СУТЬ

   ТОПОЛЯ

Стогне тополя на кручі високі,

Стогне, бо він десь пішов…

Пішов він ту погань з братами вбивати,

Що Ненці його заважають любить.

Ой, їдьте додому, пустіть козака ви

До рідної Мати, до друзів,

до рідного лану його;

Ой, їдьте додому, пустіть козака ви

До рідної кручі, до друзів,

стрункої тополі його.

Стогне тополя на кручі високі,

Стогне, бо він десь пішов...

Пішов він з братами свій дім боронити,

Щоб серце від болю звільнить.

Тополя як мати все стогне й чекає

На рідного сина свого!

АРТЕМ ТИМЧЕНКО «Тім» (25 ОПДБр)

(14.10.2017 р.)