СТОП насильству!

Створення безпечного середовища для дитини — це не просто відсутність конфліктів, а свідомо побудована система захисту, де кожен дорослий знає свою роль. У 2026 році, коли суспільство продовжує долати наслідки травм війни та соціальних змін, питання унеможливлення жорстокого поводження з дітьми постає як ніколи гостро.

1. Чому ми говоримо про «унеможливлення», а не просто «боротьбу»?

Боротьба з наслідками — це робота з травмою, яка вже сталася. Унеможливлення (превенція) — це створення таких умов, де насильство стає неможливим фізично, психологічно та соціально.

Ключові аспекти важливості превенції:

• Нейробіологічний розвиток: Постійний стрес від жорстокого поводження виробляє надлишок кортизолу, що буквально «спалює» нейронні зв’язки в мозку дитини, відповідальні за пам’ять та самоконтроль.

• Переривання циклу насильства: Дитина, яка бачить насильство як засіб вирішення проблем, з вірогідністю 70% перенесе цю модель у свою майбутню сім’ю. Наше завдання — розірвати це коло.

• Соціальна стабільність: Безпека в школі та вдома — це запорука зниження рівня злочинності в країні в майбутньому.

2. Законодавчі та соціальні гарантії 

Станом на сьогодні в Україні діють оновлені протоколи безпеки:

• Статус дитини-свідка: Згідно з оновленим законодавством, дитина, яка перебувала в кімнаті, де відбувалося домашнє насильство (навіть якщо її не торкнулися пальцем), офіційно визнається жертвою. Це дає право на безкоштовну психологічну реабілітацію та захист адвоката.

• Обов'язкова сертифікація педагогів: Усі працівники нашої школи пройшли спеціалізоване навчання з виявлення ознак «тихого насилля» (нехтування потребами дитини, психологічний тиск).

• Цифрова безпека: У 2026 році особлива увага приділяється кібербулінгу та сексуальному насиллю в інтернеті. Школа використовує захищені мережі та проводить уроки цифрової гігієни.

3. Види насильства, про які важливо знати

Жорстоке поводження — це не тільки побої. Ми виділяємо чотири критичні зони:

1. Фізичне: Будь-які тілесні покарання (навіть «легкі» ляпаси).

2. Сексуальне: Включаючи непристойні розмови, демонстрацію неналежного контенту або порушення інтимних кордонів.

3. Психологічне: Приниження, ігнорування («гра в мовчанку»), залякування, надмірний контроль.

4. Економічне/Нехтування потребами: Відсутність належного харчування, одягу, медичної допомоги або залишення дитини без нагляду в небезпеці.

4. Алгоритм дій: Що робити, якщо ви підозрюєте насилля?

Якщо ви помітили, що дитина стала замкненою, у неї з’явилися незрозумілі травми або вона боїться йти додому:

• Для учнів: Ти можеш звернутися до будь-якого вчителя, якому довіряєш, або до шкільного психолога. Твоє звернення буде конфіденційним. Також працює Чат-бот «Дитина не сама» в Telegram для швидкої допомоги.

• Для батьків та свідків:

  • Не ігноруйте. Навіть якщо це відбувається за стіною в сусідів — крик дитини є підставою для виклику поліції.

  • Дзвоніть 102. Поліція 2026 року має спеціалізовані підрозділи «Поліна», які навчені працювати саме з домашнім насиллям.

  • Використовуйте сервіси допомоги:

    • 15-47 — Урядова лінія (цілодобово).

    • 116 111 — Національна дитяча лінія допомоги.

    • Портал «Розірви коло» — інформація та контакти шелтерів.

5. Наша школа — територія довіри

Ми впроваджуємо Типову програму унеможливлення насильства, яка включає:

• Скриньку довіри.

• Тренінги з медіації (вирішення конфліктів між учнями без бійок).

• Відкриті консультації психолога для батьків щодо вікових криз дитини.

Пам’ятайте: безпека дитини починається не з паркану навколо школи, а з нашої готовності почути її голос.