29.05.23

Повторення вивченого матеріалу

Повторити пар.21-25

25.05.23

Повторення вивченого матеріалу

Повторити пар.18-20

22.05.23

Контрольна робота

Виконати завдання пар.50(відповіді прислати у вайбер 0988350704)

15.05.23

Практична робота

Опрацювати завдання пар.49

Домашне завдання :повтор. пар 44-47

11.05.23

Тема:  Освіта і наука.

Чинники, які впливали на розвиток української культури

·        

        Спрямування імперської політики на асиміляцію українців.

·        Зростання потреби у кваліфікованих кадрах для виробництва.

·        Українське національне відродження

·        Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва.

·        З народу вийшов відомий діяч культури Т. Г. Шевченко, який підніс українську мову і літературу до найвищого рівня досконалості.

·        Поширення думки, що українська мова є діалектом російської або польської мов.

·        Українські вчені вважали українську мову самобутньою, рівноправною серед інших слов’янських мов.

·        «Вимивання» високоосвічених українців із національного середовища 

·        Опрацювати матеріал § 48(3-4)

 08.05.23

Тема: Культура України наприкінці XVIII –  в першій половині ХІХ століття. Освіта і наука.

У першій половині ХІХ ст. починається процес формування сучасної української нації. Становлення української нації відбувалось у складних умовах занепаду кріпацтва і поширення товарно-грошових відносин, посилення соціальних і національних суперечностей у Російській імперії, виснажливих війн та наростання визвольних рухів тощо. Аналогічна ситуація склалася й у Західній Україні, яка входила до складу Австрійської імперії, не маючи власного самоврядування.

Українське національне відродження, опорою якого були традиції української державності  та української культури стало головним  явищем  історичного  процесу  в  Україні в першій половині ХІХ ст. І в першу чергу значною мірою впливало саме на розвиток української культури: мовознавства, історичної науки, етнографії, літератури, науки, освіти, мистецтва. Поступ української культури був складним і проходив у суперечливих умовах. Але не дивлячись на складні умови періоду кінця XVIII  -  першій  половині  ХІХ  століття, українська національна культура активно розвивається, набуває самобутніх рис і характеризувалася високими

Опрацювати матеріал § 48(1-2)

11.05.23

Тема:  Освіта і наука.

Чинники, які впливали на розвиток української культури

·        Українські землі були поділені між двома державами: Росією та Австрією.

·        Спрямування імперської політики на асиміляцію українців.

·        Зростання потреби у кваліфікованих кадрах для виробництва.

·        Українське національне відродження

·        Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва.

·        З народу вийшов відомий діяч культури Т. Г. Шевченко, який підніс українську мову і літературу до найвищого рівня досконалості.

·        Поширення думки, що українська мова є діалектом російської або польської мов.

·        Українські вчені вважали українську мову самобутньою, рівноправною серед інших слов’янських мов.

·        «Вимивання» високоосвічених українців із національного середовища 

·        Опрацювати матеріал § 48(3-4)

04.05.23

Тема:  ПравобережнаУкраїна. Гайдамаки. Коліївщина.

Коліївщина була останнім повстанням українців проти Речі Посполитої. Воно зазнало поразки. Причини для цього були різні: російські та польські війська переважали повсталих в озброєнні. Дії всіх повсталих загонів не були скоординованими. У скороченні соціальної бази повстання значну роль відіграла невиправдана жорстокість повсталих.

Після придушення Коліївщини окремі гайдамацькі  загони вели боротьбу майже до кінця століття.

Рух народних месників мав поширення і на західноукраїнських землях, особливо в Карпатах. Там їхні загони називалися «чорнимихлопцями», або опришками. О. Довбуш загинув у 1745 р. Від кулі найманця, який спокусився на обіцянки шляхти (звільнення від повинностей і володіння землею на правах власника). Незважаючи на смерть народного ватажка, рух опришків продовжував тривати і в наступні століття.

Домашне завдання : опрац. Стор.184-186

01.05.23

 Тема. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні

Історичне значення Гетьманщини

Ø Проіснувала 115 років і відіграла важливу роль у формуванні української держави.

Ø Захистила український народ від асиміляції, експлуатації та національно-релігійних утисків з боку польської влади.

Ø Незважаючи на втручання російських чиновників, ключові посади в Гетьманщині обіймали саме українці.

Ø Гетьманщина створила умови для остаточного становлення українського народу, розвитку його мови та культури.

Ø Чимало нащадків козацької старшини стали видатними українським діячами, які продовжили боротьбу за відновлення української державності.

Домашне завдання : опрац. Стор.184-186

06.04.23

Тема: Пилип Орлик та його Конституція 1710 року.

    Становище Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини.

Багато козаків і старшин після поразки під Полтавою вимушені були рятуватися від політичних переслідувань. Близько 13 тис. утікачів з України зосередилось у Бендерах. Опинившись за кордоном, вони ставали політичними емігрантами еміграція - вимушене чи добровільне переселення з батьківщини в іншу країну, зумовлене різними причинами: економіч­ними, політичними, релігійними).

Українські емігранти не полишали планів визволення України. Після смерті гетьмана Івана Мазепи по­стало питання про обрання нового гетьмана. 5 квітня 1710 року в Бендерах (Молдавія) відбулася козацька рада. Гетьманом було обрано найближчо­го сподвижника Івана Мазепи - генерального писаря його уряду Пилипа Орлика.

Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Переслідувань зазнали родичі козаків, що разом із П. Орликом опинилися в еміграції. На початку війни з Туреччиною за жеребом страчували кожного десятого в поселеннях Лівобережжя і Слобожанщини, які не виявляли достатньої лояльності щодо царя.

Орлик Пилип  (1672-1742) гетьман Правобережної України (1710-1714), гетьман України в еміграції (1714-1742).

Після смерті Мазепи, коли постало питання про вибір нового гетьмана на противагу Іванові Скоропадському, поставленому на Україні Петром I, вибір упав на П.Орлика, якого обрали гетьманом 5 квітня 1710 року. У день виборів було проголошено державну Конституцію, яка називалася «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

 «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», або так звана «Конституція Пилипа Орлика», яку було проголошено у день його виборів гетьманом, є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій. Головна ідея її - повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. Державний скарб відділявся від гетьманського, на утримання гетьмана виділялися строго визначені окремі землі та кошти. Полковники та сотники повинні були обиратися демократично - вільними голосами козаків чи сотні. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розподілом і збиранням державних податків, що сплачувалися козацькими підпомічниками, селянами, міщанами, купецтвом. Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради - своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запорожжя та полків - від кожного по одній заслуженій особі.

03.04.23

Тема уроку: Гетьманщина в період Івана Мазепи .

Історичній постаті І. Мазепи та його діяльності історики дають діаметрально протилежну оцінку. Його називають найвидатнішим діячем України, який прагнув перетворити її на незалежну державу західноєвропейського типу з абсолютною владою гетьмана; називають і зрадником російського царя, якому склав присягу; його дії призвели до соціально – економічних та людських втрат українців, прискорили процес ліквідації української автономії.

 Суперництво Росії та Туреччини за Правобережну Україну призвело до російсько-турецької війни 1676-1681 рр. Виснажлива війна призвела до укладання у січні 1681 р. між Росією і Туреччиною та Кримським ханством Бахчисарайського мирного договору. За ним до складу Росії відходила Лівобережна Україна з Києвом; частина Київщини, Поділля залишалось під владою Туреччини. У 1683 р. Туреччина зазнала поразки під Віднем, чим скористалась Польща, яка відновила своє панування на Правобережній Україні. Результатом цього було укладання між Росією та Річчю Посполитою «Вічного миру», 21 квітня 1686р., за яким до першої відходило Лівобережжя та Запорожжя, до Польщі – Правобережжя, Галичина, Північна Київщина та Волинь; території Південної Київщини, Брацлавщини залишалися нейтральними. Туреччина утримувала Поділля, яке пізніше захопила Польща.

Домашне завдання : пар 37

 23.03.23

 Тема уроку.  Запорозьке козацтво у другій половині ХVІІ ст.

Запорозька Січ відіграла вагому роль у Національно - визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького: саме з Січі почалася війна, політичний устрій Січі було творчо використано Богданом Хмельницьким при розбудові української держави Гетьманщини. Але разом із цим Січ намагалася як в часи Хмельниччини, так і в добу Руїни грати самостійну роль у політичному житті України. Після смерті Б.Хмельницького Запоріжжя лише формально визнавало владу гетьманів, здійснювало самостійну внутрішню і зовнішню політику. Це вносило розкол в українське суспільство, ускладнювало боротьбу гетьманів за збереження суверенітету української держави - Гетьманщини.

Домашне завдання : пар 35

20.03.23

Тема  уроку:  Чигиринські  походи .

- Чигиринські  походи.

- Бахчисарайський  мир.

- « Вічний  мир»

- Правобережне  козацтво в  останній  чверті 17 ст.

Домашне завдання: опрац. пар 34

09.03.23

 Тема : ПРАВОБЕРЕЖНА ТА ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА В 60-80-х рр. XVII ст.

• Гетьман Петро Дорошенко - борець за незалежність і територіальну цілісність Української держави.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1666 р., січень

П.Дорошенка обрано гетьманом Правобережної України.

1667 р., 30 січня

Андрусівське перемир'я між Москвою та Річчю Посполитою. Закінчення московсько-польської війни.

1668 р., червень

Похід козаків П.Дорошенка на Лівобережжя. Проголошення П.Дорошенка гетьманом усієї України.

1669 р., березень

Обрання лівобережним гетьманом Дем'яна Многогрішного. Укладення Глухівських статей.

1669 р., березень

Старшинська рада в Корсуні разом із П.Дорошенком ухвалила визнати протекторат Туреччини над Правобережною Україною.

1672 р., червень

Обрання гетьманом Лівобережної України І.Самойловича. Підписання Конотопських статей.

1674-1696 рр.

Правління в Речі Посполитій Яна ІІІ Собеського.

1676 р., вересень

П.Дорошенка, який зрікся гетьманства, вивезено до Москви.

1676 р.

Туреччина проголосила Ю.Хмельницького правителем України.

1677 р., серпень-вересень

Перший чигиринський похід.

1678 р., липень-серпень

Другий чигиринський похід.

1681 р., січень

Бахчисарайський мирний договір між Москвою, Туреччиною і Кримським ханством.

1686 р., травень

"Вічний мир" між Москвою та Польщею.

1687 р., травень-червень

Перший кримський похід.

Домашне завдання: опрац. пар.33

02.03.23

ТЕМА : Андрусівське перемир’я. Петро Дорошенко .

Кінець 50 – х, перша половина 60 – х рр. ХУІІ ст.. для України дійсно був трагічним. Безперервно точилася громадянська війна. За володіння гетьманською булавою одночасно боролися кілька претендентів. У внутрішні справи України втручалися інші держави, велися військові дії, через це спустошувалися цілі райони, руйнувалося і без того занедбане господарство,масово гинули люди. Україна втрачала державну незалежність та економічну потугу. Але найтяжчий наслідок того періоду історії - втрата територіальної цілісності країни. Дніпро, який з’єднувавУкраїну, тепер розділяв Гетьманщину на Лівобережну і Правобережну.

1.Андрусівське перемир’я та його наслідки для України.

Українські землі, починаючи з другої половини 50-х рр.. XVII ст. стали місцем, де зіткнулись інтереси багатьох іноземних держав, в тому числі Московської держави та Речі Посполитої.

 Проте обоє монархів розуміли можливі згубні наслідки обопільного протистояння, а тому в 1667 р. пішли на налагодження відносин. В результаті чого було підписано Андрусівський договір.

Таким чином, Московське царство та Річ Посполита зовсім не враховуючи інтереси української сторони поділили між собою Україну. 

Домашне завдання: опрац. пар.32

27.02.23

      Тема. Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави.  

Основні дати:

1659 р. – укладення україно-московських Переяславських статей;  

1660 р. – укладення україно-польського Слободищенського трактату;

1663 р. – поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;         

жовтень1663 – березень 1664 р. - похід  польсько­ -татарсько­-українського війська на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира;

1664 - 1665 рр. – антипольське й антигетьманське повстання на Правобережжі;

1665 р. – укладення Московських статей;        

30 січня 1667 р.- укладення Андрусівського перемир’я  між Московською державою і Річчю Посполитою.

«Ой, козаче, козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога?

 Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди!»

 П.Куліш «Чорна Рада»

Кожна нація, кожен народ прагне створити власну державу. Та  на шляху її творення він переживає злети і падіння, втрати і розчарування, народження і руйнацію…

У середині  ХVІІ ст. українці, після довгого періоду поневірянь під владою іноземних держав, спромоглися створити власну домівку-державу.

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=48gC3XQHQWw&ab_channel=KozakUA

 Домашне завдання: опрац. пар.31

20.02.2Тема. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.

Основні дати: 

16 вересня 1657 року – обрання гетьманом І.Виговського;

1657-1659 рр – гетьманування І.Виговського;

Травень 1658 р – анти гетьманське повстання,доба «Руїни»;

16 вересня 1658 рр – Гадяцький договір;

8-9 липня 1659 р – Конотопська битва;

 На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання — ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

      Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. 16 вересня  1657р в Чигирині відбулася Старшинська рада, на якій  гетьманом до повноліття Ю.Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського, а в жовтні козацька рада в Корсуні призначила його повноправним гетьманом.

1.Обрання гетьманом Івана Виговського.

2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського.

3. Гадяцька угода.

4. Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

 Для опрацювання І пункту плану ми працюємо з історичними джерелами

Робота з джерелом   

Документ

      «Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте загибель... його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, завадила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало й рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства — передачі влади після смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію.

      На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його починання.

      Восени 1657 року було усунено  Ю. Хмельницького від влади. Іван Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.

Завдання

1.     Чому, на думку автора, смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції?

Домашне завдання: опрац. пар.30

13.02.23

Тема: Віленське перемир’я. Українсько- шведсько-

A) Московія — Швеція (У травні 1656 р. Московія вступає у війну із Швецію за прибалтійські землі).

Б)  Швеція — Річ Посполита (Ян Казимир не має наслідника престолу, а тому на нього претендує Швеція, також спірним є Балтійське узбережжя).

B)  Московія - Річ Посполита (Московія допомагає Гетьманщині у війні із Річчю Посполитою, але теж бажає посісти польський престол).

-    Які є точки поєднання в інтересах цих країн? (обговорення)

-        Так, і першими на зближення підуть Московія та Річ Посполита.

24 жовтня 1656 року ці країни підпишуть Віленське перемир'я.

Робота з підручником. Ст. 118  виписати умови Віленського перемир'я.

Робота з таблицею

Умови Віленського перемир’я між Росією та Польщею

·        Припинення воєнних дій між Росією та Польщею

·        Найближчим часом розпочати переговори щодо обрання російського царя на польський престол

·        Не проводити мирних переговорів зі Швецією.

·        Передбачалися спільні воєнні дії Росії і Польщі проти Швеції і Бранденбурга

·        Територія Української держави визначалася згідно з Білоцерківським договором, тобто в межах Київського воєводства

1.     На вашу думку, чи було Віленське перемир'я порушенням українсько-московського договору?

2.     До чого могла спонукати така ситуація Богдана Хмельницького?

 Висновок: Москва ставала союзницею Речі Посполитої. Це означало, що військовий союз України з Москвою, спрямований проти Польщі, втрачав будь-яке значення. Ця угода руйнувала державні плани гетьмана і послужила поштовхом до зміни Богданом Хмельницьким зовнішньополітичних орієнтирів та пошуку нових союзників.

Домашне завдання: пар.27

09.02.23

 Тема:Українсько-московський договір 1654 року.

Український історик Михайло Грушевський вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, а український історик В. Липинський - пропонує думку, що Переяславська угода 1654 року була лише тимчасовим військовим союз між Московією і Україною.

  Переяславська рада 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорозьким та Московською державою.

Головні умови прийняття Україною царської протекції

за березневими статтями

1654 р.

визнання суверенітету Української держави

обмеження суверенітету Української держави

1.Збереження державної території, територіально - адміністративного поділу

2. збереження республіканської форми правління, політичного та державного устрою

3.збереження традиційних станових прав і привілеїв населення

4. збереження соціально - економічних відносин

5. цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики

1. Збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони

2. заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Туреччиною

3. Розміщення у Києві та Чернігові російських воєвод з військовими загонами.

 Висновок: Березневі статті підбивали підсумок українсько-російських переговорів. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії. Уклавши цей договір, Україна здобула собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою. Умови договору свідчать про об’єднання України й Московії у своєрідну конфедерацію

Домашне завдання:пар.26

06.02.23

Тема: Битва під Батогом. Молдовські походи. Облога Жванця

Пригадайте, яким був загальний підсумок воєнних дій Національно-визвольної війни в 1648-1651 рр. Спрогнозуйте розвиток подій війни після укладення Білоцерківського договору між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою.

Перегдянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=9h2wYmeWcm0

1. БИТВА ПІД БАТОГОМ 1652 р.

На першу половину 1652 р. загроза відновлення воєнних дій була високою. На Поділлі зосереджувалося польське військо Мартина Калиновського. При коронному гетьманові було чимало найманої піхоти, славнозвісних крилатих гусарів і багато гармат. Становище Б. Хмельницького ускладнювало те, що після битви під Берестечком молодовський володар В. Лупул відмовився від шлюбу доньки з Тимошем Хмельницьким. Було вирішено подолати цю проблему силою зброї.

Розпочалася битва під Батогом (нині Вінницька область), що відбувалася протягом 1-2 червня 1652 р.

Під час запеклого бою Т. Хмельницький зі своїм полком прорвався до

2. МОЛДОВСЬКІ ПОХОДИ 1652-1653 рр.

Молдовські походи посідають важливе місце у подіях Національно-визвольної війни. Водночас молдовська політика Б. Хмельницького супроводжувалася численними труднощами. Українським військам довелося діяти у відриві від власних баз і комунікацій на чужій території. Ставлення місцевої знаті Молдови постійно змінювалося від союзного до ворожого.

Домашне завдання:опрац.пар.23

23.01.23

Тема: Події 1650–1651 рр. Битва поблизу Берестечка і Білоцерківський договір

1. Битва під Берестечком

Вирішальна битва  воєнної кампанії 1651 р. відбулася  неподалік містечка Берестечка. Битва під Берестечком була найбільшою в роки Хмельниччини.

Перегляд фільму «Битва під Берестечком»: дослідити битву за планом.

 Робота з підручником: знайти у тексті підручника факти, про які не розповідається у фільмі (сили сторін).

https://www.youtube.com/watch?v=cEaBkQI9-Ro

Домашне завдання.

 Опрац.пар.22

 19.01.23

Тема: Козацько –кримський союз

На кінець 40-х рр. XVII ст. політика, яку здійснювала Річ Посполита на українських землях, призвела до появи великої кількості незадоволених серед різних верств суспільства, що створило передумови до початку національно-визвольної боротьби.

Б. Хмельницький став лідером повстанців і разом зі своїми сподвижниками згуртував український народ для боротьби за свої права та свободи.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. розпочалася після оволодіння військами Б. Хмельницького Запорозької Січі.

Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.

Проголошена Хмельницьким програма побудови Української козацької держави була шляхом до створення незалежної Української держави в межах розселення українців.

Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це не відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Української козацької держави, але створювало основу для продовження визвольної боротьби.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.20

16.01.2

Тема: «Передумови Національно-визвольної війни»

Що ж таке «Національно-визвольна війна»? Давайте розглянемо це поняття: Національно - визвольна війна 1648 - 1657 pp. – це боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення проти польсько-шляхетського панування, за створення своєї незалежної держави.

За своїм характером ця війна була:

1. Національно-визвольна;

2. Релігійна;

3. Соціальна.

Рушійною силою в цій війні виступали:

1. Козаки;

2. Селяни;

3. Міщани;

4. Православне духівництво;

5. Дрібна українська шляхта.

2. А зараз розглянемо причини та передумови Національно-визвольної війни.

Передумови Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр.

1. Політична сфера. Україна не могла розвиватися політично залишаючись у складі Речі Посполитої.

2. Релігійна сфера. Процес окатоличення українського населення.

3. Соціально-економічна сфера. Існування фільваркового господарства.

4. Психологічна сфера. Насильство в діях польської знаті (шляхта, магнати, духовенство та ін.) проти українців.

Причини Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр.

1. Швидке зростання великих землевласників серед польської шляхти та магнатів.

2. Релігійні утиски українців – полонізація та окатоличення.

3. Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст., які завершилися посиленням контролю польської влади над Запорозькою Січю, зменшенням кількості реєстрового козацтва (всі умови утисків козацтва було викладено в "Ординації Війська Запорозького" 1638 р.

4. Слабкість державної влади Речі Посполитої в особі короля та сейму, які не мали авторитету та контролю над діями польської знаті на Україні.

3. В сьогоднішній історичній науці відомо дуже багато інтерпретацій періодизації Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Зараз для вас буде запропоновано декілька таких варіантів.

Періодизація Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої (1648 – 1657 рр.)

1648 – 1649 рр. Українська армія здобула військову перевагу над польським військом. Уряд Речі Посполитої був змущений визнати певну самостійність за Україною.

1650 – 1653 рр. Тривала й виснажлива боротьба між козацтвом і поляками не принесла успіху жодній із сторін війни.

1654 – 1655 рр. Переяславська рада та підписання Березневих статей між Україною та Московським царством. Надання Московською державою військової допомоги Україні.

1656 – 1657 рр. Укладання Україною військового союзу зі Швецією та Трансільванією; спільні дії козацтва з союзницькою армією проти поляків.

Висновок

• Експансійна політика Речі Посполитої на українських землях створила передумови до початку Національно-визвольної війни;

• Б. Хмельницький згуртував український народ для боротьби за свої права та свободи;

• Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття розпочалася після оволодіння військами Хмельницького Запорізькою Січчю.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.19

26.12.22

Контрольна робота

1. Яким роком датована перща згадка у писемних джерелах про козаків?

а) 1475 р.;                      б) 1489 р.;                  в) 1524 р.;                 г) 1569 р.

2. В якому році відбулося козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського?

а) 1594-1596 рр.;          б) 1591-1594  рр.;                  в) 1591-1593 рр.;                 г) 1593-1596  рр.

3. Вкажіть ім’я українського магната, який був засновником першої Запорозької Січі на о. Мала Хортиця?

а) К. Косинський;          б) Д. Вишневецький;        в) С. Кішка;            г) І. Федоров.

4. В якому році відбулися події названі «Тарасовою ніччю»?

а) 1642 р.;                    б) 1635 р.;                    в) 1622 р.;                г) 1630 р.

5. Хто очолював козацьке повстання в 1625 р. ?

а) М. Жмайло; б) Т. Федорович (Трясило);  в) Я. Острянин (Остряниця); г) П. Павлюк (Бут).

6. Назвати найвищий орган влади на Січі

а) Козацька (січова) рада;               б) Козацька старшина;   в) отаман;                  г) обозний.

7. Дайте визначення поняттю:

Запорозька Січ – це___________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

8. Про яку історичну особу йдеться в описі ?

 «Нащадок великого князя литовського Ольгерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. У цей час під його керівництвом на острові Мала Хортиця було збудовано замок-городок, який вважається попередником Запорозької Січі. Під час походу до Молдавії потрапив у полон Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду». _______________________________

19.12.22

Тема:Практична робота.

Опрацювати письмово практичні завдання на стор.78

Домашне завдання.

 Повторити пар.11-16

12.12.22

Тема:Козацько-селянські повстання

План

1.   Причини повстань 20-30-х років17 ст.

2.   Козацько-польський збройний конфлікт 1625 року.

3.   Повстання 1630 року під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

4.   Повстання Івана Сулими 1635 року.

5.   Національно визвольне повстання 1637-1638 рр.

6.   « Ординація Війська Запорізького…»

Домашне завдання.

 Опрац.пар.16

05.12.22

1.     Тема: «Походи козаків.Петро Конашевич-Сагайдачний»

2.      П.Конашевич- Сагайдачний

Відзначився хоробрістю, дипломатичністю

Вимагав визнання православної церкви і надання їй прав

Упорядкував козацьке військо, створивши дисципліновану армію

Очолив козацьку армію у битві під Хотином

Здійснив декілька переможних походів проти Османської імперії, Кримського ханства, Московської держави

Відстоював козацькі права та привілеї

Домашне завдання.

 Опрац.пар.15

28.11.22

Тема: «Реестрове козацтво»

 На межі 70—80-х рр. XVI ст. в Україні виникла ситуація, що спонукала козаків до створення своєї єдиної військово-політичної організації. У середині XVI ст. на Дніпровському Низі вже сформувалася ціла мережа козацьких «городків» і січей. Козацькі ватаги жили в них як тимчасово, так і постійно. У разі необхідності дати відсіч нападникам або рушати в похід за здобиччю окремі козацькі ватаги виступали разом, очолювані виборними отаманами. Це сприяло усвідомленню козаками необхідності створення власної військової організації.

: Затвердженням прав і привілеїв реєстровців уряд намагався розколоти козацтво, перешкодити зростанню його кількості й підпорядкувати Запорозьку Січ. Проте ця політика була невдалою. Фактично з реєстрових і нереєстрових козаків сформувалася одна військово-політична організація — Військо Запорозьке. Козаки спільно виступали в морські походи, боролися за розширення козацьких прав і захищали права православних.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.14

21.11.22

Тема: «Походження українського козацтва»

Основними причинами виникнення козацтва були: а) економічні (нестача власної орної землі, народна колонізація вільних земель Придніпров’я та Дикого поля - степів за Дніпровськими порогами); б) соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала); в) політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки); г) стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства); д) національно-релігійні (політична полонізація українського населення та наступ католицької церкви на права православної); Спочатку козаки ставили собі за мету відвести напади татар, сприяючи у такий спосіб освоєнню окраїн. Але, в міру того як козаки вдосконалювали свою військову майстерність та організацію, здобуваючи кожен раз переконливі перемоги над татарами, українське суспільство стало дивитися на козаків не лише як на борців проти мусульманської загрози, а й як на оборонців від національно-релігійного та суспільно-економічного гноблення польської шляхти.

Домашне завдання.

 Опрац.пар.13

14.11.22

Тематична контрольна робота №1

Тема: Землі України у складі Речі-Посполитої(XVI- перша половина XVII століття)

1.     У якому році утворилася Річ Посполита?

А 1385 р.                           Б 1410 р.

В 1569 р.                           Г 1596 р.

2.     Який із вказаних станів українського суспільства XVI ст.. вважався напівпривілейованим?

А шляхта                           Б селяни

В міщани                           Г духовенство

3.     На які адміністративно-територіальні одиниці поділялися українські землі у складі Речі Посполитої?

А князівства                      Б полки

В воєводства                     Г губернії

4.     Основну структуру українського суспільства XVI ст.. складали

А верстви                           Б касти

В стани                              Г класи

5.     Переважну більшість населення українських земель у XVI ст.. складали

А міщанство                      Б духовенство

В селянство                       Г козацтво

6.     Люблінська унія 1569 року – це угода про…

А династичний шлюб литовського князя та польської королеви на умовах прийняття Великим князівством Литовським католицизму.

Б припинення існування Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства.

В спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти Тевтонського ордену.

Г об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Дайте визначення термінам та поняттям:

Шляхта – це

 Фільварок – це

Кріпацтво-це

Доведіть текст до логічності, вставляючи пропущені слова.

21 лютого 1581 року папа_____________________оголосив про впровадження нового __________________, який згодом назвуть____________________, або______________   __________________   _____________.( із його запровадженням могли збігатися християнський________________та єврейська _______________, що заборонялося). Православна церква в Україні ще й досі дотримується__________________ календаря. Ось чому ________________ й ____________________святкують християнські свята в різні дні.

 Відповіді присилати на електронну адресу

 20bondarenko15@ukr.net

07.11.22

Практичне заняття №2

Повсякденне життя представників основних верств українського

суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст

 Використовуючи Додаток В – карту  «Господарство і культура українських земель у XVI - першій половині XVII ст.», випишіть:

1.Міста з населенням понад 10 тис. населення

2. 5 міст, що отримали Магдебурзьке право до XVI ст..

3.Основні господарські заняття українського населення

1.Міста з населенням 5-10 тис. населення

2, 5 міст, що отримали Магдебурзьке право у XVI ст..

3.Основні господарські заняття козаків

Робота з документом:

Гійом Левассер де Боплан З «Опису України» 1651 року

   Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо (міра ваги ) зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, не кажучи про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають десятину з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року — третього вола.

Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих панів та опиняються ще в жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, а

найвідважніші з них подаються на Запорожжя...»

1) Перерахуйте види селянських зобов’язань перед панами

2) Як селяни  боролися зі своїм становищем?

Домашнє завдання

1. Повторити  § 11-12 підручника.

24.10.22

Тема. Берестейська церковна унія 1596 року.  

Основні дати та події: 1596р. – укладення  Берестейської церковної унії.

Історичні постаті: Іпатій Потій, Костянтин-Василь Острозький, Михайло Рогоза, Петро Скарга, Кирило Терлецький, Мелетій Смотрицький,Іван Вишенський,.

1. Передумови укладення Берестейської церковної унії.

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення християнської церкви. Інтерес до цієї справи особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації. Католицька церква активізувала свої намагання розширити вплив на Сході з метою обєднання католиків та православних під зверхністю папського престолу.

Робота з історичним джерелом  

Документ 1. Із книги польського проповідника Петра Скарги 1577 р. видав книгу «Про єдність церкви Божої»

«…Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри».

Запитання     

1. На основі даного документа визначте ставлення католиків до унії.

2. На яких умовах вони прагнули об’єднати обидві церкви?

Умови Берестейської церковної унії:

1. православна церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську мову;

2. Виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар .

3. Право одружуватися для нижчого духовенства.

4. Визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймалася католицька догматика.

5. Виникнення греко-католицької церкви.

Пересопницьке Євангеліє - визначна пам'ятка староукраїнської мови, найдавніший переклад Євангелія з книжної церковнослов'янської мови на "просту" мову.

Книга написана на 482 пергаментних аркушах, оздоблена заставками та малюнками. Її писали архімандрит Григорій і писар Михайло Василевич, які переклали Святе Письмо зрозумілою народною мовою.

Пересопницьке Євангеліє - перша пам'ятка української писемності, в ньому виразно виявилися риси живої народної української мови цього періоду. Вона є національною святинею і зберігається в рукописному відділі Центральної наукової бібліотеки Національної академії наук України в Києві.

Президенти України перед вступом на посаду присягають на Пересопницькому Євангелії.

Запитання:

1.   Роки існування Острозької академії.

2.   Хто і де ії збудував?

3.   Назвіть першого ректора академії.

4.   Хто започатку­вав Україні  книгодрукування?

5.    В якому році надруковано «Апостол»?

6.   В якому році надруковано «Острозьку Біблію»?

 Домашнє завдання

 Опрацювати § 8

17.10.22

Тема: Культурне життя: освіта, наука та книговидання.

Основні дати:

1574 р. - видання  Іваном Федоровим (Федоровичем) у Львові «Апостола» та «Букваря».

1576 -1578  pp.  -  заснування  князем  Василем-Костянтином Острозьким  друкарні  та  школи,  виникнення  острозького  культурно-освітнього осередку.

1581  р. - в Острозі Іваном Федоровим видано Острозьку Біблію.

1556 - 1561 р.  – Пересопницьке Євангеліє

Історичні особистості: Іван Федоров, Василь-Костянтин Острозький, Лаврентія Зизанія

Люблінська унія започаткувала активний наступ на українські землі, православну культуру, національну культуру. Разом з тим через Польщу на українські землі проникали ідеї реформації, Відродження, гуманізму.

1. Умови і стан розвитку культури

Культура XVI ст. продовжила свій розвиток завдяки трьом визначальним чинникам. Насамперед її живили традиції, започатковані ще в Київській дер­жаві. Вагомим чинником розвитку стали нові козацькі традиції, які стрімко ввірвалися в життя українського народу. Нарешті, культурному поступу сприяло й успішне запозичення західноєвропейських здобутків Відродження та Реформації.

Проте більшість українських владоможців в умовах панування Речі Посполитої відмовлялася від рідної мови, традицій, перетворювалися на носіїв польської культури. У цій ситуації роль провідного суспільного стану взяло на себе козацтво. Підхопивши традицію національної державності, виступивши захисником православної церкви, української мови та культури, воно стало могутнім та яскравим натхненником і творцем нових визначальних ознак української культури.

Опрацювати § 7 підручника.

10.10. 22

Тема.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні.

У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Із поширенням у Європі реформаційних ідей пов’язаний початок пробудження національної свідомості, розвиток культури окремих народів та виникнення протестантизму.

Робота з термінами та поняттями

Протестантизм — один із найбільших (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямків християнства, який виник у період Реформації в XVI ст. Його початковими формами були лютеранство, кальвінізм та англіканство.

У 30—40-х рр. XVI ст. з Європи через Польщу на українські землі стали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких учень був кальвінізм. Засновник учення Жан Кальвін вважав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадливими й накопичувати багатства. На теренах України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму — лютеранство — на теренах України поширення не набула.

У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київщині поширилося аріанство — напрямок протестантизму, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.

Домашнє завдання

 Опрацювати § 6 підручника.

03.10.22

Тема. Церковне життя в XVI ст.

Основні дати та події: 1542, 1544 рр. — створення у Львові Благовіщенського та Миколаївського церковних православних братств; 1556—1561 рр. — на Волині українською мовою було створено Пересопницьке Євангеліє; 1564 р. — початок діяльності єзуїтів у Польщі.

1. Яким було становище православної церкви на українських землях у складі Польського королівства і Великого князівства Литовського в другій половині XIV — XV ст.?

2. Коли єдина для східнослов’янських земель Київська митрополія розділилася на Московську й Київську?

1.  Становище православної церкви.

Період XVI ст. дослідники називають темною добою в історії української православної церкви. Тоді церковне життя на теренах України розвивалося під іновірною польсько-литовською владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ’я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, існували важливі причини, які викликали глибоку кризу церковного життя. Саме в цей період розвинулися такі характерні особливості українського православ’я, як активна участь у житті церкви світських осіб та зближення церковного життя, духовної освіти й школи, змушених протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам.

Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському право патронату, або «право подавання». Відповідно до нього питання призначення на митрополичу і єпископську кафедри залежало від великого князя литовського та польського короля. Після Люблінської унії ситуація погіршилася. Польські королі за правом патронату стали, «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші. Фактично посаду отримував той, хто більше за неї заплатив. Королі надавали посади в православній церкві світським особам (шляхті, військовим) за борги держави цим людям, різноманітні вислуги на прохання наближених до королівського двору осіб тощо.

Правом патронату щодо православних церков і монастирів користувалися на приватних землях магнати та шляхта. Воно полягало у праві власності на засновані ними церкви й монастирі у своїх маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом подавання». Завдяки цьому життя церковної громади залежало від віросповідання власника маєтку або міста та його ставлення до православ’я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монастирями на підставі права власності: закладали, обмінювали, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів, на відміну від католицьких, не допускали до участі в роботі сенату — верхньої палати сейму. Православне духовенство, на відміну від католицького, мало сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов’язалися дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духовенство негативно ставилися до православ’я, вбачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на слов’янський Схід.

 Домашнє завдання

 Опрацювати § 5 підручника.

26.10.22

 Тема. Церковні братства.

У XV—XVII ст. на українських землях розгортався братський рух, пов’язаний із діяльністю створюваних православними міщанами церковних братств.

Робота з термінами та поняттями

Церковні братства — релігійні та культурно-просвітницькі товариства, що створювалися православними міщанами при церковних парафіях України в XV—XVII ст.

Спочатку православні міщани, створюючи братства за зразком ремісничих цехів, керувалися благодійницькою метою — дбати про побудову й обслуговування церкви, влаштовувати доброчинні обіди для бідних, готувати церковні урочистості, допомагати хворим тощо.

У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, негідних духовного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітницькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, організували бібліотеки.

Перші братства — Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.) — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії, отриманим у 1586 р., воно безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське братство мало право верховенства над іншими братствами та контролю над духовенством. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. Близько 1585 р. в місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася коштами братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для хворих і калік, спорудило Успенську церкву.

Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.

Перевірте свої знання:

1. Як дослідники називають XVI століття в історії української православної церкви?

2. Як впливало на розвиток православної церкви право патронату?

3. Як поширення протестантизму в Україні вплинуло на проникнення сюди католицизму?

4. Коли було створено Пересопницьке Євангеліє?

5. Що таке церковні братства?

6. У чому полягало право ставропігії Львівського братства?

 Домашнє завдання

 Опрацювати § 4 підручника.

19.09.22

 Тема. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. 

Люблінська унія – угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Дата

1569 р.

Сторони

Велике князівство Литовське та Королівство Польське

Передумови

·        Невдачі Литви у Лівонській війні 1558 – 1583 рр. та прагнення отримати військову допомогу від Польщі в боротьбі з Московською державою.

·        Прагнення Польщі отримати українські землі та залежних селян.

·        Прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів мати рівні права з польськими землевласниками.

·        Необхідність організації спільного ефективного захисту від турецько-татарських набігів.

Зміст

·        Об’єднання ВКЛ та Польського королівства в єдину державу – Річ Посполиту.

·        На чолі об’єднаної держави – король; його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі й коронувати в Кракові.

·        Створення спільного для Польщі й Литви сейму й сенату; запровадження єдиної грошової одиниці; спільна зовнішня політика.

·        Збереження ВКЛ певної автономії (власні закони, судова система, військо, уряд і адміністрація).

·        Отримання польською шляхтою права на землеволодіння в Литві, а литовцями – у Польщі.

·        Поділ українських земель, що ввійшли до складу Польщі, на Берестейське, Подільське, Брацлавське, Київське воєводства.

Наслідки

·        Унія завершила процес об’єднання двох держав.

·        Об’єднання більшості українських земель у складі однієї держави; прискорена інтеграція українських земель та місцевої знаті до західноєвропейської політико-соціальної спільноти.

·        Об’єднання сприяло інтенсивному розвитку економіки на тлі посилення експлуатації селянства; перетворення українських міст на магнатсько-шляхетські резиденції, центри розвитку ремесел і торгівлі.

·        Поширення католицизму, наступ на православ’я.

-       Який документ започаткував шлях до об’єднання ВКЛ та Польського королівства? (Кревська унія 1385 р.)

-       Які спільні цілі переслідували обидві держави для об єднання?

-       Які цілі переслідувала Польща?

-       Чому частина українських можновладців активно противилася об’єднанню ВКЛ та Польщі?

-       Чому Люблінський сейм затягнувся?

-       Яка зі сторін, на вашу думку вигравала більше?

 Домашне завдання

     Опрацювати § 3 підручника.

12.09.22

Тема. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства

1.     Вправа «Логічні ланцюжки».

Роман        бояри        Ігоровичі.

Данило      Мстислав       Галич.

Київ       Володимир       ярмо.

2.     За датами встановіть події з історії Галицько-Волинської держави.

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави.

1223 р. – битва на р. Калка.

1238 р. – утвердження Данила в Галичі.

1241 р. – вторгнення монголів у Галицько-Волинське королівство.

1253 р. – коронація Данила Романовича.

1340 р. – похід польського короля Казимира ІІІ за Львів.

1349 р. – польський король Казимир III Великий заволодів Галичиною, зокрема Львовом, і частиною Волині.

Домашне завдання : пар.2

05.09.22

Вступ

1.Опрацювати стор.7

виконати завдання на повторення 4,5,6

Домашне завдання : пар.1