Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту»:

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

• позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

• відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

• позбавлення академічної стипендії;

• позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

Домашні завдання – невіддільна частина шкільного життя. У зверненнях до освітнього омбудсмена та соціальних мережах батьки нерідко скаржаться на те, що дітей перевантажують кількістю домашніх завдань, дають домашні завдання на канікули. Ще одне питання, яке хвилює батьків – як має відбуватися оцінювання домашніх завдань.

Тому сьогодні ми підготували для вас публікацію про: 

Об’єм домашніх завдань
Зміст домашніх завдань
Домашні завдання на вихідні дні та канікули
Готові домашні завдання – добре чи погано
Оцінювання домашніх завдань
Чи потрібно батькам робити домашнє завдання з дітьми
Чому дитина не виконує домашнє завдання
Успішність дитини та виконання домашніх завдань
Чи існує відповідальність батьків за невиконання дітьми домашніх завдань

ОБ’ЄМ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти передбачає, що організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі й здорові умови здобуття освіти (пункт 1 розділ 5 Санрегламенту). Санітарні норми визначають не лише загальне тижневе навантаження учнів під час навчальних занять, а  й щоденну тривалість виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час. 

Учням 1-2 класів не рекомендується задавати домашні завдання – пункт 6 розділу 5 Санрегламенту. Виконання домашніх завдань учнями 3-5 класів  має займати не більше 1 години, у 6-9 класах –  1,5 години, у 10-11(12) класах – 2 години.

*норми, визначені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти

** без врахування кількості уроків з фізичної культури (не менше трьох разів на тиждень  для кожного класу) 

ЗМІСТ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Під час складання розкладу занять у школі та навантаження домашніми завданнями потрібно враховувати певні гігієнічні правила щодо розумової активності учнів у різні дні навчального тижня. Рівень розумової діяльності учнів зростає до середини тижня і залишається низьким у понеділок і в п’ятницю, тому найбільший обсяг навантаження варто встановлювати на вівторок та середу. На ці дні до розкладу варто вносити навчальні предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Навчальні предмети, які вимагають інтенсивної самопідготовки учнів у позанавчальний час, не повинні групуватися в один день у розкладі занять (додаток 7 Санрегламенту). 

Вчитель під час педагогічної діяльності має право вільно обирати форми, методи і засоби навчання, що відповідають освітній програмі. Але під час формування змісту домашніх завдань необхідно враховувати максимальний час на виконання всіх домашніх завдань і пам’ятати, що учень має виконувати завдання з кількох предметів.  Враховуючи наші підрахунки, залежно від класу, час на виконання одного домашнього завдання з 1 уроку складає від 10 до 18 хвилин. Сформувати домашнє завдання, яке можливо зробити за такий короткий час, складно. В межах академічної свободи вчитель може, крім запропонованого переліку вправ та питань для самоперевірки з підручника, пропонувати й інші домашні завдання. Це можуть бути різні проєкти, квести, віртуальні подорожі за темою уроку. 

Обсяг і характер домашніх завдань для учнів загалом та для учнів початкових класів визначаються відповідними листами МОН від 29.10.2007  N 1/9-651 “Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів” та від 28.01.2014  № 1/9-72 “Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань”. Хоча ці листи є застарілими, певні, визначені в них вимоги до домашніх завдань, все ж залишаються актуальними.  

Лист МОН від 29.10.2007  N 1/9-651 зазначає, що основною метою домашніх завдань є закріплення, поглиблення і розширення здобутих на уроці знань, підготовка до засвоєння нового матеріалу, формування в дітей уміння самостійно працювати та розвиток їхніх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо. 

Задаючи домашні завдання, вчитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів, їхні  пізнавальні  можливості,  специфіку  кожного  навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань. Домашні завдання можуть бути усні, письмові, індивідуальні (розвивають індивідуальні здібності), парні та групові (розвивають навички співпраці).

Домашні завдання   можна   диференціювати залежно  від підготовки  учнів,  їх  індивідуальних  особливостей   сприйняття, урізноманітнювати зміст та характер завдань. 

Лист МОН від 28.01.2014  № 1/9-72 акцентує на правильності дозування домашнього завдання. Учителі повинні спланувати роботу такого об’єму і змісту, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.

Водночас варто розробити нові актуальні документи, які визначатимуть характеру та вимоги до домашніх завдань відповідно до оновлених Державних стандартів освіти та Санітарного регламенту.

ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ НА ВИХІДНІ ДНІ ТА КАНІКУЛИ

У 2020 році Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи доповнили такою вимогою: на вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. Ця вимога стосується лише учнів початкових класів.

У листі МОН ще 2007 року “Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів” зазначається, що домашні завдання  не рекомендується задавати на канікули,  на вихідні та святкові дні. Але невідомо чи є цей лист чинним, адже у тексті листа посилаються на дотримання вимог Державних  санітарних правил ДСанПіН 5.5.2.008-01, які втратили чинність у січні 2021 року. 

Тому питання домашніх завдань на вихідні та канікули для 5-11 класів є відкритим.

ГОТОВІ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ – ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО

На жаль, готові домашні завдання можна вільно знайти в мережі Інтернет, на ринках та у книжкових магазинах. Вільний доступ дитини до готових домашніх завдань спонукає до списування, тобто до академічної недоброчесності. Деякі батьки в робочий час просто не можуть проконтролювати, виконала дитина уроки самостійно, чи списала. Деякі батьки самі заохочують дитину користуватися готовими домашніми завданнями через байдужість до навчальних результатів дитини або щоб не витрачати свій власний час на пояснення домашніх завдань, й тим самим сприяють вихованню в неї недоброчесності. 

Частина батьків дозволяє користуватися ГДЗ через перевантаження дітей у школі уроками та відповідно домашніми завданнями. Питання перевантаження дітей вже давно необхідно вирішувати на державному рівні. 

Є батьки, котрі вважають, що готовими домашніми завданнями можна користуватися для самоперевірки й розібратися з тим, що залишається незрозумілим. Але коли щось із домашнього завдання залишається незрозумілим – найкраще – попросити вчителя пояснити це, а не списати. Батькам варто пам’ятати, що дитина має право помилятися, бо коли вона помиляється – вона вчиться. Тому навіть якщо дитина на чернетці виконала завдання самостійно, а в чистовик переписує ідеально виправлене з допомогою готових домашніх завдань – це також негативно впливає на її розвиток. До того ж таке переписування є подвійним навантаженням на дитину.

Коли дитина постійно списує домашні завдання, вона не закріплює отримані на уроці знання й не здобуває нові. Успішність такої дитини у школі знижується. Також списування негативно впливає на розвиток життєвих навичок та компетентностей дитини, зокрема, вміння навчатися впродовж життя, вчитися самостійно, креативно мислити, на формування допитливості, на вміння самостійно досліджувати та робити висновки, вирішувати складні завдання тощо. 

Адже так дитина ошукує насамперед саму себе, а вже потім – однолітків, які виконували завдання самостійно, витрачали свій час та зусилля, вчителів, котрі оцінюють чужу працю на рівні з дітьми, які працювали самостійно. Досвідчені вчителі розуміють, коли дитина використовує ГДЗ вдома, адже домашні завдання виконані ідеально, а у школі учень не показує таких результатів. Відповідно оцінки з предмета постійно знижуються.

ОЦІНЮВАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми освіти, яку він здобуває (частина 1 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). Оцінювання домашніх завдань належить до поточного оцінювання. Форми, зміст та спосіб оцінювання обирають педагогічні працівники закладу освіти (частина 3 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). 

“Абетка для директора” наголошує, що розробка, оприлюднення критеріїв оцінювання та інформування про них усіх учасників освітнього процесу – надзвичайно важливе завдання для педагогічних працівників та закладу освіти в цілому. Це робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. 

Оцінювання навчальних здобутків, зокрема, домашніх завдань сильно впливає на мотивацію учнів до навчання. І коли учні не розуміють, чому отримали нижчу оцінку, ніж очікували, їхня мотивація до навчання знижується. Водночас якщо учню не пояснити, чому він отримав високу оцінку, його це також дезорієнтує та не дозволяє зробити висновки на майбутнє. Якщо ж хтось поруч отримує або відверто завищену чи занижену оцінку без її обґрунтування, це викликає відчуття несправедливості. Докладніше про проблеми оцінювання в першій щорічній доповіді освітнього омбудсмена на ст. 52. 

Тому в кожному закладі освіти мають бути розроблені та оприлюднені на сайті критерії оцінювання здобувачів освіти. Здобувачі освіти та їхні представники мають бути ознайомлені з цими критеріями. 

Оцінювання в початковій школі Нової української школи здійснюється відповідно до наказу МОН від 13.07.2021 №813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” і передбачає нові вимоги до оцінювання, у 1-2 класі, як ми вже писали, домашні завдання давати не рекомендується. У 3-4 класі загалом існує 2 види оцінювання: формувальне (щоб відстежувати особистісний розвиток учнів) та підсумкове.  

Ядерна фізика та фізика реакторів

Ядерна енергетика - в пошуках джерела енергїї!

Хімічні методи локалізації наслідків радіаційного забруднення, дезактивація об'єктів

Чорнобильська катастрофа та її екологічні наслідки

Охорона праці та цивільний захист

Альтернативна енергетика: сонце, вітер, вода

Історія та сучасні виклики