

• 1923 р. — товариство «Геть неписьменність» на чолі з Г. Петровським.

• Видання букварів.

• Школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) — забезпечення необхідною професійною підготовкою — робітфаки.

• Матеріальні труднощі народної школи.

• Нестача вчителів, але в часи непу ситуація з кадрами покращиться.

• Існування шкіл національних меншин.

• Робота із сиротами (О. Макаренко).

• Чистки студентів за соціальною ознакою.

• Оскільки 1919 р. було ліквідовано університети, у 20-ті рр. були створені інститути народної освіти, куди приймали студентів за класовою ознакою (право вступу без екзаменів мали діти селян і робітників).

• Відсутність оцінок

• Розширилася мережа середніх спеціальних закладів.

• 1932 р. — відновлюється викладання предмета «історія».

• 1933 р. — відновилась діяльність університетів.

• 1935 р. — запроваджено словесну шкалу оцінювання.

• Не було ліквідовано дефіцит вчителів

з вищою освітою; не вистачало шкільних приміщень.

• Навчальні програми і весь процес навчання було ідеологізовано в дусі більшовизму.

• У школах діяли комсомольські і піонерські організації, які здійснювали не тільки суто виховні функції, але й ідеологічний контроль за школярами.

• Було припинено українізацію.

• Багато педагогів стало жертвами репресій.

• Рівень вищої освіти, а також загальнокультурний і моральний рівень інтелігенції знизився.

• 1938 р. — Постанова «Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України»

Робота з історичним джерелом

• Посилаючись на текст документа, поясніть, чим ЦК КП(б)У та Раднарком УРСР мотивували необхідність обов’язкового вивчення російської мови в українських навчальних закладах.

Постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 20 квітня 1938 р.

«Про обов'язкове вивчення російської мови в неросійських школах України»

«РНК УРСР і ЦК КП(б)У відмічають, що внаслідок підривної роботи контрреволюційних троцькістсько-бухарінських і буржуазно-націоналістичних елементів викладання російської мови в школах України поставлено незадовільно...

Необхідність вивчення російської мови в школах України обумовлено, по-перше, посиленням братерського зв’язку та єднанням між українським народом і російським народом і народами Союзу РСР; по-друге, щоб сприяти вдосконаленню українських кадрів у галузі наукових і технічних знань; по-третє, щоб забезпечити необхідні умови для успішного несення усіма громадянами УРСР військової служби в рядах Робітничо-Селянської Червоної Армії і Військово-Морського Флоту.»

Бесіда

1. Чи сприяла розвиткові науки українізація? Якщо так, то яким чином?

2. Імена яких вчених 20-х років ви запам’ятали?

3. Назвіть центральну наукову установу в Україні.

Робота з таблицею

• Проаналізуйте зміст таблиці і назвіть галузі, яким надавалась перевага. 

АН УРСР — вища наукова установа. З 1930 р. очолив О. Богомолець.

Плідно працювала Академія наук — низка науково-дослідних інститутів, окремі вчені (І. Курчатов, Л. Ландау, Є. Патон, М. Крилов, М. Боголюбов, Ю. Кондратюк, О. Палладін, Д. Воронцов, О. Богомолець та ін.).

Були зроблені відкриття світового значення:

• кінетична теорія плазми;

• метод електрозварювання металів (Є. Патон і колектив Інституту електрозварювання);

• теорія космічних польотів (Ю. Кондратюк);

• штучне розщеплення атомного ядра літія (вчені Харківського фізико-технічного інституту);

• теорія нелінійної математики (М. Крилов, М. Боголюбов).

Численні вчені були піддані репресіям (математик М. Кравчук, історики М. Яворський, М. Грушевський, винахідник Ю. Кондратюк, геолог Н. Світальський, генетик І. Агол та ін.)

Повідомлення учнів

Виступи учнів з повідомленнями про життя і діяльність Миколи Хвильового. Робота з таблицею

• Опрацювати текст підручника та додаткові джерела інформації й заповнити таблицю «Українська література 20-х рр. ХХ ст.».

Прізвище письменника

Основні твори

Головні ідеї творів

Виступ учнів з презентаціями

1. «Образотворче мистецтво 20-х і 30-х рр. ХХ ст.».

2. «Український театр і кіномистецтво у 20-ті і 30-ті рр. ХХ ст.».

Повідомлення учнів

Виступи учнів з повідомленнями про церковну політику більшовиків у 20-ті і 30-ті рр. ХХ ст.

Робота над поняттям

«Розстріляне відродження» — умовна назва літературно-мистецького покоління 20-30-х років ХХ ст., репресованого більшовицьким режимом.

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та скажіть, як, на ваш розсуд, подібні репресії мали позначитись на стані науки і культури в Україні.

Із книги Т. Гунчака «Україна. Перша половина ХХ ст.»

«1. Знищено Українську автокефальну православну церкву з усім єпископатом, духівництвом і багатьма вірянами.

2. Знищено основоположника і творця новітньої української історичної школи академіка Михайла Грушевського, всіх його учнів і всі наукові заклади, де вони працювали.

3. Знищено історичну школу академіка Матвія Яворського з усіма учнями і заснований ним Інститут історії.

4. Знищено філософську школу академіка Володимира Юринця, усіх його учнів, а також Інститут філософії.

5. Знищено Науково-дослідний інститут літературознавства імені Шевченка, а його директора Сергія Пилипенка та більшість працівників ув’язнено або розстріляно.

6. Знищено Науково-дослідний інститут історії імені академіка Дмитра Баталія з усіма співробітниками.

7. Розгромлено Інститут мовознавства Академії наук. Переважну більшість співробітників інституту знищено.

8. Знищені Сільськогосподарська академія і Науково-дослідний інститут економіки та організації сільського господарства з його керівниками та співробітниками.

9. Розгромлено Український науково-дослідний інститут сходознавства, а директора Величка і більшість наукових співробітників заарештовано.

10. Розгромлено всі літературно-мистецькі об’єднання та організації, а всіх основних письменників і критиків заарештовано.

11. Знищена велика мистецька школа бойчукістів на чолі з видатним художником Михайлом Бойчуком.

12. Знищено театр «Березіль», а його керівника Леся Курбаса і низку визначних акторів ув’язнено. Курбас загинув у концтаборі.

13. Розгромлено видавництво і редакцію Української Радянської Енциклопедії, а керівництво і редакторів її знищено».

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Ми з вами дізналися багато нового і цікавого про українську культуру у 20-х рр. XX ст. Тож давайте використаємо свої нові знання і спробуємо змоделювати одну життєву ситуацію.

Моделювання життєвих історичних ситуацій

1926 рік. Українська Радянська Соціалістична Республіка. У місті Києві живе сім'я Тищенків. Голова сім'ї Іван Васильович Тищенко - працює в міністерстві освіти. Він є активним учасником політики, яку проводять більшовики в сфері культури. Його дружина - Марія Тищенко працює вчителем початкових класів в одній з україномовних шкіл міста Київ. У подружжя є троє дітей - син Петро, якому 21 рік, він є студентом Київського університету факультету історії; донька Наталя - 15 років - учениця 7 класу в школі, де працює її мати; син Петро - 4 роки, який відвідує дитячий садок. З сім'єю проживає також батько Івана - Мартин Тищенко, який брав участь в подіях української революції на стороні військ УНР.

Завдання: на основі отриманої інформації, використовуючи терміни «українізація», «культурна революція», «лікнеп», визначити життя цієї сім'ї протягом наступних 10 років.

Пропоню вам повернутися до ключового питання нашого уроку та спробувати дати на нього відповідь.

Підсумовуючи, повернемося до епіграфу уроку і спробуємо, розглянувши на уроці багатий, об’ємний матеріал, з’ясувати, як слова з поезії відомого поета П. Тичини стосуються теми нашого уроку та чи можуть вони характеризувати процеси, які відбувалися в культурному розвитку та житті українських митців.

Робота з і сторичною інформацією

• Прокоментуйте слова історика Ярослава Грицака.

«Проголошена більшовиками формула модернізації країни ще більше підсилювала роль національної освіти: їхні плани передбачали проведення не просто індустріалізації, а індустріалізації соціалістичної. Щоб прискорити побудову соціалізму, слід прищепити народним масам його ідеали, а найкраще це було робити народною, зрозумілою мовою... Але у 1931-1934 рр. Сталін проголосив, що СРСР позбавився своєї відсталості і що побудова соціалістичного фундаменту завершена. Відповідно до цієї логіки зникла потреба проводити модернізацію у формі «коренізації». Її заступила русифікація».

V. Домашнє  завдання.

Вивчити  параграф  з  підручника.