26.05.23
Повторення вивченого матеріалу
Повторити пар. 10-13,виконати творче завдання в кінці параграфа
19.05.23
Контрольна робота
Виконати завдання на стор.187
Відповіді присилаємо у вайбер 0988350704
12.05.23
Практична робота
Виконати завдання на стор.186
Домашне завдання : повтор. пар.30-34
05.05.23
Тема: Колонії Великої Британії в Північній Америці.
Основні події:
1607 р. — заснування перших колоній і Північній Америці;
1773 р. — «Бостонське чаювання»;
1774 р. — Перший континентальний конгрес;
1775 р. — Другий континентальний конгрес;
1775—1783 рр. — Війна за незалежність США;
04.07. 1776 р. — прийняття Декларації незалежності, проголошення незалежності США;
03.09.1783 р.- Версальський мирний договір;
1787 р. — прийняття Конституції США;
1791 р. — внесення до Конституції США десяти поправок (Білль про права).
Домашне завдання : опрац. Стор.190-195
07.04.23
ТЕМА:Міжнародні відносини
Основні дати та події:
• 1618–1648 рр. — Тридцятилітня війна;
• 1648 р. — Вестфальський мир.
заявами».
• Монархія Габсбургів — боротьба проти посилення Франції, прагнення світового панування.
• Франція — відібрати в австрійських Габсбургів Ельзас і Лотарінгию, у Іспанії — Південні Нідерланди та Північну Італію; підрив колоніальної могутності Іспанії, встановлення контролю над світовими торговими шляхами;
• Англія — прагнення зберегти північні торгові шляхи, релігійні суперечності з Іспанією; Іспанія — боротьба проти Франції за католицьку віру;
• Нідерланди — підрив колоніальної могутності Іспанії, встановлення контролю над світовими торговими шляхами;
• Швеція, Данія — захоплення торгових шляхів. етапи війни.
Домашне завдання : стор.166-168
24.03.23
Тема: . Російська імперія.
Наприкінці XVII ст. Росія залишалася відсталою країною. Через відсутність морських портів (крім Архангельська), зовнішня торгівля не була такою розвиненою, як у Західній Європі. Виробництво різноманітних товарів також відставало. У Росії панувало кріпосництво. Збройні сили Росії в основі складалися з погано організованого дворянського ополчення, ненадійного стрілецького війська й малочисельних полків «нового строю». У 30-х роках XVII ст. в Московському царстві з’явилися перші мануфактури, засновані іноземцями. У політичному відношенні Росія була абсолютною (самодержавною) монархією.
Домашне завдання : пар 29
10.03.23
Тема:Володіння австрійських Габсбургів. Королівство Пруссія
Австрійські Габсбурги володіли численними землями в Європі. Титул імператора Максиміліана II (1564-1576 рр.) звучав так: «Імператор Священної Римської імперії, король Богемії, Угорщини, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Чехії, Німеччини; титулярний король Сербії, Болгарії».
2. РЕФОРМИ ОСВІЧЕНОГО АБСОЛЮТИЗМУ МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ І ЙОСИФА II
Розвиток Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. був пов’язаний з діяльністю імператриці Марії Терезії (1740-1780 рр.) та її сина Йосифа II (1780-1790 рр.). Після смерті батька Марії Терезії довелося відстоювати своє право на престол у війнах за «австрійську спадщину». У результаті активної зовнішньої політики Марії Терезії до володінь Габсбургів увійшли й українські землі. За першим поділом Речі Посполитої вона здобула Галичину, згодом відібрала в Османської імперії Буковину. З 1765 р. правила спільно із сином Йосифом II, однак у цьому дуумвіраті саме Марія Терезія відігравала провідну роль. Монархи здійснили в державі реформи в дусі освіченого абсолютизму. Реформи були спрямовані на зміцнення влади Габсбургів, ліквідацію найбільш негативних проявів феодального ладу та в інтересах розвитку держави.
Домашне завдання: опрац. пар.27
03.03.23
ТЕМА :
Доба Просвітництва
XVIII ст. увійшло в історію як доба Просвітництва - епоха змін і оновлення. Вони зачіпали не якусь одну, а різні боки життя - релігію і політику, освіту й виховання, культуру й мистецтво, науку і техніку. Ідеалами Просвітництва стали мир, ненасильство, віротерпимість, критичне ставлення до авторитетів (вільнодумство), свобода, добробут і щастя людей.
Порівняно з неспокійним, наповненим війнами XVII ст., доба Просвітництва була відзначена певною політичною стабільністю, ростом економіки, покращанням побутових умов, культурними досягненнями. Ці позитивні зрушення дозволяли сподіватися: життя людини можна змінити на краще. Мислителі тієї епохи – просвітники — вірили в «природне світло розуму». На їхню думку, людина, як істота розумна, покликана перебудувати суспільство на розумних засадах, варто лише використати закладені в кожному здібності. Для цього людей необхідно виховувати і освічувати, а в суспільстві поширювати корисні знання і наукові відкриття. На переконання просвітників, тільки за допомогою знань можна було досягти добробуту й процвітання.
Домашне завдання: опрац. пар.26
10.02.23
Тема:Практичне заняття:Західноєвропейські держави ранньомодерної доби
Опрацювати стор.101-102,виконати завдання.
(роботи надсилаємо у вайбер 0988350704)
Домашне завдання: повторити пар 14-15
20.01.23
Тема: Тридцятилітня війна
Зміцнення влади Габсбургів не бажали ні Англія, ні Данія, ні Швеція. В цей же час на більшості території Європи послаблюється вплив католицької церкви. Загострення суперечностей між прихильниками Реформації та Контрреформації призвели до Тридцятилітньої війни (1618 – 1648 рр.)
· Якими ж були причини війни?
1) Загострення суперечок між прихильниками католицизму та протестантизму.
2) Розгортання боротьби між Габсбургами та їхніми противниками за панування у Європі.
Спочатку це була релігійна боротьба, пізніше – боротьба за панування у Європі.
1608 р. – Євангелічна унія – обєднання протестантських князів Німеччини на чолі з Фрідріхом Пфальцським.
1609 р. – Католицька ліга – католицькі князі на чолі з Максиміліаном Баварським.
Тридцятилітня війна показала, що релігійні питання силою вирішити неможливо і стала останньою з європейських релігійних воєн. Вона змінила ситуацію в Європі. Німеччина на 200 років фактично припинила своє існування; Франція та Швеція посилили свій вплив у Європі; Габсбурги змушені були відмовитися від ідеї європейського панування.
Перевіремо знання
1. Установити хронологічну послідовність подій.
4 А вступ у війну Франції
1 Б повстання у Чехії
5 В Вестфальський мир
3 Г вступ у війну Швеції
2 Д битва біля Білої гори
2. Укажіть головні підсумки Тридцятилтньої війни за рішенням Вестфальського миру.
1 поширення Польщею своїх володінь на сході Європи
2 втрата панівного становища Священної римської імперії та династії Габсбургів у міжнародній політиці в Європі
3 політичне об’єднання Німеччини
4 посилення міжнародного впливу Швеції та Франції
5 розповсюдження вогнепальної зброї
6 остаточне визнання незалежності Республіки Об’єднаних провінцій і Швеції
7 встановлення миру між Римським папою та протестантським світом Європи
Продовжте речення.
Тридцятилітня війна – це…
Війна почалася через те, що …
Війна закінчилася …
Домашне завдання.
Опрац.пар.17
29.12.22
Контрольна робота
1. Знищення гугенотів у Парижі 24 серпня 1572 р. дістало назву:
А Варварівська ніч
Б Гугенотська ніч
В Варфоломіївська ніч
Г Протестантська ніч
2. Повстання у якій країні стало початком Тридцятилітньої війни?
А у Чехії
Б у Німеччині
В у Франції Г в Іспанії
3. Похід «Непереможної армади» завершився перемогою:
А іспанців
Б французів
В англійців
Г голландців
4. Укажіть, про кого йдеться.
«Він був мореплавцем та піратом. Із нечисленною ескадрою пройшов через Магелланову протоку та пограбував порти, де зберігалося золото для відправлення в Іспанію. Переплив через Тихий та Індійський океани. Королева Англії висвятила його в рицарі. Через кілька років став адміралом. Очолив флот, який розгромив «Непереможну армаду». Помер під час чергової подорожі та був похований у морі».
А Генрі Морган
Б Френсіс Дрейк
В Томас Мор
Г Олівер Кромвель
5. Англійські «пуритани», французькі «гугеноти» були послідовниками
А лютеранства Б англіканства
В кальвінізму Г католицизму
6. Абсолютизм - це
А. Необмежена влада дворян Б. Необмежена влада
В. Необмежена влада монарха Г. Обмежена влада монарха
7. Кардинал Рішельє ввійшов в історію Франції як
А. державний діяч, який керував Францією 18 років та зміцнив її економічно і політично та створив сприятливий грунт для розвитку абсолютизму
Б. король Франції, який перетворив її в найпотужнішу державу
В. військовий діяч Англії , який встановив протекторат
8. Період в історії Англії який отримав назву "золотий вік" пов’язаний із правлінням
А. Єлизавети ІІ В. Марії І Г. Єлизавети І
22.12.11
Тема:Англійська революція
План
1. Англія на початку XVII ст.
2. Причини революції в Англії.
3. Початок революції.
4. Правління довгого парламенту.
5. Протекторат Кромвеля та Реставрація.
6. «Славна революція».
7. Політичне становище в Англії наприкінці XVII – у XVIIІ ст.
Домашне завдання.
Повтор. Пар10-14
15.12.22
Тема:Англія у XVI ст.
Важливим кроком у становленні англійського абсолютизму стала так звана королівська Реформація, проведена Генріхом VІІІ. Між Генріхом VІІІ та Папою Римським виник конфлікт, який призвів до розриву Англії з католицькою церквою Приводом стала справа про розлучення Генріха VІІІ з Катериною Аргонською, від шлюбу з якою він не мав сина, спадкоємця трону. З усіх їхніх дітей вижила лише донька Марія.
Король звернувся до Папи Климента VІІ з проханням розірвати цей шлюб і дати дозвіл на одруження з англійською аристократкою Анною Болейн. Однак Папа Римський відмовив Генріхові в його проханні.
У відповідь 1531 р. Генріх VІІІ подав у вищий суд країни звинувачення проти всього англійського духовенства. Вимагаючи визнати його єдиним очільником англійської церкви. На підставі отриманих прав король призначив архієпископом Контерберійським Томаса Кранмера. Той розірвав шлюб Короля з Катериною Аргонською і повінчав його з Анною Болейн. Восени 1533 р. Анна Болейн народила Генріхові VІІІ доньку Єлизавету. Папа Римський відлучив короля від церкви,а його новий шлюб оголосив незаконним. Генріх VІІІ назвав свій шлюб із Катериною Аргонською недійсним, а доньку Марію позбавив прав на англійський трон.
Домашне завдання.
Опрац.пар.14
08.12.22
Тема: «Володіння Габсбургів»
Наприкінці XV ст. Іспанія об’єдналася під владою Ізабелли Кастильської та Фердинанда Арагонського і перетворилася на одну з провідних країн Європи. У результаті успішних війн іспанська корона приєднала Південну Італію, а організація експедиції Колумба принесла їй величезні володіння за океаном і постійне надходження великої кількості золота й срібла. Об’єднавши країну територіально, Фердинанд та Ізабелла вирішили встановити в ній релігійну єдність. Почався наступ на іновірців - іудеїв та переможених у ході Реконкісти мусульман. В атмосфері релігійної нетерпимості католицькі фанатики безжально знищували безцінний культурний спадок арабської Іспанії.
Домашне завдання.
Опрац.пар.13
01.12.22
Тема: «Абсолютна монархія у Франції»
У XVI ст. у Франції розпочалося формування абсолютної монархії, яка досягла своєї вищої точки розвитку в другій половині XVII ст.
• У ранній Новий час унаслідок змін у структурі дворянства воно поділилося на старе дворянство («дворяни шпаги») і нове дворянство (звичайні дворяни і «дворяни мантії»).
• Поширення у Франції ідей Реформації викликало в країні глибокий розкол між її прихильниками та противниками, що спричинив тривалі громадянські війни.
• Генріх IV швидко відновив зруйноване тривалими війнами господарство Франції, посилив свою владу і міжнародний авторитет країни.
Домашне завдання.
Опрац.пар.12
24.11.22
Тема: Контрольна робота
Виконати завдання на стор.58-59
Відповіді надсилаємо у вайбер
0988350704
10.11.22 Практична робота «Гуманістичні ідеї доби Відродження»
На стор.56-57 опрацювати матеріал і виконати завдання
Домашнє завдання: повторити §1-9
27.10.22
ТЕМА: Матеріальний світ і суспільства
1. Людина й природа.
2. Господарювання, мануфактури, капіталізм.
3. Технічні вдосконалення.
4. Зміни в суспільстві.
5. Шлюб і сім’я, становище жінки.
Життя більшості населення світу в XVI—XVIII ст. було тісно пов’язане з природою. Люди використовували продукти, які вони могли самостійно виростити. Будь-які природні катаклізми (посуха, морози тощо) призводили до жахливих наслідків — голоду, епідемій. Населення вирушало на пошуки «кращої долі» (міграційні процеси).
Від XIV ст. у Західній Європі почалося похолодання. Воно тривало до кінця XVII ст., поки не встановився клімат, який в основному зберігся до наших днів.
Європа була густо заселена (у середньому 30—40 осіб на 1 км2). Більшість населення проживала в невеликих поселеннях. Збереглося ще багато лісів, які давали людям можливість поповнити свій раціон. Люди, які проживали на узбережжі, активно використовували дари моря. Завдяки Великим географічним відкриттям населення почало споживати рослини з американського континенту (картопля, кукурудза, томати та ін.), що суттєво покращило ситуацію з харчуванням.
Міста були невеликими (2—3 тис. осіб) і зберігали середньовічний вигляд. Міста із десятками тисяч жителів вважалися великими. Найбільшими містами були Флоренція, Венеція, Антверпен, Лондон, Париж — у них проживало понад 100 тис. осіб. У багатьох містах була відсутня каналізація, а проблеми з водопостачанням відчувалися в багатьох столицях (у Парижі використовували воду вже брудної Сени, а в Лондоні воду розвозили тричі на тиждень).
Мануфактура — це велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці; форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної праці.
Основні причини виникнення мануфактур
• Збільшення потреб на вироби ремісників.
• Нові технічні винаходи.
• Існування ринку вільної робочої сили.
• Збільшення капіталу, необхідного для організації виробництва.
Мануфактури були таких видів:
• розсіяна мануфактура. Власник купував сировину і роздавав робітникам, які виробляли продукцію вдома. Таким чином, робітники були найманими працівниками, але повністю залежали від власника. Була поширена в ткацтві;
• централізована мануфактура. Підприємець будував майстерню, купував обладнання та наймав робітників. Саме в такому виді мануфактур активно використовувався розподіл праці. Централізована мануфактура була найбільш поширеною в нових видах виробництва, які мали складне виробництво, — друкарство, виробництво зброї.
Поступово мануфактури витісняють цехові майстерні.
Домашне завдання
Опрацювати параграф 5
20.10.22
Тема: Гуманізм. Високе Відродження. Зародження культури бароко. Становлення нової європейської науки.
Особливості культури Відродження. Близько середини XIV ст. в Італії виникла культура епохи Відродження, або Ренесансу, як її називали французи. Саме італійські майстри відродили мистецтво Стародавніх Греції та Риму, звідки й походить назва епохи. Нове мистецтво виникло на основі гуманізму. Видатним майстрам Ренесансу були живописці, архітектори, філософи з вивченням точних наук. Творчість майстрів епохи Відродження заклала підґрунтя європейської культури раннього Нового часу.
Найвищого розквіту культура Відродження досягла за часів Високого Відродження (кінець XV — перші десятиліття XVI ст.) — «золотого віку» італійської літератури, образотворчого мистецтва, філософії та науки. Це були часи титанів Відродження, що закладали підвалини нового розуміння світу та місця людини в ньому. Під впливом Італії мистецтво Відродження поширилося в країнах Північної Європи. Тут на становлення нової культури вирішальний вплив мала не антична спадщина, а християнство.
Доба Відродження започаткувала суттєві зрушення у світогляді людей, їх релігійних і політичних переконаннях. Розпочалося формування нового типу людини, яка була більше духовно розкріпаченою і впевненою в собі, ніж раніше. Нові ідеї торували собі шлях у боротьбі з офіційним релігійним вченням, готуючи переворот у світогляді людей, що відбувся в роки Реформації.
Відродження — рух у літературі, науці та мистецтві другої половини XIV — XVI ст., що був започаткований в Італії та ґрунтувався значною мірою на відновленні античних традицій.
Гуманізм — світське вільнодумство епохи Відродження, що протистояло духовному пануванню церкви в суспільстві. У широкому розумінні — визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і
Особливості мистецтва бароко. Наприкінці ХVІ ст. в деяких країнах Європи Культура доби Відродження стала поступатися місцевому стилю – бароко. Він був започаткований у папському Римі й пов'язаний із поширенням ідей Контреформації. Його видовищність і яскраві художні засоби, на противагу скромності протестантських церков, мали підкреслювати грандіозність і пишноту католицької церкви.
Мистецтво епохо бароко змінилося за змістом. Головну увагу воно стало приділяти пристрастям і відчуттям людини, поєднувати реальне на уявне. Важливе значення має те, що протягом ХVІІ ст., яке називають «століттям бароко», відбулася справжня наукова революція, яка поклала край середньовічному баченню світу.
Бароко (від ітл. Примхливий, химерний) – доба в образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці та літературі країн Європи, колоніальної Центральної та Південної Америки кінця ХVІ – середини ХVІІІ ст.
Підсумок
· Видатні майстри італійського Високого Відродження своєю творчістю сприяли поширенню в європейському суспільстві нових ідеалів, нових поглядів на людину та її місце в навколишньому світі.
· Для Північного Відродження було притаманне звернення до проблем, які хвилювали тогочасну людину, умов її повсякденного життя, невпевненості в сьогоденні.
· Доба бароко збагатила європейське мистецтво багатьма творами, що поєднували пишність, винахідливість та виразні художні ефекти.
· Унаслідок наукових відкриттів XVI—XVII ст. було закладено основи нового природознавства, створено наукову теорію будови Всесвіту й прокладено шлях до пізнання ще не відкритих законів природи.
Домашнє завдання
Опрацювати § 8, §9.
13.10.22
Тема:Контрреформація.Релігійні війни
Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=cv03Z6LKwuw
Домашнє завдання: вивчити параграф 7
06.10.22
Тема. Реформація церкви та її вплив на європейське суспільство
Основні поняття та терміни: Реформація, курфюрсти, «95 тез», «12 статей», лютеранство, кальвінізм.
Основні події:
1517 р. – поширення Реформації в Німеччині;
1524-1526 рр. – Селянська війна;
1555 р. – Аугсбургзький релігійний мир.
Символом цілої епохи в історії країн Європи стала Реформація. Це доба, коли в суспільстві розгорнувся рух за переосмислення ролі католицької церкви. Мине багато часу, поки людство зрозуміє, що неможливо знищити всіх, хто хоче жити інакше. Треба навчитися жити разом на одній планеті.
1. Німеччина напередодні Реформації.
Реформація – церковно-релігійний та суспільно-політичний рух у країнах Західної та Центральної Європи, спрямований проти католицької церкви, який виник у ХVІ столітті.
Індульгенція – спеціальні грамоти на відпущення гріхів.
Курфюрсти – церковні та світські князі у Священній Римській імперії німецької нації, які мали право обирати імператора.
Три основні положення нового вчення Мартіна Лютера:
1. Людина рятується лише своєю вірою.
2. Спасіння отримується лише Божою милістю і не залежить від будь яких заслуг людини, бо не люди, а лише Бог знає справжню вартість «добрих справ».
3. Єдиним авторитетом у справах віри є Святе Письмо, Слово Боже.
4. Домашнє завдання: вивчити параграф 6
29.09.22
Практичне заняття «Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства».
Наслідки Великих географічних відкриттів
Наслідки
Характеристика
Економічні
Знецінення грошей унаслідок надходження великої кількості коштовних металів — «революція цін»
Торговельні
Виникнення та розвиток світової торгівлі, у якій головну роль відіграє Європа
Географічні
Зміна уявлень про будову світу та його розміри, зміни у світоглядах
Політичні
Початок колоніальних війн, у які були втягнені практично всі держави
Побутові
Зміни раціону харчування — нова їжа з Америки
Технічні
Технічні винаходи в мореплавстві та суміжних науках
Етнографічні
Знищення індіанського населення та ввезення темношкірих людей до Америки
Домашнє завдання
Підготуйтеся до уроку узагальнення та тематичного оцінювання за розділом I «Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин» .
22.09.22
Тема: « Повсякденне життя Західної Європи.»
- Як у середньовічній Європі змінювалися склад і кількість населення?
- Як змінювалося життя європейців за часів Середньовіччя?
1. Населення Європи
2. Міста Європи змінюють свій вигляд
3. Житло європейців
4. Європейська кухня XVI—XVII ст.
5. Примхлива мода
Робота з документом
Із книги В. Гаррісона «Опис Англії» (1587 р.) про англійське суспільство другої половини XVII ст.
Англійські аристократи не знають ніякої міри в споживанні м'ясних страв. Не минає дня, щоб на їхньому столі, крім яловичини, баранини, телятини, м'яса ягнят, козлятини, свинини, кролячого м'яса, каплуна, поросяти..., не було ще м'яса оленя чи лані, а також різноманітної дичини й риби, а на додачу до них різноманітні делікатеси, що на них не біднішає «солодка» рука португальця, який мандрує морями.
...Джентльмени й купці харчуються майже однаково: під час зустрічі кожен задовольняється 4, 5 чи 6 стравами, або, можливо, 1, 2 чи 3, переважно тоді, коли немає того, хто міг би скласти їм компанію за столом. їхнім слугам призначається забезпечення продуктами харчування, окрім залишків від панського столу, що ніколи не подаються вдруге. Ремісники і селяни найбільше цінують те м'ясо, яке можуть легше дістати і швидше приготувати... їхню їжу переважно складають страви з яловичини і м'яса, яким торгує м'ясник, а саме: баранини, телятини, свинини, м'яса ягняти тощо. Цього м'яса є вдосталь на найближчих ринках, як і зельцю, холодцю, шинки, фруктів, фруктових пирогів, великої кількості птиці, масла, яєць тощо.
Ці останні (я маю на увазі селян) також зловживають їжею, особливо під час свят і весіль, коли просто неможливо уявити, скільки споживають м'яса. Хлібу країні роблять із того зерна, яке дає земля. Проте дворянство, звичайно, забезпечує себе вдосталь пшеничним хлібом, тоді як слуги та бідні сусіди задовольняються житнім або ячмінним, а за часів дорожнечі — хлібом із бобів, гороху чи вівса, або з усього цього разом і ще з додаванням жолудів, тому що дістати нічого кращого вони не можуть.
Запитання до документа
1) Яким був обід англійського аристократа, купця і селянина?
2) Як зростання цін впливало на раціон харчування людей?
• Кількість населення країн Європи в XVI — першій половині XVII ст. зростала повільно, що обумовлювалося епідеміями, голодом і війнами.
• Змінюється вигляд європейських міст: з'являлися багатоповерхові будинки, прокладалися широкі прямі вулиці, що поділяли місто на окремі квартали.
• Харчування більшості європейців у цей час покращилося. Часи Середньовіччя, коли голод був звичним супутником більшості населення Європи, стали забуватися.
• Наслідування моди поступово перетворилося з примхи на стимул розвитку суспільства. Завдяки їй розвивалася торгівля, виникали нові підприємства й галузі виробництва.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте § 4 підручника.
15.09.22
Тема. Завоювання Нового Світу
Додаткова інформація.
Дивовижна природа Нового Світу, його населення - «добрі дикуни», які, здавалось, жили, не маючи турбот про хліб насущний, - усе це приголомшило європейців. Для індіанців європейці були божественними істотами зі старовинних легенд і пророцтв, де йшлося про білу бородату боголюдину, яка прийде зі Сходу. Саме цим пояснювалася дивна для європейців поведінка аборигенів - їхня безмежна гостинність, привітність і щедрість. Священний трепет викликали в індіанців вогнепальна зброя й коні, яких вони до цього ніколи не бачили. Так відбулася зустріч двох різних світів, несхожих культур, незнайомих цивілізацій.
За відкриттям Нового Світу почалась конкіста (від ісп. - завоювання) -загарбницькі походи іспанців кінця XV—XVI ст. Золото та влада - тільки це цікавило тих, хто ставав конкістадорами: вчорашніх воїнів, монахів, розорених ідальго, жебраків, злочинців. Невеликі загони із 300-400 чоловік вирушали проти союзів племен і цілих держав. їхньому успішному просуванню сприяла не тільки наявність вогнепальної зброї, а й уміле використання міжусобної боротьби в індіанському середовищі. У розправах з підкореними народами завойовники не знали жалю.
- Чому індіанці раділи появі іспанців?
- Яку мету переслідували завойовники?
- Доведіть, що в плани іспанців не входило мирне співіснування з індіанцями.
Перегляд фрагменту відеоролику (2:20 - ).
- Перегляньте відеоролик.
- Які нові факти завоювання ацтеків відкрилися?
- Домашнє завдання: вивчити параграф 3
08.09.22
Тема:Великі географічні відкриття європейців
Переглянути відео,виконати завдання на стор.18(1,2,3)
https://www.youtube.com/watch?v=NqLZ431Uzhk
Домашнє завдання: вивчити параграф 2
01.09.22
Тема уроку Вступ. Поняття і періодизація Нового часу Особливості Ранньомодерної доби в історії України.
– Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;
– Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);
– судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);
– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.
1. Європа та українські землі модерної доби
2. Яким чином йшло формування сучасних європейських націй та громадянського суспільства
Виконати завдання:
1. https://learningapps.org/watch?v=ptbqj7wvk22
Домашнє завдання: вивчити параграф 1