Поради вчителю
Поради вчителю
Embedded Files
Основи здорового харчування для учнів 1-4 класів
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з освітньою платформою EdEra розробили онлайн-курс для освітян та інших спеціалістів, які працюють із дітьми. Курс «Основи здорового харчування для учнів 1–4 класів» допоможе організувати здорове та збалансоване харчування, навіть в умовах війни. Матеріали будуть корисними для працівників літніх таборів для відновлення дітей, центрів для переселенців та інших освітніх закладів чи закладів дозвілля, у яких діти харчуються. Читати далі...
Пропонуємо вам матеріали для проведення виховних або класних годин на тему інформаційної грамотності та кібербезпеки під час війни. В основі рекомендацій – матеріали проекту “Доброчесність онлайн” Офісу Доброчесності НАЗК та Центру протидії дезінформації при РНБО, спрямованого на наближення до перемоги через боротьбу з дезінформацією, протистояння негативному впливу російських фейків та дотримання кібербезпеки.
Усі запропоновані теми та завдання є самодостатніми, тож учитель може визначити порядок використання, пріоритетність або їх комбінування в межах уроків.
Кожна тема складається з пакету матеріалів, до якого входять мультфільми, інтерактивні вправи та рекомендації для закріплення знань учнями.
Усі матеріали, наведені в рекомендаціях, учителі різних предметів можуть інтегрувати у свій предмет і використовувати на власний розсуд. Читати далі...
Як виховати успішних дітей? Поради від Естер Войчицькі
Корисні поради від почесної консультантки в Google Teacher Academy, журналістки, письменниці та «супермами Кремнієвої Долини» Естер Войчицькі
Переглянути вебінар можна тут.
Навчити дітей інформаційної безпеки – дивіться рекомендації для уроків і виховних годин
Офіс Доброчесності НАЗК і Центр протидії дезінформації при РНБО підготували рекомендації для проведення тематичних виховних годин або уроків щодо інформаційної безпеки.
Вони доступні за цим посиланням.
Матеріали допоможуть пояснити школярам:
як правильно й доброчесно поводити себе в інтернеті;
як боротися з дезінформацією та протистояти негативному впливу російських фейків;
які навички кібербезпеки є важливими;
як перевіряти інформацію;
чому інформаційна грамотність наближає нашу перемогу.
Діти і війна
Наші діти стали свідками найстрашніших подій, які зараз відбуваються в Україні. І, на жаль, пережите може спричинити зупинення особистісного розвитку. Що можемо зробити ми, дорослі, щоб допомогти їм? Ми зібрали рекомендації від Тетяни Калініної, кандидатки психологічних наук.
Поради психолога: 25 чудових занять з дітьми
Рене Джейн — сертифікований тренер особового зростання і магістр в області прикладної позитивної психології, спеціалізується на розвитку навичок адаптації й стресостійкості дітей і дорослих. Вона перетворює науково обґрунтовані концепції в легко застосовні ігрові техніки.
Рене є автором унікальної терапії дитячої тривожності, які були реалізовані у форматі короткометражних мультфільмів. Вона об’єднала найдієвіші на її погляд адаптивні технології в одній статті. Деякі з них нам давно відомі, але забуті, якісь абсолютно нові, з розряду тих, які так і хочеться випробувати. Сподіваємося, ви знайдете в цьому списку те, що підійде саме вашій дитині. Читати далі...
Малюємо двома руками
Виконувати вправи на ритмічне малювання двома руками потрібно починати з раннього віку, бо такі вправи укріплюють міжкульові зв язки лівої та правої півкуль головного мозку. Пропонуємо виконати вправу "Метелик" на вірш Марії Кирик на етапі підготовки дитини до школи. Можна використати пісок, борошно, манну крупу або кольорові олівці.Головне - малюємо одночасно двома руками.
Чому метелик? Метелик - символ життя, душі і щастя. Метелики – прекрасні лікарі від стресів. Нехай дитячі роботи будуть наповнені щастям та радістю!
В Україні вшановують пам'ять загиблих хвилиною мовчання
Для вшанування світлої пам'яті, громадянської відваги й самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими. Проведення хвилини мовчання передбачено й у закладах освіти.
Центр професійного розвитку педагогічних працівників Сумської міської ради створив відеоролик, яким можуть скористатися педагоги Сумської міської територіальної громади для проведення хвилини мовчання під час дистанційного навчання.
Герої не вмирають, вони живі доти, доки ми їх пам’ятаємо.
Підготовка до школи. Розвиваємо звичайні вміння у незвичні способи
Зазвичай готуються до школи за кілька місяців до навчання. Усі проходять медичний огляд, купують канцтовари, дехто шукає репетиторів і навантажує дитину зовсім непотрібними заняттями. Чи справді так потрібне знання абетки, основи лічби для шестирічної дитини, адже це не завжди означає те, що малюк в майбутньому матиме високу успішність? Вкрай важливі для дитини й для її адаптації у шкільному колективі інші навички — комунікативні, мислення, уява, фантазія. Для цього слід любити дитину, виявляти свої почуття, займатися з нею, спілкуватися, слухати її, читати, гуляти, виявляти терпіння. Як саме це робити — пропонуємо вашій увазі кілька способів. Читати далі...
23 арттерапевтичні способи саморегуляції
Арттерапія, якщо коротко, це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938 р. при описі своєї роботи та незабаром отримав широке поширення. Основна мета арттерапевтичної діяльності – аналіз та позитивний вплив на психоемоційний стан людини. Нижче мініпорадник від психотерапевтки Вікторії Назаревич «Що робити, якщо...». Читати далі...
Збірник психопедагогічних рекомендацій для роботи з дітьми 6–11 років, розроблений в межах міжнародного волонтерського мініпроєкту «Урок для дітей України» (під час і після війни) міжнародного проєкту «ОDNOWA/ ОНОВЛЕННЯ» від громадської організації «Міжнародна асоціація сучасної освіти, науки та культури» за участі фахівців Державної служби якості освіти можна переглянути тут.
Рекомендації щодо організації інклюзивного навчання
в умовах воєнного стану
Як повідомляє Міністерство освіти і науки України, Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розробив рекомендації щодо організації навчального процесу для дітей із порушеннями зору, слуху та інтелектуального розвитку.
Під час війни діти з особливими освітніми потребами постійно перебувають у стані невизначеності. Звук повітряної тривоги та вибухів, дорога та незнайомий простір у випадку евакуації – все це викликає страх, розгубленість і тривогу. Оскільки ці діти не мають можливості швидко реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища, важливо запроваджувати в навчальний процес кроки підтримки, що допоможуть мінімізувати наслідки психологічної травми.
Саме з цією метою Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розробив відповідні поради та рекомендації:
для дітей з порушеннями зору;
для дітей з порушеннями слуху;
для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.
Як мотивувати учнів до навчання в непростий час?
Чи всі ваші учні завжди прагнули навчатися та дізнаватися нове? Насправді подеколи мотивація школярів кульгала і в мирні часи, а зараз ситуація лише ускладнилася. Частина дітей взагалі не розуміє, навіщо вчитися та виконувати завдання, коли тривають обстріли міст, школи зруйновані, а майбутнє невизначене.
Тож зараз учителі нерідко стикаються з глибокою апатією та байдужістю школярів до освітнього процесу. Як боротися з такими настроями та повернути дітям мотивацію до навчання? Ми спробували дати відповідь на це запитання. Читати далі...
Дезінформація: як дитині відрізнити правду від фейків
В Україні йде жорстока війна. Бої точаться у містах і селах. Але є ще один фронт, на якому агресор хоче отримати перемогу – інформаційний. Ми спостерігаємо за тим, як відбувається інформаційна війна та психологічний тиск у соціальних мережах.
Фейки та викривлена інформація ллються тут потоком. Читати далі...
Помітили, що хтось із ваших близьких став нагадувати Печальку з мультику «Думками навиворіт»?
Хочеться одразу підтримати і врятувати настрій, проте так страшно помилитись та погіршити ситуацію… Ось 4 поради, як точно НЕ потрібно робити.
Не порівнюйте. Навіть якщо вам здається, що чужа проблема не суттєва, — будьте уважним слухачем чи слухачкою.
Не переводьте розмову на себе. Продовжуйте слухати без ремарок про власний досвід. Кожен з нас по-різному переживає одні й ті самі складнощі.
Нічого не радьте, поки вас не попросили. «Тобі погано, я бачу це і розумію» — фраза, яка вам знадобиться.
Запитайте, яку підтримку хотіли б отримати від вас. Комусь потрібно, щоб ви просто були поряд, а комусь — дружня порада. Краще не плутатися самостійно, а запитати.
Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості в умовах, коли не всі школи можуть повноцінно відновити освітній процес, а ті заклади, що розпочали навчання, надають освітні послуги чималій кількості дітей, які змушені були покинути свої домівки.
Школам, у яких освіту здобувають діти з числа внутрішньо переміщених осіб, варто підготувати на кінець навчання супровідний лист для кожної дитини. Читати далі...
Вправи для розвитку логічного мислення у дітей
Уміння логічно мислити – помічник не лише у школі, а й у багатьох життєвих ситуаціях. Завдяки логіці та розсудливому міркуванню людина зможе знаходити вихід із нестандартних ситуацій, прораховувати свої дії на декілька кроків уперед і знаходити коротший шлях до успіху. Центр професійного розвитку педагогічних працівників Сумської міської ради підготував матеріал "Розвиваючи вправи", який можна використовувати під час онлайн-занять як розминку або перепочинок усередині уроку. Виконуючи логічні вправи, діти підсвідомо засвоять відповідний тип мислення, а це буде корисним не тільки на уроках, а і у життєвих ситуаціях.
Переглянути та звантажити матеріал можна тут.
"Розім'ялочка для геніїв" - вправа нейрогімнастики, яка дозволяє через тіло м'яко впливати на мозкові структури, а також сприяє цілісному розвитку мозку, синхронізації роботи півкуль, оптимізації когнітивних та афективних функцій. Запропонуйте своїм учням під час онлайн-заняття для покращення розумової діяльності, розвитку мовленнєвої функції, підвищення розумової працездатності та уваги.
Сертифікація педагогічних працівників:
змінено терміни реєстрації
30 березня Міністерстві освіти і науки України ухвалило рішення про зміну термінів реєстрації для проходження сертифікації педагогічних працівників.
Упродовж 1–15 серпня 2022 року включно триватиме реєстрація для проходження сертифікації й проводитиметься у два етапи:
основний етап (01–08 серпня) – у межах граничної кількості для кожного регіону
додатковий етап (09–15 серпня) – у межах загальної граничної кількості (2500 вчителів)
Реєстрацію вчителів початкових класів для проходження сертифікації у 2022 році достроково буде припинено в разі, якщо 2500 осіб сформують бланки реєстраційних карток-заяв. Зауважимо, що відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників учителі беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Learning Apps – онлайн-сервіс, за допомогою якого учитель може створювати та зберігати різноманітні мультимедійні дидактичні вправи. Цей конструктор інтерактивних завдань, дає можливість учням перевірити та закріпити свої знання в цікавій ігровій формі під час уроку, або вдома. Читати далі...
Говорити з дітьми про війну, особливо якщо вони запитують, — дуже важливо. Але як це краще зробити? Ділимося рекомендаціями дитячої психологині Маріанни Новаковської:
Підготуйтеся до розмови. Важливо не відвертатися, не казати «заспокойся», а дати правдиву інформацію відповідно до віку.
Відповідайте лише на ті питання, які ставить дитина. Не підіймайте тих аспектів, про які дитина не запитує.
Забезпечте дитині відчуття безпеки та довіри. Діти мають бути впевнені, що коли приходять до своїх дорослих, яким довіряють, — отримають відповідь та підтримку.
Дайте дитині тілесний контакт. У будь-якій тривозі завжди задіяне тіло, тому важливо обіймати, давати відчути кордони, гратися з дітьми, будувати халабуди тощо.
Нагадайте, хто є поруч з дитиною. Скажіть: «Я поруч з тобою. А ще поруч з тобою є…» і перерахуйте тих близьких, які піклуються про дитину і до яких вона може звернутися. Показати, що у дитини є великий, безпечний, спокійний дорослий.
Більше порад — за посиланням: https://cutt.ly/ISQJSvA
Сучасна АБЕТКА, де кожній літері українського алфавіту присвоєно відповідник у вигляді позитивних знаків емодзі (піктограм, які ми використовуємо для передачі емоцій в месенджерах).
Спробуйте у коментарях зашифрувати ваше ім’я мовою емодзі, використовуючи запропоновані знаки-зображення.
Ось так виглядає ім’я – Алла
👍😍😍👍
Придумайте свої ідеї, як можна використати Абетку-емодзі на уроках.
"Макронити" та інші: як виглядає словник сучасної української мови – кумедні оновлення
Війна, розпочата російськими загарбниками в Україні, радикально змінила життя у багатьох сферах. У тому числі це стосується української мови, яка збагатилася кількома курйозними словами. Читати далі...
Критична оцінка інформації
У сучасні часи діти та підлітки отримують багато інформації в соціальних мережах: від лідерів думок, блогерів і друзів.
Для того, щоб бути впевненими в матеріалах, які отримує дитина, команда #stop_sexтинг рекомендує проговорити з нею головні запитання, відповіді на які допоможуть об’єктивно оцінити отриману інформацію Читати далі...
Від травми того, хто вижив, до ресурсного стану
Багато українців за межами України зараз відчувають величезну провину. За те, що в безпеці й добробуті. За те, що не воюють. За те, що не знають, чим допомогти. Це відчувають ті, хто емігрував давно, і ті, хто виїхав у Європу кілька днів тому. У психології цей стан називається «травма того, хто вижив». Читати далі...
Як вчителю організувати свою роботу під час війни: рекомендації Державної служби якості освіти
Як вчителю організувати свою роботу під час війни
У школах, розміщених в регіонах України, що не перебувають під обстрілами, поступово відновлюється освітній процес.
Під час війни школа стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Читати далі...
28 березня о 10:00 стартував проєкт онлайн уроків фізичної культури у Всеукраїнській школі онлайн.
Онлайн уроки в ПРЯМОМУ ЕФІРІ.
Всеукраїнський розклад можна переглянути тут.
Уроки проєкту Junior “ Перемагаємо разом» в YouTube:
Молодша школа: Урок 1 понеділок 10.00
Молодша школа: Урок 2 середа 10.00
Молодша школа: Урок 3 п’ятниця 10.00
Середня школа: Урок 1 понеділок 11.00
Середня школа: Урок 2 вівторок 10.00
Середня школа: Урок 3 середа 11.00
Старша школа: Урок 1 вівторок 11.00
Старша школа: Урок 2 четвер 11.00
Старша школа: Урок 3 п’ятниця 11.00
10 особливостей викладання у воєнний час
Усе більше школярів повертаються до навчання в дистанційному форматі. Одні вважають, що під час війни не до навчання, а інші, що діти мають продовжувати навчання. Психологи і вчителі підтримують відновлення навчання, але дистанційка в умовах воєнного стану має відрізнятися від тієї, що проходила під час карантину. Поговоримо про деякі відмінності й особливості. Читати далі...
Якщо хоч одна дитина під час артобстрілу зможе замість звуків війни слухати в навушниках українську казку, це вже добре! Приєднуйтеся до телеграм-каналу ,,Дерево казок".
Канал створено дитячим літературним проєктом "Дерево Казок".
Ініціатива від дитячого проєкту Дерево Казок.
Аудіоказки
Народні казки
Казки авторів світу
Канал з казковими вікторинами - https://t.me/veselun_quiz
“Критика забирає енергію. Похвала – додає сил”. Один психолог ось що придумав: він почав втомлених дітей хвалити. А потім вимірювати енергію на спеціальному приладі: ергографі.
Після похвали відбувався приплив енергії, а втома проходила. Читати далі...
Пропонуємо переглянути вебінар від дитячої психологині Ганною Богданової: як працювати з дітьми під час воєнного стану. Переглянути можна тут.
Як говорити з дітьми про військову агресію?
Найголовніше – дитині потрібно завжди говорити правду, але уникати надмірних емоцій та паніки. Так можна підготувати її до критичних подій (звуків сирени, вибухів, пострілів), але натомість дати впевненість у майбутньому.
Варто також пам’ятати, що найменш стресовою для дитина така розмова буде, якщо її проводить хтось із близьких (батьки або, якщо вони не можуть поки контролювати свої емоції, ті, кому дитина довіряє). Читати далі...
Шкільна освіта для дітей, що виїхали за межі України
Згідно зі законодавством країн, що приймають дітей з України, зарахування до закладів загальної середньої освіти відбувається за заявами батьків. Це надасть можливість учням системно продовжити здобуття освіти.
За ініціативою громадських організацій українців у окремих країнах (за сприяння органів управління освітою цих країн та місцевої влади), для переселенців можуть бути організовані окремі заклади та класи, навчання в яких проводитиметься за державними стандартами та освітніми програмами України. Читати далі...
Творчі завдання, вправи, анкети
для формування національно-культурної ідентичності в учнів 5-7 класів
Виклики, перед якими стоїть наша країна, як-от відстоювання власної територіальної цілісності, становлення політичної нації, зростання ролі власної причетності й відповідальності за долю України, вимагають уваги до виховання молодого покоління та актуалізують формування в підлітків національно-культурної ідентичності. Пропонуємо авторські розробки анкет, бесід, творчих завдань, які педагог може використати в роботі з дітьми під час виховних заходів. Читати далі...
У нас з'явився учень-ВПО:
як познайомити дитину із класом
Розглядаємо питання, які варто врахувати для успішної адаптації учня, який є внутрішньо переміщеною особою, у класі.
Повернувшись до навчання, діти можуть із подивом побачити, що учнів у їхніх класах побільшало. Звісно, мова йдеться про дітей, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО), чиї сім’ї прибули до більш безпечних регіонів у пошуках прихистку.
Як пояснити учням появу нового однокласника? Як представити школярам? Подумаємо над цими запитаннями та спробуємо створити максимально сприятливу атмосферу для новоприбулих учнів. Читати далі...
Не припиняйте навчання математики навіть тоді, коли знаходитеся далеко від дому
Інтерактивна онлайн платформа GIOS - Global Innovative Online School допомагає дітям, які покинули свої домівки, продовжувати навчання математики. Також це суттєва допомога вчителям та учням, які лишаються в Україні.
На період війни вони відкрили безкоштовний доступ до інтерактивних курсів з математики для 5-9 класів. Читати далі...
Українська мова для дітей
Усі 26 серій дитячого серіалу «Говоримо українською» вже доступні для перегляду. Вивчайте правила та особливості, властиві українській мові разом з дітьми. Цей анімаційний проєкт створено телеканалом ПЛЮСПЛЮС за підтримки Міністерства культури України для популяризації української мови серед дитячої аудиторії. В проєкті були задіяні мовознавець Олександр Авраменко та психологиня Світлана Ройз. Дитячий серіал можна переглянути тут.
5 ідей для розвитку логічного мислення
Погодьтеся, вміння мислити логічно завжди буде актуальним. Навички логічного мислення стануть у пригоді дітям у будь-якій сфері життя: на уроках, удома, при виборі майбутньої професії, а особливо – під час проходження ЗНО. Адже для успішного складання іспитів просто необхідно не тільки володіти матеріалом, а й мати розвинені навички логічного, критичного і креативного мислення! Читати далі...
EdCamp Ukraine: батьківство, учительство й учнівство — це новина для вас!
Наша оновлена EdCamp-академія — це регулярні взаємопов’язані активності на підтримку дорослих і дітей, які залишаються в районах бойових дій, переміщені в Україні, переміщені за кордон чи приймають у своїх громадах.
Для вчительства. Вам ми пропонуємо два напрями, які відбуватимуться у форматі онлайн-зустрічей за визначеним розкладом. Читати далі...
Платформа Mozaweb https://www.mozaweb.com/uk/ надала безкоштовний доступ до всіх матеріалів 3D-сцен, цифрові уроки, інструменти та відео з предметів: біології, хімії, географії, фізики, математики, історії, музики, мови.
За допомогою 3D-сцен, відео, інтерактивних вправ та цифрових уроків учні можуть легко здобути знання та засвоїти навчальний матеріал. На додаток, учні можуть отримувати навички та вдосконалювати отримані знання в ігровій формі за допомогою інструментів та ігор.
Проведено вебінар
«Як організувати освітній процес під час війни»
Війна, яка зараз триває в Україна, безжально вдарила по наших дітях: їхнім мріям, надіям, сподіванням, баченням й, звичайно, освіті. Саме тому в умовах сьогодення педагоги мають згуртуватися й надати дітям можливість навчатися, спілкуватись один з одним, відчувати дружню підтримку. Читати далі...
Пропонуємо вчителям переглянути відеозапис вебінару "Як організувати освітній процес під час війни", проведений Центром професійного розвитку педагогічних працівників Сумської міської ради.
Переглянути вебінар можна тут.
ЯК НАЛАГОДИТИ КОМУНІКАЦІЮ ТА КЕРУВАТИ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯМ МАКСИМАЛЬНО ЕФЕКТИВНО?
Учителька української мови та літератури, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2021 Лідія Насонова розповідає про 5 незамінних функції Viber, які полегшать освітній процес учителя та учнів.
Функція #1: реакції
Реакції — це хороший інструмент для зворотного зв’язку. Я використовую реакції, щоб зрозуміти, чи дійшла інформація, чи учні погоджуються з нею або мають іншу думку. Для того, щоб не перевантажувати чат, я пишу повідомлення на кшталт «Чи все зрозуміло з цієї теми?» і миттєво збираю фідбек. Також за допомогою реакцій можна голосувати: варто просто закликати учнів поставити смайли «за» чи «проти» біля певного меседжа. Читати далі...
ЯК УЧИТЕЛЯМ РОЗПОЧАТИ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС? 42 ПРАКТИКИ ТА 18 ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ ВІД СВІТЛАНИ РОЙЗ
Інформуємо, що “Нова українська школа” зробила конспект з онлайн-зустрічі психологині з учителями, що відбувалася за підтримки ЮНІСЕФ. На ній Світлана Ройз розповіла, як працює наш мозок, які практики можна виконувати самостійно та з учнями, щоб залишатися стійкими, що дає опору дітям під час війни та як варто повертатися до шкільних занять. Крім того ви зможете ознайомитися з роллю вчителя для дітей, що треба роботи відразу після надзвичайної ситуації; опрацюєте запитання від учасників зустрічі щодо освітнього процесу.
ЯК НАВЧАТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ЧЕКЛИСТ УЧИТЕЛЯ НА ДИСТАНЦІЙЦІ
Як спланувати онлайн-урок?
Прорахуйте всі етапи дистанційки. Ментальна карта дистанційного навчання, вибір платформи, графік прямих трансляцій, формат здавання роботи — усе це не просто елементи, а система, яка добре працює, якщо продумана наперед. Тож не пошкодуйте один раз часу і розберіться, як організувати дистанційне навчання учнів у нових умовах. Зокрема дізнайтеся, чи будуть у вашому класі учні з інших регіонів. Якщо так, то важливо приділити їм окрему увагу, познайомитися та познайомити дітей між собою.
Не уникайте розмов про війну. Обговорюйте ситуацію, що склалася (ми вже писали, як говорити з дітьми про війну). Так ви зможете зменшити напругу та встановити довіру з учнями.
Додайте безпрограшний елемент. Подумайте про так би мовити ударні моменти, які привертають увагу учнів до заняття та спрацьовують найбільш ефективно. Вправи, які учні виконують у режимі реального часу, усні відповіді школярів, короткі відповіді в чаті — ось те, що найкраще працює в дистанційному навчанні.
Забезпечте збалансованість онлайн-уроку. Не варто перевантажувати заняття ані інформацією, ані веселощами: усього має бути в міру. Експерти радять зробити акцент на вирішенні потреб учнів, на їхніх запитах. У межах кожного уроку і теми варто мати кілька опцій та пропонувати їх дітям. Особливо це важливо в умовах війни, коли щоденний стрес і так надто великий.
Як знизити тривожність учнів?
Пролийте світло на жорстокість
Обговоріть з дітьми їхні страхи та почуття. Зараз це надзвичайно важливо, а замовчування точно не призведе ні до чого хорошого. Дайте ім’я страху, а якщо є можливість — намалюйте його. Візуалізація страху — один з найефективніших методів боротьби з ним.
Зупиніть відчуття безпорадності
За можливості залучайте дітей до різних ініціатив та допомоги іншим. Долучайте їх до кіберініціатив. Деякі з них навіть розроблені у формі гри. Навіть зйомка відео в ТіkТоk — вже великий внесок. Або пост у соцмережах. Дія завжди ефективніша в боротьбі з тривожністю за бездіяльність, а будь-яку дію завжди можна зробити елементом уроку.
Розробіть плани про безпеку
Як поводитися під час повітряної тривоги? А під час артилерійського обстрілу? Що таке зелений коридор і як правильно ним користуватися? Що таке речі першої необхідності? Що робити, якщо загубилися? Пояснюйте все це дітям. І будуйте плани поведінки в ризикових ситуаціях. Діти — це маленькі дорослі. Залишати їх непоінформованими — погана ідея.
Збудуйте машину часу
Запропонуйте своїм учням (або своїм дітям) збудувати чи уявити машину часу. Ця машина здатна перенести вас у різні історичні епохи. Щойно опинитеся там, проаналізуйте разом з дітьми, з якими труднощами стикалися люди під час війни. Спробуйте порівняти ваше становище зі становищем та умовами, в яких жили люди в ті часи.
Як надихнути учнів у цей непростий час: 2 креативні варіанти і 1 невід’ємний
Розповідайте дітям про героїв сучасності. ЗСУ, волонтери, звичайні люди, які роблять неможливе — розповідайте ці історії учням. Надихати можна і героїчною історією українського народу. Шукайте героїв та героїнь як у фольклорі, так і в сучасних реаліях. Легенди про вкрадений танк та збитий банкою помідорів дрон це просто must have.
Зверніться до творчості Тараса Шевченка. Зараз він як ніколи актуальний. І акцентуйте, що «на оновленій землі врага не буде супостата» і «поборемо». Бо це правда.
І головне — показуйте власний приклад. «Дорослий» дорослий у цій ситуації — найкраща опора для дитини. Вірте в ЗСУ та перемогу. Бо все буде Україна.
КРИЗОВА ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ДІТЯМ. ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ (ВІЙНУ ЧИ СМЕРТЬ)?
В екстраординарній ситуації нам необхідні ординарні речі.
Чуттєві батьки чи опікуни, які оточують дитину турботою
Доступ до ресурсів (школа, ігри, їжа…)
Підтримка стосунків з однолітками
Що допомогає дитині?
Щоденна рутина. Важливо, щоб дитина мала певні острівці визначеності (зранку чистимо зуби, робимо зарядку…)
Відволікання уваги (іграми) та можливість бути активними (намалювати, зліпити щось). Читати далі...
10 ПОРАД БАТЬКАМ ТА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ СТАТИ СТІЙКІШИМИ У ВОЄННИЙ ЧАС
1. Розмовляйте з ними. У дітей можуть виникати питання, ви повинні вміти відповісти на них чесно та впевнено. Запитайте у дитини, що вона відчуває, вмійте вислухати її і підтримати. Дайте їй зрозуміти, що ви завжди про неї попіклуєтесь.
2. Проводьте більше часу разом. Пограйте в настільні ігри, почитайте, будьте поруч. Це забезпечить їй безпечний емоційний простір. Читати далі...
Як відволікти дитину у бомбосховищі!
Центр протидії дезінформації при РНБО України нагадує корисні посилання для сімей з дітьми, що вимушені перебувати зараз у бомбосховищах
Студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого створили Telegram-канал з аудіоказками - «Павлуша і Ява» https://t.me/pavlushaiyava
НУМО, за підтримки ЮНІСЕФ, МОН та MEGOGO запустили «Дитячий садок онлайн». Відеозаняття для дітей 3–6 років доступні за посиланням https://cutt.ly/OSwTDUf
Також Міносвіти запускає на українському телебаченні освітній проєкт для школярів 5-11 класів, розклад за посиланням https://cutt.ly/jSwOil5
Нехай діти під час обстрілів відволікаються від звуків війни!
Війна, евакуація та небезпека: складні питання, які варто обговорити з дітьми
Як донести інформацію по ризики війни м’яко, але чесно? Підказки та пропозиції.
Багато хто з дорослих має упередження щодо показу дітям мультфільмів зі сценами боротьби чи війни. Також вони не обговорюють смерть і будь-які теми, що потенційно здатні засмутити малечу. Але як бути, коли сумні події або небезпека стали повсякденням, а захистити від них дітей майже неможливо?
Як запевняють психологи, найгірший варіант – приховувати правду. Оскільки дітей неможливо вилучити з інформаційного простору, чутки та фейки матимуть серйозний вплив на свідомість і настрій школярів. Також, аби скласти повну картину, діти інколи дофантазовують події, а це подекуди гірше, аніж отримати правдиву інформацію.
Саме тому і батькам, і вчителям не рекомендується ухилятись від розмов про складні чи неприємні речі. Звісно, знайти правильний тон буває непросто. Саме тому ми пропонуємо кілька варіантів початку бесіди, що допоможе дітям заспокоїтись та адаптуватись до нових реалій.
1. Чи можемо ми загинути?
Якщо ви живете в регіоні, де ведуться активні бойові дії, не треба вигадувати казок і переконувати, що небезпеки не існує. Також не варто обіцяти, що тато обов’язково залишиться живим, а з бабусею, яка залишилась в оточеному місті, все буде добре. Варто дитині побачити тривожне відео, дізнатися про обстріл сусіднього району чи смерть однокласника, як ви втратите довіру, після чого заспокоїти дитину стане складніше.
Тож не варто заперечувати небезпеку. Краще розкажіть, що війна – лише одна з причин, які можуть призвести до смерті. Обов’язково зауважте, що під час бойових дій гинуть не всі, і навіть не більшість. Навчіть дитину визначати ступені та вірогідність ризику. Також можна сказати, що розвиток війни передбачає кілька сценаріїв (оптимістичний, песимістичний та щось середнє між ними), і навіть дорослі не можуть сказати, за яким із них розвиватимуться події.
Якщо дитина вже втратила когось із рідних, скажіть їй, що це було не даремно. Розкажіть про перспективи нашої країни в разі перемоги, та поясніть, що інколи смерть окремих людей рятує мільйони, або покращує їхню долю в довгостроковій перспективі.
2. Як говорити про небезпеку?
Поясніть дітям, що таке війна, чому вона відбувається і за яких умов може закінчитись. Це дозволить зрозуміти, що конфлікт не безкінечний, він має гострі фази, умови і межі.
Також під час війни є більш і менш безпечні зони, частини міста, типи будинків. Поясніть дітям, у чому полягають ризики у вашому регіоні (які з них ми здатні контролювати, а які – ні) та як їх передбачити. Для цього можна відкрити мапу України та показати зони, де ведуться наземні бойові дії, йдуть артобстріли чи авіанальоти (можна замалювати мапу різними кольорами в залежності від рівня небезпеки). Це допоможе дітям класифікувати загрози та знизити тривогу.
Також переконайтесь, що учні знають, як поводитись під час обстрілів, пам’ятають, де знаходиться бомбосховище і мають телефон, аби зв’язатись із батьками. Попередьте їх про те, що з літаків можуть розкидати міни, та спробуйте передбачити і відпрацювати кілька сценаріїв. Наприклад:
1. Лунає сирена, а дитина вдома одна. Що брати, куди бігти, кого кликати?
2. Ви чуєте вибухи за вікном (або почули їх, коли вийшли на вулицю). Як діяти, куди бігти, чого не робити в жодному разі?
3. Ви бачите за вікном військову техніку. Як визначити ворожу техніку? Чого не варто робити?
4. Ви загубились у незнайомому місці через паніку на вокзалі. До кого звернутись? У яких місцях можна знайти волонтерів, працівників вокзалу?
Опрацювання цих пунктів знизить паніку та допоможе дітям зорієнтуватись, якщо вони опиняться в небезпечній ситуації.
3. Для чого ми переїжджаємо?
Покажіть дітям мапу України та розкажіть про існування більш і менш безпечних зон. Поясніть, що війна може тривати не кілька днів, а довше, та попередьте, що родини школярів можуть вирішити перебратись у безпечніше місце.
* Поясніть, які речі варто брати з собою в першу чергу.
* Зауважте, що влада міст надає всебічну підтримку (евакуація, тимчасове поселення, харчування) переміщеним особам.
* Нагадайте, що в Україні ми всюди знаходимося вдома, маємо право на безкоштовну допомогу та інформацію.
Якщо діти або батьки відчувають провину за переїзд, поясніть, що це не втеча. Люди – найбільша цінність країни, тож зберегти їх дуже важливо. Якщо ви не служите в армії і не є волонтером, то будете тягарем для інфраструктури атакованих міст і військових. Що менше цивільних знаходиться на лінії зіткнення, то активнішими можуть бути дії нашої армії, а спектр засобів боротьби, застосованих проти супротивника, ширшим.
Також зауважте, що крім військового фронту існує економічний та інформаційний. Тому ваша родина може приносити користь у тилу, забезпечуючи нормальну роботу підприємств і допомагаючи армії. Зазвичай при середньому рівні мобілізації 1 мільйон населення може забезпечити і виставити 1 дивізіон військ (10-25 тис людей), тож немає сенсу йти до армії всім, як і відчувати провину.
4. Чому нас не звільняють? Нас покинули?
Такі запитання виникають в багатьох – дітей, та дорослих. І не лише в тих, хто залишився в небезпечних регіонах. Чому все відбувається так, а не інакше? Звісно, всі ми хочемо, аби противника було розбито, міста швидко звільнені, а будинки відновлені, але варто розуміти реальність.
Поясніть, що ми маємо справу з ворогом, який переважає Україну якщо не майстерністю, то чисельністю, тож українській армії необхідно стримувати наступ на багатьох напрямках. Перекинути війська з одного місця – означає залишити без захисту певні регіони та дозволити ворогу зайти в тил українським групуванням, що може призвести до розвалу оборони. Те, що ворогу не вдалося серйозно просунутись вглиб території та захопити великі міста, свідчить про те, що лінії фронтів тримаються і нинішня стратегія захисту є доволі успішною.
Також поясніть, що:
1. Можуть відбуватися короткочасні захоплення міст і селищ (може статися, що вони неодноразово переходитимуть із рук у руки).
2. Ворог може давити на психіку, проводячи, наприклад, операції з висадкою десанту в глибині території України. Подібні атаки не матимуть великого успіху, але здатні посіяти паніку.
3. Ворог не може контролювати всю територію рівномірно. Те, що через ваш населений пункт пройшли ворожі танки, не обов’язково означає, що територію захоплено чи встановлено владу окупанта.
4. Військові не можуть розповідати цивільним про всі свої плани, переміщення військ чи надавати інформацію про надходження нової зброї. Можливо, звільнення вашого населеного пункту є частиною плану більшого контрнаступу, для якого саме зараз збираються сили і техніка.
5. Ми станемо такими ж поганими, як і загарбник?
Зараз дуже легко побачити зображення чи відео, що можуть засмутити чи навіть налякати. А скільки в мережі мемів, присвячених загиблим ворогам? Навіть якщо це не надто вам подобається, варто розуміти – діти зустрінуть подібні зображення рано чи пізно. Тому не варто забороняти перегляд відео чи мемів на військову тематику. Пам’ятайте, що створення чи обговорення подібних мемів є проявом психологічно захисту, спробою по-своєму впоратись зі стресом, а також ознакою здорової агресії та мобілізації психіки.
Звісно, стан війни робить людей толерантнішими до насильства, але для того, аби суспільство перетворилось на агресора і окупанта, яким стала РФ, потрібні роки пропаганди і особливий тип свідомості, який не виховується ненавистю до ворога або перепостом цинічної картинки.
Варто чітко відрізняти деструктивну агресію від захисної та не пригнічувати останню. Заборона на неї може стати забороною на самозахист і справедливий гнів, а отже створити відчуття безпорадності й безвиході. Не забувайте, що ненависть і агресія можуть бути конструктивними почуттями та показниками здорової реакції організму. Звісно, якщо скерувати їх у потрібному напрямку.
Чого точно не варто робити:
* Розповідати малюку забагато. Якщо дитина маленька (6-7 років), то відповідайте лише на ті запитання, що вона безпосередньо ставить. Якщо це необхідно, давайте критично важливу інформацію, але в доступній формі. Навіть старшим дітям не обов’язково знати, наскільки у вас впаде заплата, або з якими суперечками ви зіткнулись у сім’ї/школі, аби прийняти той чи інший план дій.
* Демонструвати невпевненість і панікувати. Діти ретельно стежать за реакцією дорослих. Спокійна поведінка старших навіть у критичній ситуації допоможе їм лишатися зібраними. Транслюйте впевненість та стежте за своїм душевним станом, аби лишатися психологічною опорою для дітей.
* Говорити, що все неоднозначно. Коли йдеться про підступний напад і варварське знищення міст, місця для напівтонів не лишається. Зазвичай ви вчили дітей бачити неоднозначність і нюанси ситуації, але є час, коли необхідно зайняти тверду позицію, не ховаючись за толерантністю, спробами «почути позицію агресора», розгледіти свою провину тощо. Війни розподіляють все на чорне та біле. Саме така позиція (нехай і тимчасова) показує, хто є хто, і є вкрай необхідною для мобілізації, ефективного самозахисту та перемоги.
* Показово або занадто емоційно тужити за загиблими солдатами. Як би цинічно це не звучало, але для військових війна є професією, а загибель – професійним ризиком. Більшість солдатів в Україні є контрактниками, та долучились до військових дій за власним бажанням. Вони чудово розуміють, які небезпеки існують на війні, які плани що до них має ворог, і як самим треба діяти щодо окупанта. Для України (за умов сусідства з небезпечною державою) вигідним є створення образу солдата-героя/професіонала, а не солдата-жертви.
Отож, як бачимо, основними стратегіями в розмові про війну є чесність, підтримання бадьорості, чітке визначення небезпек і планування власних дій у надзвичайній ситуації. Абсолютно неправильним підходом буде спроба якомога довше захищати дітей від неприємної інформації. Що швидше школярі усвідомлять небезпеку, то м’якшою і ефективнішою буде адаптація, а ризик травми – мінімальним.
Інформацію взято з освітньої платформи «На урок».
Центр протидії дезінформації при РНБО України ділиться корисними ресурсами, за допомогою яких батьки зможуть розрадити своїх діток під час перебування в укриттях.
Сьогодні жахи війни переживають і дітки, вимушені з дорослими переховуватись в укриттях під час повітряних тривог. Особливо важливо саме в такий час розрадити малечу, відволікти її увагу на приємні розповіді, аудіоказки та фільми.
І стануть у нагоді в цьому такі ресурси:
📖Видавництво "Ранок" безкоштовно викладає дитячі книги в електронному форматі: https://bit.ly/35pwNKw
📖 Telegram-канал Павлуша і Ява, про який ми нещодавно вже писали, завантажує аудіоказки https://t.me/pavlushaiyava
📖Telegram-канал з аудіоказками українською: https://t.me/kazky_ukr
📖Книгарня Yakaboo надала безкоштовний доступ до книжок в мобільному додатку: https://bit.ly/3CcZG92
📖MEGOGO відкрили безкоштовний доступ до мультиків, фільмів та аудіоказок https://bit.ly/35KLwjg
Нехай малеча та батьки будуть хоча б трішки щасливими в цей час!
Наразі мільйони родин у різних куточках України проводять більшість часу в укриттях. Під час стресу ігри дітей можуть стати регресивними, тому старші можуть знову грати в ігри малюків, наголосила психологиня.
Ділимося іграми, які пропонує Світлана Ройз
✔️«Я — тварина»: показати жестом, позою, звуками, яка тварина. Другий партнер із гри відгадує. Образ тварини завжди «про життєвість».
✔️«Чарівні дотики»: уявити, що тіло — музичний інструмент. Кожна частина тіла видає свій звук. Торкатися долонькою, а дитина співає, мукає, кукурікає тощо.
✔️ «Питання»: один гравець ставить запитання — другий повинен відповісти на нього питанням. Гра триває, доки хтось скаже речення без питання. Наприклад: «Ти їв сьогодні? — А чому ти цікавишся? — Хіба це секретне питання?» — і так далі.
✔️«Казка»: складаємо казку — кожен каже по реченню.
Повний матеріал за посиланням: bit.ly/35mmlDJ
Page updated
Google Sites
Report abuse