Embedded Files
В усьому світі не втрачають актуальності проблеми насильства та агресії. За результатами досліджень, Україна потрапила до списку ТОП-10 країн із поширеною дитячою агресією, кількість дітей, що зіткнулась з булінгом, становить майже 67%, а вік − переважно 10-15 років.
Завдяки прийняттю Верховною Радою Закону України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу» 18 грудня 2018 року було вперше законодавчо закріплено визначення поняття булінгу та передбачено відповідальність за вчинення та приховування таких випадків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Конвенції про права дитини передбачено, що жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте та сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
Положення ст. 52 Конституції України закріплюють, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза шлюбом. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Українське законодавство відносить булінг до адміністративних правопорушень, а саме в статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що це «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».
По своїй суті булінг неможливо охарактеризувати як звичайний конфлікт, адже в останньому випадку обидві сторони однаково сильні і можуть рівноцінно впливати на ситуацію. А в разі цькування жертва почувається безпомічною. Тобто, метою булінгу є саме приниження опонента та завдання йому шкоди. Варто у цьому аспекті зауважити, що дане явище характеризується також повторюваністю таких дій.
Основні види булінгу.
1) Вербальне цькування − це словесне знущання чи залякування особи за допомогою жорстоких слів, яке включає постійне обзивання, погрози та глузливі коментарі про будь-кого (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу тощо).
2) Фізичний булінг − це фізичне залякування, а також удари, стусани, підніжки, штовхання та нанесення тілесних ушкоджень.
3) Соціальний булінг − це соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції, який означає навмисне не допущення особи до участі у роботі групи, гри, занятті спортом чи громадської діяльності.
4) Кібербулінг − це приниження гідності особи, що полягає у звинуваченні когось, поширенні неправдивих чуток, використовуючи електронну пошту, текстові повідомлення та соцмережі.
Прояв будь-якої форми булінгу є правопорушенням, що має негативні наслідки у вигляді притягнення кривдника до відповідальності.
Булінг − явище, яке може торкнутися кожного. Воно набуває все більшого поширення у зв’язку з появою нових технологій та моделей поведінки у суспільстві. Попередити цькування можна лише шляхом об’єднання зусиль педагогів, батьків і служб, які причетні до роботи з дітьми.
Джерело: http://legalclinic.nlu.edu.ua/2021/12/08/buling-ponyattya-oznaky-ta-vidpovidalnist/
Page updated
Google Sites
Report abuse