НОВІ ПУБЛІКАЦІЇ З ІСТОРІЇ КРАЮ

   Не дати забути про минуле у такий складний сьогоднішній час – таке завдання ставлять перед собою історики і краєзнавці України.

  Минулоріч появилися нові книги і публікації з історії Чорнухинщини. Найперше слід назвати книги відомих краєзнавців В. Голосника та Ю. Харевича “Край залишених поселень. Населені пункти Гільцівського старостинського округу Чорнухинської територіальної громади Полтавської області“ та Р. Матвієнко  “60 років від порога школи до сьогодення: історія випуску Мокиївської середньої школи 1964 року“.

  В переддень 80-річчя закінчення Другої світової війни досить цікавою є публікація  В. Ругаля “Німецько-радянська війна крізь призму історії одного села (с. Харсіки на Полтавщині)“ в електронному науковому журналі “Військово-історичний мередіан“.

У 2 томі збірника документів  “Архів компанійського полковника Іллі Новицького (остання третина XVII ст.)”,  опубліковано декілька листів чорнуських сотників. Про присягу козаків краю у 1718 р. можемо дізнатися з книги  “Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року“.

  На продовження теми козацтва, зокрема утиски жителів сотень краю можна дізнатися зі статті М. Булди “Москалики-соколики – поїли наші волики…”.

   Низка публікацій присвячена життю і творчості великого чорнухинця Г. С. Сковороди. Сковородіана книгозбірні поповнилася новою книгою І. Драча, В. Мельник та  Ю. Мушкетика “Сковорода“ та К. Мировича “Від філософії Григорія Сковороди до міркувань в українському самостійницькому часописі “Сучасність“. Йому ж присвячений збірник наукових праць учасників Міжнародної конференції “ХХІІ Сковородинівські читання“, які відбулися у м. Переяслав. В збірнику опублікована розвідка члена Національної спілки краєзнавців України М. Булди “Філософа-вчителя від “чорної кістки” ми сьогодні піднімаємо на постамент” про  відзначення його 200-річного ювілею на батьківщині та його ж дослідження “Родичі Григорія Сковороди“.

  Літературно-мистецьке життя краю висвітлене в публікаціях Т. Гринь, Г. Шибанової,  О. Улізько.

  Любителям красного письменства бібліотека пропонує поетичні твори Л. Назаренко, В. Дубаса, А. Головка та прозу Т.Комар.

  Більш детально з публікаціями чорнухинців і про них можна познайомитися, перегорнувши сторінки бібліографічного покажчика “Нові публікації про край і краян. Рік. 2024“, підготовлений селищною  книгозбірнею.  

КРАЄЗНАВЦІ СКОВОРОДИНІВСЬКОГО КРАЮ

  Бібліотечне краєзнавство в нашому краї отримало належний розвиток за часів незалежної України. У Публічній та сільських бібліотеках створено краєзнавчі фонди, каталог та картотеки, в яких зібрано матеріали з історії Чорнухинщини.

   Завдяки небайдужим дослідникам історії краю – краєзнавцям, видано десятки книг, публікацій у періодичних виданнях і збірниках. На жаль, багато хто з них залишив цей світ, інші – невідомі широкому загалу, адже вони досліджували історію краю ще з початку минулого століття.

   Познайомити широкий загал із краєзнавцями краю – таке завдання бібліографічного покажчика “Краєзнавці Сковородинівського краю”. З його сторінок постає творчий доробок пошуковців: книги і статті у періодиці та збірниках. Вони написані на основі значної кількості широкого кола історичних джерел. Їх основна тема – багата минувшина сковородинівського краю, його видатних постатей.

     Кожен із краєзнавців збирав маловідомі документи, записував свідчення очевидців різних подій про життя як добре відомих, так і призабутих земляків, щоб створити яскраве мозаїчне панно історії отчого краю.

    Подано коротку біографію краєзнавця, його публікації та публікації про нього.  Слід врахувати, що подається не повний перелік  публікацій, а тільки головні теми, над яким працював дослідник.

    Основним джерелом пошуку публікацій були краєзнавчі каталоги Публічної бібліотеки ім. Г. С. Сковороди та Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського.

     Добір матеріалу закінчено у травні 2024 р.

    Біобібліографічний покажчик орієнтовано на широке коло користувачів, які цікавляться історією рідного краю, його видатними особистостями та дослідниками.    

Краєзнавці Сковородинівського краю

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ЧОРНУХИНЩИНА: 

ПОРТРЕТ У ПРОСТОРІ І ЧАСІ

    Бібліографічне досьє під такою назвою підготувала  Публічна бібліотека імені Г. С. Сковороди.

   До нього увійшло 65 персоналій письменників, поетів, композиторів, художників, співаків, діяльність яких так чи інакше пов’язана з нашим краєм. Подано невелику біографічну довідку та список літератури про митців. На 45 сторінках читач знайде тут імена як всесвітньовідомі та всеукраїнського масштабу, так і тих, хто почав творити недавно, але вже заявив про себе у літературно-мистецьких колах Полтавщини.

   Цей покажчик буде в нагоді краєзнавцям, учителям, всім, хто цікавиться літературно-мистецьким життям сковородинівського краю.

Переглянути матеріали

    НОВІ ПУБЛІКАЦІЇ ПРО КРАЯН І КРАЯН. РІК 2023.   

Попри тягар російсько-української війни, в якій зійшлися на герць не лише боротьба за волю, за рідну земля, а й за уми, українці ще більше віддаються розвитку науки, культури, мистецтва, хоча б здавалося це і не на часі. Але саме дослідження першовитоків нашої історії, її кращих синів і дочок, які рухали духовність життя українців, навіть у найтяжчі часи, дають нам змогу самостверджуватися, з упевненістю дивитися у майбутнє.

Не лишилися осторонь духовного життя України і наші краяни. Про це переконливо свідчить бібліографічний покажчик “Нові публікації про край і краян. Рік 2023“, в якому зібрано творчий доробок у галузі краєзнавства та літературно-мистецького життя Чорнухинщини.

  Тогоріч зявилися цікаві краєзнавчі видання: М. Булди “Над Многою й Удаєм козацької сурми клич: Нариси з історії Чорнуської, Городиської та Курінської сотень Лубенського полку“, Р. Матвієнко та В. Юрченка “Від поставмуцьких гончарів – до сьогодення роду Матвієнків“, художні видання  В. Розсоханя “Золото вітрів“,  Л. Андрієвської (О. Розсохань) “Міражі пам’яті“, а поетеса Т. Ущапівська порадувала малечу красивим виданням “Абетка від Тетяни“.

  Чимало цікавого про край читачі знайдуть у книгах лохвичанина О.  Панченка “Незбагненна Лохвиця – планета українського світу. “Незнищенні терени українства: Сенча. Чорнухи. Заводське (Янишпіль) та інші поселення Лохвицького краю у світовому обширі. Історія, постаті, події, звичаї, спомини, світлини“ та  “Полтавська діаспора. Велика Енциклопедія. Лохвиця. Полтавщина. Україна, Европа. Австралія. Америка. Українці, московити, євреї: Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи“.

  Саме завдяки йому стали відомі імена уродженця с. Суха Лохвиця, журналіста І. Д. Пишкала, уродженця с. Городище, військового  М. І. Мішти, білоусівчанина військового, інженера-гідротехніка В. Чорнорая та вихідця з с. Вороньки, президента компанії AgroGeneration Джона (Івана  Івановича) Шморгуна,  які жили і творили на чужині.

   Чимало нових сторінок в історію релігійного життя сіл краю додасть грунтовне дослідження Ю. Волошина “Парафіяльна спільнота. Пирятинська протопопія другої половини XVIII ст. (соціально-історичний та історико-демографічний виміри).

   “Присяга Лубенського полку 1718 року“ занурить читача в глиб на три століття, і дасть можливість познайомитися зі списками козаків, які приймали присягу на вірність російському цареві.

    Торік на батьківщині українського любомудра відбулося спільне засідання Президії НАПН України та президії товариства “Знання“ до  300-ліття від дня його народження. Цій події присвячений випуск журналу “Трибуна“, до якого ввійшли різнопланові публікації науковців, і серед них дослідження члена Всеукраїнської спілки краєзнавців М. Булди “Родинне оточення Григорія Сковороди“.

Його ж краєзнавчі розвідки увійшли до збірників: “Наукова спадщина Віри Жук (1928-2008): матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю від дня народження науковиці“ та “Енеїда“ І. П. Котляревського як утвердження незнищенності нації“: до 225-річчя виходу в світ першого видання поеми“.

На сторінках покажчика вміщено публікації про сьогодення Чорнухинської громади, літературно-мистецьке життя.

Нові надходження про край і краян. Рік 2022

     Минулий рік був доволі складним у житті українського суспільства. Та попри все, воно працювало, навчало, творило, жило повноцінним життям, настільки це можливо у рік російсько-української війни.

Про це свідчить і підготовлений нещодавно Публічною бібліотекою ім. Г. С. Сковороди бібліографічний список “Нові публікації про край і краян. Рік 2022’’.

   Передусім увагу у ньому привертають видання, присвячені 300-річному ювілею від дня народження великого земляка Г.Сковороди. В ювілейний рік книгозбірня поповнилася виданнями сковородинівських творів “Життя наше – це подорож’’ та  “Афоризми  Григорія  Сковороди’’.

  З поміж книг, які досліджують багатогранне життя мудреця – книги В. Горбоносова  та  А. Парамонова “Дорогами Сковороди. Слобідська Україна“, М. Томенка “Сковородинівські місця в Україні“, “Переяславські Сковородинівські  студії: Збірник наукових праць учасників  Міжнародної конференції  “XXI Сковородинівські читання’’, приурочених до 300-річчя від дня народження  Григорія Сковороди“. 

  В останній з них опубліковані розвідки наших земляків: М. Булди “Родинне оточення Григорія Сковороди’’,  Т. Гринь ’’Вплив батьківщини Сковороди на творчу Сковородіану композитора Володимира Стеценка’’, Д. Шупти “Слово – зброя філософа-воїна“.

   Поету Д. Шупті у ’’Переяславських Сковородинівських  студіях’’ присвячено публікації  Г. Авксентьєвої  ’’Постать Сковороди у художньому світі Дмитра Шупти’’  та П. Лойтри  ’’Вогонь музичної душі’’, яка присвячена  Сковородіані поета.

    Ювілею  філософа присвячений грудневий номер часопису  ’’Локальна історія’’, в якому є публікація нашого земляка, кандидата історичних наук В. Назаренка “Неспійманий філософ’’  та стаття В. Курико “Сенс буття Чорнух’’.

   Рік видався навдивовижу щедрим і на видання книг краєзнавців та літераторів. Побачили світ краєзнавчі видання В. Голосника та Ю. Харевича  “Літописи Гілецького краю (в 2-х кн.), Р. Матвієнко та В. Юрченка  “Піски – Удайські: життя і люди села (60-ті роки XX століття)“, Д. Шупта “Ракове здвиження“, Л. Андрієвської “Міражі пам’яті: невигадані історії, мала проза“, П. Карпенка “Де радість і біль переплелися“.

   На сторінках місцевої газети опубліковано ряд краєзнавчих досліджень з історії краю та ряд інших публікацій.