Онлайн

Ресурс «Григорій Сковорода. «Байки харківські»: читаємо, слухаємо, вивчаємо…», створений фахівцями Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка.

Ресурс узагальнює інформацію про окремі видання «Байок харківських» і наукові дослідження цього жанру творчості Г. Сковороди, надає доступ до повних текстів байок в інтернеті, методико-бібліографічних, а також фото-, аудіо- та відеоматеріалів.

На базі Полтавської політехніки відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди».

Науковці та популяризатори творчості українського філософа матимуть нагоду поділитися власними напрацюваннями за наступними напрямами:

• Переосмислення філософських ідей Григорія Сковороди в умовах війни в Україні;

• Педагогічна спадщина Григорія Сковороди;

• Літературна творчість «українського Сократа» в сучасному дискурсі;

• Життєвий та творчий шлях Григорія Сковороди: краєзнавчі аспекти;

• Григорій Сковорода в сучасному мистецтві.

За результатами конференції видадуть колективну монографію.

Проєкт skovoroda.today від імені філософа пропонує написати листа в майбутнє. 

Лист можна писати собі чи близькій людині. Адресат отримає його після перемоги України в російсько-українській війні.

Окрім того, можна відвідати інстаграм-сторінку, яку ведуть від імені 28–річного Грега — саме так Григорій підписував свої листи. Протягом 300 днів до дня народження філософа на сторінці публікують дописи під хештегами.

Покликання на джерело: https://is.gd/y1Oe1b  

Що? Радіодиктант національної єдності.

Коли? У День української писемності та мови – 9 листопада об 11:00 год.

Хто автор? Українська письменниця та режисерка Ірина Цілик.

Хто читає? Народна артистка, Герой України Ада Роговцева

Який формат?

в ефірі Українського Радіо та Радіо культура;

в ефірі телеканалу Суспільне Культура;

на сторінці ФБ Суспільного, ютуб-каналі Українського Радіо та Суспільне Новини;

у додатку suspilne.radio  або Дія.

Як перевірити?

надіслати паперовий лист за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада;

сфотографувати/відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу rd@suspilne.media або через електронну форму для отримання робіт.

Долучаємося охоче

Слухаємо уважно

Пишемо ретельно

Зображення: https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/ad4b0823da5a2891.jpg

Чому у багатьох простих родинах був «Кобзар»? Через те, що «Кобзар» написаний мовою, зрозумілою простому люду. Але при тому це мова не примітивна, не звульгаризована (тут можна згадати явище так званої «котляревщини», коли охочі повторити успіх Котляревського трохи не поставили на мові тавро «годиться лише для бурлеску»). Мова Шевченка звучить у наші дні не менш сучасно, ніж майже два століття тому.

Щоб переконатися в цьому, достатньо взяти до рук хоча б один з двох словників.

По-перше, «Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови», упорядкований Іваном Огієнком, він же митрополит Іларіон. Працювати над словником Іван Огієнко почав у Кам’янці-Подільському ще в 20-ті роки ХХ століття, але через поразку Української революції не тільки не завершив роботу, але й втратив усі напрацювання. Тож у 30-ті роки почав роботу знову, вже з нуля. Словник видали у 1961 році у Вінніпезі до 100-річчя від дня смерті Шевченка. В Україні працю перевидали аж в 2011 році, у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

По-друге, це так званий «Шевченківський словник» або ж «Словник мови Шевченка» у двох томах. Над його упорядкуванням працював Інститут мовознавства імені Олександра Потебні, вийшов словник у Києві у 1964 році. Попри те, що базується на «порізаних» радянською ідеологічною цензурою текстах Шевченка, видання нараховує понад десять тисяч слів.

Обидва словники переконливо доводять, що мові Тараса Шевченка не потрібен жоден «квантовий стрибок» осучаснення (за матеріалами Аліни Акуленко)

Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови https://shron3.chtyvo.org.ua/Ohiyenko_Ivan/Hramatychno-stylistychnyi_slovnyk_Shevchenkovoi_movy.pdf? 

Словник мови Шевченка

http://litopys.org.ua/pdf/slovnyk_movy_shevchenka.htm 

15 січня виповнюється 150 років від дня народження ученого, філолога-поліглота , письменника, критика, перекладача, історика-сходознавця, фольклориста, етнографа та педагога - Агатангела Кримського (1871–1942).

Народився Агатангел Кримський 15 січня 1879 р у м. Володимир-Волинський. Батько походив з кримсько-татарського роду, був вчителем географії. Кримський, не маючи й краплини української крові присвятив своє життя українській національній ідеї та Україні. Як він сам писав: «Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від "офіційних занять часину я присвячував Україні».

У трирічному віці майбутній вчений навчився  читати, а через два роки батько віддав його до місцевого училища, де Агатангел провчився п'ять років (1876—1881). Після навчання в протогімназії в Острозі (1881—1884) та Другій київській гімназії (1884—1885) вступив за конкурсом і навчався в Колегії Павла Ґалаґана (1885—1889).

У 29 років - він вже професор східних мов Лазаревського інституту, викладає курси семітських мов, веде курс перекладу з російської мови арабською і навпаки, вивчення Корану, читає лекції з історії арабської літератури. З 1901 року очолює кафедру арабської лінгвістики, стає професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу.  Протягом життя опанував понад 60 мов. Агатангел Кримський – автор першої в світі історії арабської літератури в 5 томах: автор 26 томів зі сходознавства.

Кримський став одним із засновників АН УСРР, до 1928 р. був її вченим секретарем. У 1921-1929 рр. академік очолював Інститут мовознавства, був професором Київського університету.

Не зважаючи на кволе здоров’я, астму, серцеву недугу, професор працював по 18 годин на добу. Крім наукових праць, Кримський уклав три збірки поезій, перший в українській літературі філософський роман «Андрій Лаговський».

Від 1930 р. вченого часто викликали на допити, звинувачуючи в « українському націоналізмі". У 1941 року Агатангела Кримського було заарештовано співробітниками НКВС зі звинуваченням в антирадянській націоналістичній діяльності. В результаті чого вченого ув’язнено в одній із тюрем НКВС.  25 січня 1942 року Агатангел Кримський помер у лазареті Кустанайської загальної тюрми № 7.

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» 150 років з дня народження Агатангела Кримського відзначається на державному рівні.

За матеріалами сайту  Педагогічний музей України