Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок журналу з предметів/інтегрованих курсів 5 класу Нової української школи

Відкрито доступ до матеріалів вебконсультації «Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок журналу з предметів/інтегрованих курсів 5 класу Нової української школи». 

Вебконсультація проводиться у межах ХАБу «Якісна освіта» регіонального проєкту «Освітній технопарк Харківщини – 2030».

Матеріали будуть доступні до 16 грудня 2022 року.

1. Звернення до учасників вебконсультації

2. Презентація «Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів 5-х класів НУШ з предметів мовно-літературної освітньої галузі: оформлення документації»

3. Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок журналу з предметів/інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі 5 класу Нової української школи

Ознайомитися з матеріалами вебконсультації можна за посиланням 

https://drive.google.com/drive/folders/1jysJmxWmfCP4virvsUAlHZBaSsOmO_SS?usp=sharing

Як говорити з учнями про війну: поради для педагогів

Війна триває не лише на фронті, але й поза ним – у наших розмовах та щоденній роботі. Звісно, не обійшла вона й освітній процес. Як говорити з дітьми про війну, що й коли розповідати, а на чому не варто зайвий раз наголошувати? Разом із психологом ми вирішили створити алгоритм підказок для вчителів, які працюють з дітьми під час війни.

Повномасштабна війна застала українських школярів посеред навчального року. Тож поки триває розроблення необхідних методичних матеріалів та курсів, українські педагоги та психологи можуть скористатися доступними міжнародними рекомендаціями. Деякі з них, як от від The Children and War Foundation (Фонд «Діти та війна» — авт.) чи Громадської організації FCA, враховують досвід шкільного навчання під час військових конфліктів в інших країнах світу.

«Ми вирішили за жодних обставин не уникати теми війни, але й не нав’язувати її учням. Насамперед ми запитали у батьків: де знаходяться їхні родини, що вони пережили, побачили, що змінилося у поведінці дітей, що найбільше турбує дорослих. І визначили, що наш пріоритет — запитання учнів: нам важливо почути, що саме їх цікавить, й обговорювати ці теми з ними», — каже педагогиня, засновниця і директорка «Лісової школи», а також садочків «Dolonki Сlub» і «Лісового садочка» в Боярці на Київщині Вікторія Островська.

Навчання дітей під час війни — це й психологічна підтримка, і спілкування, й відволікання уваги від тривожних новин, переконана академічна директорка «Unique School» Яніна Хіжінська.

«Найкраще розпочинати навчальний день з ігор, активностей. Заняття нині мають бути орієнтовані на повторення вивченого матеріалу, без негативних оцінок, без домашніх завдань великого обсягу. Наголошуючи на тому, як багато діти вже знають, ми створюємо для них історію успіху. З розумінням ставимося до неуважності учнів, проговорюємо їхні почуття та емоції», — розповіла вона під час освітнього онлайн-марафону «Навчати та навчатися під час війни» проєкту «Навчаємось разом».

Та все одно часто спілкування на уроці зводиться до розмов та запитань про війну.

«Якщо ми не будемо говорити з дітьми про війну, відповідати на їхні запитання, вони самі собі все дофантазують. Потрібно казати правду, називати речі своїми іменами. Наприклад, кажемо, що це “російсько-українська війна”, аби наголосити на тому, що її розпочала росія — не 24 лютого, а у 2014-му тощо. Не забуваємо про науковий підхід. Водночас намагаємося пояснити інформацію згідно з віком. Так, для молодших діток ми створювали презентацію “Хто захищає нашу Україну?”. Пояснюємо, як саме ми можемо допомогти, приборкуємо страх», — каже Яніна Хіжінська.

Для обговорення подій війни з учнями, педагогу важливо розуміти свої почуття, щоб підтримати себе та учнів у цих непростих розмовах.

 «Слова вчителя, як і будь-кого з нас, можуть нести у собі гнів, тривогу, роздратування. Або ж навпаки світло — попри труднощі, біль і випробування. Важливо пам’ятати, скільки хорошого ми маємо: єдність, підтримку», — каже когнітивно-поведінкова психологиня для дітей та дорослих Інна Строгова.

Розпочинаючи діалог про війну, насамперед потрібно прислухатись до природи запитань учнів. Вони можуть бути про необхідність розділити біль, про підтримку, про потребу розповісти свою історію, про невизначеність тощо. Такі запитання — спосіб повернути собі контроль над життям, щоб почуватися краще.

«Точні відповіді на запитання, наприклад, “Коли закінчиться війна?” дарують полегшення, але згодом тривога буде лише збільшуватися. Тому ми можемо піти іншим шляхом, сфокусуватися на дії, бути корисними тут і зараз. Попри тривогу, в нас є надія. Тож ми можемо сказати: я не знаю точно, що буде далі, але я вірю й думаю про те, як ми будемо святкувати нашу перемогу», — каже Інна Строгова.

Разом із психологинею ми підготували алгоритми відповіді на складні запитання про війну для педагогів.

Як говорити про втрати та загибель людей? 

Втрата — це біль. На цьому варто наголосити, аби нормалізувати стан дитини. Це може бути раптовий, сильний біль. А може бути й оніміння, ми можемо нічого не відчувати. Й це також нормально, адже так працює наш захисний механізм. Якщо ми знали загиблого, наш біль говорить про те, що ця людина була важливою для нас. І ми можемо надалі плекати наші стосунки: мати спогади, цінувати пам’ять, подумки дякувати. Так ми інтегруємо втрату й можемо з нею жити.

Як підтримати дітей у поверненні до звичного життя?

Нам потрібно пам’ятати, що наше життя змінилося і вже не буде таким, як раніше. Наші звичні в минулому рутини дозволяють знизити тривогу й бути «пружними» до того, що відбувається: мати час на ігри з друзями, хобі, пізнання світу, навчання. Війна триває, але ми можемо допомогти дітям повернутися до того, що вони любили раніше, створити для них безпечне середовище, де вони зможуть це зробити.

Як діяти під час повітряної тривоги, аби уникнути додаткової паніки?

Що б ми не робили, реакція тіла на сигнал тривоги може бути дуже різною. Воно може зреагувати панікою, гнівом, роздратуванням, плачем. І якщо ця хвиля накриває, ми можемо допомогти учням повернутися до реальності та змінити фокус уваги: потримати за руку, нагадати, що зараз ми у школі, в укритті, поряд учитель та однокласники, нагадати, який зараз день тижня, перерахувати предмети в кімнаті.

Звичайно, не менш важливо, як сам педагог сприймає повітряну тривогу. Тож найперше потрібно знати, як допомогти собі. Так, учитель або вчителька можуть зробити картку-нагадування, яка стане для них опорою: це — сигнал тривоги, нас оберігають, я зроблю все необхідне, аби вберегти себе та дітей, ми впораємось».

У класі можна зробити картку із візуальним нагадуванням «Алгоритм дій під час повітряної тривоги», намалювати її разом. Наголосити, що під час сигналу тривоги у нас можуть бути різні думки, й разом пошукати такі, які допоможуть та підтримають. Замість «О, це жах! Ми помремо! Коли це все закінчиться?» зафіксувати думку «Про нас піклуються та попереджають, що ми маємо йти в укриття, ми впораємось із цим завданням настільки добре, наскільки зможемо».

Як реагувати, якщо учні граються «у війну»?

Часто дорослі втручаються до таких ігор, бо самі почуваються некомфортно, лякаються абощо. Тож варто нагадувати собі, що це — ваша реакція як спостерігача. Якщо ви бачите таку гру і бачите, що вона безпечна, немає жодних причин її переривати. Інколи діти самі можуть запросити дорослого взяти участь, стати модератором. Також можна приєднатися до гри на моменті, коли ситуація зайшла в глухий кут. Тоді можна запропонувати дітям «додати» нового персонажа й обов’язково спробувати завершити гру перемогою, підтримкою та надією. Припиняти активності одразу потрібно лише за умови, якщо вони стали небезпечною для учасників.

Коли звернутися по допомогу психолога?

Тривога у дітей може мати різні прояви: від балакучості до заціпеніння. У навчанні вона найчастіше проявляється зниженою концентрацією уваги. Дитина відволікає себе та інших, багато говорить або навпаки мовчить, завмирає. Не реагує на запитання, стає забудькуватою, погано почувається (крутить живіт, хочеться в туалет тощо). Ці симптоми — безпечні й минають самі собою. Якщо ж вони повторюються, педагогу краще звернути на це увагу батьків та рекомендувати діагностику тривожного стану у психолога.

Психологиня Інна Строгова каже: нормалізувати почуття та емоції дітей важливо ще й тому, що, наприклад, гнів може впливати життя і навчання школяра. Тоді цю енергію можна скерувати в іншому напрямку.

Яніна Хіжінська з «Unique School» радить педагогам обов’язково грати з учнями в ігри: вони створюють у класі відчуття комфорту, безпеки, прийняття.

Для обговорення зі школярами теми війни у пригоді стануть такі ресурси:

• відео та методичні рекомендації освітнього проєкту «Діалоги про війну»;

• посібник «Розмови про війну. Питання та відповіді про війну для батьків та опікунів дітей та підлітків»;

• матеріали про мінну безпеку від UNICEF: інтерактивний урок та мультфільм;

• методичні матеріали «Unique School»;

• книжка «Сильні почуття приходять та йдуть».

Коли надрукують підручники для 5 класів? – Чиновники прогнозують “до кінця року”

У зв’язку із блекаутами питання про паперові підручники постало особливо гостро. Учні 5-х класів НУШ досі їх не отримали. МОН та профільний комітет Верховної Ради залучають закордонних донорів, аби зарадити ситуації. За прогнозами посадовців, підручники на 75-80% будуть готові до кінця 2022 року. 

На засіданні 29 листопада Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглянув проблему забезпечення підручниками учнів 5-6 класів.

Директор Інститут модернізації змісту освіти Євген Баженков прозвітував, зокрема, про таке:

✔ щодо друку підручників з математики для 5 класу укладений договір між ЮНІСЕФ та ІМЗО. Інститут, своєю чергою, підписав договори із сімома видавництвами на друк 472 400 примірників підручників;

✔ орієнтовно 75% накладу буде готово до 5 грудня. До кінця календарного року їх відправлять до обласних баз, ще 2-3 тижні піде на доставку книжок до ЗЗСО;

✔ підписані документи, за якими Комісія Ради Європи може друкувати підручники з української мови для 5 класу. Тираж у 503 324 примірників буде готовий і доставлений до Польщі протягом місяця, на черзі – розв’язання логістичних питань. Також Рада Європи “готова надрукувати підручники з історії”.

Щодо підручників для 6 класів, на 2023 передбачено лише часткове державне фінансування друку (717 млн грн – близько 80 % підручників). Пілотні шості класи, у яких запроваджено програму НУШ, мають у розпорядженні електронні версії навчальних матеріалів.

Відповідно до заяви Євгена Баженкова, на забезпечення одного предмета потрібно близько 1 млн доларів. Ціна одного підручника, замовленого державою, коливається від 95 до 115 гривень. Комерційна ціна – близько 300 грн, однак ІМЗО наразі не володіє інформацією щодо накладів підручників, які самостійно випускають та продають видавництва.

За словами Євгена Баженкова, у ЮНІСЕФ не погодилися друкувати підручники з української мови та історії, адже вважають це “політичним питанням”. Натомість заплановані переговори щодо виготовлення підручників з іноземних мов, дисципліни “Я досліджую світ”. Є імовірність додрукувати ці позиції в лютому – за кошти бюджету ЮНІСЕФ на 2023 рік.

Із закордонних партнерів лише Румунія профінансувала друк підручників для національних меншин в Україні: видавництво “Світ” за сприяння “Асоціації вчителів етнічних румун України” забезпечило видання підручників з румунської мови. У решти національних меншин у розпорядженні є електронні версії навчальних матеріалів.

Підручники шрифтом Брайля друкують бюджетним коштом, їхнє виготовлення триває і завершено на 80%. До кінця року наклад у 18 000 примірників (для 5, 8 та 9 класів) мають доставити в регіони.

На засіданні наголосили на необхідності завершення інвентаризації підручників в ЗЗСО, особливо на деокупованих територіях: такі заходи дадуть змогу зрозуміти, куди спрямувати державний резерв підручників, призначений для внутрішнього користування. Інша частина резерву буде скерована українцям за кордоном. “З початку року понад 2000 примірників надані за заявками закладів освіти в Польщі, Чорногорії, Італії, Австрії, Румунії”, – зауважив Євген Баженков.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зазначив, що МОН підготувало інструктивний лист для територіальних громад, у якому, серед іншого, рекомендуватиме спрямувати залишки освітньої субвенції на закупівлю підручників.

“5 грудня обіцяли надрукувати 75% підручників з математики. До кінця грудня мали б розповсюдити підручники з математики по усіх школах України. Підручники з української мови друкують закордоном Радою Європи, ймовірно будуть у січні 2023 року. Ці терміни назвало МОН. Пильную, щоб МОН та ІМЗО виконували свої обов’язки, а діти були забезпечені підручниками”, – резюмувала за результатами засідання народна депутатка України Наталія Піпа.

Професійна орієнтація в закладах освіти: методичні рекомендації для вчителів

Високоякісна профорієнтаційна робота в закладах освіти має вагоме значення для майбутнього здобувачів освіти. Це допомагає зорієнтувати та підготувати їх до професійної діяльності, надаючи корисну інформацію щодо розуміння світу праці, включаючи бачення власної кар’єрної траєкторії.

Своєчасна профорієнтаційна робота під час освітнього процесу сприяє професійній самоідентифікації здобувачів освіти, здійсненню самостійного та усвідомленого вибору майбутньої професії з урахуванням уподобань, здібностей, індивідуальних особливостей та запиту ринку праці задля безперешкодного інтегрування в майбутню професію. 

Саме тому Український інститут розвитку освіти створив «Методичні рекомендації щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які здійснюють профорієнтаційну роботу у закладах загальної середньої , в тому числі з учнями з ООП".

Методичні рекомендації допоможуть учителям підтримати учнів у виборі професії та розробленні індивідуальної кар’єрної траєкторії.

У рекомендаціях міститься інформація щодо:

• основних шляхів інтегрування профорієнтаційної роботи;

• створення наскрізної профорієнтації;

• Hard / Soft skills в профорієнтаційній роботі;

• впровадження в профорієнтаційну роботу психодіагностичних методик;

• алгоритм успішного впровадження профорієнтаційної роботи в закладах освіти;

• корисних ресурсів.

Як вчителю організувати свою роботу під час війни: рекомендації Державної служби якості освіти

У школах, розміщених в регіонах України, що не перебувають під обстрілами, поступово відновлюється освітній процес.

Якісна школа Міжнародне співробітництво28 Березня 2022

Під час війни школа стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи школи та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравмівним для дітей та педагогів.

Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради для керівників шкіл щодо організації освітнього процесу в умовах війни.

Навчальне навантаження та вибір форм і методів навчання в умовах війни

Найбільш оптимальна та безпечна форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану — дистанційна. Корисними у цій ситуації будуть напрацьовані під час пандемії коронавірусу моделі змішаного та дистанційного навчання у синхронному й асинхронному режимах.

Під час онлайн-занять педагогам варто проводити консультації з дітьми, інтегровані уроки, навчальні заняття-бесіди, полілоги та творчі заняття.

Водночас в умовах війни варто оптимізувати навчальне навантаження. Заняття у синхронному режимі важливі для учнів, проте більше в соціально-психологічному аспекті, ніж у навчальному. Тому їх кількість на день має бути принаймні вдвічі меншою, ніж під час дистанційного навчання в мирний час. Решту часу варто присвятити роботі в асинхронному режимі:

·        спілкування у месенджерах;

·        робота з онлайн-ресурсами (наприклад Всеукраїнська школа онлайн, На урок тощо);

·        виконання дітьми вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо.

Завдання можуть передбачати читання літератури, перегляд фільмів, малювання, ліплення, інші творчі заняття, що можуть допомогти зняти психічне та емоційне напруження.

Методи роботи з учнями слід добирати відповідно до навчального предмета, віку дітей та їхніх інтересів. Перевагу варто надавати проблемним, пошуковим, творчим методам роботи. В умовах війни бесіда або діалог кращі за інструкції чи розповіді, а творче завдання — за вправи. Онлайн-ігри, як можна використовувати під час навчання: «365° за шкалою медіаграмотності», «Пригоди Літератуса» і «Медіазнайко».

Оскільки використання групових, колективних форм роботи є ускладненим в умовах дистанційного навчання, варто робити акцент на дискусійних, партнерських варіантах і формах актуалізації опорних знань та закріплення теоретичного матеріалу, що сприятимуть розвитку актуальних соціальної та громадянської ключових компетентностей.

Обираючи методи роботи, важливо пам’ятати, що діти обмежені в ресурсах. Тому досліди, проєкти, творчі завдання варто застосовувати обережно, враховуючи наявність в учнів необхідного обладнання.

Домашні завдання, що передбачають виконання навчальних завдань із предметів, варто звести до мінімуму. Втім школи та вчителі можуть це регулювати залежно від ситуації, емоційного стану та потреб дітей.

Розклад занять

Розклад занять в умовах війни має бути гнучким та регулюватися залежно від поточної ситуації. Час початку першого уроку варто змістити принаймні на годину пізніше, оскільки діти можуть погано спати вночі через повітряні тривоги або психологічно нестабільний стан.

Робота педагогів

Учитель має академічну свободу й може самостійно визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, обирати програмне забезпечення, методи та форми організації навчальної діяльності учнів.

В умовах війни вчителям варто переглянути календарні плани до кінця навчального року і спланувати вивчення предмета у найбільш зручний для учнів спосіб, створюючи для дітей комфортну, довірливу обстановку.

Оскільки освітній процес здійснюється переважно із застосуванням технологій дистанційного навчання, не зайвим буде повторити з дітьми правила роботи з онлайн-платформами, взаємодії у хмарних сервісах, інструменти спільної роботи з документами та засоби групової діяльності й комунікації.

Під час проведення онлайн-занять бажано залучати учнів до активної роботи, висловлювання своїх ідей та пропозицій, надавати можливість їм спілкуватися між собою.

Доцільним також буде проведення індивідуальних зустрічей з новоприбулими учнями з метою представлення закладу освіти як ефективного та безпечного освітнього простору і/або створення стислих інформаційних листів аналогічного змісту.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та у співпраці з командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України.

«Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Як здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах війни: рекомендації Державної служби якості освіти

Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості в умовах, коли не всі школи можуть повноцінно відновити освітній процес, а ті заклади, що розпочали навчання, надають освітні послуги чималій кількості дітей, які змушені були покинути свої домівки.

Воєнний стан Міжнародне співробітництво Якість освіти31 Березня 2022

Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради щодо здійснення оцінювання у школах, що працюють в умовах війни.

Два основних види оцінювання результатів навчання учнів

Попри війну незмінними залишаються два основних види оцінювання результатів навчання учнів — надання зворотного зв’язку та супроводу дітям (формувальне оцінювання) і визначення якості результатів навчання (підсумкове оцінювання).

Формувальне оцінювання залишається важливим засобом підтримки учнів у навчанні. Йдеться про надання усного (переважно) та письмового зворотного зв’язку, індивідуальні та групові консультації щодо допомоги у виправленні типових помилок, надання порад щодо подальшого навчання.

Підсумкове оцінювання в умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу, їх стресового стану ліпше не проводити у вигляді окремих підсумкових контрольних робіт, а натомість здійснювати його на підставі поточного оцінювання (за результатами тестів на електронних платформах та з допомогою інших способів перевірки результатів навчання).

Відповідні рішення про зменшення або скасування кількості контрольних робіт, передбачених календарними планами, школа може ухвалити рішенням педагогічної ради.

В окремих випадках підсумкове річне оцінювання можна здійснювати за результатами підсумкового оцінювання за перший семестр. Наприклад, для учнів, які опинилися в зоні активних бойових дій, зазнали фізичних або психологічних травм, не мали доступу до навчальних матеріалів тощо. Для учнів, які після евакуації з зони бойових дій навчалися в інших школах (в Україні або за кордоном), здійснюється перезарахування оцінок (за їх наявності).

Супровідний лист для внутрішньо переміщених дітей

Школам, у яких освіту здобувають діти з числа внутрішньо переміщених осіб, варто підготувати на кінець навчання супровідний лист для кожної дитини. Це дасть змогу мінімізувати потенційні навчальні втрати у дітей, які через війну були змушені навчатися не у своїх школах.

У супровідному листі необхідно вказати:

·        назву школи, у якій дитина навчалася, та термін навчання (з… до…);

·        форми навчання (очна, дистанційна, змішана);

·        теми з предметів, які дитина вивчала, поточні/підсумкові оцінки (якщо були);

·        характер соціально-психологічної допомоги (якщо була);

·        рекомендації щодо подальшої роботи з дитиною (за наявності).

Такий лист дасть змогу перезарахувати оцінки учням у закладі освіти їхнього постійного навчання та оптимально організувати його продовження.

Щоденник навчання

За бажанням внутрішньо переміщених учнів та їхніх батьків можна організувати ведення «Щоденника навчання», у якому учні фіксуватимуть вивчені теми з навчальних предметів, види діяльності, які вони виконували (наприклад, проекти, вправи, ігри, досліди), прочитані книги тощо. Ведення такого щоденника не підлягає оцінюванню, це справа добровільна, а класний керівник лише радить учневі, як за бажання організувати таку роботу.

«Щоденник навчання» може стати в пригоді класному керівникові для написання супровідного листа учневі, але в жодному разі учитель не має дорікати учневі за відсутність такого щоденника і наполягати на його веденні.

Класний керівник може обговорити з дитиною (або її батьками) доступ до додаткових інтернет-ресурсів, крім основної платформи, на якій школа розгортає дистанційне навчання. Класному керівникові також варто поцікавитись навчальними уподобаннями, обговорити можливості забезпечення читацьких інтересів дитини (шкільна, міська бібліотеки, книгообмін між однокласниками, буккросинг тощо). Отримана інформація допоможе розробити індивідуальну траєкторію навчання з орієнтовним переліком видів активності на кожний день тижня.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та у співпраці з командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України.

«Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.