МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД

МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ВНАСЛІДОК ДТП» більше 10 років працює у сфері безпеки дорожнього руху в Україні, допомоги тим, хто постраждав в ДТП, а найголовніше – над попередженням дорожньо-транспортної аварійності та численних людських втрат на дорогах. Ми найбільша в Україні недержавна організація, що опікується даною проблемою.

Нашою основною МЕТОЮ є організація різноманітних проєктів та заходів з популяризації важливості дотримання правил дорожнього руху та безпечної поведінки на дорогах серед громадськості, а також допомога тим, хто постраждав в дорожньо-транспортних пригодах.

Спираючись на кращий світовий досвід, принципи Генасамблеї ООН та Всесвітньої організації охорони здоров’я із безпеки дорожнього руху, ми тісно співпрацюємо з цілою низкою державних та недержавних структур в Україні та за кордоном, зацікавленою громадськістю та бізнесом. У числі наших постійних і надійних партнерів є Міністерство освіти і науки України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Державна служба України з безпеки на транспорті, ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту» Міністерства охорони здоров’я України, Моторне (транспортне) страхове бюро України, Донецький державний університет внутрішніх справ України, компанії ТОВ «Єврокар», ТОВ «3М Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «БІКО», ТОВ «КВІНТО ПЛЮС» та інші. Фонд долучається до впровадження державної політики та реалізує власні проекти з підвищення безпеки на дорогах. Є постійним співорганізатором проведення загальнонаціональних Тижнів безпеки дорожнього руху.

Значну частину просвітницької діяльності ми спрямовуємо на підростаюче покоління, адже вони є запорукою нашого безпечного майбутнього:

Ми популяризуємо:

• дотримання водіями правил дорожнього руху та безпечного водіння;

• користування в авто ременями безпеки та дитячими автокріслами, шоломами під  час їзди на велосипедах, байках, персональному електротранспорті;

• відмови від користування гаджетами та вживання алкоголю за кермом;

• дотримання пішоходами правил дорожнього руху та безпечної поведінки на дорогах;

• використання світлоповертальних елементів в темний час доби;

• освоєння навичок з надання домедичної допомоги, у т.ч. внаслідок дорожніх аварій;

• розвиток благодійного донорського руху «Здай кров – врятуй життя» для допомоги потерпілим в ДТП.

Усі ми знаємо, що в основі більшості нещасних випадків на дорозі лежить людський фактор, тож метою усіх наших проєктів та заходів є широка інформаційно-роз’яснювальна, просвітницька та навчальна робота з усіма категоріями учасників дорожнього руху. Ми проводимо:

•  загальнонаціональні єдині уроки з безпеки дорожнього руху у закладах освіти;

• тематичні навчально-виховні заходи вихідного дня «Safety Weekend»;

• тренінги з надання домедичної допомоги для дітей та молоді;

• щорічні всеукраїнські молодіжні конкурси фото-та відеоробіт.

З метою реалізації наших цілей та об’єднання активних соціально відповідальних громадян Фондом запущений масштабний національний проєкт «Безпечна країна», який підтримали десятки відомств та організацій по всій країні, долучилися сотні бажаючих. Створено тематичний YouTube-канал «Безпечна країна», діє окрема спільнота у соціальних мережах. Це ті, кому небайдужа безпека на дорогах, а ще – безпека в екології, освіті, соціумі, захисті країни. Бо кожен з нас на своєму місці робить маленькі кроки, щоб сформувати здорове й безпечне сьогодні, надійне і безпечне завтра.

Ми:

• постійно розвиваємося та вдосконалюємося;

• покращуємо можливості для підтримки та допомоги потерпілим в ДТП;

• розвиваємо нові проекти та заходи.

Молодь за безпеку дорожнього руху

Будь помітним на дорозі

Безпека життєдіяльності: знаємо та діємо

Моя безпечна країна: майбутнє

Безпека на залізниці

Ядерний вибух Що робити?

Нехай не знадобиться, але краще про це знати

Перше, що ви побачите після вибуху - яскраве світло.

Головна ознака ядерного вибуху -  це надпотужний спалах сліпучого світла, він помітний навіть у найяскравіший

сонячний день. Це перший елемент вражаючого механізму ядерного вибуху - випромінювання, яке триває кілька секунд, але воно настільки інтенсивне, що незважаючи на короткий строк своєї дії, може викликати опіки відкритих ділянок тіла з боку вибуху, і тимчасове засліплення, якщо дивитися у бік вибуху незахищеними очима.

Світлове випромінювання викликає пожежі, виводить з ладу газові та електричні мережі, активні котельні та печі. Під його дією обвуглюються дерев'яні поверхні.  Цей "ефект" підтверджують "Тіні Хіросіми" - силуети на фоні, що вигорів, у місцях, де поширенню випромінювання заважало тіло людини, тварини, або будь-який інший об'єкт.

Наступні 10 хвилин - це час, який у вас є для того, щоб врятуватися. Після спалаху утворюється вогняна куля що світиться. Дивитися на неї  незахишеними очима не можна. Через кілька секунд після виникнення вона перетворюється на хмару у формі гриба.

Ви почуєте та відчуєте ударну хвилю. Ураження виникають не тільки від дії самої хвилі,

вони спричиняються також уламками зруйнованих споруд, будівель, скла, і самою радіацією. Опади у вигляді радіоактивного пилу у разі наземного вибуху або радіоактивного дощу у разі підводного - небезпечні

для людини

Після яскравого спалаху у

вас є 10 хвилин, щоб знайти

бомбосховище або підвал, або сховатися в будівля, та не потрапити під радіоактивні опади.

У разі радіаційної надзвичайної ситуації вам потрібно зайти всередину будівлі та сховатися на певний період часу. Ця дія називається «укриттям на місці». Заберіть з собою домашніх тварин

Закрийте та замкніть усі вікна та двері. Ідіть у підвал, вище 10 поверху, або середину будівлі.

Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху. Якщо можливо, вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади з примусовою подачею повітря ззовні.

Якщо ви перебуваєте в автомобілі, автобусі чи іншому транспортному засобі під час радіаційної надзвичайної ситуації, негайно зайдіть у будівлю! Авто не забезпечують належного захисту Від радіоактивних матеріалів.

Якшо ви можете за кілька хвилин дістатися до цегляного чи бетонного багатоповерхового будинку чи підвалу, йдіть туди. Перебувати всередині будь-якої будівлі безпечніше, ніж на вулиці. Потрапивши всередину, пройдіть у підвал або середину будівлі

Зніміть верхній шар одягу перед входом у будівлю, якщо можете. Радіоактивний матеріал може осідати на вашому одязі та тілі, як пил або бруд. Потрапивши всередину, вимийте ті частини тіла, які були відкриті, коли ви були на вулиці. Потім одягніть чистий одяг, якщо можете. Це допоможе обмежити радіаційний вплив і запобігти поширенню радіоактивного матеріалу.

Прикривайте рот і ніс маскою, тканиною або рушником, якщо ви повинні бути на вулиці і не можете відразу потрапити всередину.

Беріть із собою домашніх тварин, якщо вони у вас є. Принесіть у приміщення будь-які запаси ззовні, які можуть знадобитися вам та вашим домашнім тваринам принаймні на 24 години.

Якщо у вас є близькі люди в школах, дитячих садках, лікарнях, будинках престарілих або в інших місцях під час радіаційної надзвичайної ситуації, залишайся на місці! Вихід на вулицю, щоб зустрітися з близькими, може піддати вас і їх небезпечним рівням радіації.

Дітям і дорослим у школах, дитячих садках, лікарнях, будинках для людей похилого віку та інших місцях буде наказано залишатися всередині, доки рятувальники не дізнаються, що евакуюватися безпечно. У школах, дитячих садках, лікарнях, будинках престарілих та інших місцях є плани на випадок надзвичайних ситуацій, щоб забезпечити безпеку людей у закладі.

Як очистити себе від радіації:

1. Зніміть верхній шар одягу, так можна видалити до 90% радіоактивного матеріалу. Будьте дуже обережні, знімаючи одяг, щоб запобігти викиду радіоактивного пилу. Помістіть одяг у поліетиленовий пакет або інший контейнер, що закривається, і помістіть його в недоступне місце, подалі від інших людей і домашніх тварин.

2. Помийтеся. Якщо ви не можете прийняти душ,

вимийте руки, обличчя та частини тіла, які були відкриті біля раковини чи змішувача. Використовуйте мило та багато води. Або хоча б скористайтеся вологою серветкою, чистою мокрою тканиною, вологим паперовим рушником. Особливу увагу приділіть своїм рукам і обличчю. Обережно очистіть ніс, протріть повіки, вії та вуха. Використані серветки, тканину чи рушник покладіть у закриту ємність та приберіть подалі.

Якщо ви можете прийняти душ, обережно вимийтесявеликою кількістю мила. Не ошпарюйте, не тріть і не дряпайте шкіру. Вимийте волосся шампунем або милом.

Не використовуйте кондиціонер, оскільки це призведе до прилипання радіоактивного матеріалу до волосся. Закривайте порізи та садна під час миття, щоб уникнути потрапляння радіоактивного матеріалу у відкриті рани.

3. Одягніть чистий одяг що був у шафі чи ящику, подалі від радіоактивних матеріалів, безпечний для носіння. Якщо у вас немає чистого одягу, зніміть верхній шар одягу, струсіть або почистіть одяг, прикриваючи ніс і рот, і знову одягніться.

Для будь-якої надзвичайної ситуації важливо мати екстрену радіостанцію. Якщо ваша радіостанція працює від батарейок, обов'язково майте під рукою додаткові у своєму наборі для аварійної готовності.

Залежно від розміру та масштабу радіаційної надзвичайної ситуації може бути важко здійснити телефонний дзвінок. Спробуйте використовувати текстові повідомлення (SMS), якщо це можливо.

Слухайте радіо і не виходьте на вулицю до тих пір, поки влада не подасть сигнал. Після цього відкрийте вікна - забезпечте циркуляцію повітря.

Вживайте лише продукти з герметично закритої тари та пийте тільки бутильовану воду, яка була герметично запечатана Не забувайте про домашніх тварин.

Пам'ятайте: те, що від ядерного вибуху не врятує жодне бомбосховище - міф. У 1945 році в Хіросімі японець Ейзо Номура, який випадково опинився у звичайному підвалі звичайного будинку, вижив за 170 метрів від епіцентру ядерного удару. Помер він через 37 років, у 84 роки природньою смертю.

Як поводитися у шкільному автобусі під час повітряної тривоги?

Чи є правила поведінки для водія та учнів, які опинилися в «школярику»?

💬 «Після зустрічі з освітянами Львівщини, ми звернулися з запитом до ДСНС і отримали дуже ґрунтовну та логічну відповідь. Я вважаю, що громади сміливо можуть брати її за основу, розробляти спільно з навчальними закладами інструкції для водіїв. Це те, що ми маємо зробити для того, щоб забезпечити безпеку дітей, адже чітка інструкція допоможе уникнути паніки», — розповіла Ivanna Herus, голова комісії освіти, науки та інновацій Львівська обласна рада.

За її словами, такі інструкції мають розробити навчальні заклади спільно з перевізниками, їх мають погодити з представниками структурних підрозділів з питань НС та ЦЗ та затвердити голова громади або його заступники, відповідальні за напрямок ЦЗ.

В інструкції має бути графічна та текстова частина.

👉У графічній частині мають бути:

схеми маршруту перевезення школярів; населених пунктів, через які проходить маршрут; визначених громадами найближчих укриттів — їх адреси, відстані до них, контактна інформація; окремі території місцевості і штучні споруди вздовж маршруту руху, які потенційно можуть бути використані для укриття.

👉У текстовій частині інструкції необхідно розмістити таку інформацію:

Назву та контакти громади, навчального закладу та перевізника; номери телефонів екстрених служб; перелік та контакти об’єктів укриття вздовж маршруту.

Схема дій водія автобуса така:

🔸 Водій автобуса повинен мати поіменний список дітей, яких перевозить.

🔸 При отримання сигналу «повітряна тривога», водій має оцінити обстановку і прийняти рішення слідувати до найближчого укриття або зупинити автобус і використовувати укриття на місцевості;

🔸 повідомити про прийняте рішення керівництво навчального закладу;

🔸при прибутті до укриття або найбільш безпечного місця на місцевості, організовано вивезти дітей з автобуса, звірити їх наявність зі списком і контролювати їх, в тому числі і стан їх самопочуття;

🔸 при отриманні сигналу «відбій повітряної тривоги» — організувати виведення дітей з укриття, посадити їх в автобус, звірити їх наявність за списком.

🔸 Водій має уникати зупинки біля потенційно небезпечних об’єктів по маршруту — наприклад, АЗС, складів і баз ПММ, силових електричних підстанцій, великих промислових об’єктів, залізничних станцій, військових частин, великих мостів, шляхопроводів тощо.   

🔸 Громади мають подбати про те, щоб заздалегідь визначити укриття та сховища, позначити їх і встановити покажчики руху до них. 

💬 «Це рекомендації, а не остаточна інструкція, їх можна і треба вдосконалювати, залежно від потреб навчального заклад. Дякуємо Головне управління ДСНС України у Львівській області за те, що швидко зреагували на потреби освітян», — наголосила депутатка.

30 фраз-мотиваторів замість «Неправильно»

Зазвичай похвалити учня легше, ніж делікатно вказати на помилку. Та ще й так, щоб він не втратив бажання робити нові спроби. Ми вже писали про 60 фраз замість «Молодець». А тепер зібрали для вас цікаві варіанти замість «Неправильно», які не образять дитину і навіть додадуть натхнення до навчання.

1. Розкажи, як отримав такий результат

Розповідь допоможе учневі або самостійно виявити помилку, або вчитель зможе скоригувати хід думок, переконані американські освітяни. Замість того, щоб шукати одну правильну відповідь, зосередьте дитину на самому процесі пошуку відповіді.

2. Спробуємо інший підхід

Скорочений варіант першого пункту, який варто використати, якщо педагог бачить, що помилка не випадкова. Це твердження містить у собі обіцянку підтримати учня в пошуках, попереджає, що далі буде серія запитань, які прояснюють хід роботи.

3. Над цим треба ще попрацювати

Це каже дитині, що хоч вона і далеко від рішення, все можна виправити, доклавши зусиль.

4. Подумай ще п’ять (десять) хвилин

Після такого зауваження не варто давати слово однокласникам, бо тоді учень буде розчарованим. Краще перейти до інших завдань. А після визначеного часу дати дитині ще одну спробу правильно відповісти.

5. Знайдеш сам, де помилка?

Таке запитання перетворює виправлення помилок на гру, позитивний виклик. Самовиправлення розвиває навички критичного мислення.

6. Ти на правильному шляху, продовжуй

Варто використовувати, якщо відповідь вийшла неправильною через помилку в обчисленнях чи випадково. Твердження говорить учневі: продовжуй докладати зусиль, успіх не за горами.

7. Згадай, як…

Якщо завдання такого типу вже робили, слід натякнути на аналогічні приклади, радить міжнародний портал вчителів Bored Teachers. Це не має бути повна підказка («Вирішували таким способом» або «Це питання треба розв’язувати так»). Дайте лише кілька слів. Наприклад: «Коли ми робили це минулого тижня, у задачі Сашко мав 14 яблук. Пам’ятаєш, як ми вирахували, скільки йому ще потрібно?» 

8. Чи ти думаєш про..?

Якщо учень на правильному шляху, але просто поспішив, це гарний спосіб спонукати його глибше замислитися. Підштовхніть знайти недостатній елемент!

9. Хто може ще щось додати?

Важливо не просто передати слово іншому учню — це якраз розчаровує дитину, а підкреслити хоч якісь важливі моменти в сказаному нею. Створюйте відчуття спільної роботи в класі, привчайте однокласників не виправляти, а допомагати тому, хто відповідає, доповнювати, робити свій внесок. «Артем нагадав нам про… Хто додасть щось до цього, щоб ми отримали правильну відповідь?»

10. Попрацюй ось із цим та спробуй знову

Замість того, щоб говорити учню, що він неправий, допоможіть йому використати ресурси, щоб виправити відповідь. Наприклад: «Перечитай сторінку 45 (подивися слайд 5 на презентації, роздивися діаграму, зосередься на третій хвилині відео), піднеси руку і спробуй ще раз». Це гарний спосіб стимулювати дослідницьку компетенцію.

11. Візьми допомогу клубу

Якщо відповідь невдала, запропонуйте натомість дати групову. «Запитай у сусіда зліва, що він думає, а потім дай відповідь за вашу пару», «Визнач, із ким хочеш доробити це завдання». Це звучатиме легко та невимушено, якщо звернутися до фраз зі знайомих дітям телешоу: «Візьми допомогу клубу», «Зателефонуй другу», «Допомога залу».

12. Музична пауза!

Ще одна версія звернення до телешоу. Якщо вашим учням допомагає такий формат і якщо запитання складне для більшості в класі, час від часу можна замість напруженої тиші на хвилину вмикати спокійну релаксаційну музику. Скажіть тому, хто відповідає, що за цей період він може виправити помилку.

13. Я знав, що зможу збити когось із пантелику

Визнавати помилку легше, якщо завдання було непросте. Якщо це так, вчителю достатньо це визнати: «Це складне запитання! Пройдімо через це разом». Тільки не треба бути нещирим стосовно цього: клас теж все чує. А що ж робити, якщо завдання не під силу лише одному чи кільком учням? Можна вдати жартома, ніби вас (або когось вигаданого — це залежить від віку учня) тішить помилка: «Я так хотів збити когось із пантелику!», «Цей хитрий закон намагається нас заплутати!», «Повелитель помилок зараз радіє». Це знижує страх помилитися. 

14. Я бачу, як ти стараєшся

Іноді учні початкової школи просто хочуть брати участь в обговоренні, нагадують британські освітяни. Для них не важливо, чи знайшлася правильна відповідь, а лише увага вчителя та класу. Скажіть щось на кшталт «Я ціную твій внесок!» або «Мені цікава твоя точка зору», щоб спонукати дітей продовжувати спроби. Але якщо дитина знову та знову дає першу-ліпшу відповідь, домовтеся: наступного разу вона має підіймати руку, лише коли буде впевнена у правильності відповіді. 

15. Я шукаю іншу відповідь

«Я-висловлювання» — це завжди корисно. Замість того, щоб говорити: «Ти не правий», спробуйте використати фрази, які переводять діалог у більш дружню атмосферу. Скажімо: «Я шукаю іншу відповідь», «Мене щось бентежить у цій відповіді», «На твоєму місці я б ще раз перевірив розв’язання».

16. Ми обговорювали іншу стратегію

А ось перехід на «ми» нагадує учням, що робота в класі може бути колективною, що помилятися — це не особисте. 

17. Я розумію, чому ти так подумав

Прослідкуйте за лінією міркувань учня, пристаньте на його позицію. Іноді дитині дуже важливо, щоб її зрозуміли, навіть якщо вона помиляється. Якщо учень боїться поразок, підкресліть моменти, які можуть привести до хибної відповіді — створіть своєрідне алібі для нього. 

18. Ми говоримо це так…

Переважно стосується мовних помилок (неправильний наголос, неправильне вживання слова, русизми). Уникайте використання негативних виразів: «Це неправильно», «Не так, а ось так». Особливо якщо помилка невеличка або вчитель помітив її не на занятті з мови. Натомість краще сказати: «Ми говоримо це так», «Один нюанс», «Давай дещо змінимо». 

19. Пошукаємо в переліку типових помилок

Складіть перелік очікуваних поширених помилок перед заняттям. Використовуйте ті, що були допущені на попередніх уроках, пошукайте в інтернеті такі переліки або подумайте, які моменти спричинять найбільше складнощів. Попередньо складений список помилок може бути представлений на дошці або в роздатковому матеріалі. Важливо не залишати його так, бо помилки можуть закарбуватися в пам’яті, а попрацювати з ними. Учні виправляють помилки на дошці або в роздатковому матеріалі, а якщо одна з них прозвучить — попросіть знайти її в переліку.

20. Це для аукціону. Як думаєш, скільки коштуватиме?

Найкраще використовувати для повторення в кінці блоку. Виставляйте помилки на аукціон, а учні роблять ставки на помилки, які, як вони знають, вони (або їхня група) можуть виправити. Дайте високу оцінку важким помилкам і низьку — помилкам, які легше виправити.

21. Чи є щось, що суперечить цьому?

Учням важливо обговорити свої відповіді та знайти найкращу, а не просто зосередитися на одній ідеї, яку оголосять правильною. Тому сміливо переводьте питання у диспут. Хай кожен охочий наведе  аргументи. 

22. Відповідь ось така… Поміркуй, як її дістали?

Спробуйте використати різні підказки для учнів. Можна записати на дошці ключові слова поряд із номерами завдань. А можна взагалі дати відповідь і прослідкувати, як до неї прийти. Це підвищує когнітивний рівень учнів та більше залучає їх до процесу отримання відповідей, радять китайські вчителі.

23. Оголошуємо змагання на правильну відповідь

Неприємні моменти стануть веселими, якщо подати їх у формі гри. Якщо натрапили на серйозну помилку, попросіть клас дати правильну відповідь. Але хай це не виглядає як критика того, хто відповідав,  розумнішими однокласниками. Скажіть, що всі можуть спробувати ще раз. Розділіть клас на групи. Призначте звук зумера для кожної групи (звуки тварин або звуконаслідувальні слова, наприклад, «дінь-дінь») додають гумору. Сформулюйте підказки вчителя у формі повних питань, а не номерів питань (Наприклад: «Що люди здавна думають про властивості калини?», а не «Яка відповідь на запитання № 2?»). Попросіть учнів видати звук зумера перед відповіддю. Це трохи повільніше, ніж стандартний етап зворотного зв’язку, але значно веселіше.

24. Ти вважаєш, що… ммм?

Повторіть речення учня, що містить помилку, і замість неї залиште звук, наприклад «ммм». Також можна виділити помилкове твердження інтонаційно. Велика ймовірність, що учень сам виправить помилку. 

25. Ти правильно міркував на початку. Далі заплутався. Але ти розв’язуєш цей вид завдань вже краще.

Розгляньте можливість виправляти за правилом сендвіча. Похваліть учня за те, що він зробив добре. Виправте помилку. Похваліть ще раз за щось, що він при цьому зробив добре. Між двома позитивними коментарями — один умовно негативний. 

П’ять способів відреагувати мовчки

26. …тишею

Не давайте жодного зворотного зв’язку протягом кількох секунд і не переходьте до іншого учня. Просто дочекайтеся реакції. Тому, хто відповідає, потрібен час: нехай подумає та перегляне хід думок. Дайте шанс виправити помилку.

27. …жестом

Візуальні підказки додають трохи різноманітності, а для деяких учнів вони навіть ефективніші за словесні, переконані польські педагоги. Використання жестів зніме серйозність і критику з виправлення помилок і додасть гумору та легкості урокам.

Наприклад, на помилку можна натякнути учневі, піднявши одну брову.

А ще жестами можна дати підказку: написати пальцем у повітрі помилково використану літеру або елемент формули. 

28. …записом на дошці

Напишіть висловлювання учня на дошці та залиште незаповненим місце, де є помилка. Можна й навпаки (переважно якщо йдеться про мовні помилки): напишіть на дошці правильне слово, яке потрібно використовувати, і дозвольте учню повторити речення, вставивши виправлення.

29. …наочним матеріалом

Дайте категоріальну підказку. Можна просто вказати на плакат чи видрук «час», «множина», «прийменник» тощо, щоб вказати, в якій категорії була допущена помилка. 

30. …предметом-підказкою

У початковій школі добре постійно злучати предмет або зображення (наклейку, малюнок), які нагадуватимуть про помилки. Можна помахати кольоровим прапорцем, а потім почекати, доки дитина виправить помилку. Можна замість цього демонструвати іграшку (скажімо, мудру сову, яка прилітає на допомогу, або злу лисицю, що сміється, тож слід швиденько виправити відповідь, щоб вона втекла).