10-А

ЗАЙМЕННИК

Займенник- це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКІВ

У реченні займенник може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник:

·  підметом (вчора я ходив у школу; ми просто йшли; хтось зазирнув у вікно);

·  означенням (зараз розповім про свої плани; ці дівчатка не з нашого класу);

·  додатком (трохи заробив собі грошей; щось тебе не бачу);

·  обставиною (всі зібралися коло вчителя; розуміння шукайте в собі);

·  іменною частиною складного присудка (щось ти сьогодні ніякий).

    МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКА

ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ

Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.

Одні займенники змінюються за відмінками, як іменники (хто, він, що, я), інші- за родами, числами і відмінками, як прикметники (нічий, ваш, деякий).

Займенники скільки, стільки змінюються за відмінками, як числівник два.

ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК

Зворотній займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.

                                                                                                        ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Питальні займенники містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (чий? який? котрий?), кількість (скільки?).

Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий- за родами, числами і відмінками, як прикметники.

ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ

Відносні займенники виконують роль сполучених слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без запитання (хто, що, скільки, чий, який, котрий).

Відмінювання відносних займенників відбувається так само, як і питальних.

ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ

Присвійні займенники вказують на приналежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, іхній) чи будь-якій (свій) особі.

Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її - незмінні.

ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ

Вказівні займенники вказують на предмет (сей, цей, той), ознаку (такий), кількість (стільки).

Займенники той (отой) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.

Займенник стільки змінюється лише за відмінками. 

ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку (кожний, всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), інший, сам, сaмий, самuй). Змінюються за відмінками, родами, числами.

Означальні займенники кожний, всякий (усякий), інший, сам, сaмий, самuй відмінюються, як прикметники твердої групи.

                                                                                                            НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ

Неозначені займенники вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись).

Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються.

Неозначені займенники відмінюються так, як питальні займенники, від яких вони утворилися.

ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ

Заперечні займенники вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кількості (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки).

Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються за допомогою частки ні.

Заперечні займенники відмінюються так, як і питальні займенники.

                                                                                                          Тестові завдання 

        1.  Позначте рядок, у якому всі слова є займенниками.

А

Хтось, чийсь, такий, останній, мій

Б

Ти, який, твій, дещо, деколи, цей

В

Абихто, абиякий, абияк, якась, я

Г

Свій, кожний, ніхто, нічия, їхні

Д

Отой, інший, другий, ваш, щось

        2.  У якому рядку наявні тільки особові займенники?

А

Ти, він, їхній, своя, той

Б

Хто, будь-що, я, цей, ми

В

Вони, ви, я, ми, вона

Г

Ти, він, наш, хтось, скільки

Д

Вона, ваш, котрий, себе, цей

         3.  Знайдіть займенники, співвідносні з іменниками.

А

Вони, хто-небудь, ніщо, дехто

Б

Ми, себе, наш, казна-що

В

Абихто, котрийсь, він, той

Г

Я, вона, такий, нічий

Д

Казна-хто, ти, сам, яка

     4.  У якому рядку всі займенники змінюються за родами, числами та відмінками?

А

Якась, їхній, котрий, ніякий

Б

Цей, той, щось, жодний

В

Деякий, мій, нічий, бозна-хто

Г

Ніхто, свій, ці, ваш

Д

Скільки, себе, твоя, чий

     5.  Позначте рядок, у якому займенники належать до одного розряду.

А

Нікотрого, ні з чим, хтозна з ким, ніяка

Б

Що, хто, котрий, який

В

Всякий, інший, такий, самий

Г

Свій, наш, ми, їхній

Д

Стільки, цей, той, мій

      6.  Займенники якого рядка в непрямих відмінках мають інші основи, ніж у називному?

А

Він, щось, кожний, деякий

Б

Ти, ви, абищо, абиякий 

В

Ми, вони, себе, ніщо

Г

Хто, що-небудь, воно, цей

Д

Я, вона, дехто, хтось

     7.  У якому рядку займенники змінюються тільки за відмінками?

А

Я, ніхто, той, весь

Б

Скільки, ми, щось, наш

В

Будь-хто, що, ти, аніскільки

Г

Ви, дещо, себе, чийсь

Д

Моя, які, ніхто, інший

                                                                                                           Тестові завдання 

                                                                                                                  Числівник

 1. Знайдіть рядок, у якому всі числівники відмінюються однаково.

А

Кількасот, триста, шістсот, дев’ятсот

Б

Дев’ять, три, чотири, шестеро

В

Шістнадцять, сімдесят, сім, кілька

Г

Вісімсот, двісті, п’ять, двадцять

Д

Декілька, чотириста, восьмеро, дев’ятеро

2. Знайдіть рядок, у якому всі числівники записано правильно.

А

Семидесяти дев’ятьох, мільйона п’ятдесяти

Б

Вісьмастами шістдесятьма, тридцятьом шістьом

В

Двадцятерьох п’ятьох, трьох десятих

Г

Вісімдесяти шістьма, сорока чотирьох

Д

Двомастами сіми, десятьома

 3. У якому рядку допущено помилку в сполученні числівника з іменником?

А

Над проектом працювали три з половиною місяці

Б

Четверо учнів нашого класу взяли участь у змаганнях з тенісу

В

До бюджету надійшло понад два з половиною мільйони гривень

Г

Довжина присадибної ділянки 23 метри

Д

До зустрічі лишилося два тижня

 4. У якому реченні виділене слово – числівник?     

А

На кущі червоніло з десяток ягід

Б

Усі в класі сиділи по двоє

В

Новенька сотня лежала на столі

Г

З математики в Оксани була п’ятірка

Д

З гори спускалося кількадесят лижників

 5. Числівники якого рядка змінюються за родами, числами та відмінками?

А

Сорок п’ятий, один, триста п’ятдесят шоста

Б

Дванадцяте, тридцять четвертий, сімдесят один

В

Двохсотий, тисяча триста, сімнадцята

Г

Десятий, чотирьохмільйонний, вісім тисяч

Д

Вісімдесят дев’ятий, одинадцять, шістнадцятий

6. Укажіть рядок, у якому всі числівники складні за будовою.

А

Шістсот, сімдесятий, кільканадцять, трьохсотий

Б

Дванадцять, шістдесят, чотири, дев’яносто

В

Одна друга, тридцять, вісімдесят, п’ятеро

Г

Триста, шістнадцять, сорок, сімдесятий

Д

Дванадцятеро, півтораста, восьмий, дев’ятсот

7.   Визначіть рядок, у якому всі числівники пишуться окремо?

А

Дев’яти/сотий, п’ять/сьомих, тридцяти/мільйонний

Б

Вісімдесят/чотири, шістнадцяти/тисячний, дві/цілих три/четвертих

В

Півтора/мільярда, шістдесят/друга, сім/десятих

Г

Шістсот/третій, семи/сотий, трьох/мільйонний

Д

Восьми/мільярдний, п’ятдесят/перший, двох/тисячна

    8.У якому рядку всі числівники незмінювані?

А

Кількадесят, дев’яносто, троє, мільйон

Б

Багато, немало, четверо, ніскільки

В

Обидва, дев’ятеро, чимало, чверть

Г

Трійко, семеро, декілька, нуль

Д

П’ятірко, півтори, мало, півтораста

9. У якому рядку всі числівники належать до кількісних?

А

Дев’ять, вісімнадцятеро, другий, тринадцять

Б

Семеро, одна шоста, кілька, дев’яносто один

В

Дев’яносто, тридцять четвертий, восьмеро, три

Г

П’ятимільйонний, дві тисячі, семисотий, сорок

Д

Триста, сімнадцять, одинадцятий, шістсот

  10. Визначте рядок, у якому всі числівники вжито у формі орудного відмінка.

А

Третім, сорок восьмим, шести, двадцятьох

Б

Чотирьох, багатьох, двох, одного

В

Шістьма, тридцять другим, п’ятьмастами, одинадцятьома

Г

Сьомій, шостому, дев’ятьом, вісімнадцятьом

Д

Двохсотим, п’ятдесят шостим, дванадцятим, сімнадцятого

      Спишіть дієслова, вставте пропущені голосні е, є, чи и, і.

       Прос…мо, лет…мо, вар...мо, вивча…мо, кро…мо, одяга…мо, стел…мо, колиш…мо, лов…мо, береж…мо, мел…мо, буду…мо, смаж…мо, розумі…мо, засво…мо, мовч…мо, мрі…мо, говор…мо, служ…мо, кроку…мо, сто…мо, леж…мо, крич…мо.

Дієслово

  1. Знайдіть рядок, у якому всі слова є дієслівними формами.

А

Засмучений, зів’ялий, грайливий, майструвати

Б

Замовлено, вразивши, отруєний, вибір

В

Вечоріє, ввечері, зцілити, намовляючи

Г

Тужити, пораховано, засіяли, дощить

Д

Обеззброєний, гуркотіння, ощасливили, посміхнувшись 

  2. У якому рядку всі дієслова належать до особових?

А

Сидять, приніс би, написано, спіть, нехай знають

Б

Малюймо, відпочиваю, підклеїш, будуть згадувати, сіяли

В

Запланований, навчились, заспокоїли, міркувати, гостювали

Г

Поділимо, посміхаючись, кажи, будуватиму, сповивала

Д

Розквітла, зачарують, смеркало, скажіть, ллється

  3. Позначте рядок з неперехідними дієсловами.

А

Бігти вулицею, усміхнутися дівчині, гримати у двері

Б

Задуматися над чимось, обіцяти гостинець, зустрічатися з товаришем

В

Покотився стежкою, опинитися на вулиці, посіяти квіти  

Г

Долати перепони, користуватися калькулятором, зруйнувати все

Д

Запросити до хати, фарбувати підлогу, сховати під стіл

  4. У якому рядку всі дієслова належать до однієї дієвідміни?

А

Подорожувати, радіти, клеїти, цвісти, гуляти 

Б

Шуміти, кроїти, любити, спати, колоти

В

Гукати, шити, ловити, в'язати, берегти 

Г

Марити, полоти, ліпити, допомагати, бриніти

Д

Одягати, рахувати, мріяти, смакувати, гудіти   

5. Позначте рядок з дієсловами доконаного виду.

А

Віддячити, привезти, побудувати, гойдати

Б

Стукнути, розрахуватися, запросити, глянути

В

Буяти, надивитися, зліпити, перемогти

Г

Збагнути, змовчати, зимувати, нарвати

Д

Заснути, вишити, знищувати, зігріти

  6. Позначте рядок, у якому допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів.

А

Полемо, формуємо, зичимо, боремося

Б

Кроять, мелють, солять, варють

В

Стелимо, ловите, гомонять, іржуть 

Г

Полощуть, цокотять, бережемо, мажеш

Д

В’яне, бачиш, пливемо, накреслиш

  7. У дієсловах якого рядка при утворенні особових форм відбувається чергування приголосних?

А

Доводити, казати, вірити, кликати

Б

Слухати, чесати, плести, мазати

В

Котити, оголосити, будити, псувати

Г

Возити, молотити, просити, простити

Д

Пекти, ненавидіти, полоскати, смикати

8. Який рядок містить тільки безособові дієслова?

А

Щастить, сутеніє, не спиться, розбилося

Б

Морозить, хочеться, ховається, шумить

В

Потепліло, таланить, лихоманить, вечоріло

Г

Жилося, бракуватиме, вигоріло, болить

Д

Минулося, мріється, холоднішає, блистіло

  9. Позначте дієслова,  які мають однакове граматичне значення  часу.

А

Замовлять, тішилися б, виберуть, знатимуть

Б

Будуть прохати, нехай вірять, дотримається, киньмо

В

Писали, умовляли, зацікавлять, розтривожуть

Г

Спечуть, буде поспішати, поллє, скошу

Д

Ходять, вчу, підклеїли, просять

  10. У якому рядку всі дієслова дійсного способу?

А

Застерігають, мостили, привітайтеся, хвилюються

Б

Ведіть, напишуть, запросять, написали б

В

Задумаються, вибороли, нехай мислять, спочивали

Г

Єднайтеся, завітаймо, розповідають, хай скажуть

Д

Фарбуватиму, буду сварити, почав мріяти, цілувалися

  11. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?

А

Гукати – гукнути, шукати – знайти, замітати – замести

Б

Переконувати – переконати, читати – прочитати, ловити – спіймати

В

Псувати – зіпсувати, тонути – втонути, писати – переписати

Г

Виносити – винести, обідати – пообідати, розчісувати – розчесати 

Д

Вимикати – вимкнути, посилати – послати, вибирати – вибрати

Тестові завдання  з теми «Дієприкметник»

1.        Дієприкметниками є всі слова рядка

А обсаджений, притихлий, красивий

Б розкраяний, вимитий, червоний

В просіяний, порослий,занесений

Г здійснений, нездоланний, ввічливий

2.       Усі дієприкметники є активними в рядку

А сяючий, співаючий, посинілий

Б згаданий, засіяний, радіючий

В заспіваний, заляканий, крокуючий

Г чаруючий, темніючий, посолений

3.       Усі дієприкметники є пасивними в рядку

А зів’ялий, розквітлий, квітучий

Б радіючий, передплачений, сумуючий

В зафарбований, записаний, прочитаний

Г зляканий, свистячий, заплаканий

4.       Усі дієприкметники доконаного виду в рядку

А спалений, зігнутий, переможений

Б намальований, стертий, співаючий

В розбитий, зломлений, бажаючий

Г лежачий, зів’ялий, забутий

5.       Усі дієприкметники недоконаного виду в рядку

А скошений, подарований, ріжучий

Б палаючий, знаючий, лежачий

В окрилений, осяяний, кохаючий

Г застрелений, загорнений, зникаючий

6.       Усі дієприкметники з не пишуться разом у рядку

А (не)випрасуваний костюм, (не)политі звечора квіти

Б (не)скопаний город, (не)прибраний двір

В (не)впорядковані записи, ніким (не)орані поля

Г (не)позначені на карті території, (не)вигадані історії

7.       Усі дієприкметники з не пишуться окремо в рядку

А (не)відчинене вікно, ще (не)намальована картина

Б (не)пошкоджена шкіра, (не)розкладені речі

В ніким (не)бачене диво, (не)зрізане, а зламане дерево

Г (не)скошена вранці трава, (не)скресла ріка

8.       Дієприкметник виступає в ролі означення в реченні

А Рівними рядами стоять обважнілі плодами яблуні.

Б Гори вкриті лісом.

В Двері в хату були зачинені.

Г Його слова не були почуті.

9.    Дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні

А У класі знявся нестихаючий галас.

Б Омиті росами квіти розтулюють повіки.

В Нечуваний спокій настав у нашій родині.

Г Листівка не надіслана.

10.         Дієприкметниковий зворот не треба виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А У яру відпочивають чоловіки зморені тяжкою денною працею.

Б Дружба викликана спільними інтересами неможлива без взаємної пошани.

В Яскраво горіли ще ніким не перетоптані чепурні квітники.

Г Простота та щира дружба породжені правдивістю вміють створити з малого велике.

11.   Дієприкметниковий зворот не треба виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Над Максимом схилилося почервоніле від гніву й туги лице Тугара Вовка.

Б Українська пісня проспівана мамою запала Оленці в душу.

В Осінні дні напоєні пахощами зів’ялого листя чарують туристів.

Г На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.

12.   Дієприкметниковий зворот не треба виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Українські пісні покладені в основу літератури майбутнього промовляють до нас щирістю й душевністю.

Б Занепокоєні батьківською тривогою діти довго не засинали.

В Ґрунт у лісі прикритий листям а потім снігом може зовсім не замерзати.

Г Чужинці загомоніли вражені сміливими словами незнайомця.

Тестові завдання з теми «Дієприслівник»

1. Позначте рядок, у якому всі дієприслівники доконаного виду

А лежачи, заспівавши, танцюючи

Б закричавши, говорячи, слухаючи

В сказавши, прочитавши, зваривши

Г оглядаючи, бігаючи, відпочивши

2. Позначте рядок, у якому всі дієприслівники недоконаного виду

А гортаючи, стежачи,  замислившись 

Б бачачи, сидячи, залишаючи

В сяючи, вишивши, поспішаючи

Г витримавши, вітаючись, зустрівши

3. Літеру и треба писати на місці пропусків у всіх рядках, ОКРІМ

А Тремтяч… від холоду, Сашко вбіг у хату.

Б Співають ідуч… дівчата.

В Тепер, співаюч…, дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю.

Г Тремтяч… звуки линули над водою.

4. Дієприслівниковий зворот ужито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Ми ліземо з кручі в чорну холодну прірву підпираємо одне одного плечима.

Б На тину півень горланить розчепірив дзьоба ножицями.

В Понуривши голову конячина тюпала степом.

Г Незважаючи на дощову погоду настрій у мандрівників був піднесений.

5. Дієприслівниковий зворот ужито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Солодкою стрілою пізній цвіт скрадаючися приморозок ранить.

Б Невгавучий шелест скрадав усі інші звуки.

В Думки його повернулися назад малювали скаліченого діда Уласа.

Г Прохаючи когось допомогти кажуть: «Будь ласкавий…»

6. Одиничний дієприслівник ужито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Біля машин горіли багаття, і солдати стовпившись навколо них грілись.

Б Увечері завісивши вікна ми пекли в лежанці картоплю.

В Умившись дядько одягав чисту сорочку й сідав до столу.

Г Стояли вони мовчазні вдивляючись у далеке минуле своє і своїх батьків.

7. Правильно розставлено розділові знаки в реченнях,ОКРІМ

А Почувши, що я прокинувся, бабуся, підрум’янена, розімліла коло вогню, зазирала в мій закуток.

Б Над луками, залитими квітневою повінню, холонув вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар.

В Пронизливо і пристрасно кричали чайки стрічаючи день.

Г Сонце пригрівало дужче й дужче, висмоктуючи з землі гарячу душну вологу.

8. Правильно розставлено розділові знаки в реченнях, ОКРІМ

А На півдні України, стелячись зеленою скатертиною, розкинулися родючі землі Таврії.

Б Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі.

В Завзятий відпочиває обтираючи піт, а ледачий мучиться перевертаючись на другий бік.

Г Степом широким, припавши до гриви, месник летів на пекельнім коні.

9. Правильно розставлено розділові знаки в реченнях, ОКРІМ

А Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду.

Б Літа не минули, лиш втомившись жаром палким, на хвилину заснули.

В Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина.

Г Пахне м’ята, хліба, радіючи, цвітуть.

10.  Одиничний дієприслівник треба виділяти в реченні

А Часом Остап зупинявся прислухаючись.

Б Дівчата йшли співаючи.

В Ненька встигала і підбілити хату, і хліб спекти не поспішаючи.

Г Курличучи журавлі пролетіли над селом.

11.  Одиничний дієприслівник треба виділяти в реченні

А Дівчата вишивали рушники не покладаючи рук.

Б Сорочки дівчата гаптували усміхаючись.

В Дівчина стрепенувшись підвела голову.

Г Безлюдна вуличка причаїлась дрімаючи.

12.  Граматично правильне закінчення речення «Читаючи «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуя-Левицького…

А вас зацікавлять багато епізодів

Б звертається увага на багатство мови

В збагачується ваше мовлення

Г ви збагачуєте своє мовлення

13.  Граматичну помилку допущено в реченні

А Остап сидів, обнявши голову руками, й думав.

Б Згадуючи своє життя, у Соломії покотилися сльози.

В Минувши ярок, шлях повертав геть круто поза садком.

Г Почали люди серпи гострити, готуючись до жнив.

 14.  Правильно побудоване речення

А Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалась ручка.

Б Сидячи в автобусі, мені стало млосно і заболіла голова.

В Приїхавши в село, ми милувалися красою навколишньої природи.

Г Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.

Вправа 1      Визначте прислівники, від яких можна утворити ступені порівняння. Запишіть усі можливі ступеневі форми.

      Темно, холодно, боляче, близько, погано, навмисне, сумно, сліпо, активно, добре, весело, відмінно, високо, смачно, легко, щоденно, швидко, низько, насухо.

Вправа 2     Спишіть, розкриваючи дужки.

 1. Було щось (не) вимовно життєдайне в цьому сонячному дощі, і всі це відчули. 

  2. (Не) вчасно горить наше велике іскристе багаття.

3. жайворонок відлетів (не) високо й повиснув, мов на ниточці. 

4. Швидко (не) вловимо пливе година за годиною, день за днем. 

5. Робота виконана (не) вчасно, а з великим запізненням. 

6. Захопившись роботою, Настя орудує веслами (не) згірш хлопців. 

7. Десь високо і (не) зримо гули в небі літаки. 

8. У майстерні було (не) тісно, а просторо.