Методичний порадник

Поради керівникові гуртка

 Важливими складовими успішної педагогічної діяльності є компетентність та професіоналізм. Молодий педагог має усвідомлювати, що якість будь-якого навчання залежить від розуміння пріоритетів, творчого підходу і його підготовленості до заняття.

      Кожен керівник гуртка застосовує різні методи та прийоми навчання, щоб, насамперед, зацікавити гуртківців, зробити заняття насиченими, змістовними. Деякі теми потребують встановлення міжпредметних зв’язків, занурення в суміжні дисципліни, уміння по-новому поєднувати базові знання та навички.

      Для досягнення високої результативності слід заздалегідь продумати, спланувати свою роботу, врахувати можливі непередбачувані моменти.

Складовими успішного заняття є:

∙        теоретична підготовка: опрацювання дидактичної літератури, відвідування майстер-класів, виставок, музеїв мистецтв, сучасних галерей, зустрічі з митцями, on-line спілкування тощо;

∙        підготовка наочності, роздаткового матеріалу, допоміжних засобів, інструментів тощо;

∙        співпраця з колегами, психологами, соціальними педагогами;

∙        робота з батьками (опікунами) вихованців.

Практичні заняття у позашкільному навчальному закладі неможливі

без виховної роботи. Є загальні правила, з якими керівник гуртка ознайомлює вихованців:

1.     Цінуй свій час

2.     Будь позитивним

3.     Поважай думку іншого, бо вона має право на існування

4.     Творчість – це добровільна діяльність

5.     Будь охайним і прибирай робоче місце

6.     Дотримуйся безпеки праці та розваги

7.     Зробив діло – гуляй сміло.

Заняття з теоретичної підготовки має суттєві відмінності від

практичних. Слід провести аналіз дитячої аудиторії за віковою категорією, враховуючи особливості сприйняття дитиною навчального матеріалу. На цьому етапі головним моментом є мотивація гуртківців на ефективне виконання поставленої задачі.

      Важливим елементом у процесі спілкування з дітьми під час занять є діалог. Проблема діалогу стає особливо важливою при визначенні проблемної ситуації, коли виникає потреба осмислити її і виразити через запитання, що передбачає пошук необхідної відповіді. У самій постановці запитання може бути закладений той елемент імпровізації й несподіванки, що так необхідний для живого творчого діалогу, адже запитання практично завжди містить лексику, що народжує відповідну думку. Тому діалог є найважливішим елементом організації активних форм на заняттях.

      Також слід підтримувати стійкість інтересу та сприйняття навчального матеріалу в процесі заняття. Для цього необхідно застосовувати різні вправи для перепочинку дитини, а саме: фізкультхвилинки, гумористичні паузи, музичні ігри, експрес-інтерв’ю чи бліцопитування.

      Підготовка до практичного заняття містить різні методичні елементи, а саме:

∙        характеристику й навчально-виховні задачі теми (завдання);

∙        розбивку теми (завдання) на заняттях;

∙        обладнання робочого місця гуртківців;

∙        методичні рекомендації щодо проведення ввідного інструктажу;

∙        методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи дітей та поточного інструктажу керівником гуртка;

∙        методичні рекомендації щодо прийому робіт гуртківців;

∙        методичні рекомендації щодо проведення заключного заняття;

∙        методичні рекомендації щодо домашнього завдання;

∙        додатки.

Під час планування навчально-виховної роботи стануть у пригоді

календарі – народний, історичний календар свят, художньо-мистецький, фольклорний тощо.

      На початку навчального року доцільно застосовувати такі форми занять, які згуртовують дитячий колектив, наприклад: екскурсії по закладу; розповідь про історію виникнення творчого об'єднання; тренінгові технології з використанням само презентації.

      Обов’язково потрібно враховувати обсяг матеріалу і ступінь його складності. Для молодшого та середнього віку він буде різним. 

Рівень засвоєння матеріалу серед учнів однієї вікової групи буде теж різним. І це потрібно передбачити та вміти розподілити завдання.

        Творчість – це не лінійний процес, у ньому бувають підйоми та спади. Комунікаційний стан творчого натхнення – це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна й емоційна сфера поєднані та спрямовані на успішне розв’язання творчого завдання.

      Для розвитку власного творчого потенціалу, успішного керування навчальним процесом керівник гуртка повинен володіти такими якостями:

∙        активність;

∙        доброзичливість і чуйність;

∙        розуміння особливостей дитячої психології;

∙        здатність до самоаналізу;

∙        гнучкість, мобільність, допитливість;

∙        високий рівень інтелектуального розвитку, широке коло інтересів;

∙        високий рівень педагогічної майстерності;

∙        почуття гумору;

∙        захоплення своєю справою, оптимізм, толерантність.

Отже, володіючи базовими знаннями, вивчаючи нові методи та

прийоми, керуючись найактуальнішими засобами у навчально-виховному процесі, керівник гуртка позашкільного навчального закладу повинен бути цілеспрямованим у досягненні своєї мети.

Вирішальною умовою забезпечення успіху є інтерес гуртківців до

обраного виду діяльності. Буде зацікавленість – буде й працездатність.

 Це є основне завдання педагога позашкільного закладу. 

Джерело: https://vseosvita.ua