РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ:

1.Визначте для себе головні життєві цілі і зосередьте зусилля на їх досягненні.

2. Щоранку, піднімаючись з ліжка, думайте про щось хороше, посміхніться, нагадайте собі, що все буде добре, у вас чудовий настрій.  Не забувайте хвалити себе!

3. Плануйте не тільки свій робочий час, а й свій відпочинок.

4. Особливе місце відводьте сну. Сон повинен бути спокійним,

не менше 7-8 годин. Перед сном можна приймати заспокійливу ванну з аромамаслами.

5. Використовуйте протягом дня короткі паузи (хвилини очікування, вимушеної бездіяльності) для розслаблення.

6. Володійте своїми емоціями! Намагайтесь визначати, яка саме емоція переважає в даний момент і що є причиною цієї емоції.

7. Не нехтуйте спілкуванням! Обговорюйте з близькими вам людьми свої проблеми.

8. Відпочивайте разом з сім'єю, близькими друзями, колегами.

9. Знайдіть місце для гумору і сміху у вашому житті. Коли у вас поганий настрій, подивіться кінокомедію, відвідайте цирк, почитайте анекдоти.

10.Умійте відмовляти ввічливо, але переконливо!

11. Якщо негативні емоції захопили вас під час спілкування, то зробіть паузу, помовчіть кілька хвилин, порахуйте до 10, вийдіть з приміщення, займіться іншим видом діяльності: переберіть папери на столі, поговоріть зі своїми колегами на нейтральні теми, підійдіть до вікна і подивіться в нього, розгляньте вуличний рух, небо, дерева, порадійте погоді, сонцю.

12. Робіть дні "інформаційного відпочинку" від ТБ і комп'ютера.

13. Відвідуйте музеї, виставки, театр, концерти.

14. Найкращим засобом для зняття нервової напруги є фізичні навантаження – фізична культура і фізична праця. Дуже корисним також є розслабляючий масаж. Чудовим засобом досягнення внутрішньої рівноваги є йога, дихальна гімнастика, релаксація.

15. Позитивний вплив на нервову систему і настрій має також спілкування з тваринами.

10 ПОРАД ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ    

У світі, де люди стикаються зі стресом, тривогою, депресією та іншими емоційними проблемами, поради психолога можуть допомогти уникнути багатьох проблем і досягти більшої гармонії та задоволення в житті.

Більшість проблем – з дитинства. Подивіться на своїх батьків.

Яка у них модель поведінки? Які у них мотиви? Існує колосальна кількість теорій, які дають відповідь на питання, чому у вашої проблеми ноги ростуть з дитинства. Пояснивши для себе, чому мама або тато так поводились, ви зможете їх зрозуміти і пробачити, а це величезний крок до прийняття себе таким, яким ви є.

Решта проблем – з голови.

Внутрішні діалоги на тему «треба було йому так відповісти» або «він так вчинив, бо…» не мають ніякої користі. Ми не можемо пояснити вчинки інших людей: вони росли в інших умовах, у них зовсім відмінний від нашого досвід. Тому додумування мотивів вчинків – це створення саму собі проблем.

Більше думайте про себе, менше думайте про оцінки людей навколо.

Порівнювати себе з іншими – пропаща справа. Знову ж, у кожного свій багаж знань і матеріальних благ, свій тип фігури і психотип, свої бажання і досягнення. Підглянути у інших ідею – це конструктивно, так ми формуємо свої бажання. Але копіювати чиєсь життя – деструктивно, треба жити своїм.

Відпустіть ситуацію.

У своєму прагненні щось змінити дуже важливо не перестаратися. Якщо у вашій родині проблеми і ви знаєте, що конкретно потрібно змінити, то  міняйте це, але не вимагайте того ж від інших членів сім’ї. Ви можете змінитися самі і відпустити ситуацію, а можете насильно вчити своїх рідних і увігнати сім’ю в стрес. Вибирайте.

Покиньте зону комфорту.

Порада працює для всіх сфер життя. Хочете знайти чоловіка – ходіть на побачення, змінити роботу – ходіть на співбесіди, знайти своє призначення – пробуйте все, що цікаво… Що б не захотіла змінити людина, їй доведеться вийти із зони комфорту.

Не будьте собі катом, будьте другом.

Потрібно вміти приймати поразку і неможливість вплинути на щось важливе для вас, засмучуватися через це і навіть сумувати. Головне – не згадувати потім цей час як витрачений даремно. Зупинитися на шляху або роздоріжжі – це переварити отриманий досвід і вибрати правильну дорогу. 

Психологічна готовність дітей старшого дошкільного віку 

до навчання у школі

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки його перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок. Необхідних для шкільного навчання.

5 основних складових, що мають бути сформовані:

• Мотиваційна готовність виявляється у настроях дитини, її прагненні, бажанні йти до школи, яке поєднується з тим, як дитина уявляє вимоги школи, наскільки готова змінити свою дошкільну, ігрову позицію. Вона зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої дітям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних процесів: прагнення пізнати щось нове, що несе в собі школа. Якщо така пізнавальна активність не сформована, дітей приваблюють різноманітні сторонні мотиви, пов’язані зі сприйманням школи як місця для розваг.

• Фізіологічна готовність означає достатній рівень розвитку психофізіологічних (рівень сформованості дрібної моторики), фізіологічних (ріст, вага, кількість постійних зубів) й анатомо-морфологічних функцій і структур дитячого організму, стан здоров’я (фізіологічна зрілість). Цей рівень повинен забезпечити витримування дитиною відповідних навантажень і стимулювати до подальшого розвитку.

• Інтелектуальна готовність пов’язана з розвитком пізнавальної сфери дитини. Навчання в сучасній школі вимагає, щоб діти прийшли до школи з досить широким колом знань і вмінь, а головне – з розвиненим сприйманням і мисленням (вони повинні здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо), які дають змогу систематично спостерігати за предметами та явищами, виокремлювати в них суттєві ознаки, міркувати і робити умовисновки). Крім того, діти мають володіти початковими навчальними вміннями (концентрувати увагу не на результаті, а на процесі навчальних завдань).

• Емоційно-вольова готовність визначається рівнем сформованості довільності основних психічних процесів та поведінки, самоорганізованістю, зосередженістю, умінням контролювати свої емоції, вмінням дошкільника керувати своє пізнавальною активністю, спрямовуючи її на розв’язання навчальних задач.

• Соціальна готовність означає адекватність дитини, її здатність жити і розвиватися в соціальному оточенні, мати відповідні навички комунікації, соціальну компетентність (вербальну активність, виконання вимог та дотримання правил поведінки, відстоювання власної позиції, прийняття рішень, орієнтація у просторі та часі, толерантність, емпатія тощо).

Сімейні звички та готовність до школи… батьків

Сімейні звички, традиції можуть також допомогти сформувати позитивне відношення дитини до навчання та сильно полегшити адаптацію до школи.

Можна порекомендувати декілька дієвих лайфхаків:

• на всі численні питання дошкільняти батькам не варто відповідати занадто швидко — краще дати час знайти відповідь чи пофантазувати в напрямку пошуку відповіді дитині самій;

• дуже важливо читати дітям. Про користь читання вголос написані численні статті, і то справді неймовірно корисно дітям. Тож 10 чи 20 хв (тут немає верхньої межі часових обмежень) — от скільки виходить знайти часу завантаженим батькам, стільки і добре, — але потрібно намагатися читати щодня;

• підтримка батьків важлива не лише в конфліктних ситуаціях, потрібно також разом і радіти та веселитися — радість, розділена з дитиною, примножується;

• варто намагатися розмовляти гарною мовою — дитина вчиться грамоті насамперед від батьків. 

Є ще один момент: важливо,  щоб батьки…самі були готовими до вступу до школи їхньої дитини. Саме так це звучить. І ні, це не жарт).

Батьки мають бути морально готовими до відокремлення їхньої дитини, до її нового статусу “школяра”, і бути налаштованими спокійно і впевнено, щоб саме такий настрій, який дуже тонко відчуває дошкільня, і передавався дитині.

 1 травня в Україні та світі розпочинається Місяць обізнаності  про ментальне здоров*я. В Україні він проходитиме із закликом віднайти свої сенси, які у часи випробувань працюють як внутрішні опори: "Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої на платформі howareu.com ".  

Сенси як теплі та підтримуючі послання зібрала у "СенсоТеку. Ти як?"  Всеукраїнська програма ментального здоров*я "Ти як?" - ініціатива першої леді Олени ЗЕЛЕНСЬКОЇ, разом з психологинею Світланою РОЙЗ.

З 1 травня щодня сенси з*являтимуться на платформі "Ти як?" -  разом із рекомендаціями, як попіклуватися про ментальне здоров*я. Серед інструментів для підтримки себе і близьких - оновлений розділ "Самодопомога" на платформі "Ти як?" та застосунок "Моментал".