Креативність (від лат. creatio - створення). Вперше використав це поняття Д. Сімпсон у 1922 році. Цим терміном вчений позначив здатність людини відмовлятися від стереотипних способів мислення.
Є. П. Ільїн описав різні підходи до розуміння поняття "креативність" і узагальнив, що це "здатність до творчості", "здатність породжувати незвичайні ідеї, знаходити оригінальні рішення, відхилятися від традиційних схем мислення". Вчений зазначив, що єдиної впорядкованої теорії креативності досі не існує.
А.Г. Грецов виділяє ключові ідеї, на яких тримається розуміння сутності креативності у сучасній психології: 1. Можливість продуктивно діяти в ситуації новизни і невизначеності, коли бракує інформації, відомих способів дій, що гарантовано ведуть до позитивного результату. 2. Можливість створювати щось нове й оригінальне.
А. Маслоу, описуючи складові креативності, виділяє самовираження як складову креативності самоактуалізації.
Компетенція креативна (за В. Шуляром) - набута або/і вроджена інтегральна пошуково-перетворювальна здатність,
яка забезпечує розвиток творчих здібностей суб'єктів літературно-мистецької освіти в процесі читацької діяльності і готовність їх до вияву творчих потенцій у будь-яких сферах діяльності, продукування за зразком чи / і оригінального власного літературного тексту, художнього твору з виявленням при цьому особистісного ставлення до прочитаного, змодельованої та оточуючої дійсності, самого себе.
Креативна компетентність. Уключає низку компетенцій і якостей, якими має оволодіти учень-читач, виявляючи тим самим рівень літературно-читацької обдарованості як здатність до:
творчої спостережливості за художнім твором, використання образної та логічної пам'яті, сенсорних відчуттів, відтворюючої та творчої уяви, перевтілення у створений образ, уявлення та фантазування, володіння словом для створення усних і письмових текстів, відповідей (В. Шуляр, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук).
Креативна особистість (креатив) - особистість, яка характеризується "неабиякою енергією; винахідливістю; чесністю; прямотою; безпосередністю; наполегливістю; незалежністю; здатністю співпрацювати, дивуватися; самовіддано працювати, самовиражатися; сміливістю; впевненістю в умовах невизначеності; терпимістю до неясності, невизначеності" (Є. Ільїн).
Креативно-інноваційний потенціал - новий соціальний і культурний феномен, чинник формування інформаційно-цифрового суспільства і креативних технологій. Креативна складова є домінантою вирішення проблем інноваційно-цифрової діяльності (Нікітенко В.О., кандидат філософських наук).
Креативно-інноваційний потенціал - багатокомпонентна система особистісних властивостей та компетенцій, що включає 2 фактори: "К"-фактор, який інтегрує здатність до генерування оригінальних ідей та проєктів; "І"-фактор, який інтегрує здатність до прийняття та впровадження як власних, так і чужих інноваційних ідей та проєктів(І. Тодорова, кандидат психологічних наук, Д. Бульченко, магістр).
Креативно-інноваційна траєкторія самовираження особистості - шлях розкриття власного «Я» через систему компетентностей, що включає здатність здобувача освіти генерувати, трансформувати, приймати, розвивати і впроваджувати різноманітні ідеї і проєкти, знаходити нове і не одне вирішення певної проблеми, створювати новий освітній продукт (Дмитрієва Л.М.).
Методична фасилітація - процес, простір, який у першу чергу спрямований на самоактуалізацію особистості учня-читача (вчителя літератури), творче самовтілення шляхом створення особливої атмосфери в міжособистісній взаємодії: "учень-читач ---- автор, персонаж (художній твір) ----- учитель літератури ----- читач-учень" як компетентні партнери (Василь Шуляр, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук).
Проблемно-пошукове навчання. У теорії креативності Стернберга і Любарта ключовим поняттям є вирішення проблем. Відчуття проблеми є рушійною силою креативного процесу.
Обізнаність і самовираження у сфері культури - одна із ключових компетентностей НУШ.
Самовираження трактується як дія за значенням самовиражатися, тобто «розкривати своє Я, виявляти свої думки, настрої, переконання» (Великий тлумачний словник української мови).
Самовираження - прояв, вираження креативності, "креативна самоактуалізація" (А.Маслоу), "реалізована креативність" (за Т. Баришевою і Ю. Жигаловим).
Враховуючи монтессорівський підхід, вчитель має вірити, що кожна дитина проявить свою справжню сутність, коли знайде роботу, яка її зацікавить, а вчитель має допомогти досягти їй всього самостійно.