ТЕМА. ПОЧАТОК ПОЛЬСЬКОГО ТА ЛИТОВСЬКОГО ВОЛОДАРЮВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Мета: показати боротьбу Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі, сформулювати уявлення про відмінності, які існували на українських землях, що перебували під владою Польщі та Литви, ознайомити з причинами, умовами та наслідками Кревської унії; розвивати вміння аналізувати, порівнювати й узагальнювати події; виховувати толерантне ставлення до політичних діячів, почуття патріотизму, готовність боронити свою землю від нападників.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: карта, атласи.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Хто правив Галицько-Волинською державою після смерті Андрія і Лева?

2. За яких обставин помер Юрій II Болеслав?

3. До яких наслідків призвів занепад Галицько-Волинської держави?

Учитель. Галицько-Волинська держава припинила існування, а з нею скінчився княжий період історії України, який тривав майже п'ять століть. В той самий час, коли Галицько-Волинська держава руйнувалась, її сусіди — Литва, Польща, Московська держава — зміцнилися й приступили до загарбання нових територій, у т. ч. на українських землях.

II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

План

1. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави. Польська експансія на українській землі.

2. Входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля до складу Литовської держави.

3. Кревська унія. Остаточне захоплення Польщею Галичини.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Логічне завдання уроку

— Чим ви можете пояснити те, що Литва, яка за словами автора «Слова про загибель Руської землі» (XIII ст.), «з болота на світ показувалася», стала не тільки серйозним суперником українських земель, а й володарем їх значної частини? Свою думку обґрунтуйте методом «Прес».

Литовські племена напередодні об'єднання (робота з картою). Польща теж прагнула захопити українські землі. Перший похід Казимира III на Галичину (робота з картою). Правління в Галичині боярської верхівки на чолі з Д. Детьком.

Евристична бесіда

Чому бояри мали таку силу?

IV. Інтерактивна вправа

Робота в малих групах із метою набуття навичок спілкування та співпраці.

Групи по 4—6 чол. (сформувати 5 груп).

Розподіляються ролі в групі.

• Спікер (керівник)

• Секретар веде роботу групи.

• Посередник стежить за часом.

• Доповідач.

Робота з текстом підручника

Завдання групи №1. Яким чином і коли було розв'язано суперечку між Польщею та Угорщиною за Галицьку землю?

Завдання групи №2. Як змінилося становище українських земель під владою Польщі.

Завдання групи №3. Підтвердити або заперечити слова історика М. Антоновича: «Епоха Гедиміновичів була для України продовженням і дальшим розвитком князівського роду...»

Завдання групи №4. Які Українські землі увійшли до складу Литви наприкінці 70-х р. XIV ст.?

Завдання групи № 5. Назвіть причини, зміст і наслідки Кревської унії.

Опрацьовані питання учні висвітлюють перед іншими групами. Учні вчаться виділяти головне, занотовують ключові моменти. Ставлять одне одному перехресні запитання.

Кожна група в кінці робить висновок. Розв'язуємо методом «Прес» логічне завдання, поставлене на початку уроку:

Я вважаю, що...

Тому, що...

Наприклад...

Отже, (тому), я вважаю...

V. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення про князя Вітовта.

3. Виконати завдання на контурній карті.

ТЕМА. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ НАПРИКІНЦІ XIV — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

ВАРІАНТ 1

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розповідати про входження та становище земель Галицько-Волинської держави у складі Литви та Польщі;

• пояснювати причини входження земель Південно-Західної Русі до складу іноземних держав;

• висловлювати власну думку щодо причин відмінностей у становищі українських земель у складі Литовсько-Руського князівства та Польського королівства;

• використовувати вміння:

— працювати з підручником, історичним документом, історичною та контурною картою;

— передавати вивчену інформацію іншим;

— спілкуватися з однокласниками.

Обладнання: таблиця «Українські землі в XIV—XVI ст.», атласи, контурні карти, фішки для поділу на групи, роздавальний матеріал, інструктивні карти.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація вивченого матеріалу

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Постановка проблеми

Евристична бесіда

1. Які проблеми переживала Галицько-Волинська держава у середині XIV ст.?

2. Сусіди Галицько-Волинської держави.

3. Політика Польщі, Литви та Угорщини стосовно українських земель. Експансія — поширення впливу, захоплення інших територій.

4. Яким країнам вдалося захопити українські землі?

Проблема. Порівняти становище українських земель у складі Литви й Польщі. Які причини такого становища?

III. Організація роботи учнів по вивченню теми

Групова робота з використанням методу «Ажурна пилка»

1. За допомогою різнокольорових фішок учні об'єднуються у «первісні» групи.

2. Кожна група вивчає одне з питань теми, використовуючи інструктивні картки.

1-а група. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі.

2-а група. Входження українських земель до складу Литовської держави.

3-я група. Особливості становища українських земель у складі Литовської держави.

4-а група. Встановлення влади Польщі у Галичині.

5-а група. Становище українських земель у складі Польщі.

Інструктивна картка № 1

Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі (підручник, атлас С. 20).

1) Хто здійснив спробу захопити Галичину після смерті Юрія-Болеслава II?

2) Хто такий Дмитро Детько?

3) Коли, чому та на які частини розпалося Галицько-Волинське князівство? (Карта)

4) Які держави претендували на Галицько-Волинські землі? Чиї шанси, на вашу думку, були найкращими? Чому? (Карта)

Інструктивна картка № 2

Входження українських земель до складу Литовської держави (підручник; атлас С. 20).

1) Причини поширення впливу Литви на українські землі?

2) Які території Південно-Західної Русі відійшли до Литви за:

а) Гедиміна;

б) Ольгерда?

3) Яка подія сталася у 1363 р.? У чому її значення? (Карта)

Інструктивна картка № 3

Особливості становища українських земель у складі Литовської держави. (підручник)

1) Яким принципом керувалися литовські князі, поширюючи свою владу на землі Південно-Західної Русі? Поясніть цей принцип.

2) Доведіть, дотримувалися литовці цього принципу чи ні.

3) Оцініть становище українських земель у складі Литовсько-Руської держави. Чому воно було таким?

Інструктивна картка № 4

Встановлення влади Польщі в Галичині (підручник, атлас С. 20).

1) Якого року Казимиру II вдалося встановити свою владу в Галичині?

2) Як було врегульовано суперечності між Угорщиною та Польщею через Галичину?

3) Як закінчилася боротьба за Волинь між Польщею та Литвою?

4) Хто підтримував у цій справі Польщу, а хто Литву?

Інструктивна картка № 5

Становище українських земель у складі Польщі (підручник).

1) На яких умовах Галичина увійшла до Польщі? Що таке автономія?

2) Які зміни відбулися у Галичині після входження краю до Польщі?

3) Чи зберігалася автономія Галичини?

4) Оцініть становище українських земель у складі Польщі? Чому воно було таким?

3. Учні створюють вторинні групи, у кожну з яких входить по одному учню з первинної групи.

4. Учні обмінюються набутою інформацією за принципом «Навчаючи — вчуся».

IV. Підбиття підсумків. Вирішення проблеми

Метод «Прес»

1. Становище українських земель у складі Литви краще, ніж у складі Польщі.

2. Литва мала нижчий рівень розвитку державності, ніж українські території, тому все запозичувала.

3. Польща мала більш високий рівень розвитку державності, тому на приєднаних землях поширювала свою організацію влади, віру, звичай та ін.

V. Закріплення й перевірка знань. Взаємоперевірка

1. Робота у групах за завданнями. Оголошення результатів роботи

I варіант

1. Що таке автономія?

2. Коли встановлено владу Польщі у Галичині?

3. Поясніть принцип: «Старовини не рушити, новини не вводити».

4. Після якої події на землях Південно-Західної Русі було ліквідовано золотоординське іго?

5. Хто такий Дмитро Детько?

II варіант

1. Коли й на які частини поділилася Галицько-Волинська держава?

2. Чому деякі історики приєднання українських земель до Литви вважають «оксамитовим»?

3. Яка була назва Литовського князівства після приєднання до нього українських земель?

4. Результат боротьби Польщі та Литви за Галичину та Волинь.

5. Що таке «полонізація»?

III варіант

Розташуйте події у хронологічній послідовності.

1. Битва на Синіх Водах.

2. Входження Галичини до Польщі.

3. Облога Белза.

4. Остаточне входження Волині до Литви.

5. Поділ Галицько-Волинської держави на республіку Галичину і князівство Волинь.

IV варіант

Прокоментуйте текст. Про які події йдеться?

«Прийде король краковскийсомногою силою и взяла лестию землю Волынскую и Галицкую, и много зла христианам сотворила, а церкви святые перетворила на латинскоебогомерзкоеслужение». (Уривок з Новгородського літопису)

2. Історичні диктанти

1) Коли і на які частини розпалася Галицько-Волинська держава?

2) Хто такий Д. Детько?

3) Який литовський князь почав вперше захоплювати українські землі?

4) Коли і де литовське військо розгромило монголо-татар?

5) Яким принципом керувалися литовці, поширюючи свою владу на українські землі?

6) Яка мова була державною в Литовсько-Руському князівстві?

7) Чи правда, що населення Південно-Західної Русі отримало захист після входження їхніх земель до складу Литви?

8) Що таке автономія?

9) У складі якої країни становище українських земель було кращим?

10) Політика полонізації, яку проводила Польща в Галичині, полягала у підтримці місцевих звичаїв, порядків і віри. Так чи ні?

VI. Оцінка результатів діяльності учнів. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Виконати завдання на контурній карті.

3. Лотоцький А. «Тоді, як Галич на Галич налітала...» // Дерево пам'яті. — К., 1990. - С. 280-292.