Це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом. Причин — безліч, а жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.
Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. За результатами дослідження, проведеного UNICEF у 2017 році, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу (цькування) впродовж останніх трьох місяців, а 24% дітей стали жертвами цього явища. За даними опитування HBSC 2018 року, серед дітей віком від 10 до 17 років 35% опитаних упродовж останніх двох місяців брали участь в ображенні/приниженні або знущанні з інших, 37,9 % були жертвами образ, знущань та принижень інших підлітків. Результати опитування U-Report відбивають найрозповсюдженіші причини булінгу (цькування): ігнорування дорослими булінгу (цькування) (39%) та особливості характеру певних дітей (26%).Це поширена проблема в сучасному українському суспільстві, і найгостріше воно постає в освітньому середовищі, де дитина проводить більшу частку свого повсякденного життя.
Куди телефонувати у випадках домашнього насильства
Національна поліція – 102 для повідомлення про факт насильства.
Урядовий контактний центр – 15 47, де цілодобово надають інформаційні,
психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які потерпіли від домашнього
насильства, насильства за ознакою статі, консультують з питань насильства стосовно
дітей або загрози вчинення такого насильства.
Система безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123