Психологічна служба
МОЧАЛОВА Людмила Валентинівна, практичний психолог
ШРАМЧЕНКО Ярослава Анатоліївна, соціальний педагог
МОЧАЛОВА Людмила Валентинівна, практичний психолог
ШРАМЧЕНКО Ярослава Анатоліївна, соціальний педагог
ЧАС ПОТУРБУВАТИСЯ ПРО СВОЄ МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я!!!!
Що сказати сьогодні захисникам і захисницям? Як підбадьорити, подякувати, не бовкнути зайвого? Просто відкиньте усі кліше і скажіть, що у вас на думці, головне — від чистого серця
Скажіть, що любите, що думаєте про людину, що сумуєте і чекаєте вдома. Подякуйте за мужність і витримку. Скажіть, що пишаєтеся нею.
Віримо в ЗСУ
Доводимо до відома наказ Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 від 02.10.2023 р. №105 "Про організацію роботи щодо протидії булінгу (цькуванню)здобувачів освіти у ЗОШ №17".
Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.
ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:
67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
24% дітей стали жертвами булінгу;
48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.
Як швидко заспокоїтися та бути в ресурсі?!
Щодня наше життя наповнене бурхливими подіями - ми сміємося і плачемо, кричимо і шепчемо, насолоджуємося і боремося... Щодня ми відчуваємо безкінечну кількість емоцій. Проте іноді наш організм знесилюється і ми не здатні гармонійно працювати і розвиватися. Нам потрібне підкріплення! Прості техніки допоможуть! Прості, легкі та швидкі техніки самодопомоги здатні повернути нас в ресурс.
Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна також на сторінках у соціальних мережах:
Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program
Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program
YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program
Twitter – https://twitter.com/howareuprogram
Telegram – https://t.me/howareu_program
TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program
Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості. Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного. Також необхідно створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними засобами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.
Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує МОЗ України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Бережіть себе!
Психологічна служба ЗОШ №17.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНАЖЕР «HappyMind.Help».
У зв’язку із військовою агресією російської федерації проти України вкрай актуальним є надання комплексної та своєчасної допомоги дітям, які виховуються в сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах, потребують соціальної підтримки, тимчасово переміщеними (евакуйованими), дітям, батьки яких загинули, які постраждали від різних форм насильства та поліпшення соціально-психологічного стану дітей в цілому, профілактики вчинення суїцидів та нанесення самоушкоджень, зниження стресових та депресивних станів у дітей та підлітків.
Запрошуємо ознайомитися з онлайн тренажером з психології «HappyMind.Help» (розроблений спеціально для використання в закладах загальної середньої освіти дітьми та підлітками), електронний QR-код з посиланням на онлайн тренажер: [https://happymind.help/teen](https://happymind.help/teen).
Інструкція щодо використання онлайн тренажера «Психологічний тренажер для підлітків» за посиланням [https://docs.google.com/document/d/1UvPHsM-q4pza53rFn3P0XA9LNUr0HGII/edit?usp=sharing&ouid=118034513037591054502&rtpof=true&sd=true](https://docs.google.com/document/d/1UvPHsM-q4pza53rFn3P0XA9LNUr0HGII/
Карантин дає унікальну можливість провести більше часу з родиною, ніж будь-коли
раніше. І хоча це гарна новина, але це не означає, що це легко. Робота, навчання та
веселощі разом 24/7, сім днів на тиждень.
І від цієї буденності зростає рівень психологічної напруги між рідними, Накопичується
невдоволення не лише через спільний побутовий, а й робочий простір. Неможливо
залишитися на самоті, провести час поза домом та навіть урізноманітнити сімейне
дозвілля. Все це призводить до емоційного та фізичного виснаження. Через це можуть
спричинятися конфлікти, зростає ризик випадків домашнього насильства. Тож як
зменшити сварки та напругу між близькими?
Розглянемо декілька можливих видів конфліктних ситуацій в умовах карантину.
1.Конфлікт, пов'язаний з відсутністю простору.
Важливою умовою емоційного благополуччя кожного з нас є дотримання особистих меж,
тобто фізичних та психологічних кордонів. Під час карантину не тільки важливо
облаштувати робоче місце, місце відпочинку, місце усамітнення, але і дотримуватися
певних правил стосовно кожного члена сім’ї. Якщо мама, чи тато працює організуйте все
так, щоб всі інші знали, що певний час до вас підходити не можна. Теж правило діє в разі,
коли вчиться ваша дитина (тривалість онлайн уроку має бути не більше 20-25 хвилин), чи
відпочиває. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо
ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15
хвилин, підлітки – десь за півгодини. Життя в умовах карантину - це час, коли батьки
вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше.
Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до батьків, які працюють в
режимі онлайн. Якраз відповідальність за встановлення меж лежить на дорослих членах
сім`ї. Також намагайтеся організувати свій простір так, щоб у кожного члена родини було
місце для усамітнення, те місце, де б можна було побути наодинці зі своїми думками,
заспокоїтися.
2. Конфлікт пов`язаний з надмірною тривожністю і панікою близьких і рідних.
Якщо ви живете з родичами, які провокують паніку і тривогу, ви змушені їх стабілізувати
і заспокоювати, а це вас може виснажувати психологічно. Щоб підтримати почуття
людини і одночасно потурбуватись про свої кордони ви можете наприклад сказати: «Я
бачу, що ти переживаєш, я теж дуже хвилююсь з приводу ситуації, готовий тебе слухати
п’ять хвилин, а далі маю свої справи». Або домовтеся про правило «Стоп» – якщо хтось
відчуває, що йому чогось забагато, то може просто сказати «стоп» і таким чином зупинити
напругу, що зростає в тій чи іншій ситуації.
3. Конфлікт, пов’язаний з домашніми справами.
Коли всі постійно вдома, то збільшується кількість домашніх справ, зокрема потрібно
більше страв готувати, мити більше посуду, прибирати тощо.
Щоб полегшити роботу над домашніми справами, рекомендуємо створити "кермо справ".
Заручіться підтримкою близьких, розподіліть обов`язки між усіма.
І головне дбайте про безпеку в побуті! Не залишайте дітей без нагляду!
Якщо, раптом, існує загроза для вашої безпеки – будь ласка, зверніться до
спеціалізованих служб підтримки.
Корисними можуть стати також номери телефонів «гарячих ліній»:
Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми
та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює
цілодобово; Дитяча «гаряча лінія», бо дуже багато питань виникає щодо оформлення
відпусток, для того, аби забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині. 0-
800-500-225, 116-111 (з мобільного); Державний кол-центр з питань запобігання
домашньому насильству 1547; Урядовий кол-центр 1545; У разі необхідності також
надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань
безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103. На гарячі лінії також можна звернутись
в онлайн режимі.
Було проведено бесіди ,перегляд відеороликів на дану тему та оформлена виставка малюнків.