Інформаційна кампанія «Виходь на світло!»
З 1 серпня по 1 жовтня 2025 року в Україні проводиться інформаційна кампанія «Виходь на світло!», ініційована Державною службою України з питань праці.
Мета кампанії — попередження та усунення порушень трудового законодавства, зокрема при оформленні трудових відносин. Кампанія спрямована на інформування працівників та роботодавців про їхні права та обов’язки у сфері праці.
Ознайомитися з матеріалами кампанії можна за посиланням:
Просимо всіх охочих пройти коротке анонімне опитування щодо стану трудових відносин:
https://www.pratsia.in.ua/questionary.html
Відкрито доступ до матеріалів вебконсультації «Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок журналу з предметів/інтегрованих курсів 5 класу Нової української школи».
Вебконсультація проводиться у межах ХАБу «Якісна освіта» регіонального проєкту «Освітній технопарк Харківщини – 2030».
Матеріали будуть доступні до 16 грудня 2022 року.
1. Звернення до учасників вебконсультації
2. Презентація «Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів 5-х класів НУШ з предметів мовно-літературної освітньої галузі: оформлення документації»
3. Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок журналу з предметів/інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі 5 класу Нової української школи
Ознайомитися з матеріалами вебконсультації можна за посиланням
https://drive.google.com/drive/folders/1jysJmxWmfCP4virvsUAlHZBaSsOmO_SS?usp=sharing
Зібрати в розпал воєнного літа понад 600 дітей на науковий курс – це успіх. Можливо, привабили теми уроків про морозиво, молочні коктейлі, цукерки й джеми, на які запрошувала школярів викладачка біології, хімії та інтегрованих курсів із природничих наук Інна Дьоміна.
Охочих відвідати курс “Наука на літо” виявилося так багато, що довелося проводити другий сезон уже під час осінніх канікул. За один день на нього зареєструвалося 157 учасників.
Популяризаторка науки наголошує, що її інтегрований мінікурс аж ніяк не замінює шкільного вивчення хімії, фізики та біології. Це доповнення до шкільних предметів та практика, де можна застосувати почуте на шкільних уроках.
Оскільки дітям такий підхід “зайшов”, “Нова українська школа” поспілкувалася з науковицею та авторкою курсу Інною Дьоміною. Інна поділилася з нами про те:
✔ чим привабила дітей її “Наука на літо”;
✔ на які чарівні “кнопки” натискати вчителям, щоби мотивувати школярів до вивчення наук;
✔ які онлайн-ресурси використовувати, щоби вивчати науку дистанційно.
РЕФЛЕКСІЯ ВІД ДВОХ СЕЗОНІВ “НАУКИ НА ЛІТО”
На два сезони “Науки на літо” зареєструвалося приблизно 800 дітей із різних куточків України та з-за кордону. Якщо літня зміна була мотивацією на новий навчальний рік, то осіння надихала дітей вчитися попри те, що відбувається в країні.
“Перший курс був у серпні, коли діти традиційно відпочивають. До нього приєдналися дійсно вмотивовані учасники. Восени діти теж були зацікавлені, але дуже напружені через бомбардування, повітряні тривоги, перебої з електроенергією. Тож ми намагалися жартувати, відриватися на цікаві наукові факти. Для декого з учасників це стало навчальною терапією, – ділиться підсумками Інна Дьоміна. – Влітку було багато дітей з-за кордону. Їхні батьки писали, що хочуть підтримувати зв’язок з Україною, з українськими дітьми та вчителями. Восени з-за кордону було менше дітей, здебільшого всі з України, але географія була широкою”.
Слухачів курсу ділили на групи за віком та з урахуванням того, що вже вивчили в школі. Теми були однаковими, а от пояснення до них відрізнялися якраз з урахуванням віку та знань школярів. Теми ж обиралися так, щоби зацікавити більшість.
“На курсі все, що вчилося на уроках, складалося в один пазл. Діти бачили практичне застосування наукових знань, розуміли, що наука цікава й може виходити за рамки шкільної програми.
Біологія, хімія та фізика – це не просто назви підручників і предметів у школі, ми вивчаємо основи наук. Коли ми досліджували тему морозива, то розглядали його хімічну структуру, як людина відчуває смаки залежно від температури їжі, говорили про смакові рецептори та терморецептори. І згадували картинку з українських підручників про зони язика, які відчувають той чи інший смак, яку друкували багато років, хоча наука це давно спростувала.
Я хотіла показати дітям, що треба перевіряти інформацію, критично мислити, цікавитися, що ще відбувається у світі. Бо підручник – це не єдине джерело інформації й не обов’язково правильне. Навіть у підручнику можуть бути помилки. Наука розвивається і, буває, що шкільні підручники не встигають за цими змінами”.
8 ПОРАД ДЛЯ “ДРУЖБИ” З НАУКОЮ
Інна Дьоміна зазначає, що за 13 років викладання в школах виробила кілька підходів, як допомогти дітям зрозуміти складне й не втратити цікавості до науки. Ділимося її секретами. Викладачка наголошує, що це її практичний досвід, спостереження та рецепти, які, можливо, комусь стануть у пригоді. Звісно, це не вичерпний перелік успішної взаємодії між вчителями та учнями.
1. Розвивайте між учнем та вчителем партнерську співпрацю. Багатьом дітям було легко спілкуватися із науковицею на її курсах, адже вона позиціонувала себе, як звичайна людина, яка зібрала всіх, щоби дізнатися щось нове.
2. Дайте дітям відчуття безпеки. Учень не може навчатися, якщо не довіряє вчителю й боїться помилитися. “Я часто кажу дітям фразу Марії Кюрі: “У житті немає нічого, чого варто було б боятися, є тільки те, що потрібно зрозуміти”, тому не страшно не знати, страшно – не хотіти знати. І раджу дітям не боятися ставити запитання. Це процес пізнання, хай навіть ці питання здаються якимись дивними. Якщо діти відчувають психологічну безпеку, що доросла людина – це твій старший друг і наставник, то ставлення змінюється. Як тільки є налагоджений контакт, діти готові слухати складні теми, бо знають, що ти допоможеш та поясниш”, – переконана науковиця.
3. Створіть умови, щоби дитина відчула успіх. Це дуже важливо для підлітків, які мають полюбити не предмет, а себе в ньому. Наприклад, учні Інни Дьоміної вивчають хімічні елементи за допомогою флешкарток. Вирізають папірці та пишуть на них назви елементів із символами, що їх позначають, а далі вивчають їх у парах чи самостійно, як слова з іноземної мови, чи використовують Quizlet. Це проста вправа, яка допомагає засвоїти нові знання. Коли школярі пишуть диктант про вивчені хімічні елементи, здебільшого вже все знають та отримують інтелектуальне задоволення. Так створюється ситуація успіху, яку хочеться відчути знову і знову. Тому вони вже в майбутньому не ховаються від вивчення складних тем, а відкриті до нових завдань. Кожен вчитель здатен знайти такі моменти незалежно від складності предмета, теми й класу. Підліткам важливо бути впевненими в собі під час навчання.
4. Мотивуйте невмотивованих, залучаючи інших дітей. “Вчителю важко, коли у великому класі діти мають різну мотивацію та різне бажання працювати. Вчитель має між ними балансувати, – наголошує викладачка. – Я раджу вмотивованих учнів призначати менторами для тих, хто втратив бажання вчитися. Або тих, хто має гарні результати, зробити асистентом вчителя до тих учнів, хто ще їх не досягнув. Це дуже класно працює”.
5. Вивчаючи складні процеси та явища, спочатку поясніть дітям базові принципи. Перш ніж дійти до того, що молоко – це емульсія, на курсах діти з’ясовували, що таке розчин, де він трапляється вдома, як його можна зробити.
6. Розкладіть складну тему на простіші складники. “Приміром, тема про розчини досить складна й уявити її складно, особливо, якщо не проводити експерименти й досліди. А якщо ми вивчаємо тему про розчини через цукерки: чому вони різні (льодяники, іриски, солодка вата), наскільки структура залежить від способу охолодження, перемішування тощо, то дітям це не здається чимось складним і далеким”, – каже Інна Дьоміна.
7. Беріть приклади із домашньої лабораторії – кухні. Інна Дьоміна часто пояснює нові теми через певні страви, бо на кухні дитина готує чи допомагає й бачить ці процеси. Наприклад, вчителька запитує: якщо вкинути гаряче вершкове масло до яйця, що буде з яйцем? Учні пригадують, що бачили вдома, і тепер можна говорити про денатурацію та деструкцію білків. Діти розуміють, що природничі науки є в їхньому житті, а не лише на уроках у школі.
8. Шукайте приклади з дитячого та власного досвіду. Вивчайте дитину, як особистість. За можливості, цікавтеся, чим захоплюється, про що мріє, що вже вдалося побачити. Так легше підібрати приклад із реального життя, який точно зацікавить. Звісно, кожного опитати щодо хобі й зацікавлень складно. Якщо навчаєте великі класи, можна створити електронне опитування чи попросити написати есе.
НАУКА ОНЛАЙН: ДЕ ВИВЧАТИ
Аби зацікавити дітей наукою, Інна Дьоміна підготувала перелік онлайн-ресурсів, які можуть стати в пригоді. Це українські канали, які містять сучасну, актуальну та перевірену інформацію.
✔ Довколаботаніка – канал науковця та популяризатора науки Олексія Коваленка про новини ботаніки з усього світу. У своїх відео він розповідає, чому ківі – це ягода, які рослини є в шампуні й чи відпадає хвіст у скорпіона.
✔ Наука для дітей – канал викладача природничих предметів та популяризатора науки Владислава Касьяненка. Його девіз: “Дітям – наука, відпочинок – батькам”. Науковець розповідає, що таке бактерії, чому літають літаки, чи засмагати шкідливо, а ще проводить наукові експерименти.
✔ Цікава наука – проєкт викладача природничих дисциплін та популяризатора науки Віталія Шевчука. Він перекладає та озвучує науково-популярні й освітні відео на різні наукові теми з фізики, астрономії, біології, географії та математики.
✔ Клятий раціоналіст Артема Албула, Наукуїмо від харизматичних українських науковців та NEED/science&education – ці канали спростовують наукові міфи та підвищують наукову грамотність серед дітей старшого віку. Науковці пояснюють звичні або нові явища крізь призму науки, допомагаючи глядачам критично оцінювати події, розуміти свій вплив на світ, берегти своє здоров’я та формувати екологічне ставлення до природи.
✔ Науково-популярне медіа Куншт та науково-популярна серія видавництва “Віхола” – для тих, хто любить читати про науку в текстах науковців із різноманітних галузей.
Як каже Інна Дьоміна, про подібні хитрощі та онлайн-ресурси хороші вчителі теж знають. Важливо, щоби діти відчули, що вчитель – така ж звичайна людина, як і вони, але з певним досвідом та знаннями, якими хоче поділитися. Тоді ставлення до предмета змінюється, а цікавість до пізнання зростає.
Інна Лиховид, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в межах грантового компоненту проекту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу”.
Війна триває не лише на фронті, але й поза ним – у наших розмовах та щоденній роботі. Звісно, не обійшла вона й освітній процес. Як говорити з дітьми про війну, що й коли розповідати, а на чому не варто зайвий раз наголошувати? Разом із психологом ми вирішили створити алгоритм підказок для вчителів, які працюють з дітьми під час війни.
Повномасштабна війна застала українських школярів посеред навчального року. Тож поки триває розроблення необхідних методичних матеріалів та курсів, українські педагоги та психологи можуть скористатися доступними міжнародними рекомендаціями. Деякі з них, як от від The Children and War Foundation (Фонд «Діти та війна» — авт.) чи Громадської організації FCA, враховують досвід шкільного навчання під час військових конфліктів в інших країнах світу.
«Ми вирішили за жодних обставин не уникати теми війни, але й не нав’язувати її учням. Насамперед ми запитали у батьків: де знаходяться їхні родини, що вони пережили, побачили, що змінилося у поведінці дітей, що найбільше турбує дорослих. І визначили, що наш пріоритет — запитання учнів: нам важливо почути, що саме їх цікавить, й обговорювати ці теми з ними», — каже педагогиня, засновниця і директорка «Лісової школи», а також садочків «Dolonki Сlub» і «Лісового садочка» в Боярці на Київщині Вікторія Островська.
Навчання дітей під час війни — це й психологічна підтримка, і спілкування, й відволікання уваги від тривожних новин, переконана академічна директорка «Unique School» Яніна Хіжінська.
«Найкраще розпочинати навчальний день з ігор, активностей. Заняття нині мають бути орієнтовані на повторення вивченого матеріалу, без негативних оцінок, без домашніх завдань великого обсягу. Наголошуючи на тому, як багато діти вже знають, ми створюємо для них історію успіху. З розумінням ставимося до неуважності учнів, проговорюємо їхні почуття та емоції», — розповіла вона під час освітнього онлайн-марафону «Навчати та навчатися під час війни» проєкту «Навчаємось разом».
Та все одно часто спілкування на уроці зводиться до розмов та запитань про війну.
«Якщо ми не будемо говорити з дітьми про війну, відповідати на їхні запитання, вони самі собі все дофантазують. Потрібно казати правду, називати речі своїми іменами. Наприклад, кажемо, що це “російсько-українська війна”, аби наголосити на тому, що її розпочала росія — не 24 лютого, а у 2014-му тощо. Не забуваємо про науковий підхід. Водночас намагаємося пояснити інформацію згідно з віком. Так, для молодших діток ми створювали презентацію “Хто захищає нашу Україну?”. Пояснюємо, як саме ми можемо допомогти, приборкуємо страх», — каже Яніна Хіжінська.
Для обговорення подій війни з учнями, педагогу важливо розуміти свої почуття, щоб підтримати себе та учнів у цих непростих розмовах.
«Слова вчителя, як і будь-кого з нас, можуть нести у собі гнів, тривогу, роздратування. Або ж навпаки світло — попри труднощі, біль і випробування. Важливо пам’ятати, скільки хорошого ми маємо: єдність, підтримку», — каже когнітивно-поведінкова психологиня для дітей та дорослих Інна Строгова.
Розпочинаючи діалог про війну, насамперед потрібно прислухатись до природи запитань учнів. Вони можуть бути про необхідність розділити біль, про підтримку, про потребу розповісти свою історію, про невизначеність тощо. Такі запитання — спосіб повернути собі контроль над життям, щоб почуватися краще.
«Точні відповіді на запитання, наприклад, “Коли закінчиться війна?” дарують полегшення, але згодом тривога буде лише збільшуватися. Тому ми можемо піти іншим шляхом, сфокусуватися на дії, бути корисними тут і зараз. Попри тривогу, в нас є надія. Тож ми можемо сказати: я не знаю точно, що буде далі, але я вірю й думаю про те, як ми будемо святкувати нашу перемогу», — каже Інна Строгова.
Разом із психологинею ми підготували алгоритми відповіді на складні запитання про війну для педагогів.
Як говорити про втрати та загибель людей?
Втрата — це біль. На цьому варто наголосити, аби нормалізувати стан дитини. Це може бути раптовий, сильний біль. А може бути й оніміння, ми можемо нічого не відчувати. Й це також нормально, адже так працює наш захисний механізм. Якщо ми знали загиблого, наш біль говорить про те, що ця людина була важливою для нас. І ми можемо надалі плекати наші стосунки: мати спогади, цінувати пам’ять, подумки дякувати. Так ми інтегруємо втрату й можемо з нею жити.
Як підтримати дітей у поверненні до звичного життя?
Нам потрібно пам’ятати, що наше життя змінилося і вже не буде таким, як раніше. Наші звичні в минулому рутини дозволяють знизити тривогу й бути «пружними» до того, що відбувається: мати час на ігри з друзями, хобі, пізнання світу, навчання. Війна триває, але ми можемо допомогти дітям повернутися до того, що вони любили раніше, створити для них безпечне середовище, де вони зможуть це зробити.
Як діяти під час повітряної тривоги, аби уникнути додаткової паніки?
Що б ми не робили, реакція тіла на сигнал тривоги може бути дуже різною. Воно може зреагувати панікою, гнівом, роздратуванням, плачем. І якщо ця хвиля накриває, ми можемо допомогти учням повернутися до реальності та змінити фокус уваги: потримати за руку, нагадати, що зараз ми у школі, в укритті, поряд учитель та однокласники, нагадати, який зараз день тижня, перерахувати предмети в кімнаті.
Звичайно, не менш важливо, як сам педагог сприймає повітряну тривогу. Тож найперше потрібно знати, як допомогти собі. Так, учитель або вчителька можуть зробити картку-нагадування, яка стане для них опорою: це — сигнал тривоги, нас оберігають, я зроблю все необхідне, аби вберегти себе та дітей, ми впораємось».
У класі можна зробити картку із візуальним нагадуванням «Алгоритм дій під час повітряної тривоги», намалювати її разом. Наголосити, що під час сигналу тривоги у нас можуть бути різні думки, й разом пошукати такі, які допоможуть та підтримають. Замість «О, це жах! Ми помремо! Коли це все закінчиться?» зафіксувати думку «Про нас піклуються та попереджають, що ми маємо йти в укриття, ми впораємось із цим завданням настільки добре, наскільки зможемо».
Як реагувати, якщо учні граються «у війну»?
Часто дорослі втручаються до таких ігор, бо самі почуваються некомфортно, лякаються абощо. Тож варто нагадувати собі, що це — ваша реакція як спостерігача. Якщо ви бачите таку гру і бачите, що вона безпечна, немає жодних причин її переривати. Інколи діти самі можуть запросити дорослого взяти участь, стати модератором. Також можна приєднатися до гри на моменті, коли ситуація зайшла в глухий кут. Тоді можна запропонувати дітям «додати» нового персонажа й обов’язково спробувати завершити гру перемогою, підтримкою та надією. Припиняти активності одразу потрібно лише за умови, якщо вони стали небезпечною для учасників.
Коли звернутися по допомогу психолога?
Тривога у дітей може мати різні прояви: від балакучості до заціпеніння. У навчанні вона найчастіше проявляється зниженою концентрацією уваги. Дитина відволікає себе та інших, багато говорить або навпаки мовчить, завмирає. Не реагує на запитання, стає забудькуватою, погано почувається (крутить живіт, хочеться в туалет тощо). Ці симптоми — безпечні й минають самі собою. Якщо ж вони повторюються, педагогу краще звернути на це увагу батьків та рекомендувати діагностику тривожного стану у психолога.
Психологиня Інна Строгова каже: нормалізувати почуття та емоції дітей важливо ще й тому, що, наприклад, гнів може впливати життя і навчання школяра. Тоді цю енергію можна скерувати в іншому напрямку.
Яніна Хіжінська з «Unique School» радить педагогам обов’язково грати з учнями в ігри: вони створюють у класі відчуття комфорту, безпеки, прийняття.
Для обговорення зі школярами теми війни у пригоді стануть такі ресурси:
• відео та методичні рекомендації освітнього проєкту «Діалоги про війну»;
• посібник «Розмови про війну. Питання та відповіді про війну для батьків та опікунів дітей та підлітків»;
• матеріали про мінну безпеку від UNICEF: інтерактивний урок та мультфільм;
• методичні матеріали «Unique School»;
• книжка «Сильні почуття приходять та йдуть».
Місто відходить від блокади – ще не всюди є вода, електрика, зв’язок. Але школи відновили свою роботу - почалось дистанційне навчання. Більшість колег перебуває за межами міста. Але всі мають щоденно і вчасно виставляти уроки на сайті дистанційного навчання школи, як усно повідомила директорка. Чи мав бути наказ про це? Чи можуть працівники залучатися до інших робіт? Хто має забезпечити гідні умови перебування на робочому місці (температурний режим, безпека при можливому обстрілі тощо)?
На звернення щодо порядку запровадження дистанційного навчання в закладах освіти під час воєнного стану та залучення до виконання додаткових робіт відповідає Юридичний відділ ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтею 43 Конституції України (право на працю).
Статтею 60 Закону України «Про освіту» та статтею 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.
Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.
Педагогічна діяльність вчителя включає:
• діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень;
• окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати (класне керівництво, перевірка навчальних робіт учнів, завідування майстернями, кабінетами інформатики …, проведення позакласної роботи з учнями …);
• інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовою інструкцією.
Керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.
Починаючи із 24.03.2022 року діють норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX.
Серед його норм:
• нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, скорочена – 50 годин на тиждень.
• тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
• не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65 (граничні норми надурочних робіт), ч.ч. 1 – 5 ст. 67 (вихідні дні) та ст. 71 - 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України.
Статтею 51 КЗпП для окремих категорій працівників, у тому числі вчителів передбачена скорочена тривалість робочого часу.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
Варто врахувати, що збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень (скороченої – до 50 годин) є правом, а не обов’язком роботодавця.
Застосування визначеного законом № 2136 положення про скорочену норму робочого часу для педагогічних працівників має вирішуватися уповноваженими органами виходячи з положень законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту» щодо робочого часу та педагогічного навантаження, а також з урахуванням конкретної ситуації, яка складається в регіоні.
Законом України від 15.03.2022 № 2126-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» передбачено надання на час війни здобувачам освіти, працівникам закладів, установ освіти державних гарантій, які включають:
• організацію освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
• збереження місця роботи, середнього заробітку, виплата стипендії та інших виплат, передбачених законодавством;
• місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).
Забезпечення зазначених держаних гарантій, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану у межах своєї компетенції здійснюють:
• органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадови особи, органи управління у сфері освіти;
• заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники.
Вказані органи мають право приймати в межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації зазначених вище державних гарантій в умовах воєнного стану.
Міністерство освіти і науки України в умовах воєнного стану рекомендує керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти приймати рішення про переведення працівника на дистанційну роботу, якщо виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (листи від 28.02.2022 № 1/3292-22, від 07.03.2022 № 1/3378-22, від 15.03.2022 № 1/3463-22).
Згідно з ст. 60-2 КЗпП дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій в умовах воєнних дій не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни.
Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань педагогічні працівники, за їх згодою, на підставі наказу керівника, про який повідомляється профспілка, можуть бути залучені до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.
У зв’язку із блекаутами питання про паперові підручники постало особливо гостро. Учні 5-х класів НУШ досі їх не отримали. МОН та профільний комітет Верховної Ради залучають закордонних донорів, аби зарадити ситуації. За прогнозами посадовців, підручники на 75-80% будуть готові до кінця 2022 року.
На засіданні 29 листопада Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглянув проблему забезпечення підручниками учнів 5-6 класів.
Директор Інститут модернізації змісту освіти Євген Баженков прозвітував, зокрема, про таке:
✔ щодо друку підручників з математики для 5 класу укладений договір між ЮНІСЕФ та ІМЗО. Інститут, своєю чергою, підписав договори із сімома видавництвами на друк 472 400 примірників підручників;
✔ орієнтовно 75% накладу буде готово до 5 грудня. До кінця календарного року їх відправлять до обласних баз, ще 2-3 тижні піде на доставку книжок до ЗЗСО;
✔ підписані документи, за якими Комісія Ради Європи може друкувати підручники з української мови для 5 класу. Тираж у 503 324 примірників буде готовий і доставлений до Польщі протягом місяця, на черзі – розв’язання логістичних питань. Також Рада Європи “готова надрукувати підручники з історії”.
Щодо підручників для 6 класів, на 2023 передбачено лише часткове державне фінансування друку (717 млн грн – близько 80 % підручників). Пілотні шості класи, у яких запроваджено програму НУШ, мають у розпорядженні електронні версії навчальних матеріалів.
Відповідно до заяви Євгена Баженкова, на забезпечення одного предмета потрібно близько 1 млн доларів. Ціна одного підручника, замовленого державою, коливається від 95 до 115 гривень. Комерційна ціна – близько 300 грн, однак ІМЗО наразі не володіє інформацією щодо накладів підручників, які самостійно випускають та продають видавництва.
За словами Євгена Баженкова, у ЮНІСЕФ не погодилися друкувати підручники з української мови та історії, адже вважають це “політичним питанням”. Натомість заплановані переговори щодо виготовлення підручників з іноземних мов, дисципліни “Я досліджую світ”. Є імовірність додрукувати ці позиції в лютому – за кошти бюджету ЮНІСЕФ на 2023 рік.
Із закордонних партнерів лише Румунія профінансувала друк підручників для національних меншин в Україні: видавництво “Світ” за сприяння “Асоціації вчителів етнічних румун України” забезпечило видання підручників з румунської мови. У решти національних меншин у розпорядженні є електронні версії навчальних матеріалів.
Підручники шрифтом Брайля друкують бюджетним коштом, їхнє виготовлення триває і завершено на 80%. До кінця року наклад у 18 000 примірників (для 5, 8 та 9 класів) мають доставити в регіони.
На засіданні наголосили на необхідності завершення інвентаризації підручників в ЗЗСО, особливо на деокупованих територіях: такі заходи дадуть змогу зрозуміти, куди спрямувати державний резерв підручників, призначений для внутрішнього користування. Інша частина резерву буде скерована українцям за кордоном. “З початку року понад 2000 примірників надані за заявками закладів освіти в Польщі, Чорногорії, Італії, Австрії, Румунії”, – зауважив Євген Баженков.
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зазначив, що МОН підготувало інструктивний лист для територіальних громад, у якому, серед іншого, рекомендуватиме спрямувати залишки освітньої субвенції на закупівлю підручників.
“5 грудня обіцяли надрукувати 75% підручників з математики. До кінця грудня мали б розповсюдити підручники з математики по усіх школах України. Підручники з української мови друкують закордоном Радою Європи, ймовірно будуть у січні 2023 року. Ці терміни назвало МОН. Пильную, щоб МОН та ІМЗО виконували свої обов’язки, а діти були забезпечені підручниками”, – резюмувала за результатами засідання народна депутатка України Наталія Піпа.
Високоякісна профорієнтаційна робота в закладах освіти має вагоме значення для майбутнього здобувачів освіти. Це допомагає зорієнтувати та підготувати їх до професійної діяльності, надаючи корисну інформацію щодо розуміння світу праці, включаючи бачення власної кар’єрної траєкторії.
Своєчасна профорієнтаційна робота під час освітнього процесу сприяє професійній самоідентифікації здобувачів освіти, здійсненню самостійного та усвідомленого вибору майбутньої професії з урахуванням уподобань, здібностей, індивідуальних особливостей та запиту ринку праці задля безперешкодного інтегрування в майбутню професію.
Саме тому Український інститут розвитку освіти створив «Методичні рекомендації щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які здійснюють профорієнтаційну роботу у закладах загальної середньої , в тому числі з учнями з ООП".
Методичні рекомендації допоможуть учителям підтримати учнів у виборі професії та розробленні індивідуальної кар’єрної траєкторії.
У рекомендаціях міститься інформація щодо:
• основних шляхів інтегрування профорієнтаційної роботи;
• створення наскрізної профорієнтації;
• Hard / Soft skills в профорієнтаційній роботі;
• впровадження в профорієнтаційну роботу психодіагностичних методик;
• алгоритм успішного впровадження профорієнтаційної роботи в закладах освіти;
• корисних ресурсів.
У школах, розміщених в регіонах України, що не перебувають під обстрілами, поступово відновлюється освітній процес.
Якісна школа Міжнародне співробітництво28 Березня 2022
Під час війни школа стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи школи та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравмівним для дітей та педагогів.
Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради для керівників шкіл щодо організації освітнього процесу в умовах війни.
Навчальне навантаження та вибір форм і методів навчання в умовах війни
Найбільш оптимальна та безпечна форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану — дистанційна. Корисними у цій ситуації будуть напрацьовані під час пандемії коронавірусу моделі змішаного та дистанційного навчання у синхронному й асинхронному режимах.
Під час онлайн-занять педагогам варто проводити консультації з дітьми, інтегровані уроки, навчальні заняття-бесіди, полілоги та творчі заняття.
Водночас в умовах війни варто оптимізувати навчальне навантаження. Заняття у синхронному режимі важливі для учнів, проте більше в соціально-психологічному аспекті, ніж у навчальному. Тому їх кількість на день має бути принаймні вдвічі меншою, ніж під час дистанційного навчання в мирний час. Решту часу варто присвятити роботі в асинхронному режимі:
· спілкування у месенджерах;
· робота з онлайн-ресурсами (наприклад Всеукраїнська школа онлайн, На урок тощо);
· виконання дітьми вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо.
Завдання можуть передбачати читання літератури, перегляд фільмів, малювання, ліплення, інші творчі заняття, що можуть допомогти зняти психічне та емоційне напруження.
Методи роботи з учнями слід добирати відповідно до навчального предмета, віку дітей та їхніх інтересів. Перевагу варто надавати проблемним, пошуковим, творчим методам роботи. В умовах війни бесіда або діалог кращі за інструкції чи розповіді, а творче завдання — за вправи. Онлайн-ігри, як можна використовувати під час навчання: «365° за шкалою медіаграмотності», «Пригоди Літератуса» і «Медіазнайко».
Оскільки використання групових, колективних форм роботи є ускладненим в умовах дистанційного навчання, варто робити акцент на дискусійних, партнерських варіантах і формах актуалізації опорних знань та закріплення теоретичного матеріалу, що сприятимуть розвитку актуальних соціальної та громадянської ключових компетентностей.
Обираючи методи роботи, важливо пам’ятати, що діти обмежені в ресурсах. Тому досліди, проєкти, творчі завдання варто застосовувати обережно, враховуючи наявність в учнів необхідного обладнання.
Домашні завдання, що передбачають виконання навчальних завдань із предметів, варто звести до мінімуму. Втім школи та вчителі можуть це регулювати залежно від ситуації, емоційного стану та потреб дітей.
Розклад занять
Розклад занять в умовах війни має бути гнучким та регулюватися залежно від поточної ситуації. Час початку першого уроку варто змістити принаймні на годину пізніше, оскільки діти можуть погано спати вночі через повітряні тривоги або психологічно нестабільний стан.
Робота педагогів
Учитель має академічну свободу й може самостійно визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, обирати програмне забезпечення, методи та форми організації навчальної діяльності учнів.
В умовах війни вчителям варто переглянути календарні плани до кінця навчального року і спланувати вивчення предмета у найбільш зручний для учнів спосіб, створюючи для дітей комфортну, довірливу обстановку.
Оскільки освітній процес здійснюється переважно із застосуванням технологій дистанційного навчання, не зайвим буде повторити з дітьми правила роботи з онлайн-платформами, взаємодії у хмарних сервісах, інструменти спільної роботи з документами та засоби групової діяльності й комунікації.
Під час проведення онлайн-занять бажано залучати учнів до активної роботи, висловлювання своїх ідей та пропозицій, надавати можливість їм спілкуватися між собою.
Доцільним також буде проведення індивідуальних зустрічей з новоприбулими учнями з метою представлення закладу освіти як ефективного та безпечного освітнього простору і/або створення стислих інформаційних листів аналогічного змісту.
Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та у співпраці з командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України.
«Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості в умовах, коли не всі школи можуть повноцінно відновити освітній процес, а ті заклади, що розпочали навчання, надають освітні послуги чималій кількості дітей, які змушені були покинути свої домівки.
Воєнний стан Міжнародне співробітництво Якість освіти31 Березня 2022
Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради щодо здійснення оцінювання у школах, що працюють в умовах війни.
Два основних види оцінювання результатів навчання учнів
Попри війну незмінними залишаються два основних види оцінювання результатів навчання учнів — надання зворотного зв’язку та супроводу дітям (формувальне оцінювання) і визначення якості результатів навчання (підсумкове оцінювання).
Формувальне оцінювання залишається важливим засобом підтримки учнів у навчанні. Йдеться про надання усного (переважно) та письмового зворотного зв’язку, індивідуальні та групові консультації щодо допомоги у виправленні типових помилок, надання порад щодо подальшого навчання.
Підсумкове оцінювання в умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу, їх стресового стану ліпше не проводити у вигляді окремих підсумкових контрольних робіт, а натомість здійснювати його на підставі поточного оцінювання (за результатами тестів на електронних платформах та з допомогою інших способів перевірки результатів навчання).
Відповідні рішення про зменшення або скасування кількості контрольних робіт, передбачених календарними планами, школа може ухвалити рішенням педагогічної ради.
В окремих випадках підсумкове річне оцінювання можна здійснювати за результатами підсумкового оцінювання за перший семестр. Наприклад, для учнів, які опинилися в зоні активних бойових дій, зазнали фізичних або психологічних травм, не мали доступу до навчальних матеріалів тощо. Для учнів, які після евакуації з зони бойових дій навчалися в інших школах (в Україні або за кордоном), здійснюється перезарахування оцінок (за їх наявності).
Супровідний лист для внутрішньо переміщених дітей
Школам, у яких освіту здобувають діти з числа внутрішньо переміщених осіб, варто підготувати на кінець навчання супровідний лист для кожної дитини. Це дасть змогу мінімізувати потенційні навчальні втрати у дітей, які через війну були змушені навчатися не у своїх школах.
У супровідному листі необхідно вказати:
· назву школи, у якій дитина навчалася, та термін навчання (з… до…);
· форми навчання (очна, дистанційна, змішана);
· теми з предметів, які дитина вивчала, поточні/підсумкові оцінки (якщо були);
· характер соціально-психологічної допомоги (якщо була);
· рекомендації щодо подальшої роботи з дитиною (за наявності).
Такий лист дасть змогу перезарахувати оцінки учням у закладі освіти їхнього постійного навчання та оптимально організувати його продовження.
Щоденник навчання
За бажанням внутрішньо переміщених учнів та їхніх батьків можна організувати ведення «Щоденника навчання», у якому учні фіксуватимуть вивчені теми з навчальних предметів, види діяльності, які вони виконували (наприклад, проекти, вправи, ігри, досліди), прочитані книги тощо. Ведення такого щоденника не підлягає оцінюванню, це справа добровільна, а класний керівник лише радить учневі, як за бажання організувати таку роботу.
«Щоденник навчання» може стати в пригоді класному керівникові для написання супровідного листа учневі, але в жодному разі учитель не має дорікати учневі за відсутність такого щоденника і наполягати на його веденні.
Класний керівник може обговорити з дитиною (або її батьками) доступ до додаткових інтернет-ресурсів, крім основної платформи, на якій школа розгортає дистанційне навчання. Класному керівникові також варто поцікавитись навчальними уподобаннями, обговорити можливості забезпечення читацьких інтересів дитини (шкільна, міська бібліотеки, книгообмін між однокласниками, буккросинг тощо). Отримана інформація допоможе розробити індивідуальну траєкторію навчання з орієнтовним переліком видів активності на кожний день тижня.
Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та у співпраці з командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України.
«Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
У 2022 році відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 30 березня 2022 року № 278 термін реєстрації педагогічних працівників для проходження сертифікації змінено з 04-17 квітня на 01-15 серпня.
Відтак реєстрація відбудеться у два етапи:
· основний етап (01 -08 серпня) – у межах граничної кількості для кожного регіону;
· додатковий етап (09-15 серпня) – у межах загальної граничної кількості (2500 вчителів).
Квота учасників сертифікації – 2500 осіб.
Як діяти засновникам та/або керівникам закладів освіти у випадку невиконання педагогічними, науково-педагогічними, науковими та іншими працівниками, які були переведені на дистанційну форму роботи своїх функціональних обов’язків?
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, вторгненням її збройних сил, а також окупацією частини території України, організація здобуття освіти в очній формі, залежно від конкретної ситуації в кожному населеному пункті, несе доволі високі ризики для життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу.
Для забезпечення виконання державних гарантій щодо максимального сприяння створенню безпечного освітнього середовища, організації здобуття освіти, освітнього процесу у формі найбільш безпечній для життя і здоров’я людей в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, засновниками та керівниками закладів освіти вживаються всі можливі заходи для організації навчання учасників освітнього процесу за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти).
З цією метою, а також з урахуванням специфіки виконання педагогічними, науково-педагогічними, науковими та іншими працівниками роботи і наявної можливості здійснення її віддалено за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, останніх переведено на дистанційну форму роботи (про особливості організації та переведення педагогічних працівників на дистанційну форму роботи наведено в листі Державної служби якості освіти від 18.03.2022 № 01/01-22/419).
Водночас тимчасова зміна здобувачами освіти, працівниками закладів, установ освіти, наукових установ місця свого проживання (перебування) з метою збереження власного життя та життя членів своїх родин створює певні перешкоди для засновників та керівників закладів освіти в частині створення належних умов функціонування інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема забезпечення працівників закладу освіти необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації тощо.
Непоодинокими є випадки несумлінного ставлення педагогічних працівників, які були переведені на дистанційну форму роботи, до виконання ними власних функціональних обов’язків. За таких умов чинне законодавство України дозволяє засновникам та/або керівникам закладів освіти вжити ряд заходів, серед яких, зокрема, видати наказ про оформлення простою для конкретного працівника.
Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України (КЗпП), простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. За відповідних обставин оформлення простою засновником та/або керівником закладу освіти можливе:
з вини засновника/керівника закладу освіти — зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов (у разі переведення працівника на дистанційну форму роботи роботодавець зобов’язаний забезпечити працівника необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації тощо, а також здійснити оплату витрати, пов’язаних з цим (ч. 8 ст. 60-2 КЗпП);
з вини педагогічного працівника — зупинення роботи, викликане протиправною, винною поведінкою працівника, яка має склад дисциплінарного проступку (невиконання працівником своїх функціональних обов’язків).
До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», яким внесено зміни, зокрема до Закону України «Про освіту», відповідна класифікація підстав простою була необхідною, адже відповідно до частини першої статті 113 КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), а відповідно до частини четвертої цієї ж статті час простою з вини працівника не оплачується.
20 березня 2022 року набрала чинності стаття 57-1 Закону України «Про освіту», згідно з частиною першою якої, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду, серед іншого гарантується збереження середнього заробітку.
Тож навіть унаслідок зупинення роботи в закладі освіти, пов’язаного з невиконанням працівником, переведеним на дистанційну форму роботи, своїх функціональних обов’язків, засновник та/або керівник закладу освіти зобов’язаний забезпечити виконання державних гарантій, визначених частиною першою статті 57-1 Закону України «Про освіту», й виплатити середній заробіток такому працівникові, а отже оформлення простою як засобу забезпечення (стимулювання) до виконання функціональних обов’язків є недоречним.
Важливо пам’ятати, що оформлення простою, як з вини засновника та/або керівника закладу освіти, так і з вини педагогічного працівника, є можливим лише у разі наявності об’єктивних причин неможливості організувати роботу у закладі освіти за дистанційною формою.
Окрім простою, засновник та/або керівник закладу освіти може надати педагогічному, науково-педагогічному, науковому та іншому працівникові, який переведений на дистанційну форму роботи і не виконує чи позбавлений можливості виконувати свої функціональні обов’язки:
оплачувані відпустки (щорічні, соціальні);
відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку;
відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин педагогічному працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Водночас слід врахувати, що 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», положеннями якого визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, відповідно до частини третьої статті 12 згаданого закону, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
Отож протягом періоду дії воєнного стану та за умови отримання відповідного звернення від педагогічного працівника засновник та/або керівник закладу освіти має право надавати такому працівнику відпустку без збереження заробітної плати строком понад 15 календарних днів.
Засновникам та/або керівникам закладів освіти слід пам’ятати, що відповідно до частини першої статті 57-1 Закону України «Про освіту» працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду, серед іншого гарантується збереження місця роботи.
З огляду на це звільнення в період введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників, які були переведені на дистанційну форму роботи та не виконують або позбавлені можливості виконувати свої функціональні обов’язки, порушуватиме державні гарантії, встановлені частиною першою статті 57-1 Закону України «Про освіту».
Втім положення чинного законодавства України не забороняють засновникам та/або керівникам закладів освіти вживати заходів щодо фіксації відповідних фактів невиконання такими працівниками своїх функціональних обов’язків та отримання пояснень щодо поважності причин цього.
Принагідно повідомляємо, що надана інформація не є нормативно-правовим актом, має лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм.
Державна служба якості освіти акредитувала перші 37 освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, акредитація яких передбачалася в лютому-липні 2022 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання акредитації освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану» від 21.03.2022 № 338 Служба тимчасово приймає рішення про умовну акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, акредитація яких передбачалася в лютому-липні 2022 року за заявою закладу освіти без проведення акредитаційної експертизи та без оплати її вартості. Заклади фахової передвищої освіти для отримання умовної акредитації подають заяви за формою додатка 3 до Положення про акредитацію освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів фахової передвищої освіти.
18 серпня 2020 року під час щорічної Серпневої конференції презентовано онлайн-курс про дистанційне і змішане навчання. Реєстрація на курс відкрита для педагогів і керівників закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти.
“Карантин став викликом для всіх учасників освітнього процесу: педагогів, адміністрації, учнів та їхніх батьків. Зовсім непросто організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихати й мотивувати учнів і давати раду технічним проблемам. Щоб протягом наступного навчального року освітяни краще знали, як комфортно та ефективно організувати освітній процес, ми запускаємо онлайн-курс для педагогів та керівників закладів освіти”, — зазначила заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.
Онлайн-курс розроблений для педагогів і керівників шкіл та закладів професійно-технічної освіти, а також освітніх управлінців. Цей курс допоможе освітянам легко організувати дві форми навчання:
дистанційну, коли учасники віддалені один від одного і взаємодіють за допомогою сучасних цифрових технологій;
змішану, що поєднує дистанційне та очне навчання, тобто передбачає застосування технологій дистанційного навчання на очній формі.
25 серпня всі охочі зможуть розпочати навчання на перших модулях курсів. Переходьте за посиланням та реєструйтеся, щоб не пропустити вихід першого модуля онлайн-курсів про дистанційний та змішаний формати навчання для закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти. Кожен наступний модуль буде виходити за тиждень: 1, 8 та 15 вересня.
Курс розроблений Міністерством освіти і науки України спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за підтримки Швейцарії в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”, який впроваджується Консорціумом ГО “DOCCU - Розвиток громадянських компетентностей в Україні” та Цюріхського педагогічного університету (PH Zurich, Швейцарія).
При підготовці курсу використані матеріали посібника “Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації”, розробленого ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Долучайте до спільноти управлінців освітою на Facebook, а також слідкуйте за новинами проєкту “Децентралізація для розвитку демократичної освіти” та експертними коментарями освітян.
Нагадаємо, МОН оприлюднило рекомендації щодо організації освітнього процесу з 1 вересня у закладах позашкілля, загальної середньої, фахової передвищої освіти, профтехах і вишах.
Зокрема, до закладів допускатимуть лише у масках або респіраторах, водночас на заняттях їх можна буде не використовувати. Педагоги опитуватимуть учнів/студентів щодо їхнього самопочуття і зможуть проводити уроки на відкритому повітрі.
Вчора, 14 вересня 2020 року, розпочалась реєстрація учасників всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021» що триватиме до 4 жовтня. Конкурс проводиться у чотирьох номінаціях: «Українська мова та література», «Математика», «Трудове навчання» і вперше після тривалої перерви – «Керівник закладу освіти».
Конкурс розпочнеться 1 листопада 2020 року змаганнями зонального туру, переможці якого будуть випробовувати свої сили на регіональному рівні. Три конкурсні випробування першого туру проходитимуть дистанційно.
Серед завдань для учасників – вміння організації освітнього процесу в дистанційному режимі, які вони набули під час карантину.
У фіналі в кожній номінації змагатимуться 25 вчителів з усіх областей України. Детальніше – в Умовах конкурсу.
Етапи конкурсу:
реєстрація: 14 вересня – 4 жовтня 2020 року;
перший (зональний) тур: 1 – 30 листопада 2020 року;
другий (обласний) тур:1 грудня 2020 року – 28 лютого 2021 року;
третій тур конкурсу: квітень 2021 року.
Міністерство освіти і науки видало методичні рекомендації викладання предметів у школах в новому навчальному році.
Вони є в листі №1/9-430 від 11 серпня, опублікованому на сайті МОН.
Рекомендації в листі № 1/9-430 від 11 серпня.
• Особливості організації освітнього процесу в 3 класі (сторінки 11-42)
• Методичні рекомендації про викладання іноземних мов у 2020/2021 навчальному році (сторінки 68-84)
• Методичні рекомендації про викладання історії у 2020/2021 навчальному році (сторінки 85-96)
• Методичні рекомендації про викладання правознавства у 2020/2021 навчальному році (сторінки 96-101)
• Курси духовно-морального спрямування (сторінки 107-109)
• Методичні рекомендації про викладання економіки у 2020/2021 навчальному році (сторінки 109-112)
• Методичні рекомендації про викладання математики у 2020/2021 навчальному році (сторінки 114-116)
• Методичні рекомендації про викладання біології у 2020/2021 навчальному році (сторінки 119-126)
• Методичні рекомендації про викладання географії у 2020/2021 навчальному році (сторінки 126-131)
• Методичні рекомендації про викладання хімії у 2020/2021 навчальному році (сторінки 131-135)
• Методичні рекомендації про викладання фізики у 2020/2021 навчальному році (сторінки 135-139)
• Методичні рекомендації про викладання інформатики у 2020/2021 навчальному році (сторінки 141-146)
Ресурс для вчителів про дистанційне вивчення інформатики.
На ньому можна вивчити всі теми шкільної інформатики із розділу інформаційних технологій, а також програмування. Матеріали можна використовувати як для повністю дистанційних уроків, так і змішаного навчання, поєднуючи з власними розробками та додатковими ресурсами.
Ресурс безкоштовний та доступний за посиланням: https://dystosvita.gnomio.com/
Автор ресурсу: @Oksana Pasichnyk
Докладніше: bit.ly/3jagAu5
Міністерство освіти і науки України
http://www.mon.gov.ua – Освіта і наука України: нормативні акти, база даних ВУЗів та шкіл, новини.
Освіта-UA
http://osvita-ua.net – Новини. ВНЗ. Тестування. Школа: школа сьогодні, управління, технології навчання, виховання школярів, психологія, позашкільна робота, підвищення кваліфікації, теорія, навчальні програми, оцінювання, законодавство, журнали.
Освіта в Україні
http://www.ednu.kiev.ua – Українські організації, пов’язані з освітою. Вищі та середні навчальні заклади. Освіта за кордоном, гранти. Преса. Виставки та семінари. Дистанційне навчання.
Освітній портал – освіта в Україні, освіта за кордоном
http://www.osvita.org.ua – Довідник ВНЗ України. Зовнішнє тестування. Абітурієнту. Новини освіти та науки України та закордону. Каталог освітніх сайтів. Форум. Реферати, курсові, дипломні. Освіта за кордоном.
Шкільний портал “Острів знань”
http://ostriv.in.ua – Комплексна інформація про навчання і дозвілля. Чинні навчальні програми, методичні документи. Деякі окремі аспекти навчання. Плани роботи шкіл, атестація. Сценарії проведення свят, вікторин. Зарубіжний досвід. Обмін педагогічним досвідом, обговорення, поради, точки зору. Про історію освіти, навчання та видатних педагогів. Питання ліцензування освітньої діяльності в Україні. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Огляди українських педагогічних видань, дайджести, публікації.
Вчитель вчителю, учням та батькам
http://teacher.at.ua – Накази, листи, рекомендації. Поради та рекомендації для вчителів і батьків. Поради психолога.
http://aura.at.ua – Інформація для вчителя початкової школи.
Супер-клас:
http://myclass.at.ua – Сайт вчителя початкових класів школи №118 міста Кривий Ріг. Скарбничка вчителя. Законодавство. На допомогу вчителю. Психологічні тести для дітей. Робота з батьками. Молодому вчителю. Навчальні програми. Виховна робота. Методичний порадник. Матеріали до уроку. Українська мова. Правова інформація.
UROKI.NET:
http://www.uroki.net– Все для вчителя: поурочне і тематичне планування, відкриті уроки, сценарії шкільних свят, методичні розробки, конспекти уроків, підручники, лабораторні, контрольні роботи і безліч інших матеріалів для вчителів-предметників, матеріали для педагогів-організаторів, шкільних психологів, завучів, класних керівників і директорів шкіл, ліцеїв, гімназій.
Інформація педагогу:
http://ped-inform.org.ua – Новини освіти і науки України. Зовнішнє оцінювання (ЗНО). Нормативно-правові документи. Виховна робота. Вчителям-предметникам.
Математика для школи:
http://formula.co.ua/ – Цікаві математичні факти, історії з життя математиків, означення, описи понять, правила, теореми, закони, властивості, формули, математичні таблиці, розв’язки задач з елементарної математики, збірки прикладів.
Творчий вчитель математики:
http://ludmilaefremov.blogspot.com/p/web.html – Сайт вчителів математики, посилання на математичні сайти, цікаві розробки уроків, рекомендації та методичні матеріали щодо використання сучасних інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, роботи з обдарованими школярами, методичні розробки підвищення якості математичної освіти, математичної компетентності учнів.
Сайт вчителів України:
http://fizika.net.ua– Матеріали для роботи вчителів фізики: методики, новини, бібліотека для учнів та вчителів, програми, уроки фізики.
Шкільна фізика
http://sp.bdpu.org– Теорія, задачі, тести, демонстрації, лабораторні роботи, методика навчання.
Український біологічний сайт:
http://www.biology.org.ua– Висвітлення сучасного стану біологічної науки та освіти в Україні.
Все для учителя биологии:
http://bio.1september.ru– Електронна версія газети «Біологія». Матеріали для вчителів: «Я йду на урок біології».
Для вчителя хімії та біології:
http://www.uroki.net/docxim.htm– Розробки уроків, календарні, тематичні, поурочні плани, розробки уроків для вчителя хімії та біології в школі.
http://www.biology.org.ua/ – Український біологічний сайт
http://www.school-collection.edu.ru/ – Природничий освітній портал
http://ostriv.in.ua/ – Сайт «Острів знань»
http://www.college.ru/ – Освітній портал «Відкритий коледж»
http://www.en.edu.ru/ – Природничий освітній портал
http://www.pets.kiev.ua/ – Інформресурс про тварин
http://www.zin.ru/ – Сайт Зоологічного інституту РАН
http://www.zoosite.ru/ – Зоосайт
http://www.zooclub.ru/ – ЗооКЛУБ. Мегаенциклопедія про тварин
http://www.n-t.ru/ – Природничі та технічні науки: електронна бібліотека
http://www.membrana.ru/ – Віртуальна газета з питань сучасної науки
http://geosite.com.ua– Географія в школі на «Географічному порталі»: програми, поурочне планування, розробки уроків, електронні уроки, практичні роботи, нетрадиційні уроки, задачі, література, довідкові матеріали.
Географія в школі:
http://ukr-tur.narod.ru/shkola/shkola.htm– Географія в школі на сайті «Світ географії та туризму»: розробка уроків, виховні заходи, методичні рекомендації.
Українська мова та література:
http://ridnamova.ck.ua– Сайт для вчителів української мови та літератури. Українська мова. Українська література. Зарубіжна література. Позакласна робота. На допомогу учням.
Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка:
http://ippo.org.ua– Інформація для вчителів-предметників на інформаційно-методичному сайті: методичні рекомендації, дидактичний матеріал, цікавий досвід.
Українська мова і література в школі:
http://www.ukr-in-school.edu-ua.net– Електронна версія науково-методичного журналу.
http://coppm.at.ua/load/12 – Методика, планування, розробки уроків англійскої мови
http://mova.kreschatic.kiev.ua/ – Уроки державної мови: правопис, переклад, граматика.
http://www.library.kherson.ua/young/tavrica/taurica_lks.htm – серія біобібліографічних матерілів “Літературнo-краєзнавчі студії”: Б.Грінченко, Дніпрова Чайка, М.Василенко та інш.
Учитель-учителю:
http://www.svit-pk.cpto1.vn.ua– Інформаційно-освітній портал на допомогу вчителю інформатики: плани-конспекти з інформатики, цікаві статті, інструкції, програми.
Інформатика в школі:
http://informatik.at.ua– Інформація про програмне забезпечення, яке можна використати на уроках інформатики. Цікаві та необхідні матеріали для вчителів інформатики. Плани-конспектів уроків інформатики
Слово вчителя:
http://konserg.ucoz.ua/load/8 – Цей сайт cтворено для поширення власного досвіду, для спілкування, обміну ідеями тощо. Розробки поурочних планів, виховних годин, комп’ютерних програм, тестів. Вчителям інформатики, образотворчого мистецтва.
Трудове навчання:
http://trudove.org.ua– Сайт для вчителів трудового навчання та обслуговуючої праці. Сучасні технології. Радіоелектроніка. Декоративне мистецтво.