29.05.23
Контрольна робота
1.Які західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі в 1920-х роках?
а) Північна Буковина і Бессарабія;
б) Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся;
в) Західна Волинь, Західне Полісся, Закарпаття.
2. Про яку партію йдеться в уривку?
« …Створена в 1925 р. Лідери партії – Д. Левицький, В. Мудрий. Програма партії передбачала боротьбу за самостійну і соборну Україну легальними засобами, автономію українських земель у складі Польщі і нормалізацію українсько-польських відносин…»
а) ОУН; б) КПЗУ; в) УНДО.
3. Які Західноукраїнські землі увійшли до Румунії?
а) Східна Галичина, Бессарабія, Закарпаття;
б) Північна Буковина, Західна Волинь;
в) Північна Буковина, Бессарабія.
4. Яке повстання піднялось в Румунії у вересні 1924 р.?
а) Татарбунарське; б) Львівське; в) селянське.
5. На території якої держави до українського населення ставились найбільш лояльно?
а)Польщі; б) Румунії; в) Чехословаччини.
6. Коли А. Волошин заявив про незалежність Карпатської України?
а) 14 березня 1939 р.; б) 15 березня 1939 р.; в) 11 жовтня 1938 р.
7.Встановіть відповідність:
1. Східні креси
А польські колоністи на західноукраїнських землях
2. Карпатська Січ
Б територія, де мешкало переважно непольське населення
3. Осадники
В політика «утихомирення» українців польською владою
4. Пацифікація
Г воєнізована організація в Карпатській Україні
Д політика польського уряду, спрямована на швидшу асиміляцію українці
відповіді присилаємо на вайбер 0988350704
26.05.23
Тема: БОЙОВІ ДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ВПРОДОВЖ 1942–1944 рр.
Бої на Лівобережжі влітку-восени 1943 р
Після взяття Харкова в контрнаступ перейшли одночасно одинадцять фронтів. Забезпечивши собі перевагу в живій силі й техніці, радянське командування організовувало успішні удари то на одному, то на іншому відрізку фронту. Командування вермахту було змушене дробити свої сили, щоб закривати прориви, які виникали в німецькій лінії оборони. Отже, стратегічна ініціатива перейшла до рук радянського командування. Щоб урятувати становище, командування вермахту перекинуло із Західного на Східний фронт 14 дивізій. Це полегшило союзникам по антигітлерівській коаліції розгортати наступ на Апеннінському півострові й до кінця вересня звільнити чверть території Італії.
Битва за Україну продовжувала залишатися центральною битвою в боротьбі з нацизмом. Після завершення Курської битви на українському відрізку фронту від Орла до Таганрога, який становив лише третину загальної довжини радянсько-німецького фронту, сконцентрувалося майже 50 % особового складу збройних сил обох противників, 40 % артилерії, понад 50 % літаків і близько 70 % танків.
Домашне завдання : опрац пар. 24
25.05.23
Тема: БОЙОВІ ДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ВПРОДОВЖ 1942–1944 рр.
Бої на Лівобережжі влітку-восени 1943 р
Після взяття Харкова в контрнаступ перейшли одночасно одинадцять фронтів. Забезпечивши собі перевагу в живій силі й техніці, радянське командування організовувало успішні удари то на одному, то на іншому відрізку фронту. Командування вермахту було змушене дробити свої сили, щоб закривати прориви, які виникали в німецькій лінії оборони. Отже, стратегічна ініціатива перейшла до рук радянського командування. Щоб урятувати становище, командування вермахту перекинуло із Західного на Східний фронт 14 дивізій. Це полегшило союзникам по антигітлерівській коаліції розгортати наступ на Апеннінському півострові й до кінця вересня звільнити чверть території Італії.
Битва за Україну продовжувала залишатися центральною битвою в боротьбі з нацизмом. Після завершення Курської битви на українському відрізку фронту від Орла до Таганрога, який становив лише третину загальної довжини радянсько-німецького фронту, сконцентрувалося майже 50 % особового складу збройних сил обох противників, 40 % артилерії, понад 50 % літаків і близько 70 % танків.
Домашне завдання : опрац пар. 24
22.05.23
Тема: Створення та діяльність ОУН.
1. Створення ОУН. Ідеологічні основи
Робота з термінами:
націоналізм = патріотизм, самостійність в широкому значенні
націоналізм – психологія, ідеологія й політика національної винятковості, зверхності однієї нації над іншими.
націоналізм – 1)У широкому розумінні слова: рух,( ідеологія), який проголошує націю однією з найвищих цінностей, вважає що нація повинна бути вільною і представляти окрему політичну одиницю. Розрізняють націоналізм державних і націоналізм недержавних націй, патріотичний і шовіністський.
Український націоналізм – це національно-визвольний рух, завданням якого є боротьба за державність, до якої має повести найширші маси українського народу. ( О. Мицик)
Домашне завдання : опрац. Пар.23
15.05.23
Тема: Окупація України військами Німеччини
Основні дати: 22 червня 1941 р. – напад гітлерівської Німеччини та її союзників на СРСР, початок німецько-радянської війни;
23-29 червня 1941 р. – перша танкова битва в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно. Поразка радянських механізованих корпусів;
30 червня 1941 р. – створення ДКО;
7 липня (11 липня) – 19 вересня 1941 р. – оборона Києва;
16 липня (5 серпня) – 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси;
30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. – оборона Севастополя;
Травень – червень 1942 р. – поразки радянських військ під Харковом і на Керченському півострові.
Домашне завдання : опрац. Пар.24
11.05.23
Тема: Створення та діяльність ОУН.
1. Створення ОУН. Ідеологічні основи
Робота з термінами:
націоналізм = патріотизм, самостійність в широкому значенні
націоналізм – психологія, ідеологія й політика національної винятковості, зверхності однієї нації над іншими.
націоналізм – 1)У широкому розумінні слова: рух,( ідеологія), який проголошує націю однією з найвищих цінностей, вважає що нація повинна бути вільною і представляти окрему політичну одиницю. Розрізняють націоналізм державних і націоналізм недержавних націй, патріотичний і шовіністський.
Український націоналізм – це національно-визвольний рух, завданням якого є боротьба за державність, до якої має повести найширші маси українського народу. ( О. Мицик)
Домашне завдання : опрац. Пар.23
10.05.23
Тема: Створення та діяльність ОУН
Робота з термінами:
націоналізм = патріотизм, самостійність в широкому значенні
націоналізм – психологія, ідеологія й політика національної винятковості, зверхності однієї нації над іншими
націоналізм – 1)У широкому розумінні слова: рух,( ідеологія), який проголошує націю однією з найвищих цінностей, вважає що нація повинна бути вільною і представляти окрему політичну одиницю. Розрізняють націоналізм державних і націоналізм недержавних націй, патріотичний і шовіністський.
Український націоналізм – це національно-визвольний рух, завданням якого є боротьба за державність, до якої має повести найширші маси українського народу. ( О. Мицик)
Домашне завдання : опрац. Пар.23
08.05.23
Тема: Друга світова війна. Початок війни. Події 1939 - 1941років»
Основні дати:
1 вересня 1939 р. - початок Другої світової війни.
Листопад 1939 р. - прийняття Західної України і Західної Білорусії до складу СРСР.
Листопад 1939 - березень 1940 р. - війна між СРСР і Фінляндією.
Червень 1940 р. - приєднання Бессарабії й Північної Буковини до СРСР.
Серпень 1940 р. - приєднання Латвії, Литви, Естонії до СРСР.
27 Вересня 1940 р. - укладення Троїстого пакту між Німеччиною , Італією, Японією.
Історія людства знає безліч війн. Але Перша та Друга світові війни ХХ ст., за своїми масштабами руйнувань і людських втрат не мають рівних. Обидві вони пов’язані із поняттям світ (моря, океани, континенти, країни) і в них брали участь усі найбільші держави.
План уроку.
1. Причини, характер. Періодизація Другої світової війни.
2. Військові дії вересень1939 – червень 1941 років.
Друга світова війна належить до числа найзначніших історичних подій ХХ ст. Вона тривала шість років, охопивши майже всі континенти і океани.
Друга світова війна назрівала протягом багатьох років.
Причини її були складними і різноманітними.
Одна із основних – нерівномірність економічного і політичного розвитку країн світу, якому сприяли Версальсько – Вашингтонська система та економічна криза 30-х років, що призвели до різкого загострення суперечностей між країнами й утворенню двох коаліцій, які боролися одна з одною.
Домашне завдання : опрац. Пар.22
04.05.23
Контрольна робота
Виконати завдання на стор.153
03.05.23
Контрольна робота
Виконати завдання на стор.153
01.05.23
Тема. Практична робота: «Пропагандистський ідеал радянської людини»
Опрацювати матеріал на стор.150-152
Виконати завдання на стор.153
Домашне завдання : повтор. пар.13-17
06.04.23
Тема: Політичні процеси 1920-х — початку 1930-х років.
Щоб довести правоту «теорії» загострення класової боротьби, у травні-липні 1928 р. в Москві був організований судовий процес, т. зв. «Шахтинська справа», над 53 фахівцями вугільної промисловості Донбасу. їх звинуватили в шкідництві: дезорганізації виробництва, руйнуванні шахт, псуванні устаткування тощо, що насправді було зумовлене недоладним керівництвом комуністів. Так, в Україні розпочалося організоване цькування фахівців із дореволюційними дипломами — «спецожерство».
Наступною жертвою масових репресій стала творча інтелігенція. Прояви її найменшої незгоди з політикою щодо України було витлумачено як боротьбу проти радянської влади «під прапором націоналізму». Перший удар Сталін спрямував на старше покоління інтелігентів. У березні 1930 р. в Харкові організовано судовий процес над так званою «Спілкою визволення України» («СВУ»). За вигаданими звинуваченнями в підготовці збройного повстання на лаву підсудних потрапили 45 академіків, професорів, учителів, лікарів, письменників, священиків
Домашне завдання : пар 17(3-4)
05.04.23
Тема: Політичні процеси 1920-х — початку 1930-х років.
Щоб довести правоту «теорії» загострення класової боротьби, у травні-липні 1928 р. в Москві був організований судовий процес, т. зв. «Шахтинська справа», над 53 фахівцями вугільної промисловості Донбасу. їх звинуватили в шкідництві: дезорганізації виробництва, руйнуванні шахт, псуванні устаткування тощо, що насправді було зумовлене недоладним керівництвом комуністів. Так, в Україні розпочалося організоване цькування фахівців із дореволюційними дипломами — «спецожерство».
Наступною жертвою масових репресій стала творча інтелігенція. Прояви її найменшої незгоди з політикою щодо України було витлумачено як боротьбу проти радянської влади «під прапором націоналізму». Перший удар Сталін спрямував на старше покоління інтелігентів. У березні 1930 р. в Харкові організовано судовий процес над так званою «Спілкою визволення України» («СВУ»). За вигаданими звинуваченнями в підготовці збройного повстання на лаву підсудних потрапили 45 академіків, професорів, учителів, лікарів, письменників, священиків
Домашне завдання : пар 17(3-4)
03.04.23
Політика «воєнного комунізму» та націоналізація були спрямовані на знищення громадянського суспільства й одночасно на створення основ для тоталітарного режиму,
Культ особи Сталіна — звеличення особистості Й. Сталіна верствою компартійно-радянських функціонерів, поширення цих настроїв радянськими та сучасними російськими засобами масової пропаганди; прояв сталінського режиму.
2. Масові репресії та їхнє ідеологічне виправдання
Поки кремлівські «вожді» боролися за владу, вони мимоволі ослабили контроль за перебігом життя в національних республіках. Однак утвердившись при владі, Сталін різко змінив характер внутрішньої політики й почав застосовувати терористичні методи. Для розгортання терору він використав свою «теорію» про загострення класової боротьби в міру розгортання будівництва соціалізму, а отже, і доцільності посилення масових репресій проти «ворогів радянської влади», які, мовляв, не склали зброї, а з люттю приречених посилюють опір.
В Україні головним класовим ворогом і наймасовішою жертвою репресій стало українське селянство. Безжалісно нищили й другу для влади не менш небезпечну верству — інтелігенцію, здатну створити в суспільстві критичну атмосферу опонування владі. Найбільш жахливих втрат зазнала українська творча інтелігенція — творець і носій національної самосвідомості. За підрахунками сучасників, протягом 1930-х років в УРСР було винищено майже 80 % творчої інтелігенції.
Щоб пришвидшити фабрикування справ, наприкінці 1934 р. термін розслідування було скорочено до 10 днів, розгляд справ проводився без участі адвоката й прокурора, оскарження вироку та клопотання про помилування не дозволялося, вирок виконувався негайно після оголошення. У 1937 р. для доведення вини стало достатньо особистого зізнання заарештованого, а на допитах було дозволено застосовувати тортури
Домашне завдання : пар .17(1-2)
23.03.23
Практичне заняття :Голод 1921-1923рр.
Опрацювати документи
Робота з документами
ЛИСТ ГОЛОВИ ВУЦВК Г. ПЕТРОВСЬКОГО ЧЛЕНУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ КОМІСІЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ
ПРИ ВЦВК О. ВИНОКУРОВУ (16 травня 1922 р.)
Згідно з Вашою статтею про голод, у Росії — перелам у кращий бік. В Україні — навпаки. Херсонські жахи продажу людського м’яса поширюються. У робітничих районах вимирають робітники великої індустрії — у Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Нікополі, Таганрозі. На 1 квітня голодуючих — 3 млн. Допомога в більшості випадків — 1/8 фунту (1 фунт дорівнює 0,41 кг. — Авт.), хліба надається лише 15 %. Прошу цілковитої згоди залишити всі добровільні збори в Україні й забороняти вивіз наркомпродівських вантажів у Москву, залишивши ресурси компроду Україні.
Питання:
1) Яким було прохання автора листа?
2) Які факти про ситуацію на Півдні України наводяться в документі?
ІЗ ЛИСТА ГОЛОВИ ВУЦВК Г. ПЕТРОВСЬКОГО ДО ГОЛОВИ ВЦВК М. КАЛІНІНА ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ ТА НЕМОЖЛИВІСТЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ЦИМ НАДАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ДОПОМОГИ ПОВОЛЖЮ
(24 травня 1922 р.)
За даними на 1 травня у п’яти губерніях України: Донецькій, Запорізькій, Катеринославській, Миколаївській та Одеській налічується 3 709 556 голодуючих, що становить близько 35 % усього населення зазначених губерній... Близько 40 % усього голодуючого населення складають діти.
Кількість нужденних сягає по всій Україні 6600 тис. осіб. Розмір допомоги, що отримує населення голодуючих губерній України через державні органи, не перевищує 7,5 % задоволення всього голодуючого населення... Допомога, що надається інозеними й іншими приватними організаціями, досягне в майбутньому 8 % задоволення всього голодуючого населення за умови, якщо буде повністю реалізовано намічений план організації громадського харчування за рахунок іноземних комісій допомоги...
...Незважаючи на низку переконливих даних.., що констатують голод на Україні в розмірах, які не поступаються голоду на Поволжі, ВУЦВК досі не виніс постанову про визнання згаданих місцевостей України голодаючими... Україна від початку кампанії до 1 травня відправила в прикріплені до неї голод-губернії РСФРР 960 вагонів продовольства, тобто в чотири рази більше, ніж власним голодуючим губерніям, яким відправлено лише 232 вагони...
На основі викладеного прошу: 1. Про видання постанови ВУЦВК про визнання голодуючими та такими, що перебувають у тяжкому становищі, місцевості України. 2. Посилити надходження коштів Україні з метою реалізації в інтересах допомоги голодуючим і боротьби з епідеміями. 3. Узяти до відома, що Україна надалі не вважає можливим відправляти в Поволжя продовольство, що збирається в межах України, і змушена використовувати його повністю на надання допомоги голодуючим України, виділяючи 10 % для відправлення в Крим.
Питання:
1) З'ясуйте масштаби голоду.
2) Які регіони УСРР були охоплені голодом?
3) Як реагувала влада на голод?
4) Які заходи передбачалися або були здійснені для подолання голоду?
ІЗ ЛИСТА М. ГРУШЕВСЬКОГО ДО В. КУЗІВА ВІД 8 лютого 1922 р.
ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ
З України надзвичайно сумні вісті. Там голод, а збіжжя забирають на північ. Офіціальні представники Совітської України нічого не роблять, щоб організувати поміч Україні, мабуть, щоб не відтягувати акції запомогової від Росії, котру комуністи передусім хочуть урятувати як свою головну базу.
Злочинна проба повстання... не тільки викликала хвилю обопільного терору, але її зробила комуністів ще більш підозріливими і упередженими проти усіх українців без ріжниці; можливо, що вони просто стали дивитись на Україну, як на колонію, котру не знати чи вдасться взяти до рук твердо, отже, треба використати для певнішої бази — Великоросії.
ІЗ ЛИСТА М. ГРУШЕВСЬКОГО ДО В. КУЗІВА
ВІД 30 березня 1922 р. ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ
...Поруч усяких матеріальних клопотів невимовно тяжкі вісті з України, принесені чоловіком совітським (хоч не комуністом, але їх вірним прихильником). Признав він, що голод на Україні дійсно був замовчаний (мовляв, інакше не можна було, щоб не відтягати уваги світу від Поволжя), що 1/3 України в тяжкім голоді, спустіла і мусить колонізуватись наново, лиш, значить, більшовиками, російською комуністичною партією... Се пишу по всій щирості, оскільки дуже тяжко на душі, а прилучати свій голос до реакційного концерту не личить мені.
Питання:
1) Яку оцінку дій радянської влади щодо України в умовах голоду дає М. Грушевський?
2) Як М. Грушевський пояснював те, що допомога голодуючим в Україні прийшла занадто пізно?
3) Чому М. Грушевський не виступив з осудом дій радянської влади? Як він це пояснює?
кою більшовицької влади, став ще однією трагічною сторінкою історії України.
У ліквідації голоду влада використала допомогу іноземних організацій. Особливістю голоду в УСРР було те, що він тривав довше, ніж в інших районах. В умовах голоду з України не припинявся вивіз хліба до Росії.
Завдяки голоду влада зуміла приборкати масовий селянський повстанський рух і набула досвіду використання терору голодом.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте пар.14(2-4)
22.03.23
Практичне заняття :Голод 1921-1923рр.
Опрацювати документи
Робота з документами
ЛИСТ ГОЛОВИ ВУЦВК Г. ПЕТРОВСЬКОГО ЧЛЕНУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ КОМІСІЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ
ПРИ ВЦВК О. ВИНОКУРОВУ (16 травня 1922 р.)
Згідно з Вашою статтею про голод, у Росії — перелам у кращий бік. В Україні — навпаки. Херсонські жахи продажу людського м’яса поширюються. У робітничих районах вимирають робітники великої індустрії — у Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Нікополі, Таганрозі. На 1 квітня голодуючих — 3 млн. Допомога в більшості випадків — 1/8 фунту (1 фунт дорівнює 0,41 кг. — Авт.), хліба надається лише 15 %. Прошу цілковитої згоди залишити всі добровільні збори в Україні й забороняти вивіз наркомпродівських вантажів у Москву, залишивши ресурси компроду Україні.
Питання:
1) Яким було прохання автора листа?
2) Які факти про ситуацію на Півдні України наводяться в документі?
ІЗ ЛИСТА ГОЛОВИ ВУЦВК Г. ПЕТРОВСЬКОГО ДО ГОЛОВИ ВЦВК М. КАЛІНІНА ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ ТА НЕМОЖЛИВІСТЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ЦИМ НАДАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ДОПОМОГИ ПОВОЛЖЮ
(24 травня 1922 р.)
За даними на 1 травня у п’яти губерніях України: Донецькій, Запорізькій, Катеринославській, Миколаївській та Одеській налічується 3 709 556 голодуючих, що становить близько 35 % усього населення зазначених губерній... Близько 40 % усього голодуючого населення складають діти.
Кількість нужденних сягає по всій Україні 6600 тис. осіб. Розмір допомоги, що отримує населення голодуючих губерній України через державні органи, не перевищує 7,5 % задоволення всього голодуючого населення... Допомога, що надається інозеними й іншими приватними організаціями, досягне в майбутньому 8 % задоволення всього голодуючого населення за умови, якщо буде повністю реалізовано намічений план організації громадського харчування за рахунок іноземних комісій допомоги...
...Незважаючи на низку переконливих даних.., що констатують голод на Україні в розмірах, які не поступаються голоду на Поволжі, ВУЦВК досі не виніс постанову про визнання згаданих місцевостей України голодаючими... Україна від початку кампанії до 1 травня відправила в прикріплені до неї голод-губернії РСФРР 960 вагонів продовольства, тобто в чотири рази більше, ніж власним голодуючим губерніям, яким відправлено лише 232 вагони...
На основі викладеного прошу: 1. Про видання постанови ВУЦВК про визнання голодуючими та такими, що перебувають у тяжкому становищі, місцевості України. 2. Посилити надходження коштів Україні з метою реалізації в інтересах допомоги голодуючим і боротьби з епідеміями. 3. Узяти до відома, що Україна надалі не вважає можливим відправляти в Поволжя продовольство, що збирається в межах України, і змушена використовувати його повністю на надання допомоги голодуючим України, виділяючи 10 % для відправлення в Крим.
Питання:
1) З'ясуйте масштаби голоду.
2) Які регіони УСРР були охоплені голодом?
3) Як реагувала влада на голод?
4) Які заходи передбачалися або були здійснені для подолання голоду?
ІЗ ЛИСТА М. ГРУШЕВСЬКОГО ДО В. КУЗІВА ВІД 8 лютого 1922 р.
ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ
З України надзвичайно сумні вісті. Там голод, а збіжжя забирають на північ. Офіціальні представники Совітської України нічого не роблять, щоб організувати поміч Україні, мабуть, щоб не відтягувати акції запомогової від Росії, котру комуністи передусім хочуть урятувати як свою головну базу.
Злочинна проба повстання... не тільки викликала хвилю обопільного терору, але її зробила комуністів ще більш підозріливими і упередженими проти усіх українців без ріжниці; можливо, що вони просто стали дивитись на Україну, як на колонію, котру не знати чи вдасться взяти до рук твердо, отже, треба використати для певнішої бази — Великоросії.
ІЗ ЛИСТА М. ГРУШЕВСЬКОГО ДО В. КУЗІВА
ВІД 30 березня 1922 р. ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ
...Поруч усяких матеріальних клопотів невимовно тяжкі вісті з України, принесені чоловіком совітським (хоч не комуністом, але їх вірним прихильником). Признав він, що голод на Україні дійсно був замовчаний (мовляв, інакше не можна було, щоб не відтягати уваги світу від Поволжя), що 1/3 України в тяжкім голоді, спустіла і мусить колонізуватись наново, лиш, значить, більшовиками, російською комуністичною партією... Се пишу по всій щирості, оскільки дуже тяжко на душі, а прилучати свій голос до реакційного концерту не личить мені.
Питання:
1) Яку оцінку дій радянської влади щодо України в умовах голоду дає М. Грушевський?
2) Як М. Грушевський пояснював те, що допомога голодуючим в Україні прийшла занадто пізно?
3) Чому М. Грушевський не виступив з осудом дій радянської влади? Як він це пояснює?
ПІДСУМКИ
Голод 1921—1923 рр., спричинений посухою та політикою більшовицької влади, став ще однією трагічною сторінкою історії України.
У ліквідації голоду влада використала допомогу іноземних організацій. Особливістю голоду в УСРР було те, що він тривав довше, ніж в інших районах. В умовах голоду з України не припинявся вивіз хліба до Росії.
Завдяки голоду влада зуміла приборкати масовий селянський повстанський рух і набула досвіду використання терору голодом.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте пар.14(2-4)
20.03.23
Тема:Голод 1921-1923рр.
Які зміни в економічному, соціальному й повсякденному житті населення України відбувалися внаслідок здійснення політики воєнного комунізму?
ГОЛОД 1921—1923 рр. В УКРАЇНІ
Причини
Політика воєнного комунізму; незацікавленість селян у збільшенні посівних площ; падіння товарності сільського господарства
Руйнування сільського господарства в роки Першої світової війни, революції, громадянської війни
Посуха й неврожай 1921,1922 р.
Підвищення норм хлібозаготівлі
Політика влади
Приховування факту голоду. Ізоляція військами районів, охоплених голодом;
вилучення хлібних запасів для відправлення до Росії, де панував голод у Поволжі;
укладення угоди уряду УСРР з АРА (Американською адміністрацією допомоги) 10 січня 1922 р., яка разом з іншими міжнародними організаціями надавала допомогу жертвам голоду;
надання селянам посівного матеріалу, техніки
Територія, охоплена голодом
Сучасні: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Миколаївська, південь Харківської
Міжнародні організації, що надавали допомогу голодуючим: АРА та Джойнт (90 % допомоги), місія Нансена, Сербсько-Хорватсько-Словенський комітет, Швейцарський, Данський, Німецький Червоний Хрест, французький Вереліф, Швейцарські комітети в Берні й Цюриху, Чехословацька місія, релігійні організації (переважно протестантські)
Домашне завдання: опрац. пар 14((1)
09.03.23
Тема. Входження УСРР до складу СРСР.
Після завершення громадянської війни радянські республіки мали статус незалежних держав (як, наприклад, Українська Соціалістична Радянська Республіка — УСРР). Однак це була імітація державності, оскільки на території радянських республік поширювалися закони Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР), і саме з Москви здійснювалося управління країною.
Між Україною та Росією велися переговори щодо впорядкування взаємовідносин. Те саме питання хвилювало й інші народи колишньої Російської імперії, на території якої постали радянські республіки
Воєнно-господарський союз (військово-політичний союз) — форма контролю більшовиків над національними радянськими республіками та використання їх ресурсів.
Автономізація — форма входження національних утворень (республік) до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб створення СРСР. Перетворення незалежних національних радянських республік на автономії у складі радянської Росії.
«Договірна федерація» — система відносин між радянськими республіками. 28 грудня 1920 р. між РСФРР та УСРР було укладено союзний робітничо-селянський договір, згідно з яким дві республіки вступали у воєнний та господарський союз. Договір лише підтвердив ті міжреспубліканські відносини, які склалися в умовах воєнного комунізму. Характерно, що об'єднані наркомати входили до складу РНК РСФРР і мали уповноважених при РНК УСРР на правах народних комісарів. За УСРР залишилося право на окремі військові формування. Це означало, що керівництво найважливішими сферами життя УСРР здійснювалося з Москви. Подібні угоди були укладені РСФРР і з іншими радянськими республіками. Таким чином, відбулося об'єднання радянських республік під зверхністю Москви в «договірну федерацію».
Домашне завдання: опрац. пар 13
08.03.23
Тема. Входження УСРР до складу СРСР.
Після завершення громадянської війни радянські республіки мали статус незалежних держав (як, наприклад, Українська Соціалістична Радянська Республіка — УСРР). Однак це була імітація державності, оскільки на території радянських республік поширювалися закони Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР), і саме з Москви здійснювалося управління країною.
Між Україною та Росією велися переговори щодо впорядкування взаємовідносин. Те саме питання хвилювало й інші народи колишньої Російської імперії, на території якої постали радянські республіки
Воєнно-господарський союз (військово-політичний союз) — форма контролю більшовиків над національними радянськими республіками та використання їх ресурсів.
Автономізація — форма входження національних утворень (республік) до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб створення СРСР. Перетворення незалежних національних радянських республік на автономії у складі радянської Росії.
«Договірна федерація» — система відносин між радянськими республіками. 28 грудня 1920 р. між РСФРР та УСРР було укладено союзний робітничо-селянський договір, згідно з яким дві республіки вступали у воєнний та господарський союз. Договір лише підтвердив ті міжреспубліканські відносини, які склалися в умовах воєнного комунізму. Характерно, що об'єднані наркомати входили до складу РНК РСФРР і мали уповноважених при РНК УСРР на правах народних комісарів. За УСРР залишилося право на окремі військові формування. Це означало, що керівництво найважливішими сферами життя УСРР здійснювалося з Москви. Подібні угоди були укладені РСФРР і з іншими радянськими республіками. Таким чином, відбулося об'єднання радянських республік під зверхністю Москви в «договірну федерацію».
Домашне завдання: опрац. пар 13
02.03.23
1. Антибільшовицький повстанський рух 1920-1921 рр.
Виходячи зі своєї ідеології, комуністи розглядали селянство як дрібну буржуазію — свого класового ворога. Комуністи продовжили стягнення продрозкладки. Селянинові дозволялося залишити на місяць лише 30 фунтів збіжжя.
Комуністичний режим — система здійснення влади, заснована на запереченні демократичних прав і свобод, повному підпорядкуванні життя суспільства й особи диктатурі комуністичної партії, що зрослася з державою та утверджує своє панування за допомогою терору спецслужб.
У відповідь селянство повело вперту збройну боротьбу. До весни 1921 р. радянська держава спромоглася стягнути лише 40 % від обсягів запланованого. Комуністів підтримували лише бідняки, об’єднані в комнезами. За допомогу в здійсненні реквізицій хліба вони отримували до 25 % «здобичі».
.
- Домашне завдання: опрац. пар.14
27.02.23
1. Антибільшовицький повстанський рух 1920-1921 рр.
Виходячи зі своєї ідеології, комуністи розглядали селянство як дрібну буржуазію — свого класового ворога. Комуністи продовжили стягнення продрозкладки. Селянинові дозволялося залишити на місяць лише 30 фунтів збіжжя.
Комуністичний режим — система здійснення влади, заснована на запереченні демократичних прав і свобод, повному підпорядкуванні життя суспільства й особи диктатурі комуністичної партії, що зрослася з державою та утверджує своє панування за допомогою терору спецслужб.
У відповідь селянство повело вперту збройну боротьбу. До весни 1921 р. радянська держава спромоглася стягнути лише 40 % від обсягів запланованого. Комуністів підтримували лише бідняки, об’єднані в комнезами. За допомогу в здійсненні реквізицій хліба вони отримували до 25 % «здобичі».
.
2. Голод 1921-1923 рр.
У 1921 р. на півдні України розпочався голод, який охопив Катеринославську, Донецьку, Запорізьку, Одеську, Миколаївську губернії, південь Харківської губернії. Причинами голоду були грабіжницька політика більшовиків щодо селян, а також посуха.
Спочатку більшовицька влада приховувала масштаби голоду. Газетам було заборонено писати про цю трагедію й розрізняти «голод у Росії» і «неврожай в Україні». А потім влада застосувала терор, щоб подолати збройний опір селянства: військові підрозділи перекрили шляхи між північними та південними губерніями, тому неможливо було перевезти продовольство на південь родичам чи на продаж. Незважаючи на посуху на півдні, влада продовжувала заготовляти хліб «надзвичайними методами» до червня 1922 р., вивізши звідти мільйони пудів зерна.
- Домашне завдання: опрац. пар.14
20.02.23
Тема. Утворення СРСР: наслідки для України.
1. Перегляд відеоролику.
- Перегляньте відеоролик.
https://www.youtube.com/watch?v=2p7PGaQyeSo
- Коли було створено СРСР? (6 липня 1922 р.)
- Чому офіційним днем створення СРСР вважають 30 грудня 1922 р.?
- Чи дійсно держави, що входили до СРСР були автономними? (Ні)
- Які нові органи влади виникли з липня 1922 р.?
- Хто очолив Раднарком? (В. Ленін)
- З якої причини В. Ленін не брав участі в управлінні державою? (хвороба)
- Між ким розгорнулася боротьба за владу? (Й. Сталін та Л. Троцький)
- Хто з них переміг? (Й. Сталін)
- Яка доля спіткала противників Й. Сталіна? (Вій усіх стратив)
-
Адміністративно-територіальний реформа 1923 – 1925 рр.
· 102 повіти замінили 53 округи;
· 1989 волостей – 706 районів;
· Ліквідовано губернії;
· Встановлено триступеневу систему управління: район - округа - центр.
- Позначте на контурній карті області, що виникли на території України 1932 р. (Вінницьку, Київська, Дніпропетровська, Одеська та Харківська, Донецька та Чернігівська)
Домашне завдання: опрац. пар.13
13.02.23
Тенденції та чинники розвитку культури в 1917-1921 рр. Розвиток освіти та науки в Україні.
1. Згадаєте, що таке культура?(Культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Складається з двох частин - матеріальної та духовної. Духовна культура — складова культури, що охоплює мистецтво та філософію. Матеріальна культура — сукупність усіх матеріальних цінностей, створених певною культурою; штучно створений людиною предметний світ.)
На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала розвивати народні, демократичні традиції ХIХ ст., а з іншого — відбувався активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Відбулися складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань. Все це справило значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства.
Визвольна боротьба українського народу 1917-1921 рр. відкрила нову сторінку в історії його культури. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізаторською і русифікаторською політикою, боротьба за утворення суверенної української держави, глибокі соціально-економічні зрушення і пов’язана з цим хвиля сподівань та надій викликали в суспільстві духовне піднесення, яке проявилося в галузі культурного життя.
Домашне завдання:пар.12(2-4)
09.02.23
Тема: Варшавська угода С. Петлюри і Ю. Пілсудського.
Варшавська угода мала принципові вади і недоліки.
• УНР опинялась в залежному від Польщі становищі.
• Суперечила Актові про злуку.
• Створювала умови для «законного» скасування ЗУНР .
• У межах Польщі залишалися українські землі: Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина, Західна Волинь, Східна Галичина, частина Полісся.
Домашне завдання:пар 11
08.02.23
Тема:РОСІЙСЬКО-БІЛЬШОВИЦЬКА ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ
• Чи стане щасливим людство, якщо уподібниться єдиному зразку, запропонованому якоюсь політичною силою, яка поширює свою ідеологію насильницькими засобами?
1. Формування державної системи УСРР
На окупованих українських територіях 6 січня 1919 р. російські більшовики проголосили про створення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Головою її уряду В. Ленін призначив X. Раковського. За Конституцією УСРР (березень 1919 р.), що максимально повторювала текст Конституції РСФРР, владні повноваження надавалися радам. Вищими органами влади проголошувалися Всеукраїнський з’їзд рад, обраний ним Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК), що діяв між з’їздами, та уряд — Рада народних комісарів (раднарком, РНК). Місцевими органами влади вважалися губернські, повітові та волосні з’їзди рад, а між їхніми скликанням — відповідні виконавчі комітети.
2. Політика «воєнного комунізму»
Метою цієї політики було підпорядкування всіх ресурсів Росії та завойованих народів потребам Червоної армії, яка мала вторгнутися в Європу й здійснити світову революцію.
«Воєнний комунізм» — система заходів соціально-економічного характеру, що мала на меті побудову нових, т. зв. комуністичних відносин, заснованих на націоналізації землі, промислових підприємств, торгівлі, ліквідації товарно-грошових відносин, примусовій трудовій мобілізації, централізованому розподілі продуктів і товарів. В Україні проводився російсько-більшовицькою владою протягом 1918-1921 рр.
Червоний терор — злочин проти людяності. Щоб подолати опір українського народу, більшовики використали армію, створивши спеціальний внутрішній фронт під командуванням К. Ворошилова. Оскільки селяни-червоноармійці могли «проявити м’якість», до каральних дій залучали загони т. зв. «інтернаціоналістів»: китайців, латишів, угорців та ін. «Інтернаціоналісти» вдавалися до найжорстокіших форм терору, масово спалюючи й вирубуючи цілі села.
Домашне завдання:опрац.пар.10(1-3)
06.02.23
Тема:Радянська окупація України. УСРР. Політика «воєнного комунізму». Червоний терор.
- З’ясуйте причини політики «воєнного комунізму».
- Подумайте,чому більшовики відмовились від продовження політики?
Документ 1 «Надто поспішний, прямолінійний, непідготований комунізм“ наш викликався війною й неможливістю ні дістати товари, ні пустити фабрики» В. І. Леніним, 1921 р. X з'їзд РКП (б)
Документ 2«Така політика була б дурістю й самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурістю, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминучого краху». В.І.Ленін, праця «Про продовольчий податок» (квітень 1921 року)
Документ 3. «У кого хліб, у того й влада». В.І.Ленін.
Домашне завдання.
Опрац.пар.10(1-3)
.01.23
Тема:Український національний рух на Буковині,Закарпатті.
Уважно прочитайте текст
25 жовтня 1918 р. у Чернівцях було створено Український крайовий комітет Буковини, який очолив Омелян Попович, український депутат австрійського імперського парламенту. Незабаром він почав перебирати владу в імперської адміністрації. 27 жовтня румуни створили свою Румунську національну раду, яка претендувала на владу в краї. У цей час українські військові частини, що перебували на Буковині, були відкликані для боротьби за Львів, і українці краю залишилися без воєнної сили. 3 листопада 1919 р. Буковинське народне віче, яке проводив крайовий комітет, вирішило приєднати українську частину Буковини до Західноукраїнської держави, висловило вимогу «прилучення австрійської часті української землі до України» і, нарешті, опротестувало спроби Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею». Після переговорів української та румунської сторін 6 листопада австрійське керівництво, що ще зберігалося, передало владу О. Поповичу (представнику Українського комітету) і А. Ончулу (представнику Румунської національної ради). Ці дві інституції мали правити тими частинами Буковини, де їхня національність становила більшість. Але ці домовленості не надто вплинули на подальші події. Того ж дня керівник Румунської національної ради Я. Флондор звернувся до Румунії з проханням вислати війська, які 11 листопада вступили у Чернівці.
Румунські каральні загони жорстоко розправилися з українським населенням Хотинщини. Спалено десятки сіл (Рукшин, Недобоївці, Ширівці, Ставчани, Керстенці та ін.). Понад 15 тис. селян розстріляно або замордовано. Територія залишилася за Румунією, але боротьба на цьому не припинилася. У наступні роки «бессарабське питання» стало джерелом напруження у відносинах між радянськими республіками, які не визнавали окупації, і Румунією. На початку 1920-х рр. радянські спецслужби і партійні органи, Комінтерн стимулювали антирумунський повстанський рух на території Буковини та Бессарабії. Кульмінацією боротьби стало Татарбунарське повстання 1924 р.
Український національний рух на Закарпатті.
На Закарпатті ситуація була значно складнішою. 16 листопада 1918 р. Угорщина проголосила свою незалежність. Нова республіка заявила претензії на всі території, що входили до Угорського королівства, включно із Закарпаттям. Національні меншини Угорщини (серби, словаки, українці, румуни тощо) були невдоволені таким поворотом подій і розпочали боротьбу за власну державність.
У листопаді 1918 р. на Закарпатті починають виникати Народні Ради, які брали на себе функції місцевої влади. На деякий час в краї встановлюється двовладдя: діяла угорська адміністрація, яка після короткочасного шоку почала знову свою активну роботу, і Народні Ради.
А у ніч із 7 на 8 січня 1919 р. Гуцульська Народна Рада при допомозі УГА роззброїла угорські війська на всій Гуцульщині й проголосила Гуцульську Народну Республіку, яка протрималася до червня 1919 р.
• Завдання
Визначте, що стало вирішальним у приєднанні Закарпаття до Чехословаччини. За яких умов відбувся цей акт?
• Письмове завдання
Складіть хронологію основних подій українського руху на території Буковини, Бессарабії та Закарпаття.
• Творче завдання
Поясніть, чому діячі національного руху Закарпаття головною вимогою при входженні краю до складу будь-яких держав (Угорщини, Чехословаччини чи України) вважали надання йому автономії.
Висновок:
• Революційні перетворення у Східній Європі, розвиток національних рухів зумовили розгортання українського руху на Буковині, Бессарабії та Закарпатті.
• Ці терени, які в силу історичних обставин тривалий час фактично були відірвані від масиву українських земель і піддавалися жорсткій асиміляції, в умовах територіального переділу в Східній Європі стали об’єктом зазіхання сусідніх держав.
• Під час подій 1918—1919 р. більшість населення цих земель виступала за входження до складу України, але слабкість українських держав УНР і ЗУНР та позиція країн Антанти вирішили долю цих теренів не на користь України.
Домашне завдання.
Опрац.пар.9 (7,8)
18.01.23
Тема:Український національний рух на Буковині,Закарпатті.
Уважно прочитайте текст
25 жовтня 1918 р. у Чернівцях було створено Український крайовий комітет Буковини, який очолив Омелян Попович, український депутат австрійського імперського парламенту. Незабаром він почав перебирати владу в імперської адміністрації. 27 жовтня румуни створили свою Румунську національну раду, яка претендувала на владу в краї. У цей час українські військові частини, що перебували на Буковині, були відкликані для боротьби за Львів, і українці краю залишилися без воєнної сили. 3 листопада 1919 р. Буковинське народне віче, яке проводив крайовий комітет, вирішило приєднати українську частину Буковини до Західноукраїнської держави, висловило вимогу «прилучення австрійської часті української землі до України» і, нарешті, опротестувало спроби Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею». Після переговорів української та румунської сторін 6 листопада австрійське керівництво, що ще зберігалося, передало владу О. Поповичу (представнику Українського комітету) і А. Ончулу (представнику Румунської національної ради). Ці дві інституції мали правити тими частинами Буковини, де їхня національність становила більшість. Але ці домовленості не надто вплинули на подальші події. Того ж дня керівник Румунської національної ради Я. Флондор звернувся до Румунії з проханням вислати війська, які 11 листопада вступили у Чернівці.
Румунські каральні загони жорстоко розправилися з українським населенням Хотинщини. Спалено десятки сіл (Рукшин, Недобоївці, Ширівці, Ставчани, Керстенці та ін.). Понад 15 тис. селян розстріляно або замордовано. Територія залишилася за Румунією, але боротьба на цьому не припинилася. У наступні роки «бессарабське питання» стало джерелом напруження у відносинах між радянськими республіками, які не визнавали окупації, і Румунією. На початку 1920-х рр. радянські спецслужби і партійні органи, Комінтерн стимулювали антирумунський повстанський рух на території Буковини та Бессарабії. Кульмінацією боротьби стало Татарбунарське повстання 1924 р.
Український національний рух на Закарпатті.
На Закарпатті ситуація була значно складнішою. 16 листопада 1918 р. Угорщина проголосила свою незалежність. Нова республіка заявила претензії на всі території, що входили до Угорського королівства, включно із Закарпаттям. Національні меншини Угорщини (серби, словаки, українці, румуни тощо) були невдоволені таким поворотом подій і розпочали боротьбу за власну державність.
У листопаді 1918 р. на Закарпатті починають виникати Народні Ради, які брали на себе функції місцевої влади. На деякий час в краї встановлюється двовладдя: діяла угорська адміністрація, яка після короткочасного шоку почала знову свою активну роботу, і Народні Ради.
А у ніч із 7 на 8 січня 1919 р. Гуцульська Народна Рада при допомозі УГА роззброїла угорські війська на всій Гуцульщині й проголосила Гуцульську Народну Республіку, яка протрималася до червня 1919 р.
• Завдання
Визначте, що стало вирішальним у приєднанні Закарпаття до Чехословаччини. За яких умов відбувся цей акт?
• Письмове завдання
Складіть хронологію основних подій українського руху на території Буковини, Бессарабії та Закарпаття.
• Творче завдання
Поясніть, чому діячі національного руху Закарпаття головною вимогою при входженні краю до складу будь-яких держав (Угорщини, Чехословаччини чи України) вважали надання йому автономії.
Висновок:
• Революційні перетворення у Східній Європі, розвиток національних рухів зумовили розгортання українського руху на Буковині, Бессарабії та Закарпатті.
• Ці терени, які в силу історичних обставин тривалий час фактично були відірвані від масиву українських земель і піддавалися жорсткій асиміляції, в умовах територіального переділу в Східній Європі стали об’єктом зазіхання сусідніх держав.
• Під час подій 1918—1919 р. більшість населення цих земель виступала за входження до складу України, але слабкість українських держав УНР і ЗУНР та позиція країн Антанти вирішили долю цих теренів не на користь України.
Домашне завдання.
Опрац.пар.9 (7,8)
16.01.2
Тема:Західноукраїнська Народна Республіка
1. . Акт Злуки УНР і ЗУНР
Становлення ЗУНР відбувалося у складній міжнародній ситуації. Антанта підтримувала відродження Польщі, намагаючись перетворити її у санітарний кордон між Західною Європою і більшовицькою Росією. Поляки, спираючись на допомогу Антанти, почали підпорядковувати собі західноукраїнські землі.
21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд змушений був переїхати спочатку до Тернополя, а через місяць до Станіслава (тепер Івано-Франківськ).
У грудні 1918 - січні 1919 рр. збройні сили ЗУНР вели виснажливі бої з поляками, але ні одна із сторін не могла взяти гору. За цих обставин уряд, намагаючись зміцнити свої позиції та реалізувати споконвічне прагнення співвітчизників поєднати українські землі в межах однієї держави, направив делегацію до Києва. Цьому передувала майже двох місячна клопітка підготовча робота із узгодження умов об’єднання УНР і ЗУНР.
22 січня 1919 р. Директорія УНР видала Універсал про злиття Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянської України у єдину державу – Українську
Народну республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві був урочисто оприлюднений акт Злуки, що здійснював мрію багатьох поколінь українців про створення суверенної Соборної України. (Перегляд док. Фільму Злука УНР і ЗУНР) https://www.youtube.com/watch?v=Uwg8oGh1fw4
Домашне завдання.
Опрац.пар.9(1-6)
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=Uwg8oGh1fw4
29.12.22
Тема: Відновлення УНР
1) Утворення Директорії.
Травень 1918 – утворення Українського національно – державного союзу ( А. Нікольський), серпень 1918 – перетворення УНДС на Український національний союз ( В. Винниченко), 13- 14 листопада – створення Директорії на чолі з В. Винниченком. Після того, як П. Скоропадський оголосив курс на співпрацю з небільшовицькою Росією, Директорія перейшла до активних дій. Їхньою ударною силою були Січові стрільці. Директорія оголосила гетьмана узурпатором влади, колишнім царським найманцем і поставила його поза законом.
2) Склад Директорії : В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андрієвський, А. Макаренко.
3) В. Винниченко – як український політ. діяч, письменник, публіцист.
Домашне завдання. Опрац.пар. (п.5-7)
28.12.22
Тема:Відновлення УНР
1) Утворення Директорії.
Травень 1918 – утворення Українського національно – державного союзу ( А. Нікольський), серпень 1918 – перетворення УНДС на Український національний союз ( В. Винниченко), 13- 14 листопада – створення Директорії на чолі з В. Винниченком. Після того, як П. Скоропадський оголосив курс на співпрацю з небільшовицькою Росією, Директорія перейшла до активних дій. Їхньою ударною силою були Січові стрільці. Директорія оголосила гетьмана узурпатором влади, колишнім царським найманцем і поставила його поза законом.
2) Склад Директорії : В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андрієвський, А. Макаренко.
3) В. Винниченко – як український політ. діяч, письменник, публіцист.
Домашне завдання. Опрац.пар.8 (п.5 -7)
22.12.21
Тема: Гетьманат Павла Скоропадського
.Після здобуття Україною незалежності і державного суверенітету ми нарешті маємо змогу по-новому подивитись на постать Павла Петровича Скоропадського – останнього українського гетьмана. Він належить до тих дійових осіб історії , навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії , створювалися міфи , легенди.
За свої майже 72 роки життя Скоропадський гетьманував лише 7 з половиною місяців. І якщо 45 років вважати передмовою до гетьманства , то останні 27 років були тяжкою розплатою за ту недовгу мить влади над вируючою в пошуках виходу з соціальних експериментів над Україною. А плата була занадто високою – смерть маленького сина ще за часів гетьманування , поневіряння та смерть на чужині.
Домашне завдання. Опрац.пар.8(п.1-4)
21.12.22
Тема:Гетьманат Павла Скоропадського
.Після здобуття Україною незалежності і державного суверенітету ми нарешті маємо змогу по-новому подивитись на постать Павла Петровича Скоропадського – останнього українського гетьмана. Він належить до тих дійових осіб історії , навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії , створювалися міфи , легенди.
За свої майже 72 роки життя Скоропадський гетьманував лише 7 з половиною місяців. І якщо 45 років вважати передмовою до гетьманства , то останні 27 років були тяжкою розплатою за ту недовгу мить влади над вируючою в пошуках виходу з соціальних експериментів над Україною. А плата була занадто високою – смерть маленького сина ще за часів гетьманування , поневіряння та смерть на чужині.
Домашне завдання. Опрац.пар.8(п.1-4)
15.12.22
Тема:Конституція УНР 1918р.
https://www.youtube.com/watch?v=BaT33-rxYeE
Домашне завдання. Опрац.пар.7(п.5)
14.12.22
Тема:Конституція УНР 1918р.
https://www.youtube.com/watch?v=BaT33-rxYeE
Домашне завдання. Опрац.пар.7( п.5)
08.12.22
Тема:УЦР на заключному етапі діяльності
Лідери Української революції були переконаними прихильниками миру. Однак реалією тогочасного міжнародного життя була світова війна. Тому, щоб здобути гідне місце на міжнародній арені, УНР потрібно було зважати на позиції провідних учасників війни. З одного боку, доводилося зважати на позицію Англії та Франції, які визнали УНР, з іншого — українські очільники усвідомлювали, що мир із Центральними державами є життєвою необхідністю. Після того як радянська Росія підписала перемир’я й розпочала мирні переговори з Центральними державами, УНР стрімко втрачала авторитет у народу. Щоб втілити в життя свої зовнішньополітичні наміри та відібрати один з головних пропагандистських аргументів більшовиків проти Української революції, її провідники почали активно шукати мир з Центральними державами.
У грудні 1918 р. Генеральний секретаріат опублікував ноту до воюючих і нейтральних держав, у якій заявив, що тільки Українська Народна Республіка може представляти інтереси українського народу на мирних переговорах, що розпочалися в Бресті-Литовському. Центральні держави відповіли запрошенням до переговорів, і на початку січня 1918 р. делегація, очолена В. Голубовичем, прибула до Бреста-Литовського. Так, УHP стала чинником міжнародної політики.
Домашне завдання. Опрац.пар.7(1-4)
07.12.22
Тема:УЦР на заключному етапі діяльності
Мирний договір УНР з Центральними державами
Лідери Української революції були переконаними прихильниками миру. Однак реалією тогочасного міжнародного життя була світова війна. Тому, щоб здобути гідне місце на міжнародній арені, УНР потрібно було зважати на позиції провідних учасників війни. З одного боку, доводилося зважати на позицію Англії та Франції, які визнали УНР, з іншого — українські очільники усвідомлювали, що мир із Центральними державами є життєвою необхідністю. Після того як радянська Росія підписала перемир’я й розпочала мирні переговори з Центральними державами, УНР стрімко втрачала авторитет у народу. Щоб втілити в життя свої зовнішньополітичні наміри та відібрати один з головних пропагандистських аргументів більшовиків проти Української революції, її провідники почали активно шукати мир з Центральними державами.
У грудні 1918 р. Генеральний секретаріат опублікував ноту до воюючих і нейтральних держав, у якій заявив, що тільки Українська Народна Республіка може представляти інтереси українського народу на мирних переговорах, що розпочалися в Бресті-Литовському. Центральні держави відповіли запрошенням до переговорів, і на початку січня 1918 р. делегація, очолена В. Голубовичем, прибула до Бреста-Литовського. Так, УHP стала чинником міжнародної політики.
Домашне завдання. Опрац.пар.7(1-4)
01.12.22
Тема:Перша війна більшовицької росії з УНР
Плани більшовиків щодо доле влаштування України.
2. Підготовка сил ЦР до боротьби з Радянською Росією.
3. Загальний наступ більшовицьких військ.
4. Бій під Крутами.
5. Проголошення незалежності УНР.
Домашне завдання. Опрац.пар.5(7-9)
30.11.22
Тема:Перша війна більшовицької росії з УНР
Плани більшовиків щодо доле влаштування України.
2. Підготовка сил ЦР до боротьби з Радянською Росією.
3. Загальний наступ більшовицьких військ.
4. Бій під Крутами.
5. Проголошення незалежності УНР.
Домашне завдання. Опрац.пар.5(7-9)
24.11.22
Тема:Зовнішня політика УНР
Проголосивши себе державою, УНР викликала до себе інтерес європейських держав. До Києва переїхали військові місії Англії, Франції, Італії, Японії, Румунії, Бельгії та Сербії. Уряди Англії та Франції призначили своїх дипломатичних представників при уряді УНР. Україна активно включилася в міжнародну діяльність щодо припинення Першої світової війни. Було сформовано першу дипломатичну місію для мирних переговорів у Бресті-Литовському (нині м. Брест, Білорусь). Водночас у Швейцарії розпочали роботу зі створення постійного представництва України за кордоном. Одночасно в місцях компактного проживання українців проводили роботу щодо організації консульс країнах Центрального блоку, у нейтральних країнах і Росії.
Установлення кордонів. III Універсал визначав кордонами УНР кордони 9 українських губерній Російської імперії. Зазначалося, зокрема, що «до території Української Народної Республіки належать землі, заселені в більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму)». Ураховуючи, що українці проживали й за межами 9 губерній, остаточне встановлення кордонів УНР шляхом «прилучення частини Курщини, Холмшини, Вороніжчини, так і суміжних губерній та областей, де більшість населення українська», українські лідери планували вирішити після відповідних переговорів із сусідами
Домашне завдання. Опрац.пар5(5-6)
23.11.22
Тема:Зовнішня політика УНР
Тимчасовий уряд Росії— російський уряд від лютневої (березневої) революції 2 (15) березня 1917 до більшовицького перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917, складений з членів конституційно-демократичної, соціалістів-революціонерів і соціал-демократичної партій.
18 (5-8) травня 1917 р. в Києві розпочав роботу І Всеукраїнський військовий з’їзд. Його делегати представляли 1,5 млн солдатів і офіцерів українізованих частин. Спеціальною резолюцією з’їзд підтримав ідею національно-територіальної автономії України та визнав УЦР «єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати справи цілої України» і вимагав від УЦР «енергійно» представити «актуальні проблеми України» перед російським Тимчасовим урядом.
Центральна рада відрядила до Петербурга делегацію, яка 29 травня передала голові Тимчасового уряду декларацію Центральної ради з вимогою національно- територіальної автономії. Голова Тимчасового уряду послався на те, що це питання можуть вирішити лише Всеросійські установчі збори. Голова делегації В. Винниченко. Зрозумівши, що це відмова, українська делегація повернулася до Києва.
Домашне завдання. Опрац.пар 6 (5-6)
17.11.22
Тема:Внутрішня політика УНР
Ініціатива утворення українізованих військових частин належить самостійникам. Вони виходили з того, що без національної армії не може бути державності.
Перша українізована військова частина сформувалася в середині квітня (18 квітня 1917 р.) - 3000 військовиків зажадали, щоб їх відправили на фронт як українську національну частину — Перший український козацький полк ім. Б. Хмельницького. Богданівці поїхали на фронт під малиновим прапором і з портретом гетьмана на локомотиві.
Тимчасовий уряд Росії— російський уряд від лютневої (березневої) революції 2 (15) березня 1917 до більшовицького перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917, складений з членів конституційно-демократичної, соціалістів-революціонерів і соціал-демократичної партій.
18 (5-8) травня 1917 р. в Києві розпочав роботу І Всеукраїнський військовий з’їзд. Його делегати представляли 1,5 млн солдатів і офіцерів українізованих частин. Спеціальною резолюцією з’їзд підтримав ідею національно-територіальної автономії України та визнав УЦР «єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати справи цілої України» і вимагав від УЦР «енергійно» представити «актуальні проблеми України» перед російським Тимчасовим урядом.
Центральна рада відрядила до Петербурга делегацію, яка 29 травня передала голові Тимчасового уряду декларацію Центральної ради з вимогою національно- територіальної автономії. Голова Тимчасового уряду послався на те, що це питання можуть вирішити лише Всеросійські установчі збори. Голова делегації В. Винниченко. Зрозумівши, що це відмова, українська делегація повернулася до Києва.
Домашне завдання. Опрац.пар6(1-4)
16.11.22
Тема:Внутрішня політика УНР
Ініціатива утворення українізованих військових частин належить самостійникам. Вони виходили з того, що без національної армії не може бути державності.
Перша українізована військова частина сформувалася в середині квітня (18 квітня 1917 р.) - 3000 військовиків зажадали, щоб їх відправили на фронт як українську національну частину — Перший український козацький полк ім. Б. Хмельницького. Богданівці поїхали на фронт під малиновим прапором і з портретом гетьмана на локомотиві.
Домашне завдання. Опрац.пар.6(1-4)
10.11.22
Тема:Збройний виступ самостійників
Самостійники почали готувати збройний виступ українських військових частин, розміщених у Києві, щоб примусити Центральну Раду проголосити самостійність України, їх готувалися підтримати в Одесі, Чернігові, Кременчуці, інших містах України.
Цей план підтримало близько 5 тис. українських вояків, які об’єдналися у 2-й український полк ім. Павла Полуботка. Самостійники сподівалися на підтримку Центральної Ради, але були невдоволені її нерішучою політикою щодо захисту інтересів українського народу.
У ніч з 4 на 5 (з 17 на 18) липня 19.17 р. самостійники без погодження з Центральною Радою виступили проти Тимчасового уряду. Вони захопили у Києві військовий штаб, комендатуру, банк і встановили охорону біля державних установ та важливих об’єктів.
Генеральний секретаріат засудив заколотників і направив проти них віддані Центральній Раді війська. Це викликало серед повстанців розгубленість, бо вони не хотіли воювати проти Центральної Ради.
Організаторів збройного виступу було заарештовано, їх ув’язнили і довгий час тримали під слідством, значну частину відправили на фронт. У далекому закутку Румунського фронту опинився М. Міхновський.
Головні причини тимчасової поразки:
• розкол національного руху;
• небажання його керівників-автономістів поглиблювати революційний процес;
• догідництво щодо російського Тимчасового уряду.
Домашне завдання. Опрац.пар(.4-8)
09.11.22
Тема:Збройний виступ самостійників
Самостійники почали готувати збройний виступ українських військових частин, розміщених у Києві, щоб примусити Центральну Раду проголосити самостійність України, їх готувалися підтримати в Одесі, Чернігові, Кременчуці, інших містах України.
Цей план підтримало близько 5 тис. українських вояків, які об’єдналися у 2-й український полк ім. Павла Полуботка. Самостійники сподівалися на підтримку Центральної Ради, але були невдоволені її нерішучою політикою щодо захисту інтересів українського народу.
У ніч з 4 на 5 (з 17 на 18) липня 19.17 р. самостійники без погодження з Центральною Радою виступили проти Тимчасового уряду. Вони захопили у Києві військовий штаб, комендатуру, банк і встановили охорону біля державних установ та важливих об’єктів.
Генеральний секретаріат засудив заколотників і направив проти них віддані Центральній Раді війська. Це викликало серед повстанців розгубленість, бо вони не хотіли воювати проти Центральної Ради.
Організаторів збройного виступу було заарештовано, їх ув’язнили і довгий час тримали під слідством, значну частину відправили на фронт. У далекому закутку Румунського фронту опинився М. Міхновський.
Головні причини тимчасової поразки:
• розкол національного руху;
• небажання його керівників-автономістів поглиблювати революційний процес;
• догідництво щодо російського Тимчасового уряду.
Домашне завдання. Опрац.пар.5(4-8)
27.10.22
Тема:Розгортання Української революції
Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917р. не відповідало вимогам часу, якісно новому рівню національного руху і тому не тільки продовжувало тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політичними силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади - ЦР.
Домашне завдання. Опрац.стор.пар.5(п.1-3)
26.10.22
Тема:Розгортання Української революції
Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917р. не відповідало вимогам часу, якісно новому рівню національного руху і тому не тільки продовжувало тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політичними силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади - ЦР.
Домашне завдання. Опрац.пар.5(п.1-3)
20.10.22
Тема: Перші успіхи Української революції
Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР) — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом.
Її друкованим органом стала газета «Вісті з Української Центральної ради». Засідання рада проводила в приміщенні Педагогічного музею, що на вул. Володимирській.
Українці Києва гаряче підтримали початок революції та представницький орган українства УЦР. Це засвідчила київська маніфестація, що зібрала 100 тис. осіб. Під сотнями жовто-блакитних знамен, з портретами Шевченка в руках, десятками тисяч шикувалися військовики, одна за одною до них приєднувалися групи від товариств, гімназій, шкіл, корпорацій, депортованих галичан.
Сформувавшись біля Володимирського собору, колона маніфестантів зійшла вниз на Хрещатик до міської думи. Слово надали М. Грушевському.
Маніфестація завершилася народним вічем на Софійському майдані біля пам’ятника Б. Хмельницькому. До його булави прив’язали жовто-блакитний прапор. Тут пролунали перші вимоги революційної України до Тимчасового уряду: запровадити українську автономію, призначити на посади губернських і повітових комісарів — людей, які знають українські звичаї та мову, запровадити рідну мову в державному апараті, судах, школах та ін.
Домашне завдання. Опрац.стор.4
19.10.22
Тема: Перші успіхи Української революції
Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР) — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом.
Її друкованим органом стала газета «Вісті з Української Центральної ради». Засідання рада проводила в приміщенні Педагогічного музею, що на вул. Володимирській.
Українці Києва гаряче підтримали початок революції та представницький орган українства УЦР. Це засвідчила київська маніфестація, що зібрала 100 тис. осіб. Під сотнями жовто-блакитних знамен, з портретами Шевченка в руках, десятками тисяч шикувалися військовики, одна за одною до них приєднувалися групи від товариств, гімназій, шкіл, корпорацій, депортованих галичан.
Сформувавшись біля Володимирського собору, колона маніфестантів зійшла вниз на Хрещатик до міської думи. Слово надали М. Грушевському.
Маніфестація завершилася народним вічем на Софійському майдані біля пам’ятника Б. Хмельницькому. До його булави прив’язали жовто-блакитний прапор. Тут пролунали перші вимоги революційної України до Тимчасового уряду: запровадити українську автономію, призначити на посади губернських і повітових комісарів — людей, які знають українські звичаї та мову, запровадити рідну мову в державному апараті, судах, школах та ін.
Домашне завдання. Опрац.пар.4
13.10.22 Контрольна робота
Виконати завдання на стор.34
12.10.22 Контрольна робота
Виконати завдання на стор.34
06.10.22
Тема:Практична робота.
Опрац.стор.30-32,виконати завдання.
05.10.22
Тема:Практична робота.
Опрац.стор.30-32,виконати завдання.
29.09.22
Тема:Політика Російської імперії щодо українських земель
політика Російського уряду на українських землях була такою:
Інтеграція – входження українських земель до Росії та ліквідація їх національної самобутності;
Уніфікація – зведення управління в Україні до єдиних зразків, які існували в Російській державі;
Бюрократизація – збільшення кількості чиновників, які управляли українськими землями. Український народ позбавлявся самоврядування.
Денаціоналізація – винищення всього українського, насадження мови і культури панівної верхівки.
Домашне завдання. Опрац.пар.3
28.09.22
Тема:Політика Російської імперії щодо українських земель
політика Російського уряду на українських землях була такою:
Інтеграція – входження українських земель до Росії та ліквідація їх національної самобутності;
Уніфікація – зведення управління в Україні до єдиних зразків, які існували в Російській державі;
Бюрократизація – збільшення кількості чиновників, які управляли українськими землями. Український народ позбавлявся самоврядування.
Денаціоналізація – винищення всього українського, насадження мови і культури панівної верхівки.
Домашне завдання. Опрац.пар.3
22.09.22
Тема:Воєнні дії на території України 1914-1917рр.
Під час Першої світової війни через українські землі — Волинь, Східну Галичину та Північну Буковину — проходив фронт, що утворився на російсько-австро-угорському кордоні. Більшість учасників війни називали цю ділянку південною частиною Східного фронту. Російське військове командування найменувало його Південно-Західним фронтом. Зі сторони Росії й Австро-Угорщини тут було зосереджено більше ніж 100 дивізій. У перші дні серпня військові дії проти Росії розпочали австро-угорські армії, однак вели їх украй невдало. Під час Галицької битви, що тривала упродовж серпня-вересня 1914 р., російські війська захопили Львів; витіснили супротивника за р. Сян; вийшли до карпатських перевалів; блокували австрійську фортецю Перемишль (нині місто Пшемисль, Польща), одну з найукріпленіших у Європі після Вердена (Франція) і Антверпена (Бельгія). У березні 1915 р., після чотиримісячної облоги Перемишль із 117-тисячним гарнізоном капітулював.
Домашне завдання. Опрац.пар.2
21.09.22
Тема:Воєнні дії на території України 1914-1917рр.
Під час Першої світової війни через українські землі — Волинь, Східну Галичину та Північну Буковину — проходив фронт, що утворився на російсько-австро-угорському кордоні. Більшість учасників війни називали цю ділянку південною частиною Східного фронту. Російське військове командування найменувало його Південно-Західним фронтом. Зі сторони Росії й Австро-Угорщини тут було зосереджено більше ніж 100 дивізій. У перші дні серпня військові дії проти Росії розпочали австро-угорські армії, однак вели їх украй невдало. Під час Галицької битви, що тривала упродовж серпня-вересня 1914 р., російські війська захопили Львів; витіснили супротивника за р. Сян; вийшли до карпатських перевалів; блокували австрійську фортецю Перемишль (нині місто Пшемисль, Польща), одну з найукріпленіших у Європі після Вердена (Франція) і Антверпена (Бельгія). У березні 1915 р., після чотиримісячної облоги Перемишль із 117-тисячним гарнізоном капітулював.
Домашне завдання. Опрац.пар.2
15.09.22
Тема:Україна напередодні Першої Світової війни
Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.
Найгостріші протиріччя за сфери впливу виникли між Німеччиною та Росією, Німеччиною та Великою Британією, Німеччиною та Францією, Австро-Угорською та Російською імперіями, а також між державами всередині цих двох військово-політичних блоків.
На 1914 р. особливо загострилися протиріччя між Німеччиною та Росією. На шляху здійснення експансіоністських планів Німеччини щодо розширення її геополітичного простору стала Російська імперія. Давні мрії Німеччини про здійснення «світової політики» перекреслювалися могутнім потенціалом Росії. Німеччина прагнула підкорити Росію економічно й послабити її в політичному і військовому відношенні. Вона планувала відтіснити Росію на Схід, обмеживши її границями колишнього Московського князівства.
Домашне завдання. Опрац.пар.1
14.09.22
Тема:Україна напередодні Першої Світової війни
Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України
Найгостріші протиріччя за сфери впливу виникли між Німеччиною та Росією, Німеччиною та Великою Британією, Німеччиною та Францією, Австро-Угорською та Російською імперіями, а також між державами всередині цих двох військово-політичних блоків
На 1914 р. особливо загострилися протиріччя між Німеччиною та Росією. На шляху здійснення експансіоністських планів Німеччини щодо розширення її геополітичного простору стала Російська імперія. Давні мрії Німеччини про здійснення «світової політики» перекреслювалися могутнім потенціалом Росії. Німеччина прагнула підкорити Росію економічно й послабити її в політичному і військовому відношенні. Вона планувала відтіснити Росію на Схід, обмеживши її границями колишнього Московського князівства.
Домашне завдання. Опрац.пар.1
08.09.22
Тема: Вступ
Домашне завдання. Опрац.стор.3-4
07.09.22
Тема: Вступ
Домашне завдання. Опрац.стор.3-4