Квіти пам'яті

Квіти — на граніті, на броні.

Сонце усміхається мені.

Поруч з ветеранами стою,

Наче клятву пам'яті даю.

Ветерани в світлій сивині,

А на грудях сяють ордени.

Пам'ять серця. . .

Пам'ять сивини. . .

Пам'ять тих, що не прийшли з війни.

Пам'ять — наче квіти на броні. . .

Сонце усміхається мені.

М. Сингаївський

Музичний словничок

Симфонічна поема — жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного або (рідше) філософського чи історичного походження. .

Станіслав Пилипович ЛЮДКЕВИЧ (1879-1979)

Український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства (1908). У його творчому доробку є опери, симфонічні та фортепіанні поеми. У цих творах композитор постає перед нами як митець, який намагається осягнути всі глибини і суперечності життя, віддати належне його трагедійності та водночас залишити за собою право на просте і здорове сприйняття, на сковородинську філософію любові, на соковиту козацьку іронію та м'яку усмішку щасливої людини, закоханої в цей недосконалий світ. . .

Порівняння музичного та літературного жанру поеми.

У літературі поема — це ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події та яскраві характери (переважно головних героїв), а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських роздумів та переживань.

Симфонічна поема зазвичай має одну частину, складену за програмою літературного, живописного, філософського чи історичного походження. Засновником цього жанру вважається видатний угорський композитор Ференц Ліст, який написав 13 симфонічних поем.

Поява та розвиток цього жанру тісно пов'язані з ідеєю синтезу мистецтв, а також ідеєю значення мистецтва як важливого виховного та просвітительського чинника, що були поширені в епоху романтизму.

Симфонічній поемі властивий вільний розвиток музичного матеріалу, що сполучає різні принципи формоутворення, найчастіше сонатність і монотематизм із циклічністю й варіаційністю. Після Ф. Ліста в цьому жанрі працювали К. Сен-Санс, Б. Сметана, А. Дворжак, Р. Штраус, С. Рахманінов та інші.

Руханка

Поспівка

Виконайте пісню

Вступна бесіда про особливості симфонічної музики відомих композиторів.

Пригадуєте, ми нещодавно слухали симфонію №5 Л. Ван Бетховена? Протягом років цей жанр змінювався, і в кожного композитора звучав по-різному. У симфонію впліталися російські, українські, німецькі, польські, угорські, французькі та інші мотиви народних пісень і танців. Багато мелодій мандрували з країни в країну, залишалися неповторними під пером майстрів та звучали в оркестрі. Навіть маленький наспів дає слухачеві можливість одразу впізнати твір. . . Ось дивіться: тільки чотири звуки, котрі постійно повторюються впродовж твору, — і стає зрозуміло, що це П'ята симфонія Л. ван Бетховена.

Мелодії симфоній Петра Чайковського теж швидко закарбовуються в пам'яті. В них — усе: подих полів та їхня широта і безкрайність, радість кохання й печаль втрат і розлук. Тож насолодімося музикою великого мелодиста.

Музичне сприймання. П. Чайковський. Симфонія №6 (І ч. , експозиція).

Аналіз музичного твору.

1. Яке враження справила на вас мелодія симфонії?

2. Які інструменти виконували головну мелодію симфонії?

3. Про що розповіла вам музика? Які особливості музичних образів симфонії?

4. Чи відчувалася форма, в якій написано першу частину симфонії?

Бесіда про симфонічну творчість П. Чайковського та особливості симфонії № 6.

У музиці П. Чайковського — прагнення людей до щастя, свободи, боротьба проти зла й підступності. Композитор писав: «Я дуже хотів би, щоб музика моя поширювалася серед мас і зростала кількість людей, котрі її люблять, знаходять у ній розраду та опору». У цих словах Петра Ілліча Чайковського визначено завдання його мистецтва, котре він вбачав у служінні музиці та людям.

П. Чайковський створив новий тип симфонії, яку можна назвати симфонією-драмою та симфонією-трагедісю.

Симфонія №6, відома під назвою «Патетична», була останнім твором Чайковського, його «лебединою піснею». Композитор написав влітку 1893 року, а в жовтні того ж року вона була вперше виконана у Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням самого автора.

Симфонія №6 сі-мінор написана для великого симфонічного оркестру подвійного складу включно із флейтою пікколо.

Симфонія складається з чотирьох частин:

1. Adagio. Allegro поп troppo.

2. Allegro con grazia.

3. Allegro molto vivace.

4. Фінал. Adagio lamentoso. Andante.

Прототипом симфонії можна вважати італійську увертюру, що склалася при Доменіко Скарлатті наприкінці XVII століття. Попередницею симфонії була оркестрова сюїта. Ян Стаміці Франтішек Ріхтер були авторами перших симфоній. Вони також започаткували новий тип оркестру.

Відомості про типологію симфоній в музичному мистецтві.

Засновником класичної моделі симфонії вважається Й. Гайдн. У класичній симфонії тільки перша та остання частини мають однакову тональність, а середні пишуться в тональності, спорідненій з головною, за якою і визначається тональністьусієї симфонії. Найвидатніші представники класичної симфонії — В. А. Моцарт таЛ. Ван Бетховен.

До оркестрів Гайдна і Моцарта входили такі інструменти: дві флейти, два гобої, два фаготи, дві валторни, одна-дві труби, пара литаврів і струнний квінтет (перші та другі скрипки, альти, віолончелі, контрабаси); іноді вводились і кларнети.

Пізніше з'явилася романтична симфонія, яка об'єднала в одне ціле класичну форму і романтичний пісенний характер тем. У цей час зароджуються і програмні симфонії. У творчості композиторів-романтиків Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Г. Берліоза, Й. Брамса, П. Чайковського є незабутні мелодичні симфонії. А вже з кінця XIX та в XX столітті чіткі форми симфонії ламаються. З'являються симфонії з різною кількістю частин — від однієї до одинадцяти. Необов'язковим стає використання сонатної форми. Після 9-ї симфонії Бетховена композитори частіше стали вводити всимфонії вокальні партії.

Симфонія в українській музиці утвердилася дещо пізніше. Першим твором, названим симфонією, вважають «Концертну симфонію» Д Бортнянського. Інтерес до оркестрової музики в Україні пожвавився у другій половині XIX ст. : «Юнацьку симфонію» створив М. Лисенко, «Українську симфонію» — М. Калачевський. Спираючись на досягнення зарубіжної класики, вони пишуть яскраві та оригінальні симфонічні твори, в яких є українські народні мотиви. Найвидатніші досягнення українського симфонізму у XX столітті пов'язані з іменами Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та С. Людкевича.

Серед сучасних українських авторів симфоній — В. Киреико, В. Сильвестров, Є. Станкович, Б. Буєвський, Ю. Іщенко, І. Поклад та інші.

ТИПИ СИМФОНІЙ

За формою

3-частинна, 4-частинна, 5-частинна і т. д.

За стилем

Докласична, класицистична (класична), романтична тощо

За естетичними категоріями

Симфонія-драма, симфонія-трагедія, симфонія-пастораль, симфонія- концерт, симфонія-ораторія тощо

За сюжетністю

Програмна, непрограмна

Розспівування. Поспівка.

Розучування пісні Н.Май "Маки червоні"

Розцвітають маки навесні,

Серед поля, наче жар, горять,

Солов'ї співають жалібні пісні,

Де солдати міцно-міцно сплять.

Приспів:

Маки червоні знов розцвітають,

Пам'ять дідів бережуть.

І до вогню, що серця зігріває,

Їхні онуки ідуть.

Так давно, багато літ назад,

Молодими й бравими були,

Щоби нашу рідну землю відстоять

В полі серед маків полягли.

Болеро (ісп. bolero) — іспанський парний народний танець та музичний жанр, що виник наприкінці XVTII століття. Музика у ньому підкреслюється ударами кастаньєт.

Темп — помірно швидкий з поступовим прискоренням. Своєю виразністю нагадує пантоміму.

Цікаво, що цей танець, за однією з версій, був створений іспанським танцівником Себастьяно Сересо близько 1780 року. Виконується болеро під акомпанемент гітари й барабана, а самі танцюючі відбивають на кастаньєтах додатково складні ритмічні фігури, що сплітаються в надзвичайно примхливий візерунок. Відомо багато різновидів болеро, характерних для різних областей Іспанії.

У формі болеро написано романси М. Глінки, О. Даргомижського, Л. Деліба; болеро використали у своїх операх Г. Берліоз, К. -М. Вебер, Дж. Верді та ін. , у балетах — Л. Деліб, П. Чайковський та інші. Широко відоме «Болеро» для оркестру М. Равеля.

3. Музичне сприймання. М. Равель. «Болеро».

4. Аналіз музичного твору.

1. Про що «розповів» вам твір?

2. Які музичні інструменти виконували цей твір?

3. Який танець ви собі уявляєте?

4. Як змінюється мелодія протягом усього твору?

5. Що є особливим і незмінним у творі?

6. Розкажіть про свої враження від музики.

5. Відомості про особливості творчості М. Равеля на прикладі його симфонічних варіацій.

Моріс Равель спочатку мав намір написати «Болеро» не для оркестру, а для балетної постановки. Твір був уперше виконаний 22 листопада 1928 року в паризькому «Гранд-Опера» під час вечора балерини Іди Рубінштейн. Оркестром диригував Вальтер Страрам. «Болеро» здобуло особливу популярність завдяки оригінальному звучанню. Особливість цього твору — незмінний повтор однієї ритмічної фігури, що виконується на ударних інструментах. Цей ритм діє майже гіпнотично. Музика ніби поступово насувається на слухача. На тлі чіткого ритму, який звучить спочатку тихо (піано), лунає основна мелодія танцю, з кожним разом додаються не тільки нові духові інструменти (від одного інструмента — до всього оркестру), а й поступово зростає динаміка твору (від піанісимо — до фортисимо).

Таким чином протягом 24 варіацій у звучанні оркестру:

· незмінними залишаються ритм, мелодія;

· змінюється забарвлення звучання, тембр та динаміка, гучність звучання.

Пригадайте, які музичні інструменти входять до складу симфонічного оркестру.

Зверніть увагу, яким складом оркестр виконував «Болеро»: 2 флейти пікколо, 2 гобої, англійський ріжок, 2 кларнети, бас-кларнет, 2 фаготи, контрафагот, 4 валторни, труба пікколо, 3 труби, 3 тромбони, туба, 3 саксофони, литаври, 2 малі барабани, тарілки, гонг, тамтам, челеста, арфа та струнні (скрипки, альти, віолончелі, контрабаси).

6. Біографія композитора.

Моріс Жозеф РАВЕЛЬ (1875-1937)

Французький композитор, яскравий представник музичного імпресіонізму. Він продовжив і розвинув пошуки у сфері гармонії й оркестрування, екзотичної ритміки.

На музику Равеля вплинули різні музичні течії: від американського джазу до фольклору Європи та Азії. Він є автором опер, балетів, творів для оркестру («Шехеразада», «Іспанська рапсодія»), концертів для фортепіано з оркестром, вокальних та камерно-інструментальних творів.

7. Бесіда про особливості жанру симфонічних варіацій.

В основу музичного жанру симфонічні варіації покладено варіаційну музичну форму.

Музичний словничок

Варіаційна форма — музична форма, в якій основна тема зазнає різноманітних змін (варіацій).

Цікаво, що варіації бувають і в інших сферах життя. Наприклад: у математиці (варіація функції, варіаційне числення), в біології (генетична варіація), у фізиці (варіаційний метод, магнітна варіація).

8. Виконання творчого завдання.

Візьміть пензлик та фарби. Послухайте ще раз музику «Болеро» та спробуйте зобразити за допомогою кольору динаміку й темп твору. Можливо, для зображення чудового танцю вам знадобляться ще й лінії, які передадуть характер твору.

9. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація — танець болеро».

10. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

11. Виконуємо пісню. «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника).

Заспівайте пісню, виконуючи музичний супровід на шумовому інструменті.

Разом з однокласниками виберіть солістів для виконання куплетів, а приспів співайте всі разом.

12. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

· Розкажіть про те, яку музику ми слухали на уроці.

· Розкажіть про особливості звучання симфонічного оркестру протягом усього твору. Як змінюється мелодія протягом його звучання?

· Що означає варіаційна форма? Наведіть приклади варіацій, які ми слухали на уроці.

13. Домашнє завдання.

Прослухайте музику, яка лунає у вас вдома. Чи є серед прослуханих творів ті, що виконує симфонічний оркестр? Якщо так, то з'ясуйте, хто їх написав.

Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію створення концерту.

Чи можна дуже швидко створити шедевр? Історія знає безліч таких прикладів. А коли цей твір пишеш для друга, то музика сама ллється з-під пера. Ось послухай. . .

Це було у XIX столітті: французький композитор Сен-Санс 1867 року познайомився з російським композитором і піаністом Антоном Рубінштейном. Саме для виступівдруга в Парижі Сен-Санс написав свій знаменитий фортепіанний концерт №2 усього. . . за 17 днів!

3 роками він став одним з найвідоміших творів композитора і залишається таким і донині. П. Чайковський так відгукувався про цей концерт: «Твір надзвичайно красивий, свіжий, витончений і багатий чарівними деталями; вельми самобутня творча індивідуальність.

У ньому проявилися риси його національності: щирість, захоплення, тепла сердечність, розум».

3. Музичне сприймання. К. Сен-Санс. Концерт №2 для фортепіано з оркестром соль-мінор (частина 3).

4. Аналіз музичного твору.

1. Яке враження справила на вас музика концерту?

2. Хто виконував твір? Скільки образів виникло у вашій уяві?

3. У якій формі написано третю частину концерту? Охарактеризуйте темп, ритм та динаміку твору.

4. Розкажіть про сюжети, які ви уявляєте під цю музику.

5. Бесіда з учнями про особливості жанру концерту.

Музичний словничок

Концерт (від лат. concerto — змагаюсь) — 1) прилюдне виконання музичних творів; 2) жанр великого, віртуозного за характером музичного твору для соліста (інколи двох-трьох) з оркестром у формі тричастинного сонатного циклу; 3) твір, в основі якого лежить принцип протиставлення звучання окремих груп виконавців або виконавського колективу і соліста.

6. Робота зі схемою.

Існують два види концерту.

ВИДИ КОНЦЕРТІВ

Хоровий

Інструментальний

В інструментальному концерті сольним інструментом може бути фортепіано, духовий інструмент, струнний інструмент, орган та інші.

А. Вівальді започаткував у музиці тричастинну структуру концертів (швидко — повільно — швидко). Й. С. Бах та Г. Ф. Гендель визначили розвиток фортепіанного концерту, а Гендель створив також органний концерт. Класична структура концерту остаточно затвердилася у творчості композиторів віденської класичної школи (И. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена). На межі ХУІП-ХІХ ст. концерт мав три частини (без менуету або скерцо).

У XIX столітті з'явилися одночастинні (Ф. Ліст) та чотиричастинні (Й. Брамс) концерти. У XX столітті до жанру концертів зверталися найвідоміші композитори — М. Равель, Б. Барток, І. Ф. Стравинський, С. Прокоф'єв, Д. Шостакович, А. Шенберґ, А. Берг, А. Веберн, В. Лютославський; з українських композиторів — Б. Лятошинський, Л. Ревуцький, І. Карабиць, М. Скорик.

7. Відомості про композитора — автора концерту.

Шарль Камінь СЕН-САНС (1835-1921)

Французький композитор, органіст і піаніст, музичний критик та суспільний діяч, почесний доктор Кембриджського університету та член Петербурзького відділення Російського музичного товариства (1909). Багато гастролював як піаніст і диригент, виконуючи переважно власні твори. Автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, З симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів.

8. Виконання творчого завдання.

Візьміть фарби та пензлик. Послухайте музику композитора ще раз та створіть візуальний образ або картину природи, які ви уявляєте під музику Сен-Санса.

9. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація — прийшла весна».

10. Бесіда про весняні настрої та подібні музичні мотиви в музиці.

Надворі справжня весна. Незабаром усі сади вберуться в розкішний цвіт. Ліричний твір про красу весняної природи дарує для тебе і твоїх друзів український композитор Олександр Злотник, котрий багато пісень написав для дітей. Ці пісні швидко поширюються всією Україною та стають справжніми хітами. Ось одна із них — пісня «Цвіт землі».

11. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

12. Розучування пісні. «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

13. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Розгляньте ілюстрації. Які з них найповніше розкривають зміст пісні? (Споглядання ілюстрацій, на яких зображено цвітіння природи навесні).

За допомогою поданих слів висловіть власне ставлення до квітучої землі: співаю, пролітають, квіточки, сяють, птахи, пісні, збираю, наче зорі та ін.

14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

· Розкажіть про жанр концерту. Твори яких композиторів належать до цього жанру?

· У чому особливість жанру концерту?

· Що ви знаєте про концерт К. Сен-Санса? Які засоби його виразності пам'ятаєте?

· Яку пісню ми вивчали на уроці? Хто її автор?

Музичне сприймання. Г. Свиридов. Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!» (Відео)

Аналіз музичного твору.

1. Яке враження у вас викликала музика?

2. Який образ часу створив композитор за допомогою засобів музичної виразності?

3. Чи відчувався в музиці стрімкий лет часу?

4. Які засоби виразності твору? Розкажіть про них.

5. Якими засобами композитор створив образ стрімкого часу? Як це зобразив симфонічний оркестр?

Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про творчість композитора та особливості симфонічної увертюри.

Георгій Васильович СВИРИДОВ (1915-1998)

Радянський композитор і піаніст. Музика Свиридова відрізняється простотою, національною характерністю пісенних мелодій і гармонічністю мови, блиском і барвистістю оркестрового колориту, чітким відбором та економією засобів виразності. У доробку композитора — симфонії, концерти, квартети, сонати, багато вокальних творів: романси, вокальні цикли, хорові твори та інші.

Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!» — одне з відомих інструментальних творів композитора.

«Час, уперед!» — таку назву має сюїта, написана композитором 1965 року до фільму режисера М. Швейцера (за романом В. Катаева), який присвячено будівництву міста Магнітогорськ. Сюїта складається з шести частин. Остання її частина («Час, уперед!») є музичним втіленням того, що час неможливо спинити. Цей твір — яскрава знахідка композитора. Сюїта одразу стала популярною, її часто використовували в багатьох фільмах, телепередачах. Музика об'єднує одночасно стрімкий потік і могутність, справді може стати символом нашого часу.

Відомості про особливості жанру увертюри як приклад симфонічної музики.

Цікаво знати, що слово «увертюра» походить від фран. що в перекладі означає «початок», «відкриття». Що ж відкривають увертюри? Вони можуть відкривати оперу, балет, кантату, ораторію, кінофільм, концерт, театральну виставу. Завдання в увертюри просте — розповісти глядачу про твір, який вони будуть дивитися.

Увертюра як жанр виникла на початку VI століття — інтродукція до опери Монтеверді «Орфей», яка була короткою, тому її виконували тричі. Надалі композитори стали застосовувати увертюри, що складалися з двох або трьох частин. У творчості італійця О. Скарлатті оперна увертюра перетворилася в самостійний симфонічний твір, її стали називати симфонія. Найвищого розвитку увертюра отримала в творчості Моцарта та Бетховена, які були написані в сонатній формі або у формі фуги, рондо. Класичні увертюри були і в музиці до театральної дії. Надалі увертюри ніби стали переказувати зміст опери перед її початком. Поступово увертюри перетворюються в самостійні твори — концертні увертюри як жанр симфонічної музики, що має програму: в творчості Брамса, Чайковського, Мендельсона, Вагнера та інших.

Музичне сприймання. В. Дашкевич. Увертюра до фільму «Шерлок Холмс та Доктор Ватсон» (Відео)

Аналіз музичного твору.

1. Яке враження справила на вас музика про героя-детектива?

2. Які інструменти виконували твір? Скільки тем прозвучало у творі?

3. У якій формі написана увертюра?

4. Опишіть картину, яку ви уявляєте, слухаючи музику.

5. Розкажіть про характер героя фільму.

Відомості про композитора — автора увертюри.

Володимир Сергійович ДАШКЕВИЧ (1934 р. н. )

Російський композитор і теоретик музики, який багато й плідно працює в кіно. Широку популярність йому принесла музика для серії фільмів «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» (1979—1986) та головна тема з кінофільму «Собаче серце» (1988).

Окрім симфонічної музики, композитор написав чимало пісень (зокрема, вокальні цикли на вірші О. Блока, В. Маяковського, О. Мандельштама), опери «Клоп» і «Ревізор», мюзикл «Бумбараш».

Відомості про літературний твір, що став основою сюжету фільму.

Шерлок Холмс — вигаданий детективний персонаж, головний герой книг англійського письменника Артура Конан Дойла.

В оповіданнях про Шерлока Холмса зазвичай розповідь ведеться від імені його друга і супутника — доктора Джона Ватсона. Детектив веде свої розслідування, використовуючи логіку та метод дедукції. Загалом Шерлок Холмс з'являється у 56 оповіданнях і 4 повістях.

Сам письменник вважав розповіді про Холмса «легким чтивом». Окрім того, його дратувало, що читачі більше люблять детективи про Холмса, ніж історичні романи, майстром яких він себе вважав. Зрештою письменник вирішив припинити писати про Холмса. Однак потік листів обурених читачів, серед яких були й члени королівської сім'ї, змусили письменника «оживити» знаменитого детектива.

РУХАНКА (Відео)

Виконання пісні. «Козацька пісня» (слова і музика А. Мігай).

Знайомство з другим та третім куплетом пісні, виконання твору під акомпанемент та фонограму. Виконання пісні під музичний супровід, створений з половинок горішків.

Скринька жанрів симфонічної музики

Симфонія,

Увертюра,

Концерт,

Симфонічна поема,

Симфонічна сюїта,

Симфонічні варіації.

До жанрів симфонічної музики також належать симфонієта, симфонічна картина, симфонічна фантазія.

Музичний словничок

Симфонічна музика — музика, започаткована появою жанру симфонії і призначена для виконання симфонічним оркестром.

Музичне сприймання. Л. ван Бетховен. Симфонія №5. 1 частина (відео)

Аналіз музичного твору.

1. Чим вас вразила музика? Що було в ній незвичного?

2. Які інструменти виконували твір? Розкажіть про особливості звучання твору.

3. Чи є в цій музиці основна мелодія? Доведіть.

4. Які засоби музичної виразності характерні для цього симфонічного твору?

Бесіда про автора твору — композитора Л. ван Бетховена та історію створення симфонії № 5.

Чи знаєте ви, що відома всім симфонія німецького класика була присвячена українцю? З'ясуймо це разом.

Серед дев'яти симфоній Бетховена особливо вирізняється симфонія №5. Її всі без винятку впізнають за вступом. Цікаво, що цей музичний твір композитор присвятив своєму другу і меценату — сину останнього гетьмана України, графу Андрію Розумовському (українцю за походженням).

Особливим у звучанні симфонії є те, що всі чотири частини об'єднані фізною «темою долі», котра звучить на початку твору як епіграф. Про неї Бетховен сказав: «Так доля стукає у двері». Ця тема звучить дуже голосно (фортисимо) одночасно в партіях різних інструментів. Симфонія не має програми, її зміст не виражений словами, але яскрава, виразна музика, конкретне значення основного мотиву дають право розглядати твір як картину боротьби людини з перешкодами життя в ім'я радості та щастя. Чотири частини симфонії можна уявити як окремі моменти цієї боротьби. Фінал зображує перемогу людини над силами зла і насильства.

I частина (Allegro con brio — швидко, з вогнем) написана в сонатній формі. Частина відкривається так званою «темою долі» — мотиву з чотирьох нот, що повторюється двічі, вдруге — одним ступенем нижче. Це основний мотив, з якого розвиваються всі інші теми частини.

II частина (Andante con moto — повільно) — це глибокі роздуми про щось серйозне, значне. Написана у формі варіацій на дві теми.

III частина (Scherzo — Allegro, в перекладі з італійської — «жарт»). Музика цієї частини за настроєм повертає нас до першої частини.

IV частина (Allegro, фінал) звучить святково, переможно. Тема дуже близька до «Гімну Свободи». Фінал написаний у формі сонатного алегро.

Музичний словничок

Симфонія (від грец. — співзвуччя) — жанр оркестрової музики, великий твір для оркестру, написаний зазвичай у формі сонатно-симфонічного циклу.

Руханка "А ти готовий?" (відео)

Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (відео)

Розучування пісні. «Козацька пісня» (слова і музика А. Мігай) (відео)

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

· У чому полягає особливість жанрів симфонічної музики?

· Як Бетховен утвердив у своїй симфонії ідею перемоги людини в боротьбі за кращу долю?

· Які інструменти виконували твір?

· Розкажіть про засоби виразності симфонії.

Домашнє завдання.

Послухайте музику, яка звучить у вас вдома. Чи є серед прослуханих творів схожі до теми симфонії Бетховена?

Заспівайте пісню, яку ми вивчили на уроці, своїм рідним та друзям.

Хід уроку

1. Вхід під музику Б. Лятошинського. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Музичне сприймання. Б. Лятошинський. Квартет №2 для двох скрипок, альта і віолончелі, тв. 4, 4. Allegro molto.

3. Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про особливості звучання квартету. Опишіть характер музики.

2. У виконанні яких музичних інструментів прозвучав твір?

3. Назвіть тип квартету як ансамблю виконавців.

4. Які засоби виразності твору вам вдалося розпізнати?

5. Розкажіть про свої враження від твору.

4. Бесіда про історію розвитку жанру квартету.

Пригадаймо, як залежить назва виконавців будь-якого музичного твору відповідно до кількості музикантів-виконавців.

Ви вже знаєте, що ансамбль із двох виконавців (вокалістів або інструменталістів), — це дует, троє виконавців утворюють тріо, а четверо — квартет. Камерний ансамбль із п'яти виконавців традиційно називають квінтетом, із шести — секстетом, із семи — септетом, з восьми — октетом. Такі самі назви мають і музичні твори, написані для відповідної кількості виконавців.

Оскільки щойно ми слухали квартет, розглянемо його як музичний твір для чотирьох інструментів детальніше.

Серед жанрів камерних ансамблів переважає струнний квартет, що у другій половині XVIII ст. замінив пануючу тоді тріо-сонату. Видатні твори цього жанру написали віденські класики — Й. Гайдн, В. А. Моцарт, Л. ван Бетховен. їхні квартети створені у формі сонатного циклу, яка згодом стала традиційною. У романтичну епоху слід особливо відзначити квартети Ф. Шуберта.

У кінці XIX — на початку XX ст. у струнних квартетах використовують лейтмотивний принцип (одна тема є головною у творі), важливого значення надають барвистості, образності, колористичній гармонії (П. Чайковський, С. Танеев, Е. Ґріг, К. Дебюссі). Глибокий психологізм, напружена експресія, вияв нових можливостей інструментів та їхніх поєднань властиві квартетам Д. Шостаковича та Б. Бартока.

Жанр фортепіанного квартету був найпопулярнішим у класичну епоху (В. А. Моцарт), пізніше композитори зверталися до цього жанру рідко.

В українській музиці найвідоміші твори цього жанру належать Б. Лятошинському (піять квартетів), В. Сильвесгрову («квартет-пік- коло»), Ю. Іщенку.

5. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про композитора — автора українського квартету.

Борис Миколайович ЛЯТОШИНСЬКИЙ (1894-1968)

Український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модерного напрямку в українській музиці. Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів та активний учасник керівних органів Спілки композиторів України і Київської консерваторії. Автор опер, творів для хору з оркестром, творів для симфонічного оркестру, п'єс для духового оркестру, фортепіано з оркестром тощо.

Музичний словничок

Квартет — музичний твір для чотирьох інструментів або вокальних голосів, зазвичай написаний у сонатній формі.

6. Музичне сприймання. Й. Штраус. Полька «Грім і блискавка» у виконанні струнного квартету.

7. Аналіз музичного твору.

1. Опишіть характер прослуханої музики.

2. У виконанні яких музичних інструментів прозвучав твір?

3. Порівняйте твір Й. Штрауса із твором Б. Лятошинського. Поміркуйте, у чому полягає різниця між жанром квартету і виконанням будь-якого твору інструментальним квартетом.

8. Проведення конкурсу «Знавці музичного мистецтва».

Дайте відповіді на різнорівневі запитання:

2

бали

· Музичний твір циклічної форми (зазвичай із трьох або чотирьох частин) для одного або кількох інструментів — це: а) соната; б) етюд; в) скерцо.

· Музична форма, в якій неодноразове (не менше трьох) проведення головної теми (рефрену) чергується з відмінними один від одного епізодами, — це: а) скерцо; б) рондо; в) ноктюрн.

· Лірична наспівна п'єса, зміст якої пов'язаний з художніми образами ночі, — це:

а) рондо; б) ноктюрн; в) соната.

· Частина симфонії, сонати, квартету або самостійна музична п'єса у жвавому, стрімкому темпі — це:а) рондо; б) скерцо; в) ноктюрн.

· Невеликий музичний твір віртуозного характеру або п'єса навчального характеру, в якій застосовують певний технічний прийом гри, — це:

а) етюд; б) скерцо; в) рондо.

3

бали

· Музичний твір, у якому основна тема поступово зазнає різноманітних (мелодичних, ладових, ритмічних, гармонічних) змін, — це:а) варіації; б) рондо; в) соната.

· Вид музичного мистецтва, створений для виконання на інструментах сольно або малим складом виконавців, — це:а) камерно-інструментальна музика; б) камерно-вокальна музика; в) симфонічна музика.

· Невеликий вступ імпровізаційного характеру перед основним твором — фугою або сюїтою, чи самостійна музична п'єса вільного складу — це:а) рондо; б) прелюдія; в) варіації.

4

бали

· Невеликий за обсягом сольний або ансамблевий завершений музичний твір — це: а) п'єса; б) прелюдія; в) соната.

· Інструментальна п'єса довільної форми в блискучому, віртуозному стилі, створена без попередньої підготовки, — це: а) варіації; б) імпровізація; в) етюд.

· Сучасний композитор, аранжувальник і продюсер, засновник італійського колективу «RondoVeneziano» — це: а) К. Дебюссі; б) Ж. -П. Ревербері; в) А. Шнітке.

або дайте відповіді на тестові запитання:

Питання до теми «Жанри камерно-інструментальної музики»

1. Музична форма, що містить кілька частин, які є зміненою першою частиною (темою):

· варіаційна

· сонатна

· рондо

2. Вид музичного мистецтва, створений для виконання на інструментах сольно або невеликим складом виконавців:

· камерно-інструментальна

· вокально-інструментальна

· симфонічна

3. Поширена назва музичних композицій, переважно інструментальних, зміст яких пов'язаний з художніми образами ночі:

· Ноктюрн

· Романс

· рапсодія

4. Музичний твір циклічної форми (зазвичай із трьох або чотирьох частин) для одного або кількох інструментів має назву:

· соната

· етюд

· скерцо

5. Явище в мистецтві, при якому асоціації між зоровими та слуховими враженнями пов'язуються воєдино:

· імпровізація

· синопсія

· аранжування

6. Невеликий вступ імпровізаційного характеру перед основним твором — фугою або сюїтою, чи самостійна музична п'єса вільного складу:

· рондо

· прелюдія

· варіація

7. Музична форма, в якій неодноразове (не менше трьох) проведення головної теми (рефрену) чергується з відмінними між собою епізодами:

· скерцо

· ноктюрн

· рондо

8. Вправа для розвитку виконавської (переважно інструментальної) техніки:

· скерцо

· етюд

· рондо

9. Назва твору, в якому перший епізод твору («частина В») написаний в тональності фа-мажор, а другий епізод («частина С»), значно похмуріший, завершується поверненням до основної теми:

· «Патетичний етюд»

· «До Елізи»

· «Маленька нічна музика»

10. Частина симфонії, сонати, квартету чи самостійна музична п'єса в стрімкому темпі грайливого характеру:

· Скерцо

· Рондо

· Етюд

11. Автор рондо-сонати:

· Й. Гайдн

· Е. Гріг

· Л. ван Бетховен

12. Композитор, аранжувальник і продюсер італійських сучасних артистів, засновник колективу виконавців:

· К. Дебюссі

· Ж. Ревербері

· Ф. Бурґмюллер

Скільки правильних відповідей? Це ваші справжні досягнення в Країні музики!