30.05.23

Повторення вивченого за рік

повторити пар. 5-10,виконати завдання на стор.45(6,7)

23.05.23

Повторення вивченого матеріалу

повторити пар.15-20,виконати завдання на стор.174(6,7)

16.05.23

Контрольна робота

Тест

 1. У Наддніпрянській Україні кріпосне право було скасовано:

 а) 1848 р.; б) 1861 р.; в) 1864 р.

 2. Промислова революція в Наддніпрянській Україні завершилася у:

 а) 30-х рр. XIX ст.; б) 50-х рр.XIX ст.;  в) 80-х рр. XIX ст.

 3. Запишіть назву першої української політичної партії.

 4. На західноукраїнських землях кріпосне право було скасовано:

 а) 1848 р.; б) 1861 р.; в) 1864 р.

 5. Культурно-освітнє товариство «Просвіта» виникло у 1868 р. :

 а) у Наддніпрянській Україні; б) на західноукраїнських землях.

 6. Перший український журнал, який видавався в 1861 – 1862 рр. у Петербурзі, мав назву:

 а) «Громада»; б) «Основа»; в) «Зоря».

 7. Державним переворотом і закінченням російської революції 1905-1907 рр. вважають  події:

 а) 1 травня 1907 р.; б) 3 червня 1907 р.; в) 7 листопада 1907 р.

 8. Головною перешкодою у розвитку сільського господарства Петро Столипін вважав:

 а) поміщицьке землеволодіння; б) сільську общину; в) заможне селянство.

 9. Самостійницьку течію в українському національному русі Наддніпрянщини започаткував:

 а) Сергій Єфремов; б) Микола Міхновський; в) Борис Грінченко.

10. На початку XX ст. в українському русі у Наддніпрянщині переважали прихильники повної державної самостійності України:

 а) так; б) ні.

11. Автором «Історії України-Руси» в 10-ти томах є:

 а) Дмитро Багалій; б) Михайло Грушевський; в) Микола Аркас.

12. На західноукраїнських землях греко-католицька церква переважала серед віруючих українців:

 а) Галичини; б) Буковини; в) Закарпаття 

13. Складіть таблицю «Особливості розвитку західноукраїнських земель на початку XX ст.» 

 14. Порівняйте розвиток кооперативного руху в Наддніпрянщині й на західноукраїнських землях. Визначте спільні й відмінні риси.

15 Чи є підстави стверджувати, що економічна політика Російської та Австро-Угорської імперій щодо українських земель мала колоніальний характер?

09.05.23

Тема.                                         

  Особливості  розвитку культури. Розвиток  освіти та науки.

                  У другій половині  XIX ст. Україна залишалася  поділеною між

двома  імперіями – Російською  та Австро-Угорською. Відсутність національ-

ної  держави та антиукраїнська  політика російського та австрійського урядів,

безумовно, накладали  негативний  відбиток на стан та  розвиток культурних

процесів.

       Поступальним, хоча  складним і суперечливим, був розвиток  науки  в

Україні , що відбувався  переважно в університетах та спеціальних вищих

навчальних  закладах. Уряди  Росії  та Австро-Угорщини  недостатньо асигнували  проведення  наукових  досліджень, мало дбали  про практичне

використання  досягнень науки, підозріло  ставилася  до прогресивних

учених. Особливо тяжко позначалася  офіційна ідеологія на розвиткові суспільних  наук. Однак  багато талановитих вчених  плідно працювали  на

науковій  ниві й досягли  великих здобутків. Але , незважаючи на це, українська  культура продовжувала  розвиватися  як  культура  українського

народу і характеризувалася величезними  досягненнями  в усіх її сферах.

Опрацювати матеріал § 29(1-3)

02.05.23

Тема: Політизація українського національного руху.

•         Робота з історичним джерелом.

Зі спогадів Є. Чикаленка: «Ювілей Котляревського 1903 р. справив величезне враження не тільки на присутніх на ньому, а через російську пре су і на широкі кола всієї України. Заборона читати привітання українською мовою і протест українців проти цього, приїзд великого числа делегатів від різних інституцій з Галичини, на чолі зі старим Романчуком, головою українського парламентарного клубу у Відні, їхні промови українською мовою, проголо шені звиклими, часом дуже талановитими промовцями, бага тьом людям уперше розкрили очі на український рух.

Взагалі такі публічні, прилюдні виступи українців значно розбудили свідомість у широких масах як міських, так і селян ських, що виразно помічалося за попитом на українську книж ку, який після ювілею Котляревського помітно зріс, і багато ро сійських книгарень у провінції почали закуповувати з нашої книгарні книжки, бо їх уже стали вимагати широкі кола».

•         Прочитайте фрагмент історичного джерела.

•         Про яку подію йдеться в уривку?

•         Поміркуйте, які зміни в суспільно-політичному житті початку 20-го ст. засвідчує автор порівняно з періодом, на який припадає становлення українського національного руху?

•         Які проблеми лишалися актуальними?

Домашне завдання : опрац. Пар. 28

 04.04.23

  Практична робота

Ідеї автономії та самостійності в програмах політичних партій Наддніпрянщини.

Виконати роботу на стор.188

21.03.23

Тема: Суспільно-політичне становище у 1907 – 1914 рр

Основні дати:

1906 р. – початок аграрної реформи П. Столипіна.

1907 – 1911 рр. – діяльність ІІІ Державної думи.

1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП).

1910 р. – ухвалення циркуляра П. Столипіна із забороною реєструвати будь-які «інородницькі» товариства.

1911 – 1913 рр. – справа Бейліса.

Лютий 1914 р. – масові демонстрації та політичні страйки проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.

Домашне завдання : пар.25

07.03.23

ТЕМА : Революція 1905–1907 рр. в Україні

 Початок XX ст. для багатьох народів світу позначився революційними потрясіннями і загостренням міждержавних суперечностей, що в результаті призвели до глобальної кризи — світової війни.

Реформи 60–70-х років вивели Росію на шлях модернізації, змінили її соціальне обличчя. Однак процес модернізації відбувався украй суперечливо. Царизм відкидав навіть обережні заходи з пом’якшення соціальної напруженості в суспільстві, натомість уряд робив ставку на посилення боротьби з революційним рухом.

Причини революції

Робота з документом

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Зволікання з остаточним вирішенням аграрного питання, посилення експлуатації робітничого класу, об’єктивна зацікавленість буржуазії в її залученні до розв’язання важливих державних проблем, національний гніт, відсутність демократичних свобод тощо створювали ґрунт для стихійного вибуху невдоволення народних мас. Проте можливість виступу стала реальною лише завдяки появі та зміцненню наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. широкого спектра політичних партій, розширенню сфери їхніх дій, посиленню впливу на маси; втраті авторитету та частковому послабленню царизму у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні 1904–1905 років».

Завдання

1. Проаналізувавши текст, визначте економічні, соціальні і політичні причини революції 1905–1907 рр. у Р осійській імперії.

2. Чому автор вважає, що саме на початку ХХ ст. настав слушний момент для революційного виступу?

Домашне завдання: опрац. пар 24

01.03.23   Тема :Політизація українського національного руху

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=0iC8ooRjxw8&ab_channel=MONUKRAINE

 Домашне завдання: опрац.   пар.23

28.02.23   Тема :Політизація українського національного руху

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=0iC8ooRjxw8&ab_channel=MONUKRAINE

 Домашне завдання: опрац.   пар.23

07.02.23

Тема: Контрольна робота

І рівень

Виберіть правильну відповідь

1.Укажіть, як називалася перша українська політична партія.

А)Головна Руська Рада; Б)Русько-Українська радикальна партія;   В)Українська національна демократична партія;  Г)Українська соціал-демократична партія.

2.Укажіть назву об’єднань, які створювались  у західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. з метою надання допомоги селянству.

А)громади;   Б)земства;   В)общини;   Г)кооперативи.

3.Укажіть прізвище очільника Наукового товариства ім. Т.Шевченка в 1897-1913 рр.

А)О.Кониський;   Б)М.Шашкевич;   В)В. Федорович;   Г)М.Грушевський.

ІІ рівень

1.Дайте визначення поняттю.

Народовці – це…

2.Розшифруйте абревіатуру.

РУРП –

3.Використовуючи події  створення першої політичної партії на українських землях та скасування панщини на західноукраїнських землях складіть історичну задачу, розв’яжіть її та нанесіть відповідні роки на стрічку часу.

ІІІ рівень

1.Складіть коротку зв’язну розповідь про товариство  «Просвіта», користуючись поданим планом.

·   В якому регіоні України діяло?

·       Коли створене?

·       Яка течія суспільно-політичного руху  його створила?

·   Мета діяльності.

2.Упізнайте особу за описом.

Український політичний та громадський діяч, член РУРП, автор праці «Україна irredenta».

ІV рівень

Проаналізуйте, що саме дає підстави говорити про перенесення у другій половині ХІХ ст. центру українського національно-визвольного руху з Наддніпрянської України до Галичини? Які наслідки це мало для українського суспільно-політичного руху?

17.01.23

Практичне заняття

«Особливості культурницького і політичного етапів на західноукраїнських землях»

 Опрацювати стор158-159

Відповіді надсилати у вайбер 0988350704,або клас рум

 30.12.22

Тема:Радикальний рух у Галиччині

Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру.

Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців.

Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.

Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.

І.Франко з М.Павликом видав журнал «Громадський друг», який через переслідування властей змінив назву на «Дзвін», а потім на «Молот». Вони стояли на теоретичних засадах соціалізму, виступаючи на захист соціальних інтересів селян та національних інтересів українців Галичини.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.21

29.12.22

Тема:Радикальний рух у Галиччині

Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру.

Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців.

Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.

Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.

І.Франко з М.Павликом видав журнал «Громадський друг», який через переслідування властей змінив назву на «Дзвін», а потім на «Молот». Вони стояли на теоретичних засадах соціалізму, виступаючи на захист соціальних інтересів селян та національних інтересів українців Галичини.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.21

28.12.22

Тема: Народовська політика «нової єри»

Національно-визвольний рух в Західній Україні розвивався не тільки під впливом внутрішніх,а й зовнішніх чинників.

Наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. загострилися відносини між Австро-Угорщиною і Росією.

- дві імперії не могли поділити сфери впливу на Балканах;

- Україна почала розглядатися як територія, на якій можливе ведення війни;

- німецькі політики висунули план утворення після перемоги над Росією «Київського королівства» (у склад якого ввійшла б Наддніпрянська Україна);

- діячі Київської громади на чолі з В.Антоновичем готові були  підтримати німецький проект в обмін  на задоволення нових національно-культурних прав українців Галичини.

У здійсненні «Нової ери» українську  сторону представляли В.Антонович, митрополит С.Сембратович, О.Барвінський, Ю.Романчук. З боку поляків – галицький намісник  К.Бадені, маршал галицького сейму Е.Сангушко і посол А.Хамец.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.20

23.12.22

Тема:Народовці та москвофіли

Старорусини –культурниціка та суспільно-політична течія в українському  русі на Західній Україні. Вважали український народ частиною руського (нащадки К.Р.); русофіли, москвофіли – течія у старорусинькому русі, яка сформувалась у середині ХІХ ст., українців вважали частиною російського народу,  українську мову – діалектом російської; вирішення національних проблем українців вважали можливим тільки за допомогою Росії.

Народовці – суспільно-політична течія в українському русі на західноукраїнських землях; виникла в другій половині ХІХ ст.; визнавали факт існування українського народу і української мови, свою діяльність спрямували на захист національних інтересів українців.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.19

22.12.22

Тема:Народовці та москвофіли

Старорусини –культурниціка та суспільно-політична течія в українському  русі на Західній Україні. Вважали український народ частиною руського (нащадки К.Р.); русофіли, москвофіли – течія у старорусинькому русі, яка сформувалась у середині ХІХ ст., українців вважали частиною російського народу,  українську мову – діалектом російської; вирішення національних проблем українців вважали можливим тільки за допомогою Росії.

Народовці – суспільно-політична течія в українському русі на західноукраїнських землях; виникла в другій половині ХІХ ст.; визнавали факт існування українського народу і української мови, свою діяльність спрямували на захист національних інтересів українців.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.19

21.12.22

Тема: Соціально-економічний розвиток західно-українських земель

Характеризуючи стан економіки західноукраїнських земель у другій половині 19 ст., можна заначити:

- Західноукраїнські землі лишалися аграрним краєм. 

- У сільськогосподарському виробництві застосовують нову техніку, залучають значну кількість найманих робітників.

- Для сільського господарства характерне зростання товарного виробництва.

- У регіоні активізуються процеси індустріалізації та урбанізації.

- У промисловому виробництві розвиваються галузі видобування та первинної обробки сировини.

- 70–80-ті рр. 19 ст. можна вважати часом формування у Східній Галичині великої фабрично-заводської промисловості, проте темпи розвитку промисловості відставали від темпів захід них провінцій імперії і не відповідали потребам краю.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.18

 16.12.22

Тема:Контрольна робота

1. Яку ідею подальшого розвитку України пропонував Новгород-Сіверський гурток?

А) федералізації

Б) автономії

В) республіканську

Г) імперську

2.  Яка декабристських організацій передбачала повне повалення царизму?

А) Союз благоденства

Б)  Союз порятунку

В) Південне товариство

Г) Любов до істини

3. До представників течії романтизму належить:

А) М. Костомаров

Б) І. Котляревський

В) І. Срезневський

Г) В. Капніст

4. Укажіть діячів «Руської трійці»:

А) М.Шашкевич, І.Вагилевич, М.Муравйов

Б) П.Пестель, М.Муравйов;

В) М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький

5. Укажіть роки революційних подій в Північній Буковині та Закарпатті:

А) 1848 – 1849 рр

 Б) 1848 – 1850 рр

В) 1849 – 1850 рр

6. В якому році Йосип II видав закон про ліквідацію панщини?

А) 1788 р.

Б) 1789 р

В) 1790 р.

 7.Чому царська влада розцінювала Кирило-Мефодіївське товариство, як загрозу самодержавству, наведіть тези для підтвердження своєї думки. Розкрийте суспільно-політичні ідеали мефодіївців.

15.12.22

Тема:Контрольна робота

1. Яку ідею подальшого розвитку України пропонував Новгород-Сіверський гурток?

А) федералізації

Б) автономії

В) республіканську

Г) імперську

2.  Яка декабристських організацій передбачала повне повалення царизму?

А) Союз благоденства

Б)  Союз порятунку

В) Південне товариство

Г) Любов до істини

3. До представників течії романтизму належить:

А) М. Костомаров

Б) І. Котляревський

В) І. Срезневський

Г) В. Капніст

4. Укажіть діячів «Руської трійці»:

А) М.Шашкевич, І.Вагилевич, М.Муравйов

Б) П.Пестель, М.Муравйов;

В) М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький

5. Укажіть роки революційних подій в Північній Буковині та Закарпатті:

А) 1848 – 1849 рр

 Б) 1848 – 1850 рр

В) 1849 – 1850 рр

6. В якому році Йосип II видав закон про ліквідацію панщини?

А) 1788 р.

Б) 1789 р

В) 1790 р.

 7.Чому царська влада розцінювала Кирило-Мефодіївське товариство, як загрозу самодержавству, наведіть тези для підтвердження своєї думки. Розкрийте суспільно-політичні ідеали мефодіївців.

14.12.22

Тема:Практичне заняття

 Опрацювати текст на стор.129-130 і виконати завдання

Домашне завдання.

 Опрац.пар.повтор.пар.13-17

09.12.22

Тема:Національне відродження кримських татар

Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух.  Молодотатари , як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.

 Домашне завдання.

 Опрац.пар.17п.4

 08.12.22

Тема:Національне відродження кримських татар

Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух.  Молодотатари , як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.17(п.4)

 07.12.22

Тема: «Валуєвський циркуляр і Емський Указ»

1.     Валуєвський циркуляр (1863 р.)

Щоб запобігти зростанню українського національного руху, 18 липня 1863 року царський міністр внутрішніх справ П.Валуєв видав циркуляр ( письмове розпорядження наказового змісту для підлеглих).

Валуєвський циркуляр не зупинив тих діячив культури, котрі зробили метою свого життя утвердження національної свідомості серед народу.

Валуєвський циркуляр продовжив політику русифікації та денаціоналізації українців, поставив українську літературу поза законом.

Емський указ:

Заборона. - Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу;

· видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот;

· друкувати будь-які книги українською мовою;

· ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.);

· влаштовувати концерти з українськими піснями;

· викладати українською мовою в початкових школах.

Дозвіл.  Видавати українською історичні літературні пам'ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку

Домашне завдання.

 Опрац.пар.17п.2-3

02.12.22

Тема: «Розгортання громадівського руху у кінці XIX ст.»

   Відродження національного руху в Україні тісно пов’язане зі створенням журналу «Основа», що обстоював право української нації на вільний і всебічний розвиток. Журнал виходив протягом січня 1861 — жовтня 1862 р. Редакторами журналу були В. Білозерський, М. Костомаров, П. Куліш, секретарем редакції — О. Кістяківський. Побачило світ лише 12 номерів 1861 р. та 10 номерів 1862 р.

У 60-ті рр. ХІХ ст. журнал «Основа» був єдиним українським універсальним періодичним виданням, що прагнуло охопити всі загальноукраїнські проблеми в культурі, економіці, політиці, освіті, науці, літературі, фольклорі, історії, міжнародних відносинах.

Кожна книжка «Основи» відкривалася віршами Т. Шевченка, за яким міцно закріпилося визнання батька українського народу. Постать Кобзаря стала культовою. В «Основі» було надруковано понад 70 творів Т. Шевченка, а також Л. Глібова, С. Руданського, П. Куліша, історичні праці М. Костомарова, Т. Рильського, П. Житецького та інших. На сторінках «Основи» у статтях М. Костомарова знайшла найбільш глибоку аналітичну розробку національна ідея.

 Домашне завдання.

 Опрац.пар.17п.1

01.12.22

Тема: «Розгортання громадівського руху у кінці XIX ст.»

Домашне завдання.

 Опрац.пар.17п.1

   Відродження національного руху в Україні тісно пов’язане зі створенням журналу «Основа», що обстоював право української нації на вільний і всебічний розвиток. Журнал виходив протягом січня 1861 — жовтня 1862 р. Редакторами журналу були В. Білозерський, М. Костомаров, П. Куліш, секретарем редакції — О. Кістяківський. Побачило світ лише 12 номерів 1861 р. та 10 номерів 1862 р.

У 60-ті рр. ХІХ ст. журнал «Основа» був єдиним українським універсальним періодичним виданням, що прагнуло охопити всі загальноукраїнські проблеми в культурі, економіці, політиці, освіті, науці, літературі, фольклорі, історії, міжнародних відносинах.

Кожна книжка «Основи» відкривалася віршами Т. Шевченка, за яким міцно закріпилося визнання батька українського народу. Постать Кобзаря стала культовою. В «Основі» було надруковано понад 70 творів Т. Шевченка, а також Л. Глібова, С. Руданського, П. Куліша, історичні праці М. Костомарова, Т. Рильського, П. Житецького та інших. На сторінках «Основи» у статтях М. Костомарова знайшла найбільш глибоку аналітичну розробку національна ідея.

 30.11.22

Тема: «Громадівський рух 1860-1870рр.»

Громади-це напівлегальні та легальні організації (гуртки), що об’єднували українську інтелегенцію, службовців, офіцерство, студенство, учнівську молодь, а також поміщиків-лібералів, які стали організаційною формою українського визвольного руху, вели національно-культурну та громадсько-політичну діяльність.

   50-60-ті роки-перший етап громадівського руху.( Учні заповнюють самостійно таблицю «Перші громади»). Створення громад свідчило про виникнення і розвиток національного руху в Україні. Повернувшись після амністії із заслання, колишні члени Кирило-Мефодіївського братства М.Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, а згодом і Т. Шевченко в Петербурзі у 1859 р. створили першу українську громаду-культурно-освітню організацію, що мала на меті сприяти:

* розвиткові освіти,

*свободі літературного слова,

*поширенню національної ідеї,

*формуванню національної свідомості.

Як ви, гадаєте, що стало передумовами та причинами виникнення даного руху?

 Домашне завдання.Опрац.пар.16

 25.11.22

Тема: «Розвиток сільського господарства»

Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. 

ХІХ століття – століття технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р. сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві.

Основна маса орних земель була відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства.

У другій половині ХІХ ст. посилюються тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції.

Степова Україна

Торговельно зернове землеробство.

Правобережна Україна

Цукробурякове виробництво

Лівобережна Україна

Тютюнництво

Перехід до капіталістичної системи господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва. Наприкінці ХІХ ст. Україна давала 43% світового врожаю ячменю, 20 % - пшениці і 10 % - кукурудзи. Але в самій Наддніпрянщині, яка мала статус «європейської житниці», українець у середньому споживав хліба менше, ніж жителі розвинених європейських країн.

 Домашне завдання.

 Опрац.пар.14

 24.11.22

Тема: «Розвиток сільського господарства»

Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. 

ХІХ століття – століття технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р. сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві.

Основна маса орних земель була відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства.

У другій половині ХІХ ст. посилюються тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції.

Степова Україна

Торговельно зернове землеробство.

Правобережна Україна

Цукробурякове виробництво

Лівобережна Україна

Тютюнництво

Перехід до капіталістичної системи господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва. Наприкінці ХІХ ст. Україна давала 43% світового врожаю ячменю, 20 % - пшениці і 10 % - кукурудзи. Але в самій Наддніпрянщині, яка мала статус «європейської житниці», українець у середньому споживав хліба менше, ніж жителі розвинених європейських країн.

Домашне завдання.Опрац.пар.14

23.11.22

Тема: «Модернізація промисловості»

Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального

У другій половині ХІХ століття відбувається індустріалізація: швидкими темпами розвиваються вугільна, металургійна галузі промисловості (Донецький, Криворізький басейни), машинобудування, видобувна та металообробна галузі.

Найбільшим заводом у Європі на той час вважався завод Джона Грієвза, який виник у  м. Бердянську Таврійської губернії 1884 р. 1895 р. було засновано Харківський паротяго будівний завод, 1900 р. – Луганський. Велике  значення мала харчова промисловість (цукор), горілчана, борошномельна галузі. Цукрова промисловість України стала основним постачальником цукру для всієї російської імперії.

Починається будівництво залізниць. У 1862 р. в Петербурзі вирішили, що в Україні потрібно провести першу залізницю, яка повинна була зв’язати Одесу і місто Балту. Її було збудована державним коштом протягом 1862 – 1865 рр. На початку 90-х рр.. в Україні діяло вже дев’ять залізничних магістралей.

Розвивається торгівля, остаточно складаються внутрішній і зовнішній ринки. Повільними темпами зростає кількість міст. Зростає роль водного транспорту, збільшується кількість пароплавів. Найбільший порт – Одеса.

У 60 – 80-ті рр. ХІХ ст. завершується промисловий переворот. Його наслідком стало заснування заводів і фабрик.  У сільському господарстві також почав розвиватися капіталізм.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.13

 18.11.22

Тема:  « Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-1870 рр.»

Напередодні реформи:

1) низька продуктивність праці селян;

2) зубожіння поміщиків;

3) зменшення кількості селян-кріпаків;

4) відставання Росії у військовій справі від Європейських держав;

5) наростання опору з боку прогресивних кіл суспільства проти кріпосництва;

6) засудження Європейськими країнами станового устрою Російської імперії.

2. Селянська реформа 1861 р.

Суть селянської реформи 

 19лютого1861 р. Маніфестом Олександра II було скасовано кріпосне право. Звільнення селян було відповіддю на історичний виклик капиталистиче-ської Західної Європи, до цього часу значно обігнала Росію. За Положенням 19 лютого 1861 р. приватновласницькі селяни стали особисто вільними. Вони отримали право розпоряджатися своїм майном, займатися торгівлею, підприємництвом, переходити в інші стани.

Суть селянської реформи

1. Селяни отримали:

1) особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів);

2) майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю);

3) право на власну землю. Розмір наділу визначався відповідно до закону і за згодою поміщика.

2. Понаднормова земля вилучалась у селянина на користь поміщика як «відрізок».

3. Селянин укладав «викупну угоду» і мав сплатити за землю 20 % вартості одразу, а 80 % з відсотками — протягом 49 років, взявши позику у держави (ціна на землю в 4 рази перевищувала ринкову).

4. До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними

Домашне завдання.

 пар.13

17.11.22

Тема:  « Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-1870 рр.»

Напередодні реформи:

1) низька продуктивність праці селян;

2) зубожіння поміщиків;

3) зменшення кількості селян-кріпаків;

4) відставання Росії у військовій справі від Європейських держав;

5) наростання опору з боку прогресивних кіл суспільства проти кріпосництва;

6) засудження Європейськими країнами станового устрою Російської імперії.

2. Селянська реформа 1861 р.

Суть селянської реформи 

 19лютого1861 р. Маніфестом Олександра II було скасовано кріпосне право. Звільнення селян було відповіддю на історичний виклик капиталистиче-ської Західної Європи, до цього часу значно обігнала Росію. За Положенням 19 лютого 1861 р. приватновласницькі селяни стали особисто вільними. Вони отримали право розпоряджатися своїм майном, займатися торгівлею, підприємництвом, переходити в інші стани.

Суть селянської реформи

1. Селяни отримали:

1) особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів);

2) майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю);

3) право на власну землю. Розмір наділу визначався відповідно до закону і за згодою поміщика.

2. Понад нормова земля вилучалась у селянина на користь поміщика як «відрізок».

3. Селянин укладав «викупну угоду» і мав сплатити за землю 20 % вартості одразу, а 80 % з відсотками — протягом 49 років, взявши позику у держави (ціна на землю в 4 рази перевищувала ринкову).

4. До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними

Домашне завдання.

 пар.13

16.11.22

 Тема:  « Українське питання у контексті міжнародних відносин»

Основні дати та події: 1853-1856 рр. - Кримська (Східна) війна; 1855 р. - «Київська козаччина»; 1856 р. - похід «У Таврію за волею».

1. Українське питання в контексті європейської міжнародної політики. 2. Чергова спроба Російської імперії розв’язати турецьке питання. Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр. 3. Вплив війни на становище в Наддніпрянській Україні. 4. Селянський рух під час Кримської (Східної) війни.

1.     Кримська війна 1853 – 1856 років.

У другій половині XIX ст. українське питання було складовою європейської міжнародної політики. Проте, якщо українські діячі очікували на допомогу у визволенні своєї Батьківщини, то європейських політиків більше цікавила можливість здійснення своїх планів.

Приводом для розгортання воєнних дій проти Османської імперії став конфлікт навколо святих місць у Палестині, пов’язаних із життям Ісуса Христа. У червні 1853 р. російські війська раптово перейшли кордон із Туреччиною і зайняли дунайські князівства. Упевнившись у підтримці Великобританії і Франції, які не бажали посилення позицій російського царя, турецький султан оголосив війну Росії. Спочатку хід бойових дій складався сприятливо для Росії.

Під впливом війни в Україні розгорнувся масовий антикріпосницький рух, у 1855 р. – «Київська козаччина», а в 1856 р. – «в Таврію за волею».

Приводом до цього став царський маніфест від 25 січня 1855 р. про створення рухомого ополчення. Селяни сприйняли зміст маніфесту як звільнення від кріпосної залежності. Вони масово записувались у “козаки”, відмовляючись виконувати повинності. У лютому 1855 р. в Київській губернії виступи селян поширились на 9 повітів. Уряд кинув 16 ескадронів кавалерії, дивізіон піхоти, дві роти саперів. Відбулися криваві сутички між повсталими і військами, 39 селян було вбито, 63 – поранено. Цей рух отримав назву “Київська козаччина”.

Поразка Російської імперії у Кримській (Східній) війні наочно показала її військово-технічну відсталість через існування кріпосницької системи, що мало безпосередній вплив на підготовку селянської реформи 1861 року.

Під час Кримської (Східної) війни, як і під час воєн у попередні періоди, Росія активно використовувала людський і матеріальний потенціал українських земель.

Домашне завдання.

 пар.12

11.11.22

Контрольна робота

Виконати завдання на стор.88 (2,3,4,5)

09.11.22

Практичне заняття «Повсякденне життя українців в селі та місті»

Опрацювати матеріал на стор.89-91,та виконати завдання

Домашне завдання.

повторити пар.11

28.10.22

Тема:  «Музика.Театр»

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=HkZqDOmvRmQ

Домашне завдання.

 пар.11

21.10.22

Тема:  «Розвиток української літератури»

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=VLNS1nwEXw0

Домашне завдання.

 пар.10

 19.10.22

 Тема: «Культура України наприкінці XVIII –  в першій половині ХІХ століття. Освіта і наука.»

  У першій половині ХІХ ст. починається процес формування сучасної української нації. Становлення української нації відбувалось у складних умовах занепаду кріпацтва і поширення товарно-грошових відносин, посилення соціальних і національних суперечностей у Російській імперії, виснажливих війн та наростання визвольних рухів тощо. Аналогічна ситуація склалася й у Західній Україні, яка входила до складу Австрійської імперії, не маючи власного самоврядування.

Українське національне відродження, опорою якого були традиції української державності  та української культури стало головним  явищем  історичного  процесу  в  Україні в першій половині ХІХ ст. І в першу чергу значною мірою впливало саме на розвиток української культури: мовознавства, історичної науки, етнографії, літератури, науки, освіти, мистецтва. Поступ української культури був складним і проходив у суперечливих умовах. Але не дивлячись на складні умови періоду кінця XVIII  -  першій  половині  ХІХ  століття, українська національна культура активно розвивається, набуває самобутніх рис і характеризувалася високими досягненнями в усіх її сферах.

       Робота з таблицею

 Заповніть таблицю «Особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII ст.».

Чинники, що сприяли розвитку культури

Чинники, що негативно впливали на розвиток культури

 Чинники, які впливали на розвиток української культури

·        Українські землі були поділені між двома державами: Росією та Австрією.

·        Спрямування імперської політики на асиміляцію українців.

·        Зростання потреби у кваліфікованих кадрах для виробництва.

·        Українське національне відродження

·        Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва.

·        З народу вийшов відомий діяч культури Т. Г. Шевченко, який підніс українську мову і літературу до найвищого рівня досконалості.

·        Поширення думки, що українська мова є діалектом російської або польської мов.

·        Українські вчені вважали українську мову самобутньою, рівноправною серед інших слов’янських мов.

·        «Вимивання» високоосвічених українців із національного середовища 

Домашне завдання.пар.9

14.10.22

Контрольна робота

І рівень

1.1. В складі якої держави перебувала Східна Галичина у ХІХ ст.?

А) Росія; Б) Угорщина; В) Австрія; Г)Польща

1.2. Виступ декабристів відбувся?

А)1815р.; Б)1820р.;В)1825р.;Г)1830р.

1.3. Хто з цих діячів був головою Кирило-Мефодіївського братства?

А)Костомаров;Б)Білозерський;В)Куліш;Г)Гулак

1.4. В якому році відбулося скасування кріпосного права на Галичині?

А) 1848р.;Б)1855р.;В)1861р.;Г)1864р.

1.5. Хто з цих діячів не входив до складу «Руської трійці»?

А) Головацький; Б) Шашкевич; В) Маркович; Г) Вагилевич

1.6. Хто з цих діячів був одним із перших професійних композиторів Галичини?

А) Витвицький; Б) Вербицький; В) Вересай; Г) Шут

1.7. Яка територія не входила до складу Авсрійської імперії в кін.18-І половині 19ст.?

А)Галичина; Б)Волинь; В) Закарпаття; Г) Буковина

1.8. До якої організації належить газета «Зоря Галицька»?

А)Кирило-Мефодіївське братство; Б) «Руська трійця»; В)Головна Руська Рада; г)Галицько-Руська матиця

ІІ рівень

Дайте відповідь на питання?

2.1. Хто такі «будителі»?

2.2. Що таке «порто-франко»?

2.3. Що таке «Русалка Дністрова»?

ІІІ рівень

3.1. Назвіть видатних діячів західноукраїнських земель І пол.. ХІХ ст. і зазначте їхній внесок в історію?

ІV рівень 

4.1. Перелічить реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ та зазначте їх вплив на розвиток західноукраїнських земель?

12.10.22

Практичне заняття «Альманах «Русалка Дністровая»

     Завдання на розвиток інформаційної компетентності.

   Що об’єднує всіх цих людей?

А) Маркіян Шашкевич - був ініціатором збору та популяризації фольклору, створення словника та граматики живої української мови, реформування правопису, впровадження рідної мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства. Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма. 

Б) Іван Вагилевич - один з зачинателів українського національного відродження в Галичині. Був співавтором та співупорядником альманаху «Русалка Дністровая». Автор ряду праць з етнографії, фольклористики та філології. Залишив значний творчий доробок у галузі археології, історії. Спільно з А. Бельовським переклав українською та польською мовами й опублікував «Повість временних літ» під назвою «Літопис Нестора» з додатками «Повчання Володимира Мономаха». 

В) Яків Головацький - спільно з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах «Русалка Дністровая». Брав активну участь у з’їзді українських учених у Львові (1848 р.), де виступив з доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях». Автор праць з історії, археології, етнографії та філології.

  Завдання на розвиток хронологічної компетентності.

  На «Лінії часу» розмісти дати видання «Русалки Дністрової» та діяльності Галицько – Руської матиці.

Які ще важливі події відбувалися в історії України у даний період? Чим він характеризувався? Познач їх на «Лінії часу».

   Завдання на розвиток логічної компетентності.

  Прочитай уважно текст. Усі документи пов’язані між собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України. Оформи думки за допомогою схеми чи таблиці.

Документ

  «Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але   «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)

 Домашне завдання.

повторити пар.1-5

 07.10.22

 «ЄВРОПЕЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848–1849 РР. В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»

1. Розгортання революції 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях

Робота з дидактичним матеріалом

Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.

Священик Східної Галичини В. Подолинський у праці «Слово перестороги» писав: «Минув той час, коли ми вкупі вагалися виявити своє ім’я, нині українець виявляє його світові; ніщо не зможе спинити нас у загальних прагненнях Європи; не замовкнемо, хіба Європа замовкне; всі хочемо бути вільні нарівні з іншими народами… Що буде Європі, те й нам буде».

Завдання

Як вплинула революція 1848—1849 рр. у Західній Європі на політичні настрої в Україні?

2. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського й південно-слов’янського відродження

Запитання

1) Що спільного було у вимогах, які висували до імперських урядів представники національно-визвольного руху Чехії, Хорватії, Сербії та України?

2) Чому лідери чеського та південнослов’янського відродження на чільне місце ставили вирішення мовного питання?

Аналіз документу

ДУМКИ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЯКНАЙШИРШОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ГРОМАДСЬКОМУ ЖИТТІ І ПОБУТІ (З ЛИСТА ВІД 9 ЧЕРВНЯ 1848 р. ГРИГОРІЯ ГИНИЛЕВИЧА ДО СТЕФАНА ДОБРЯНСЬКОГО)

Не виставите собі, як тут, в Празі, все пестро і мальовничо виглядає. <…> Кожний слов’янин один до другого у своїм язиці промовляє і якось ся розумієм; а най-но рік, два, а в зрозумінню одного слов’янина з другим, здається, не буде вже жодної трудності. На секції, як і в інших наших бесідах, так з собою, як і з іншими слов’янами, навіть із поляками, говоримо по-руськи, яко ж і нашії новії чи поверненії русини, яко то: Дзідушицький, Стецький, Поглодовський з нами принаймні тільки бесідують по-руськи. На запровадження збору, що ся з великою торжественностею учинило, кожний зо щепів слов’янських в власнім язиці мав мову. В нашій русько-польській секції вибрані були на мовців з сторони поляків князь Любомирський, з сторони нашої я: але що в день запровадження 2-го червенця, запевне що-м цілу ніч не спав — раптом-єм заслаб, промовив за мене коротко Борисикевич. <…>

Дякувати то Богу, що-сьмо тут приїхали, бо доперва тепер неяко пізнали своїх братей-русинів слов’яне і чей борше буде і світ о нас знати. Для того теж, хоть бисьмо нічого навіть більше тут не зискали, то вже той великий для нас пожиток, що стали-сьмо яко нарід самостійний.

Много нам, однако ж, ще потреба працювати, аби нашая милая руськая народовість так ся розвинула і вздвигла, як ту чеськая. Тому прошу і взиваю вас, вправляйтеся, кілько лиш можете, в руськім; бесідуйте межи собою по-руськи, призвичайте діти ваші до так милого і від слов’ян улюбленого язика; таже то не тільки вимагає від нас милість до народовості, але і власний пожиток, бо, як видите з укладів наших, урядники мусять по-руські говорити і писати, але теж і повноє для ваших дітей отворилося поле, де нам вже не будуть на заваді чужії насланники. Я тут через короткий час такєм привик до нашої миленької мови, що коли де приходить часом по-польськи говорити, руські ми ся слова мішають, і в самій речі встидатися мусимо, і з трудностею приходимо нам відповідати, коли нам нашії противники закидали, що як ми можемо признаватися до руської народовості, коли навіть власного язика не вміємо і в власних домах, особливо у священиків, по-польські говорити звиклисьмо. Для того іще раз взиваю, так для нашої народовості згубний і для нашого власного добра шкідливий, і най в ваших домах іншая мова не постане, як наша руська, най ваші діти з матернім молоком висисають замилування до любої нашої народовості і нашого над слов’янські краснішого язика. Не виставте собі, що в нас ту праці коштує в бороненні народності. Взбудили-сьмо ю тутка зо сну п’ятьсотнього, най же она ся з силов взмагає, живіть і управляйте єю, усуваючи хоть би з трудностей прохолодило, завади і перешкоди, которії на дорозі народовості нашої стоять.

Запитання і завдання до документа

1) Визначте головну ідею документа.

2) Чим наведений документ є актуальним для сьогодення? Власну думку аргументуйте.

3. Діяльність Головної Руської Ради

Основні напрями діяльності:

1)    2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини — Головна Руська (українська) Рада (ГРР), яка взяла на себе роль представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом у Відні і виконувала її протягом 1848—1851 рр.

2)    Відозва до українського народу від 10 травня 1848 р. була Програмним документом Ради, де галицьких українців вперше офіційно проголошено частиною 15-мільйонного українського народу у складі Австрійської конституційної монархії:

- вимоги культурно-національної реформи для українського населення Галичини;

- поліпшення правового й матеріального становища греко-католицького духівництва;

- поділ Галичини на самостійні адміністративні одиниці — українську (Східна Галичина) і польську (Західна Галичина) з об’єднанням в одну провінцію українських земель — Східної Галичини й Закарпаття під владою Австрії.

3) У 1848 р. домоглася запровадження навчання українською мовою в народних школах та викладання цієї мови як обов’язкового предмета в гімназіях, відкриття у 1849 р. кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

4)  1848 р. скликала перший з’їзд української інтелігенції у Львові — Собор руських учених, під час якого було засновано Галицько-руську матицю — товариство, що мало видавати популярні книги для народу.

5) Друкованим органом була газета «Зоря Галицька».

6) Поновила традиційну українську символіку. Своєю відзнакою вона зробила герб князів Романовичів — зображення золотого лева на блакитному тлі, який належав Галицько-Волинському князівству за часів правління князя Данила Галицького та його сина Лева.

7) З ініціативи було засновано 12 окружних і 50 місцевих рад, організовано українську національну гвардію.

Основні висновки:

-         упродовж 1848—1849 рр. країни Західної Європи охопила хвиля революцій, яка увійшла в історію під назвою «весна народів»;

-         активним учасником революційних подій стало й населення західноукраїнських земель, яке в першій половині ХІХ ст. входило до складу Австрійської імперії;

-         у травні 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини — Головна Руська Рада, яку очолив єпископ Г. Яхимович;

-         завдяки революції 1848—1849 рр. українці вперше здобули досвід парламентської діяльності;

-         важливим наслідком революційних подій для Західної України стало пожвавлення українського культурно-освітнього руху та національне самовизначення українців.

 Домашнє завдання

Опрацюйте пар. 5(3-4) підручник.

05.10.22  

Тема: «Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

План уроку

1. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.

2. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.

3. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

І. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.

Проблемне питання:

-            Чому греко – католицькі священики стали носіями національної ідеї?

   Суспільство напр. ХVІІІ – у першій пол. ХІХ століть залишалось аграрним, провінційним. Основна маса населення – це селяни, які не мали достатнього матеріального та освітнього рівня. Українська шляхта майже повністю ополячилась та окатоличилась. Ущемлялися права і греко-католицької церкви та священиків, які мало чим відрізнялися від самих селян. Їх примушували відробляти панщину, невеликі матеріальні статки, які витрачалися на освіту та посаг для дітей. Греко – католицькі священики мали право одружуватись. Були пов’язані з сільським оточенням, їхні діти нерідко одружувалися з дрібними шляхтичами або із дітьми селян. «Хлопи і попи», як казали поляки, трималися разом. Греко – католицькі священики та їх діти розмовляли рідною мовою, коли ж навчалися у місті страждали від комплексу меншовартості. Тому у них формувався моральний обов’язок перед селянами, а саме: покращити становище народу, захистити гідність, вирвати з пітьми неосвіченості, звеличити українську мову та культуру.

   Отже, на відміну від Наддніпрянщини, де національне відродження здійснювала спочатку козацька старшина, а потім інтелігенція, на Західній Україні – греко-католицькі священики.

Передумови та причини

національного відродження на Західній Україні

Передумови:

-            реформи Марії – Терезії та Йосипа ІІ кінець ХVІІІ століття;

-            політика реакції Леопольда ІІ та Франца ІІ:

1805 рік – початкові школи під контролем католицької церкви;

1809 рік – закриття Руського інституту при Львівському університеті;

1812 рік – скасовано обов’язкову освіту;

- ущемлення греко – католицької церкви.

Причини:

-            відсутність власної держави;

-            антиукраїнська політика Австрії;

-            поширення західноєвропейських ідей:

·        просвітництва;

·        романтизму;

·        національної ідеї Гердера.

ІІ. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.

«Першобудителі національно-культурного відродження»]

Діячі національно-культурного відродження

Їх внесок у національне відродження

П. Лодій – учений-правознавець Львівського університету, перший декан юридичного факультету Петербурзького університету.

Ідеолог просвітництва, пропаганда народної української мови.

І. Лучкай – греко-католицький священик.

Перша в Австрійській імперії граматика української мови (1830).

О. Духнович – греко-католицький священик із Закарпаття.

Молитовник рідною мовою, перший український буквар, підручники з граматики, географії, посібник для вчителів, автор патріотичного вірша

«Я русин був, єсьм і буду

Я родився русином,

Чесний мій рід не забуду

Останусь його сином».

М. Левицький – перемишльський греко-католицький священик.

Відстоював відновлювати україномовні школи; організатор «Товариства галицьких греко-католицьких священиків».

І. Могильницький – священик.

Ідеолог «Товариства галицьких греко-католицьких священиків», автор граматики української мови (1822), трактату «Розвідка про руську мову» (1822).

Й. Лозинський

Й.  Левицький

Граматики української мови.

І. Кутка, В. Довгович

Збірник християнської моралі «Катехізис»

   Серед греко-католицьких священиків поширювалися ідеї просвітителів, що надихали їх на розбудову шкіл, освіту народу. Але вони вважали, що головною силою перетворень є освічені монархи, а не народ.

   У 1816 році було утворено «Товариство галицьких греко-католицьких священиків» у Перемишлі  І. Могильницьким, М. Левицьким.

   Мета:

-            поширення релігійної літератури українською мовою;

-            поради щодо ведення господарства;

-            створення парафіяльних шкіл;

-            захист української мови, видання граматик української мови.

   Діячі товариства були пов’язані з віденським інтелектуальним середовищем, тому гурток називали віденсько-перемишльський. За 1818-1832 роки було відкрито 400 початкових шкіл.

   На початку ХІХ століття в країнах Європи поширився романтизм, який оспівував індивідуальність, природність, емоційність. Також поширення набувають ідеї Гердера, який закликав: «Натхнення треба шукати в самобутній культурі простих людей».

   Саме цими ідеями пройнялися греко-католицькі священики 30 років ХІХ століття.

 «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

Причини утворення «Руської трійці»:

-            вплив національного відродження Наддніпрянщини;

-            розгортання польського визвольного руху у зв’язку з польським повстанням 1830-1831 років;

-            ігнорування поляками прав корінного населення Галичини;

-            поширення національної ідеї та романтизму;

-            переміщення центру національного пробудження із Перемишля у Львів.

   Лідери: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Про діячів гуртка.

Мета:

-            «підняти дух народний, просвітити народ» за допомогою друкованого слова та літературної творчості українською мовою;

-            допомогти народу усвідомити «гідність свою і свою силу»;

-            пропагувати національну ідею;

-            поширювати українські народні традиції, фольклор; ідею об’єднання українських земель;

-            популяризувати українську історію;

-            перетворити народну мову та літературну;

-            підтримувати зв’язки з діячами Наддніпрянщини;

-            розвивати національну самосвідомість.

Діяльність «Руської трійці»:

-            проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу (Я. Головацький обійшов майже всю Галичину, Закарпаття, частину Буковини. І. Вагилевич виїхав у гірські райони Галичини та вів агітацію);

-            підготували до друку : 1833 рік – збірку «Син Русі», 1834 рік – «Зоря»;

-            1836 рік – М. Шашкевич виступив українською мовою перед вищим духовенством і гостями Львівської духовної семінарії.

-            1836 рік – І. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім»;

-            1836 рік – М. Шашкевич підготував до друку «Читанку для дівчаток».

Підсумок уроку.

   Це був період національного відродження під впливом ідей просвітителів та романтизму. Носіями національної ідеї стали греко-католицькі священики, що не були денаціоналізовані. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький розпочали національно-просвітницьку діяльність, створили громадсько-культурне об’єднання – «Руська трійця», видали альманах «Русалка Дністрова» - «політичний маніфест українства».

 Домашнє завдання

Опрацювати пар.5(1-2)

30.09.21

 Тема: Західноукраїнські землі  у  складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

                                          Причини селянських повстань

• реакційна політика уряду Австрії щодо селянства;

• посилення соціального і національного гніту;

• жахливі побутові умови селянства;

• тяжка, виснажлива праця;

• сваволя та беззаконня поміщиків;

• безземелля, малоземелля, розорення селянських господарств;

• низькі врожаї та часті неврожаї;

• голод та епідемії

Спільна робота по складанню таблиці

«Селянські виступи на Галичині, Буковині і в Закарпатті» в групах, а потім обмін напрацьованим між собою.

Селянські виступи на Галичині, Буковині і в Закарпатті

Галичина

Буковина

Закарпаття

1817–1822 рр. — виступи селян Східної Галичини;1824–1826 рр. — виступи у Східній Галичині; відмова селян відпрацьовувати панщину;

1838 р. — відмова селян 39 громад Чортківщини відробляти панщину, зміщення сільської старшини, розправи над представниками поміщицької адміністрації;

1846–1848 рр. — антикріпосницькі виступи селян Галичини

1838 р. — виступи селян Буковини;

1843–1844 рр. — рух селян 22 громад під проводом Лук’яна Кобилиці; відмова виконувати повинності, самовільне захоплення лісів і пасовищ, встановлення самоврядування.

Жорстоко придушено

1831 р. — «холерні бунти»; обурення селян забороною переміщення у зв’язку з епідемією холери.

Придушені регулярними військами

1819–1825 рр. — рух опришків на Західній Україні; діяло 50 загонів повстанців; понад 10 років на Буковині діяв загін на чолі з Мироном Штолюком; для придушення були введені польові суди і регулярні війська; окремі виступи тривали до 1848 р.

1. В чому полягало значення селянських виступів на Західній Україні в першій половині ХІХ ст.?

2. Чому сучасник тих подій І. Франко сказав, що селяни на західноукраїнських землях перетворилися на «самостійну суспільну силу, яку не можна вже було недооцінювати»?

Що спільного й відмінного мали між собою соціальні рухи першої половини ХІХ ст. у Наддніпрянській та Західній Україні?

 Домашнє завдання

Опрацювати  параграф 4  підручника.

28.09.22 

  Контрольна робота

1. Територія України була поділена на такі генерал-губернаторства:

А) Київське, Харківське, Полтавське

Б) Київське, Новоросійсько-Бессарабське, Малоросійське

В) Малоросійське, Катеринославське, Таврійське

Г) Київське, Новоросійсько-Бессарабське, Таврійське

2.Наказним гетьманом якого козацького війська був  Й.Гладкий ?                                       А)Кубанського козацького війська                                                                                                                                Б) Азовського козацького війська                                                                                                                                В) Чорноморського козацького війська                                                                                                                                                                                                                       Г) Задунайського козацького війська                                                                                                                                                                                                                       

3. Початком промислового перевороту в Наддніпрянській Україні вважають:

 А ) 80-ті рр. XVIII ст.                      Б)  90-ті рр. XVIII ст.

 В)  20-ті рр. ХІХ ст.                         Г)  30-ті рр. ХІХ ст.

4. Укажіть, хто був автором програмного  документу  Південного товариства.

 А)  П. Куліш                                    Б)  М. Муравйов

 Б)  П. Пестель                              Г)  М. Костомаров

5.До діяльності якого товариства відносяться ці документи  :«Книга буття українського народу» та відозви «До братів українців» та «До братів великоросів і поляків»:

 А) «Любов до істини»                                                                                                                                                      Б)Новгород-Сіверський гурток

В)Товариство об’єднаних слов’ян

Г)Кирило-Мефодіївське товариство

6.  Позначте назву галузі промисловості, яка стала найважливішою у середині ХІХ ст. завдяки Яхненкам, Симиренкам:

А)вугільна;

Б)металургійна; 

В)нафтова; 

Г) цукрова.

7.Дайте визначення поняттю.

Промисловий переворот – це_________________________

8. Позначте тенденції, які визначали розвиток промисловості українських земель у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст. (Три варіанти відповіді)                                                                                                        1) Надзвичайно повільне зростання кількості промислових підприємств.

2) Відбувався промисловий переворот;

3) Відсутність нової техніки та технологій;

4) Поступове витіснення мануфактур капіталістичними фабриками;

5) Збільшення ролі праці кріпосних селян;

6)  промисловий переворот розпочався на металургійних підприємствах;

7)Виникнення нових галузей промисловості.

________________________________________________________________

9. Встановіть відповідність:

1.  заснування масонської ложі «Любов до істини»  А) 1831р.

 2. Оголошення Одеси вільним портом                           Б)1825-1626рр.

3.Повстання Чернігівського полку                                   В)1817р.

4.  Придушення польського повстання                         Г) 1840р.

                                                                                              Д)1818 р..

______________________________________________________

10.Установіть хронологічну послідовність подій в українських землях у складі Російської імперії наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

А) польське повстання

Б) утворення  Південного товариства у м.Тульчин

В) Вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського

Г) діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

__________________________________________________________

11. Охарактеризуйте програмні вимоги та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Яку роль відіграло товариство в національному русі українців?

12. Яке місце в національному русі належить Т.Г. Шевченкові?

21.09.22

Тема. Російський визвольний та польський національно-визвольний рухи на українських землях у 20-30-х рр. XIX ст.

масони — це члени духовно-етичних організацій «вільних каменярів».

Масони в Україні

• Масонство зароджується в період Середньовіччя і набуває значного поширення у зв’язку із Французькою революцією кінця XVIII ст.

• Головна ідея масонів: «Увесь світ — це одна велика республіка, де всі народи — одна сім’я»; основне гасло: «Свобода, Рівність, Братерство».

• Масони об’єднувалися в організації — ложі. Найбільші організації в Україні: «Понт Євксинський» (Одеса), «Любов до істини» (Полтава), «Об’єднання слов’ян» (Київ), «Малоросійське таємне товариство» (Київ, Полтава, Чернігів).

• Багато українських масонських організацій ставили за мету скасування кріпацтва, самодержавства, виступали проти національного гноблення. Серед масонів поширювалися ідеї слов’янської федерації і державності України.

• Організації зазнали переслідувань уряду

Причини поразки виступів декабристів

• Відсутність єдиного центру і керівництва повстанським рухом;

• непідготовленість виступів;

• повільність і нерішучість у діях повсталих;

• відсутність єдності у лавах декабристів, розбіжності у їхніх поглядах;

• відсутність підтримки з боку народних мас

Робота з таблицею

Польське повстання 1830—1831 рр. та Україна

Початок повстання

Листопад 1830 р.

Територія

Польща, Литва, Білорусія, Правобережна Україна

Польське повстання 1830—1831 рр. та Україна

Мета

• Ліквідація російського гніту;

• національне відродження Польщі

Гасло

«За нашу і вашу свободу»

План дій

• Створення національного уряду;

• відновлення Польщі в кордонах 1772 р.;

• питання про скасування кріпацтва не ставилося;

• Україну планували включити до Польської держави (тому підтримки серед українців вони не отримали)

Підсумки

• Розгромлене російськими військами;

• починається масова русифікація Правобережжя;

• повстання сприяло активізації прогресивних сил в Україні

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати пар.(3-4)

 16.09.22

 Тема:

«Початок українського національного відродження» 

                          Основні дати :

1780 -1790 р.р. – існування гуртка «Патріотів рідного краю « у Новгород – Сіверському.

1787 р. – В.Капніст очолив гурток автономістів.

1791 р. – місія В. Капніста до Берліна.

1798 р. – вихід у світ «Енеїди» І. Котляревського.

1805 р. – відкриття Харківського університету.

1816 – 1819 р.р. – видання « Українського вісника »

Кінець 1820- початок 30 – х р.р. – діяв гурток « Харківських романтиків »

1834 р. – видано « Малоросійські оповідання » Г. Квітки – Осно -

            в`яненка.

Січень 1848 – березень 1847 р.р. – діяльність Кирило – Мефодіївського братства.

1855 р. – амністія членам Кирило – Мефодіївського братства.

Суспільно-політичний рух- своєрідна форма вияву політичної активності людських мас. Спільна діяльність людей,що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю у політичному житті.

Автономія- самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальним державним законом(Конституцією)

Українська національна ідея- усвідомлення українцями себе як окремої нації, народу з власною історією, мовою, культурою, власними ідеями, поглядами на майбутнє України.

Менталітет – внутрішній, інтелектуальний світ індивіда, його духовність; характерний для суспільної групи, спосіб мислення, світосприйняття, психологія.

Панславізм – культурна і політична течія серед слов`янських народів, в основі якої лежить уявлення про етнічну і мовну спорідненість слов`ян, необхідність їх політичного об`єднання.

Політична партія – політична організація,яка виражає інтереси певної соціальної групи, прагне досягнення певних цілей: оволодіти державною владою, впливати на формування та політику державних органів.

Перша хвиля національного відродження.

«Початок українського відродження традиційно пов'язують з виходом у світ першої частини «Енеїди»  Івана Котляревського (1798)- першого твору нової української літератури, написаного живою народною мовою.  Хоч «Енеїда»  була новим явищем української культури, а все ж таки явищем, глибоко вкоріненим у минулу епоху - козацьку добу.   На рівні нового українського дворянства, потомків  козацької старшини славне минуле України пов'язувалося з пам'яттю про козацьку державу – Гетьманщину. Колишня козацька еліта в Лівобережній Україні й Слобожанщині стала головним джерелом постачання діячів першої хвилі українського національного відродження кінця XVIII- початку XX ст. Майже всі політичні діячі, вчені і письменники цього часу вийшли з козацької старшини.

В. Каразін і Харківський університет.

«Ініціатором створення Харківського університету був місцевий поміщик В. Н. Каразін. На роботу в університет  Каразін запросив багатьох відомих людей, зокрема Й. -В. Гете, П. C. Лапласа та Й. Г. Фіхте. Навіть ті, хто приїхав, забезпечили університету високий рівень викладання. З Ієни, що була тоді одним із центрів європейської гуманітарної культури, в Харків за рекомендацією Гете і Шіллера приїхав Йоган Баптіст Шад (1758-1834), філософ хоча й не дуже оригінальний, але принаймні належний до німецької інтелектуальної еліти. На викладання математики з Петербурга запрошено T. Ф. Осиповського (1765-1832). Осиповський , випускник Володимирської семінарії, працював у столичному педагогічному інституті школи, читав курс математики та небесної механіки на рівні найкращих світових досягнень. Враховуючи, що підручників не було і Осиповському доводилося писати все самостійно, його переклад «Небесної механіки»  Лаплаca і курси диференційного, інтегрального та варіаційного числень були унікальними вРосійській імперії. З 1813 p. T. Ф. Осиповський був ректором Харківського університету».

 Домашнє завданОпрацювати пар.3(1-2)

14.09.22

Тема: « Соціально-економічний розвиток»

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=Z1OzaUIkIq0

виконати завдання на стор.28 (5,6,7)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати пар.2

09.09.22

Тема уроку: « Українські землі в системі міжнародних відносин.»

Як і в багатьох інших краях Росії, у Київській, Чернігівській, Полтавській, Хар ківській, Херсонській і Катерино славській губерніях було прове дено мобілізацію до війська. Селяни мусили давати для армії велику кількість волів, коней, возів, фуражу, провіанту. Російські війська, якими командував Михайло Кутузов, здобули на Дунаї низку перемог. Унаслідок цього в 1812 р. у Бухаресті між Росією і Туреччиною було укладено мирний договір, за яким до Росії відійшла частина Молдавії – Бессарабія. У краї поряд з територіями, населеними здебільшого молдаванами, були й землі, де переважало українське населення: Хотинський (північна частина Бессарабії) та Ізмаїльський і Акерманський (Південна Бессарабія) повіти. Бессарабія 1828 р. була приєднана до Новоросійського генерал-губернаторства.

2. Якою була участь українців у російсько-французькій війні 1812 р. Що передбачали плани Наполеона І Бонапарта стосовно України

Тільки-но було укладено Бухарестський мир 1812 р., як Україну захопив вир нової, ще тяжчої війни, яка тепер точилася між Російською та Французькою імперіями. Ця війна, що унаслідок суперечностей між обома державами була неминучою, розпочалася в червні 1812 р. 600-тисячна армія французького імпе ратора й полководця Наполеона І Бонапарта, який прагнув встановлення свого панування в Європі, переправившись через р. Німан, перетнула тодішній російський кордон у районі м. Ковно (нині Каунас) у

У 1787 р. розпочалася російсько-турецька війна. Наступного року російським коман дуванням було сформоване Військо вірних козаків (трохи згодом почали називати Чорноморським).

Ø Кавказька війна 1817–1864 рр. – війна Російської імперії з гір ськими народами Північного Кавказу. Закінчилася приєднанням Чечні, гірського Дагестану й ПівнічноЗахідного Кавказу до Росії.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати пар.1

07.09.21

Тема:Вступ.

Прочитати стор.7-13,виконати завдання на стор.14 1,2,3

 02.09.22

Повторення:Ранній Новий час в історії України

Виконати завдання на стор.5

15.03.22 Контрольна робота

Завдання для підсумкового(тематичного)  оцінювання за темою:

« Україна на початку XX століття»

І. Запитання на знання хронології:

1. Коли було створено Українську національно-демократичну партію ? _______

2. Яка подія сталась 3 червня 1907 р.? ______________

          Запитання на знання термінів та понять:

3. Модернізація  - це_______________________________

4.     Докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства - це_____

              Запитання на знання історичних осіб:

5. М.Грушевський - це_________________________________________

6. Видатний художник, автор картини «Чорний квадрат» - це____________

Вкажіть чи правильне твердження (ТАК або НІ)

7. Архітектором  Будинку з химерами був В.Кричевський ___________________

8. Східна Галичина була в складі Австро-Угорщини________________

9. Кріпосницьких пережитків в Україні не існувало ________________

  Виберіть правильний варіант відповіді на запитання

10. Як назвали антисемітську справу 1913р. в Києві?

а) "справа Бейліса"б) "справа лікарів"  в) "шахтинська справа"  г) "народна справа"

12.  Коли Микола II проголосив Маніфест?

а) 17 жовтня 1907р. б) 17 жовтня 1905р. в) 17 жовтня 1906р. г) 17 жовтня 1908р.

12.10.22

Практичне заняття «Альманах «Русалка Дністровая»

     Завдання на розвиток інформаційної компетентності.

   Що об’єднує всіх цих людей?

А) Маркіян Шашкевич - був ініціатором збору та популяризації фольклору, створення словника та граматики живої української мови, реформування правопису, впровадження рідної мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства. Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма. 

Б) Іван Вагилевич - один з зачинателів українського національного відродження в Галичині. Був співавтором та співупорядником альманаху «Русалка Дністровая». Автор ряду праць з етнографії, фольклористики та філології. Залишив значний творчий доробок у галузі археології, історії. Спільно з А. Бельовським переклав українською та польською мовами й опублікував «Повість временних літ» під назвою «Літопис Нестора» з додатками «Повчання Володимира Мономаха». 

В) Яків Головацький - спільно з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах «Русалка Дністровая». Брав активну участь у з’їзді українських учених у Львові (1848 р.), де виступив з доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях». Автор праць з історії, археології, етнографії та філології.

  Завдання на розвиток хронологічної компетентності.

  На «Лінії часу» розмісти дати видання «Русалки Дністрової» та діяльності Галицько – Руської матиці.

Які ще важливі події відбувалися в історії України у даний період? Чим він характеризувався? Познач їх на «Лінії часу».

   Завдання на розвиток логічної компетентності.

  Прочитай уважно текст. Усі документи пов’язані між собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України. Оформи думки за допомогою схеми чи таблиці.

Документ

  «Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але   «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)

  «Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити». (Яків Головацький)

   «Їх було троє. Один із них – енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви , на подвиг… Це – М.Шашкевич. другий – людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це – Іван Вагилевич. Третій – ініціативний, діловий, працелюбний. В той ж час – поміркований і обачний… Це – Яків Головацький. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням , що охопило сусідні західно- й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. (О. Петраш)

  «Згодом слов’янські брати стали галичанам у великій пригоді: 4 вересня 1836 року Головацький вислав рукопис «Русалки Дністрової» Г. Петровичу, а цей зайнявся видавничими справами – і книга через три місяці побачила світ». Звичайно, серб Петрович видав «Русалку Дністровую» не безкоштовно, але допоміг галичанам надзвичайно. Це була перша книжка в Галичині, написана живою українською мовою, до того ж українським алфавітом. І мова, і букви свідчили, що Східна і Західна України – єдине тіло колись і в майбутньому передової та могутньої держави.» (О. Петраш)

   Завдання на розвиток мовленнєвої компетентності.

  Уяви, що ти на виставці літературних творів. Тобі потрібно презентувати альманах «Русалка Дністровая». Використавши довідкову літературу та історичні джерела склади план виступу. Презентуй перед однокласниками альманах, зосередивши свою увагу на його зміст та структуру, а також поясни необхідність даного літературного твору.

При потребі звернися до тексту.

  «Русалка Дністровая» - перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.  У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах: 

* Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю. 

* Оригінальні твори видавців складали другу частину - «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького. 

* Третій розділ - «Переводи» - подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису». 

* В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова.

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованого 1834, але забороненого віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей. Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».

 Домашне завдання.

повторити пар.5-8

 07.10.22

 «ЄВРОПЕЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848–1849 РР. В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»

1. Розгортання революції 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях

Робота з дидактичним матеріалом

Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.

Священик Східної Галичини В. Подолинський у праці «Слово перестороги» писав: «Минув той час, коли ми вкупі вагалися виявити своє ім’я, нині українець виявляє його світові; ніщо не зможе спинити нас у загальних прагненнях Європи; не замовкнемо, хіба Європа замовкне; всі хочемо бути вільні нарівні з іншими народами… Що буде Європі, те й нам буде».

Завдання

Як вплинула революція 1848—1849 рр. у Західній Європі на політичні настрої в Україні?

2. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського й південно-слов’янського відродження

Картка 1

У березні 1848 р. в Празі відбулися масові народні збори, учасники яких сформулювали ряд вимог: створення для чеських земель єдиного законодавчого сейму, зрівняння в правах чехів і німців, надання демократичних свобод, скасування селянських повинностей.

Картка 2

У березні 1848 р. народні збори в Загребі висунули ряд вимог: відновлення єдності хорватських земель, формування національного уряду, створення національної гвардії, запровадження хорватської мови в державних установах, звільнення селян.

Картка 3

У Сербії ліберальні кола висунули свою програму: визнання сербської національності, вільне вживання сербської мови в школах, місцевому управлінні, церкві, свобода віровизнання тощо.

Запитання

1) Що спільного було у вимогах, які висували до імперських урядів представники національно-визвольного руху Чехії, Хорватії, Сербії та України?

2) Чому лідери чеського та південнослов’янського відродження на чільне місце ставили вирішення мовного питання?

Аналіз документу

ДУМКИ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЯКНАЙШИРШОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ГРОМАДСЬКОМУ ЖИТТІ І ПОБУТІ (З ЛИСТА ВІД 9 ЧЕРВНЯ 1848 р. ГРИГОРІЯ ГИНИЛЕВИЧА ДО СТЕФАНА ДОБРЯНСЬКОГО)

Не виставите собі, як тут, в Празі, все пестро і мальовничо виглядає. <…> Кожний слов’янин один до другого у своїм язиці промовляє і якось ся розумієм; а най-но рік, два, а в зрозумінню одного слов’янина з другим, здається, не буде вже жодної трудності. На секції, як і в інших наших бесідах, так з собою, як і з іншими слов’янами, навіть із поляками, говоримо по-руськи, яко ж і нашії новії чи поверненії русини, яко то: Дзідушицький, Стецький, Поглодовський з нами принаймні тільки бесідують по-руськи. На запровадження збору, що ся з великою торжественностею учинило, кожний зо щепів слов’янських в власнім язиці мав мову. В нашій русько-польській секції вибрані були на мовців з сторони поляків князь Любомирський, з сторони нашої я: але що в день запровадження 2-го червенця, запевне що-м цілу ніч не спав — раптом-єм заслаб, промовив за мене коротко Борисикевич. <…>

Дякувати то Богу, що-сьмо тут приїхали, бо доперва тепер неяко пізнали своїх братей-русинів слов’яне і чей борше буде і світ о нас знати. Для того теж, хоть бисьмо нічого навіть більше тут не зискали, то вже той великий для нас пожиток, що стали-сьмо яко нарід самостійний.

Много нам, однако ж, ще потреба працювати, аби нашая милая руськая народовість так ся розвинула і вздвигла, як ту чеськая. Тому прошу і взиваю вас, вправляйтеся, кілько лиш можете, в руськім; бесідуйте межи собою по-руськи, призвичайте діти ваші до так милого і від слов’ян улюбленого язика; таже то не тільки вимагає від нас милість до народовості, але і власний пожиток, бо, як видите з укладів наших, урядники мусять по-руські говорити і писати, але теж і повноє для ваших дітей отворилося поле, де нам вже не будуть на заваді чужії насланники. Я тут через короткий час такєм привик до нашої миленької мови, що коли де приходить часом по-польськи говорити, руські ми ся слова мішають, і в самій речі встидатися мусимо, і з трудностею приходимо нам відповідати, коли нам нашії противники закидали, що як ми можемо признаватися до руської народовості, коли навіть власного язика не вміємо і в власних домах, особливо у священиків, по-польські говорити звиклисьмо. Для того іще раз взиваю, так для нашої народовості згубний і для нашого власного добра шкідливий, і най в ваших домах іншая мова не постане, як наша руська, най ваші діти з матернім молоком висисають замилування до любої нашої народовості і нашого над слов’янські краснішого язика. Не виставте собі, що в нас ту праці коштує в бороненні народності. Взбудили-сьмо ю тутка зо сну п’ятьсотнього, най же она ся з силов взмагає, живіть і управляйте єю, усуваючи хоть би з трудностей прохолодило, завади і перешкоди, которії на дорозі народовості нашої стоять.

Запитання і завдання до документа

1) Визначте головну ідею документа.

2) Чим наведений документ є актуальним для сьогодення? Власну думку аргументуйте.

3. Діяльність Головної Руської Ради

Основні напрями діяльності:

1)    2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини — Головна Руська (українська) Рада (ГРР), яка взяла на себе роль представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом у Відні і виконувала її протягом 1848—1851 рр.

2)    Відозва до українського народу від 10 травня 1848 р. була Програмним документом Ради, де галицьких українців вперше офіційно проголошено частиною 15-мільйонного українського народу у складі Австрійської конституційної монархії:

- вимоги культурно-національної реформи для українського населення Галичини;

- поліпшення правового й матеріального становища греко-католицького духівництва;

- поділ Галичини на самостійні адміністративні одиниці — українську (Східна Галичина) і польську (Західна Галичина) з об’єднанням в одну провінцію українських земель — Східної Галичини й Закарпаття під владою Австрії.

3) У 1848 р. домоглася запровадження навчання українською мовою в народних школах та викладання цієї мови як обов’язкового предмета в гімназіях, відкриття у 1849 р. кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

4)  1848 р. скликала перший з’їзд української інтелігенції у Львові — Собор руських учених, під час якого було засновано Галицько-руську матицю — товариство, що мало видавати популярні книги для народу.

5) Друкованим органом була газета «Зоря Галицька».

6) Поновила традиційну українську символіку. Своєю відзнакою вона зробила герб князів Романовичів — зображення золотого лева на блакитному тлі, який належав Галицько-Волинському князівству за часів правління князя Данила Галицького та його сина Лева.

7) З ініціативи було засновано 12 окружних і 50 місцевих рад, організовано українську національну гвардію.

Основні висновки:

-         упродовж 1848—1849 рр. країни Західної Європи охопила хвиля революцій, яка увійшла в історію під назвою «весна народів»;

-         активним учасником революційних подій стало й населення західноукраїнських земель, яке в першій половині ХІХ ст. входило до складу Австрійської імперії;

-         у травні 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини — Головна Руська Рада, яку очолив єпископ Г. Яхимович;

-         завдяки революції 1848—1849 рр. українці вперше здобули досвід парламентської діяльності;

-         важливим наслідком революційних подій для Західної України стало пожвавлення українського культурно-освітнього руху та національне самовизначення українців.

 Домашнє завдання

Опрацюйте пар. 8  підручник.

05.10.21  

Тема: «Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

План уроку

1. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.

2. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.

3. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

І. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.

Проблемне питання:

-            Чому греко – католицькі священики стали носіями національної ідеї?

   Суспільство напр. ХVІІІ – у першій пол. ХІХ століть залишалось аграрним, провінційним. Основна маса населення – це селяни, які не мали достатнього матеріального та освітнього рівня. Українська шляхта майже повністю ополячилась та окатоличилась. Ущемлялися права і греко-католицької церкви та священиків, які мало чим відрізнялися від самих селян. Їх примушували відробляти панщину, невеликі матеріальні статки, які витрачалися на освіту та посаг для дітей. Греко – католицькі священики мали право одружуватись. Були пов’язані з сільським оточенням, їхні діти нерідко одружувалися з дрібними шляхтичами або із дітьми селян. «Хлопи і попи», як казали поляки, трималися разом. Греко – католицькі священики та їх діти розмовляли рідною мовою, коли ж навчалися у місті страждали від комплексу меншовартості. Тому у них формувався моральний обов’язок перед селянами, а саме: покращити становище народу, захистити гідність, вирвати з пітьми неосвіченості, звеличити українську мову та культуру.

   Отже, на відміну від Наддніпрянщини, де національне відродження здійснювала спочатку козацька старшина, а потім інтелігенція, на Західній Україні – греко-католицькі священики.

Передумови та причини

національного відродження на Західній Україні

Передумови:

-            реформи Марії – Терезії та Йосипа ІІ кінець ХVІІІ століття;

-            політика реакції Леопольда ІІ та Франца ІІ:

1805 рік – початкові школи під контролем католицької церкви;

1809 рік – закриття Руського інституту при Львівському університеті;

1812 рік – скасовано обов’язкову освіту;

- ущемлення греко – католицької церкви.

Причини:

-            відсутність власної держави;

-            антиукраїнська політика Австрії;

-            поширення західноєвропейських ідей:

·        просвітництва;

·        романтизму;

·        національної ідеї Гердера.

ІІ. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.

«Першобудителі національно-культурного відродження»]

Діячі національно-культурного відродження

Їх внесок у національне відродження

П. Лодій – учений-правознавець Львівського університету, перший декан юридичного факультету Петербурзького університету.

Ідеолог просвітництва, пропаганда народної української мови.

І. Лучкай – греко-католицький священик.

Перша в Австрійській імперії граматика української мови (1830).

О. Духнович – греко-католицький священик із Закарпаття.

Молитовник рідною мовою, перший український буквар, підручники з граматики, географії, посібник для вчителів, автор патріотичного вірша

«Я русин був, єсьм і буду

Я родився русином,

Чесний мій рід не забуду

Останусь його сином».

М. Левицький – перемишльський греко-католицький священик.

Відстоював відновлювати україномовні школи; організатор «Товариства галицьких греко-католицьких священиків».

І. Могильницький – священик.

Ідеолог «Товариства галицьких греко-католицьких священиків», автор граматики української мови (1822), трактату «Розвідка про руську мову» (1822).

Й. Лозинський

Й.  Левицький

Граматики української мови.

І. Кутка, В. Довгович

Збірник християнської моралі «Катехізис»

   Серед греко-католицьких священиків поширювалися ідеї просвітителів, що надихали їх на розбудову шкіл, освіту народу. Але вони вважали, що головною силою перетворень є освічені монархи, а не народ.

   У 1816 році було утворено «Товариство галицьких греко-католицьких священиків» у Перемишлі  І. Могильницьким, М. Левицьким.

   Мета:

-            поширення релігійної літератури українською мовою;

-            поради щодо ведення господарства;

-            створення парафіяльних шкіл;

-            захист української мови, видання граматик української мови.

   Діячі товариства були пов’язані з віденським інтелектуальним середовищем, тому гурток називали віденсько-перемишльський. За 1818-1832 роки було відкрито 400 початкових шкіл.

   На початку ХІХ століття в країнах Європи поширився романтизм, який оспівував індивідуальність, природність, емоційність. Також поширення набувають ідеї Гердера, який закликав: «Натхнення треба шукати в самобутній культурі простих людей».

   Саме цими ідеями пройнялися греко-католицькі священики 30 років ХІХ століття.

 «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

Причини утворення «Руської трійці»:

-            вплив національного відродження Наддніпрянщини;

-            розгортання польського визвольного руху у зв’язку з польським повстанням 1830-1831 років;

-            ігнорування поляками прав корінного населення Галичини;

-            поширення національної ідеї та романтизму;

-            переміщення центру національного пробудження із Перемишля у Львів.

   Лідери: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Про діячів гуртка.

Мета:

-            «підняти дух народний, просвітити народ» за допомогою друкованого слова та літературної творчості українською мовою;

-            допомогти народу усвідомити «гідність свою і свою силу»;

-            пропагувати національну ідею;

-            поширювати українські народні традиції, фольклор; ідею об’єднання українських земель;

-            популяризувати українську історію;

-            перетворити народну мову та літературну;

-            підтримувати зв’язки з діячами Наддніпрянщини;

-            розвивати національну самосвідомість.

Діяльність «Руської трійці»:

-            проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу (Я. Головацький обійшов майже всю Галичину, Закарпаття, частину Буковини. І. Вагилевич виїхав у гірські райони Галичини та вів агітацію);

-            підготували до друку : 1833 рік – збірку «Син Русі», 1834 рік – «Зоря»;

-            1836 рік – М. Шашкевич виступив українською мовою перед вищим духовенством і гостями Львівської духовної семінарії.

-            1836 рік – І. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім»;

-            1836 рік – М. Шашкевич підготував до друку «Читанку для дівчаток».

Підсумок уроку.

   Це був період національного відродження під впливом ідей просвітителів та романтизму. Носіями національної ідеї стали греко-католицькі священики, що не були денаціоналізовані. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький розпочали національно-просвітницьку діяльність, створили громадсько-культурне об’єднання – «Руська трійця», видали альманах «Русалка Дністрова» - «політичний маніфест українства».

 Домашнє завдання

Опрацювати пар.7

28.09.22 

  Контрольна робота

1. Територія України була поділена на такі генерал-губернаторства:

А) Київське, Харківське, Полтавське

Б) Київське, Новоросійсько-Бессарабське, Малоросійське

В) Малоросійське, Катеринославське, Таврійське

Г) Київське, Новоросійсько-Бессарабське, Таврійське

2.Наказним гетьманом якого козацького війська був  Й.Гладкий ?                                       А)Кубанського козацького війська                                                                                                                                Б) Азовського козацького війська                                                                                                                                В) Чорноморського козацького війська                                                                                                                                                                                                                       Г) Задунайського козацького війська                                                                                                                                                                                                                   

3. Початком промислового перевороту в Наддніпрянській Україні вважають:

 А ) 80-ті рр. XVIII ст.                 Б)  90-ті рр. XVIII ст.

 В)  20-ті рр. ХІХ ст.                    Г)  30-ті рр. ХІХ ст.

4. Укажіть, хто був автором програмного  документу  Південного товариства.

 А)  П. Куліш                               Б)  М. Муравйов

 Б)  П. Пестель                              Г)  М. Костомаров

5.До діяльності якого товариства відносяться ці документи  :«Книга буття українського народу» та відозви «До братів українців» та «До братів великоросів і поляків»:

 А) «Любов до істини»                                                                                                                                                      Б)Новгород-Сіверський гурток

В)Товариство об’єднаних слов’ян

Г)Кирило-Мефодіївське товариство

6.  Позначте назву галузі промисловості, яка стала найважливішою у середині ХІХ ст. завдяки Яхненкам, Симиренкам:

А)вугільна;

Б)металургійна; 

В)нафтова; 

Г) цукрова.

7.Дайте визначення поняттю.

Промисловий переворот – це_________________________

8. Позначте тенденції, які визначали розвиток промисловості українських земель у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст. (Три варіанти відповіді)                                                                                                        1) Надзвичайно повільне зростання кількості промислових підприємств.

2) Відбувався промисловий переворот;

3) Відсутність нової техніки та технологій;

4) Поступове витіснення мануфактур капіталістичними фабриками;

5) Збільшення ролі праці кріпосних селян;

6)  промисловий переворот розпочався на металургійних підприємствах;

7)Виникнення нових галузей промисловості.

________________________________________________________________

9. Встановіть відповідність:

1.  заснування масонської ложі «Любов до істини»  А) 1831р.

 2. Оголошення Одеси вільним портом                           Б)1825-1626рр.

3.Повстання Чернігівського полку                                   В)1817р.

4.  Придушення польського повстання                         Г) 1840р.

                                                                                              Д)1818 р..

______________________________________________________

10.Установіть хронологічну послідовність подій в українських землях у складі Російської імперії наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

А) польське повстання

Б) утворення  Південного товариства у м.Тульчин

В) Вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського

Г) діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

__________________________________________________________

11. Охарактеризуйте програмні вимоги та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Яку роль відіграло товариство в національному русі українців?

12. Яке місце в національному русі належить Т.Г. Шевченкові?