Вивчаємо теми: Додаток. Означення. Обставина.

Прочитайте текст, дайте відповідь на питання, виконайте завдання.

Моє дитинство пахло свіжоспеченим хлібом. Бабуся пекла його в старовинній глиняній печі, а нам дозволяла відламувати припечену скоринку з ароматних буханок. Дім завжди був переповнений сімейним затишком і добром. Лише з роками я почала помічати людей, які завжди купують у магазинах лише половинку хліба. І зрозуміла, як виглядає самотність. Тоді й оцінила, наскільки цінним був той домашній хліб і як мало потрібно людині для щастя.

1.Які асоціації у вас викликає слово «хліб»?

2. Яке значення для українського народу має хліб? Чому?

3.У яких народних обрядах чи звичаях використовується хліб?

4.Як у вашій родині ставляться до хліба?

5.Чому оповідач говорить про людей, що купують лише половинку хліба, як про самотніх? Чи згодні ви з такою думкою?

6.Складіть сенкан зі словом «хліб».

7.Чого навчає даний текст?

8.Запишіть текст, підкресліть у кожному реченні граматичні основи й додатки.

Мовний пінг-понг

1.Крім головних членів, у реченні можуть бути і …

2.Другорядних членів речення видів …

3.Додаток відповідає на питання частини мови …

4.Додаток означає …

5.Додаток не відповідає на питання відмінків іменника …

6.Додаток найчастіше виражається частинами мови…

Діти, продовжуємо вивчати другорядні члени речення

Як ви вже знаєте, у реченні крім головних членів речення є ще й другорядні члени речення. Це додаток, означення та обставина. Для того, щоб пригадати додаток можна переглянути відео урок на сайті за посиланням: https://sites.google.com/d/1mRS2lQmQthYVxs6zMHrb7TqwX4pCU2aK/p/1aV4k0zo7-Ivmlj9We7_Vx9bCgyQ-dyX0/edit?fbclid=IwAR1TOx5NkysmP8vfjY3PXp0CsdGCBHddy3MqTxKXTaHxAINyt_E9NUAyfh8

Назва уроку «Другорядні члени речення. Додаток»

Сьогодні ми дистанційно вивчатимемо нову тему: Другорядні члени речення. Означення.

Відеоурок за темою розміщений на сайті за посиланням: https://sites.google.com/d/1mRS2lQmQthYVxs6zMHrb7TqwX4pCU2aK/p/1aV4k0zo7-Ivmlj9We7_Vx9bCgyQ-dyX0/edit?fbclid=IwAR1TOx5NkysmP8vfjY3PXp0CsdGCBHddy3MqTxKXTaHxAINyt_E9NUAyfh8

Означення – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? чий? котрий? і підкреслюється хвилястою лінією.

Наприклад: З пагона клена зірвався широкий жовтий лист.

(з пагона (якого?) з пагона клена, лист (який?) широкий і жовтий)

Ранкова ластівка літає.

(ластівка (яка?)ранкова)

Означення найчастіше виражається прикметником або займенником, рідше – іменником.

Наприклад:

- означення, виражене прикметником: Густий туман спадає. Туман (який?) густий.

- означення, виражене займенником: Прийшов наш день. День (чий?) наш.

- Означення, виражене іменником: На Уляні була спідниця в горошок. Спідниця (яка?) в горошок.

Виконання вправ

Вправа №1.

Прочитайте та запишіть речення. У кожному реченні визначте й підкресліть головні й другорядні члени речення. Визначте від яких членів речення ставляться питання до означення?

1. Мовчить сосновий бір. Підмет: бір (відповідає на питання що?), присудок: мовчить (відповідає на питання що робить?), означення: Сосновий (відповідає на питання який?), питання ставимо від підмета.

2. Задумався дуб темношатний. Підмет: (хто?) дуб, присудок:(що зробив?) задумався, означення: темношатний (який?), питання ставимо від підмета: дуб (який?) темно шатний.

3. Хизувався дуб міцним корінням. Підмет: (хто?) дуб; присудок: (що робив?) хизувався; додаток: (чим?) корінням, означення: (яким?) міцним. Питання ставимо від додатку: корінням (яким?) міцним.

4. Зелений одягла вінок берізка ніжна. Підмет: берізка, присудок: одягла; додаток: вінок, означення: зелений; ніжна. Питання ставимо 1) від додатка: вінок (який?) ніжний, 2) від підмета: берізка (яка?) ніжна.

5. Зажурила осінь золоту діброву. Підмет: осінь, присудок: зажурила, додаток: діброву, означення: золоту. Питання ставимо від додатку: діброву (яку?) золоту.

Вправа №2.

Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи дібрані означення. Підкресліть усі члени речення (самостійно).

Холодна, білий, маленькими, зимові, пухнасті, міцна.

1. Наближається … зима. Землю огорне … сніг, … крига скує річки.

2. Дерева закутаються в … шати.

3. Кущі закутаються … шаликами.

4. Школярі чекатимуть на … канікули.

Виконання вправи:

1. Наближається холодна зима. Землю огорне білий сніг, міцна крига скує річки.

2. Дерева закутаються в пухнасті шати.

3. Кущі закутаються маленькими шаликами.

4. Школярі чекатимуть на зимові канікули

Хвилинка відпочинку!

Чому так говорять

Бути на сьомому небі

Цей вислів означає найвищу ступінь блаженства та щастя. А з’явився він завдяки ідеї грецького вченого Аристотеля про те, що світ складається з семи нерухомих сфер, на яких знаходяться всі зорі на планеті. Ось ьомомсаме сьома сфера, на думку Аристотеля, й була місцем, де живуть боги, які проводять свій час у безтурботних радощах та веселощах.

Давати добро

Часто доводиться чути вислови давати добро, одержати добро, що означають «дати або одержати дозвіл щось робити». До речі, слово «добро» зовсім не пов’язане із словом «добрий».

Добро – це стара назва букви Д. Спочатку слово «добро» помандрувало до моряків. Так називали жовтий прапор у флотській сигналізації. Його підняття означало: «Так, згоден, дозволяю» (тобто даю добро). А вже з палуби вислів «давати добро» як сигнал пішов і на берег у значенні «дозволяти».

Про вовка промовка

По-українськи кажуть: «Про вовка промовка, а вовк у хату», по-російськи: «Про серого речь, а серый навстреч», французи кажуть: «Хто назве вовка, той побачить його хвіст». Погана слава, як бачимо, далеко біжить. Слово «вовк» – дуже давнє, вчені вважають, що воно утворене або від улкос, де корінь улк має значення «рвати», або від уелк – «тягти», «волочити». Виходить, назва вовка первісно означала «той, що роздирає» або «той, що грабує», «грабіжник». Одвічний ворог людини, хижак, розбійник,– він і назви в різних мовах діставав за своїм характером.

Календар

Календар – це система літочислення.

Походить ця назва від латинського слова calendarium, що означає – боргова книжка. Річ у тім, що в Давньому Римі боржники виплачували своїм кредиторам відсотки першого дня кожного місяця. Дні ці звалися календи. Звідси й пішла ця назва. У ті ж часи виник і вислів «відкласти щось до грецької календи». Оскільки календ у греків ніколи не було, вислів цей означає «ніколи цього не робити». Подібне значення має вислів, що використовується в нашій мові, – «після дощичка в четвер».

Мовні цікавинки

На запитання, яка мова найпоширеніша у світі, багато хто з упевненістю скаже: «Англійська». Аж ні! Виявляється, що лідером серед мов є китайська, якою говорить чи не кожен шостий мешканець Землі. Загальна кількість носіїв цієї мови – понад 1 мільярд осіб! Англійська ж займає другу позицію. Вона є рідною для 514 мільйонів людей. На третьому місці – мова гінді, якою спілкується 496 мільйонів осіб. Після трійки лідерів ідуть іспанська (425 мільйонів), російська (275 мільйонів) мови.

На Африканському континенті більше 1000 різних мов. А в мові береберів у Північній Африці навіть немає писемної форми.

Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже 700 мовами (це становить приблизно15% усіх мов світу).

В алфавіті кхмерів 72 букви, в алфавіті туземців острова Бугенвіль – лише 11.

У китайському письмі 40 000 символів, а у гавайському алфавіті лише 12 букв.

Найбільш містким на Землі словом вважається іспанське мамихлапинатана, що означає: «Дивитися один на одного з надією, що хто-небудь погодиться зробити те, що бажають обидві сторони, але не хочуть робити».

У американського письменника Ернеста Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який складається з більше ніж 50 000 слів. При цьому в творі немає жодної букви е.